Рішення

від 20.08.2024 по справі 747/375/24

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/375/24

Провадження № 2/747/132/24

РІШЕННЯ

іменем України

20.08.2024 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Талалаївської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування позову зазначає, що за життя його рідний брат ОСОБА_2 працював у сільському господарстві і отримав право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0317535 від 26 червня 1997 року як член колишнього КСП ім Шевченка в с Харкове площею 5, 62 умовних кадастрових гектарів. ІНФОРМАЦІЯ_1 брат позивача ОСОБА_1 помер. Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті позивач в установлений законом термін не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки нещодавно дізнався про наявність у нього земельної частки (паю). Після цього звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини за законом після смерті рідного брата. Під час перевірки документів, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на земельну частку (пай) було виявлено відсутність сертифіката на земельну частку (пай), а тому нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу. У газеті «Трибуна хлібороба» за 04 липня 2024 року розміщено оголошення про втрату сертифікату на право на земельну частку (пай). Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті брата, оскільки батьки померли, дружини у брата та дітей за життя не було.

Тому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті рідного брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебував у колективній власності КСП ім Шевченка згідно сертифікату серії ЧН № 0317535 від 26.06.1997 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 , що розташована на території Харківського старостинського округу під № 47.

Ухвалою від 11 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання на 31 липня 2024 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 31 липня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20 серпня 2024 року, крім того в підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу відомості про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_1 .

В судове засідання позивач не з`явився, у позовній заяві просив суд розглянути справу без його участі. Представник відповідача - Талалаївської селищної ради - в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнають.

Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо позову, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Так, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 44 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8) Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України від 09.11.2021, до Державного реєстру внесено реєстраційний запис про народження ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про батька - ОСОБА_3 , відомості про матір - ОСОБА_4 (а.с.10-10 зв) Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі «Батько» зазначено ОСОБА_3 , в графі «Мати» - ОСОБА_4 (а.с.7) Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 75 років (а.с.9) Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 65 років (а.с.13) Факт наявності у спадкодавця ОСОБА_1 спадкового майна підтверджується довідкою Харківського старостинського округу Талалаївської селищної ради від 08.07.2020 року, згідно з якою померлий ОСОБА_1 є власником сертифікату на земельну частку (пай) № 47 площею 5, 62 га згідно додатку № 2 до рішення Харківської сільської ради від 20 липня 2001 року в списку громадян-власників земельних сертифікатів бувшого КСП ім Шевченка, яким передаються у власність земельні ділянки частки (пай) (а.с.6) У районній газеті «Трибуна хлібороба» за 04 липня 2024 року поміщено оголошення про те, що втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0317535, виданий 26.06.1997 року із земель колишнього КСП ім Шевченка на ім`я ОСОБА_2 вважати недійсним (а.с.12) Згідно довідки Харківського старостинського округу Талалаївської селищної ради № 114 від 25.06.2024 року померлий ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14) Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 08.07.2024 позивач ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_2 з 13.11.2001 (а.с.5)

Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Спадкодавець ОСОБА_1 помер у 200 році, тобто під час дії положень ЦК УРСР (1963 року). Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. З правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2021 року в справі № 185/10173/16 (провадження № 61-6398св20) вбачається наступне. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР. Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Оскільки спадкодавець помер у 2000 році, спірні правовідносини, що пов`язані із питаннями саме відкриття та прийняття спадщини після його смерті на той час були врегульовані нормами ЦК УРСР у редакції 1963 року і коло спадкоємців визначається за законом, чинним на момент відкриття спадщини, тож до спірних правовідносин застосовуються ЦК Української РСР щодо кола спадкоємців. Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, який був чинний на момент смерті ОСОБА_1 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Положення статей 529, 530 ЦК УРСР встановлювали дві черги спадкоємців за законом. Спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родичу. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері - друга черга спадкоємців. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2022 у справі № 385/321/20 наголошувала на тому, що наступні зміни у законодавстві не впливають на коло спадкоємців, а тому враховуючи, що судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідним братом спадкодавця, який не залишив заповіту, тому він являється спадкоємцем другої черги після смерті брата згідно положень ст 530 ЦК УРСР. Разом із цим, на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини. Відповідно до статей 548, 549 ЦК УРСР, чинного на момент відкриття спадщини, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Згідно зі статтею 553 ЦК УРСР, яка діяла на момент відкриття спадщини, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини. Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 560 ЦК УРСР, яка діяла на момент відкриття спадщини, є правом, а не обов`язком спадкоємця. Статтею 561 ЦК УРСР було передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Судом встановлено, що позивач не подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із долученої позивачем до позовної заяви довідки Харківського старостинського округу вбачається, що позивач не проживав з померлим ОСОБА_1 на час відкриття спадщини. Не надано також доказів того, що позивач після смерті брата розпорядився будь-яким спадковим майном, здійснював догляд за спадковим будинком чи земельною ділянкою, чи розпоряджався ними. При цьому суд звертає увагу, що з часу смерті спадкодавця ОСОБА_6 минуло понад 20 років. Водночас, оскільки відповідно до ст. 553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини, а позивачем не доведено, що він вчинив такі дії, він вважається таким, що відмовився від спадщини, а тому не набув жодного права на спадкове майно, таким чином суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Крім того, позивачем належними і допустимими доказами не доведена та обставина, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0317535 від 26.06.1997 року, виданий на ім`я його брата ОСОБА_1 , який був власником земельної частки (паю) під № 47 згідно сітки розпаювання, як на це вказує довідка Харківського старостинського округу. Оскільки довідкою підтверджено той факт, що право на дану земельну частку під № 47 ОСОБА_1 набув згідно рішення Харківської сільської ради від 20 липня 2001 року, а сертифікат серії ЧН № 0317535 виданий 26 червня 1997 року.

Тобто, жоден із доказів не свідчить про існування обставин, які би надали суду прави визнати за позивачем право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ЧН № 0317535 від 26.06.1997 року в порядку спадкування за законом після смерті брата, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 530, 548, 549, 553, 560, 516 ЦК УРСР, ст. 19, 60, 76-81, 141, 211, 247, 264-265 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Талалаївської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко