Рішення

від 15.07.2024 по справі 505/3901/22

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/3901/22

Провадження № 2/505/806/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.07.2024 року м.Подільськ Одеської області

Котовський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючоїсудді Павловської Г.В.,

за участю секретаря судового засіданняКиларь Н.А.

за участю представника позивача адвоката Тарасенко О.Ю.

представника відповідача ОСОБА_1

у відсутності позивача ОСОБА_2

за участю третьої особи: Подільської міської організації профспілки працівників охорони здоров`я Грушавенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області», третя особа Подільська міська організація профспілки працівників охорони здоров`я про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення доган та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, виправлення запису в трудовій книжці,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області», третя особа Подільська міська організація профспілки працівників охорони здоров`я про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення доган та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, виправлення запису в трудовій книжці.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати наказ головного лікаря КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО від 10.11.2022 року №306/ктр про його звільнення з посади лікаря-психіатра психіатричного відділення, у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, Правилами внутрішнього розпорядку, за п. З ст. 40 КЗпП України незаконним та скасувати. Поновити його в КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО на посаді лікаря-психіатра психіатричного відділення. Стягнути з КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у сумі 157604,24 грн. та моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що наказом КНП Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області № 65/к/тр від 18.03.2022 року, його було прийнято на посаду лікаря психіатра психіатричного відділення.

З адміністрацією закладу стосунки у нього не склались, тому адміністрація почала виносити догани та накладати стягнення з порушенням трудового законодавства.

Так, адміністрацією закладу було оголошено ряд доган, щодо нього, а саме: наказ №90-ОД від 29.08.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_3 »; наказ № 104-Од від 23.09.2022 року «Про порушення ведення первинної документації лікарем-психіатром психіатричного відділення ОСОБА_2 »; наказ №115 -ОД від 27.10.2022 року «Про винесення догани лікарю психіатру ОСОБА_4 »; наказ №306/к/тр від 10.11.2022 року «Про звільнення ОСОБА_5 ».

Позивач зазначив, що накази №90-ОД від 29.08.2022; №104-ОД від 23.09.2022; №115-ОД від 27.10.2022 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани не містять в собі посилання на конкретні норми права, а саме: статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт КЗпП, іншого нормативно-правового акту, локального акту, посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку, статуту, положення, внутрішньої інструкції - які були ним порушені.

Так, в наказі №90-ОД від 29.08.2022 відповідач посилається на порушення ним п.25 Правил внутрішнього трудового розпорядку, який там відсутній

В наказі №104-ОД від 23.09.2022 відповідач посилається на порушення ним абз. 7 ч.1 ст.29 Закону України «Про психіатричну допомогу». Але за цією нормою передбачено обов`язки власника закладу з надання психіатричної допомоги, закладу соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, спеціального навчального закладу або уповноваженого ним органу «своєчасно інформувати відповідно до закону членів сім`ї, інших родичів або законних представників чи інших осіб про стан здоров`я осіб, яким надається психіатрична допомога, соціальний захист, соціальні послуги або які проходять спеціальне навчання, та про перебування зазначених осіб у закладі з надання психіатричної допомоги, закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, спеціальному навчальному закладі».

Також у вищезазначеному наказі відповідач посилається на порушення ним наказу МОЗ №110 від 14.02.2012, без зазначення конкретного пункту або статті. Але, як вбачається з цього нормативного акту, ним затверджено форми медичної документації та наведено роз`яснення щодо їх заповнення і не має жодного посилання щодо покладення обов`язку саме на лікаря ведення цієї документації, та не вказано строки, у які вона повинна бути заповнення після надходження пацієнта до лікарні.

В наказі №115-ОД від 27.10.2022 відповідач посилається на порушення ним Закону України «Про психіатричну допомогу», без посилання на конкретну його норму. Посилання відповідача на залишення ним пацієнта без медичної допомоги є безпідставними, так як він надав необхідну медичну допомогу пацієнту в психіатричному відділені лікарні, тому взагалі не зрозуміло в чому саме полягає порушення, так як матеріали справи не містять скарг від пацієнтів або їх родичів та доказів вчинення ним будь-якої іншої шкоди

Позивач зауважив, що відповідачем не було ознайомлено його з посадовими обов`язками, за невиконання яких його притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Також, не було ознайомлено його з правами та обов`язками щодо здійснення ним нічних чергувань у КНЗП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області,

Відповідач не роз`яснив належним чином що саме на нього покладено обов`язок заповнення та ведення медичної документації, а не на інший медичний персонал, і в які строки це повинно ним вчинятися, замість цього його відразу притягли до дисциплінарної відповідальності, не надавши строк для усунення недоліків. Також відповідач не ознайомив позивача з правилами, які встановлюють маршрут пацієнта з ознаками психічного у КНЗП «Подільска міська лікарня» та обов`язками ургентного лікаря-психіатра.

Позивач зазначив, що він є молодим спеціалістом. Перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення ним дисциплінарного проступку.

Наказ №306/к/тр від 10.11.2022 року про його звільнення з посади оголошено з грубим порушенням норм трудового законодавства, адже наказ не містить зазначення конкретних фактів порушення позивачем трудової дисципліни і невиконання ним без поважних причин посадових обовязків, та обставин скоєння правопорушення. У чому полягає систематичність порушення, аргументації щодо необхідності прийняття саме рішення про звільнення.

Відповідач застосував до нього два види дисциплінарних стягнення одночасно догану та звільнення.

Догана, яка передувала звільненню і звільнення були застосовані за одне й те саме порушення трудової дисципліни, однак повторне застосування дисциплінарного стягнення за одне й те саме порушення трудової дисципліни забороняється.

Таким чином його звільнено з займаної посади за дії, відносно яких його вже було раніше притягнуто до дисціплінарної відповідальності, що є порушенням ст. 147 КЗпП України.

Позивач зауважив, що о 09.00 28.10.2022 був складений акт про звільнення, тобто ще до засідання профспілкового комітету, як випливає з акту, що його, ОСОБА_2 звільнили за п. 3 ст. 40 КЗпП. Тобто рішення про звільнення прийняте ще до засідання профспілкового комітету, без отримання його пояснень.

Щодо середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач зазначив, що його середньоденний заробіток становить 1036,87 грн., враховуючи, що починаючи з 11.11.2022 року по 25.05.2023 року наявно 152 дні вимушеного прогулу, то сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 157 604,24 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Щодо відшкодування моральної шкоди позивач вказав, що внаслідок порушення відповідачем трудового законодавства він зазнав морального приниження яку оцінює у 25000 грн. яка є розумною і справедливою.

Таким чином, позивач вважає його звільнення незаконним, а він має бути поновлений на посаді зі стягненням з відповідача на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 27.02.2023 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

28.03.2023 року від відповідача КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстрований в канцелярії Котовського міськрайонного суду Одеської області за вх.№ 4034, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення доган та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, виправлення запису в трудовій книжці, у зв`язку з її необґрунтованістю та невідповідністю чинному законодавству.

Так, позивача ОСОБА_2 було прийнято до Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області 21.03.2022 року на посаду лікаря-психіатра психіатричного відділення.

Під час роботи ОСОБА_2 почали надходити скарги щодо його поведінки та неналежного виконання ним своїх обов`язків.

З 08.08.2022 р. по 28.08.2022 р. лікар-психіатр ОСОБА_2 був тимчасово переведений в консультативну поліклініку лікарні, на період відпустки лікаря-психіатра ОСОБА_6

26.08.2022 року заступник головного лікаря з економічних питань ОСОБА_7 працювала в консультативній поліклініці з усіма лікарями, щодо ведення електронних записів та роботи з НСЗУ. Коли вона підійшла до кабінету психіатра о 08.год 30 хв. двері були зачинені, хоча лікар -психіатр ОСОБА_2 мав розпочати прийом пацієнтів з 08 год.00 хв. ранку. Після чого заступник головного лікаря з економічних питань ОСОБА_7 довела до відома завідувача консультативної поліклініки ОСОБА_8 про відсутність на робочому місці ОСОБА_2

ОСОБА_2 з`явився на роботі о 08.год. 40 хв., завідувач консультативної поліклініки ОСОБА_8 викликав ОСОБА_2 до себе в кабінет для з`ясування причин запізнення.

О 14 год. 00 хв. заступник головного лікаря вирішила опрацювати робочі питання щодо ведення електронних записів прийому пацієнтів з ОСОБА_2 , однак прийшовши до його кабінету вона застала його закриваючим двері кабінету, без халату з сумкою.

Після чого ОСОБА_7 зробила йому зауваження, про те, що його робочий день ще не закінчився і він повинен продовжити прийом пацієнтів до 15 год. 42 хв., після чого ОСОБА_2 вернувся на своє робоче місце, на запитання заступника головного лікаря з економічних тань щодо ведення електронних записів прийому пацієнтів та на запропоновану йому помогу в правильному їх веденні, ОСОБА_2 повідомив, що він все знає, не потребує помоги.

Начальник відділу кадрів та заступник головного лікаря з економічних питань поставили до відома завідувача консультативної поліклініки ОСОБА_8 та старшу медичну сестру ОСОБА_9 про відсутність на робочому місці в робочий час лікаря-психіатра ОСОБА_2 . Про що був складений акт про встановлення факту відсутності лікаря-психіатра ОСОБА_2 на робочому місці в робочий час.

29.08.2022 р. лікар ОСОБА_2 пояснень щодо складеної ситуації не надав, тільки надав пояснювальну записку, зазначивши в ній, що робоче місце він залишив за сімейними обставинами, конкретних поважних причин не зазначив.

29.08.2022 року на ім`я головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області надійшла доповідна записка від в.о. завідувача, лікаря-психіатра психіатричного відділення ОСОБА_10 про те, що лікар-психіатр ОСОБА_2 був відсутній 28 та 29 серпня 2022 р. на ургентному чергуванні (період чергування з 16.00 год. 28.08.2022 р. по 07.45 од.29.08.2022 р.), про що свідчить Журнал ургентних лікарів відділення (екстреної) невідкладної медичної допомоги та графік чергувань за серпень 2022 р., також в той же день 29.08.2022 р. на ім`я головного лікаря був наданий Рапорт від сестри медичної (чергової) відділення (екстреної) невідкладної медичної допомоги ОСОБА_11 , в якому зазначається, що під час чергування було потрібно надати психіатричну медичну допомогу пацієнту, черговий лікар ОСОБА_12 наказав визвати ургентуючого на той час лікаря-психіатра ОСОБА_2 , однак додзвонитися до нього не змогли, так як він не відповідав на телефонні дзвінки, після чого за ним, на його домашню адресу був відправлений службовий автомобіль, однак ніхто не відчинив двері, після чого лікарем ОСОБА_12 було прийнято рішення визвати на чергування лікаря-психіатра ОСОБА_10 , про що було складено Акт про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці.

29.08.2022 року головному лікарю ОСОБА_2 надав пояснювальну записку, в якій зазначена причина відсутності - за сімейними обставинами, пояснювати будь що відмовився.

У зв`язку із порушенням трудової дисципліни лікарем - психіатром ОСОБА_2 , а саме у зв`язку з відсутністю його на ургентному чергуванні було видано Наказ Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 29.08.2022 р. №90-ОД «Про оголошення догани Віталію НОВИЦЬКОМУ».

В даному наказі зроблена опечатка при зазначені порушення пункту Правил внутрішнього трудового розпорядку, замість п.2, зазначено п.25. На підставі вище викладеного, факт опечатки в Наказі Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 29.08.2022 р. №90-ОД «Про оголошення догани Віталію НОВИЦЬКОМУ» не є підставою для його скасування.

16.09.2022 р. на ім`я головного лікаря ОСОБА_13 надійшов рапорт від в.о. завідувача психіатричного відділення ОСОБА_10 , в якому він повідомляв про те, що ОСОБА_2 неналежно виконує свої посадові обов`язки та проявляє агресивну поведінку як до пацієнтів (побиття) так і до персоналу (зневажливе ставлення, доведення до поганого самопочуття). Також проводив експерименти над пацієнтами (лікував не згідно із затвердженим протоколом, застосовував нетрадиційне лікування: обливав водою, розкладав ритуальні речі, займався лікуванням хворих на рак маючи сертифікат спеціаліста психіатра, а не онколога. Заяви і рецепти та інше викладав в інтернеті.

20.09.2022 р. заступник головного лікаря з медичної частини ОСОБА_14 проводила перевірку щодо якості надання психіатричної допомоги у психіатричному відділенні, в ході якої були виявлені грубі порушення по веденню первинної документації лікарем ОСОБА_2 , про що був складений рапорт від 20.09.2022 р.

03.10.2022 р. на ім`я головного лікаря надійшов рапорт від лікаря з медицини невідкладних станів (лікаря-терапевта) ОСОБА_15 про те, що з 30.09.2022 р на 01.10.2022 р. ургентний лікар - психіатр ОСОБА_2 (в цей день ОСОБА_2 був черговим лікарем, з графіком роботи був ознайомлений під підпис, копії графіків додаються) мав приїхати у відділення (екстреної) невідкладної медичної допомоги для огляду особи з психічними розладами, в телефонному режимі він відмовився їхати до відділення (екстреної) невідкладної медичної допомоги, та дав доручення черговій сестрі медичній цього відділення ОСОБА_16 , чим порушив вимоги виконання своїх обов`язків, права пацієнта та ЗУ «Про психіатричну допомогу.

Відповідно, лікар ОСОБА_2 мав прибути до відділення (екстреної) невідкладної медичної допомоги для огляду пацієнта, встановлення діагнозу та вирішення питання про доцільність його госпіталізації.

Дані обставини також зазначені в ОСОБА_17 завідувача, лікаря-психіатра психіатричного відділення ОСОБА_10 , який був наданий головному лікарю. 27.10.2022 р. лікарем ОСОБА_2 була надана пояснювальна записка.

Таким чином лікарем-психіатром ОСОБА_2 був вчинений дисциплінарний проступок, а саме: неналежне виконання покладених на нього обов`язків, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані. Було встановлено факт порушень неналежного виконання ОСОБА_2 обов`язків.

Для попередження подальшого порушення Закону України "Про психіатричну допомогу" та на підставі вище викладеного було видано Наказ №115-ОД від 27.10.2022 року «Про винесення догани лікарю-психіатру ОСОБА_4 », з яким його було ознайомлено.

Відповідач зазначив, що ОСОБА_2 не підпадає під поняття молодого спеціаліста, так як він навчався на контрактній основі, у нього відсутнє направлення на працевлаштування та потреба підприємством не була заявлена, керуючись ст.197 КЗпП України зазначено, що молоді спеціалісти - випускники закладів освіти державної форми власності, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тому, відповідно до ст. 43 КЗпП України було прийнято рішення отримати згоду на звільнення лікаря-психіатра психіатричного відділення ОСОБА_2 від профспілкового комітету КИП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО , відповідно до п.З ст 40 КЗпПУ за систематичне невиконання працівником ОСОБА_2 без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції.

27.10.2022 року ОСОБА_2 профспілковий комітет намагався вручити повідомлення щодо запрошення його на засідання профспілкового комітету з питань надання згоди на його звільнення. Однак, він відмовлявся його отримувати, про що було складено акт від 27.10.2022 р.

28.10.2022 року о 08.40 год голова профспілкового комітету ОСОБА_18 намагалася повторно вручити ОСОБА_2 повідомлення щодо запрошення ОСОБА_2 на засідання профспілкового комітету з питань надання згоди на його звільнення. Однак, ОСОБА_2 відмовився ознайомлюватись з даним повідомленням, про що було складено Акт.

28.10.2022 року о 09.00 год. розпочалося засідання профспілкового комітету, в присутності представників профспілкового комітету та представників лікарні. На даному засіданні був присутній ОСОБА_2 , відмовлявся надавати пояснення та покинув засідання, про що було складено Акт.

31.10.2022 року було одержано від профспілкового комітету згоду на звільнення лікаря- психіатра ОСОБА_2 , згідно п.З ст.40 КЗпП України і було прийнято рішення звільнити лікаря-психіатра ОСОБА_2 , про що було видано наказ № 306/к/тр від 10.11.2022 р. «Про звільнення ОСОБА_5 ».

Також Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області під час надання відповіді на вимогу ОСОБА_2 щодо добровільного поновлення на посаді запросив ОСОБА_2 з оригіналом трудової книжки до відділу кадрів для перевірки зробленого відповідного запису в трудовій книжці та вирішення даного питання.

Моральну шкоду, заявлену позивачем ОСОБА_2 відповідач вважає безпідставною, оскільки позивач не зазначив у чому саме вона полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, відсутні докази які це підтверджують. Відсутня наявність причинного зв`язку між шкодою й протиправним діянням відповідача.

21.04.2023 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, які зареєстровані в канцелярії Котовського міськрайонного суду за вх.№ 5270.

Позивач зазначив, що 21.03.2022 року він був прийнятий на роботу лікарем - психіатром в Комунальне Некомерційне Підприємство Подільська міська лікарня Подільської Міської Ради, Подільського району Одеської Області.

В травні 2022 року він виконував обов`язки завідуючого відділення, в момент відпустки ОСОБА_10 нарікань з боку адміністрації лікарні на його роботу не було.

26.08.2022 він покинув робоче місце в 15:30, оскільки у нього стався конфлікт з заступником головного лікаря по економічним питанням ОСОБА_7 під час роботи в консультативній поліклініці. В процесі розмови він не використовував нецензурну лексику та поводив себе адекватно.

29.08.2022 він був відсутній на нічному ургентному чергуванні через відсутність зв`язку в телефонній мережі. Зазначив, що він проживає в сільській місцевості в зв`язку з чим стан мобільного покриття незадовільний.

За час своєї роботи він завжди ретельно відносився до ведення медичної документації. 20.09.2022 року у нього дійсно було багато медичної документації, яка потребувала доопрацювання. Однак, зауважив що в той час була велика кількість пацієнтів та велике навантаження. Відсутність закріпленого за ним робочого місця, безумовно вплинуло на швидкість ведення робочої документації.

В телефонній розмові на виклик ургентного чергування на період з 30.09.2022 - 01.10.2022 в розмові з ОСОБА_16 було прийняте взаємне рішення щодо його приїзду в психіатричне відділення до пацієнта, враховуючи той факт, що він добре знав особу, яка поступала на лікування.

27.10.2022 ОСОБА_7 вимагала від нього написати добровільну заяву, щодо його звільнення. Під час спілкування в кабінет забіг громадянин, який вимагав надання медичної допомоги людині на вулиці. Під час його виходу з кабінету ОСОБА_7 почала кричати на та вимагала, щоб він писав заяву, а не займався дурницями.

На вулиці разом з ОСОБА_10 була надана перша медична допомога першої необхідності громадянці, яка мала проблеми з тиском.

28.10.2022 профспілковий комітет без пояснення причин відірвав його від роботи з пацієнтами, що на його думку, являється недопустимим враховуючи серйозність лікарського процесу.

31.10.2022 він був поставлений перед фактом свого звільнення з чим категорично не погоджується та вважає його незаконним.

03.05.2023 року від відповідача Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» до суду надійшли заперечення щодо додаткових пояснень, які зареєстровані в канцелярії Котовського міськрайонного суду Одеської області за вх.№5831.

Ухвалою суду від 12.10.2023 року задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків.

Ухвалою суду від 10.06.2024 року заяву про збільшення позовних вимог позивача ОСОБА_2 до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області», третя особа Подільська міська організація профспілки працівників охорони здоров`я прийнято до розгляду. Прийнято відмову представника позивача адвоката Тарасенко О.Ю. в прийнятті та долученні клопотання ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності відповідача та представника за введення суд в оману. Долучено до матеріалів справи заперечення відповідача щодо додаткових письмових пояснень позивача ОСОБА_2 , копію посадової інструкції сестри медичної чергової відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги ОСОБА_16 .

В судовому засіданні представник позивача адвокат Тарасенко О.Ю. уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» Паламарчук А.А. просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Третя особа Подільської міської організації профспілки працівників охорони здоров`я ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що виїзне засідання комітету вони зробили 28.10.2022 року за місцем роботи позивача. 30.10.2022 року профспілковий комітет надав згоду на звільнення позивача.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він працює лікарем-психіатром, в.о. завідуючого відділенням Подільської міської лікарні. В перший місяць роботи позивача в лікарні у них були хороші стосунки. Він кожен день брав його на обхід пацієнтів. Коли він взяв папку з первинними хворобами, а вони були чисті, він зробив зауваження ОСОБА_2 і останній все записав. Спочатку ОСОБА_2 взявся за роботу добре, а потім перестав цікавитися хворими. Потім в інтернеті почав писати в «Фейсбуці» оголошення, що лікує рак і шизофренію.

Зазначив, що коли він був на роботі, ОСОБА_2 вів себе нормально. Догани йому були винесені за ненадання медичної допомоги. ОСОБА_2 не виходив на чергування як ургентний психіатр, згідно графіку. Він писав рапорт, що ОСОБА_2 бив хворих, поливав водою, відкрив двері і сказав, що виходьте всі ви не хворі, не хотів писати медичну документацію. Також зазначив, що лікар-психіатр повинен оглянути хворого і вирішити чи вдома лікуватись чи в лікарні. В приймальному відділенні Подільськомі міської лікарні є графік ургентації лікарів, там зазначені адреса та телефони лікарів. Скарги були усні на ОСОБА_2 від хворих. ОСОБА_2 порушив протокол лікування, не вів документацію що і як лікувати. Коли ОСОБА_2 був на чергуванні він назначав лікування хворим. ОСОБА_2 не запізнювався на роботу.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона працює заступником головного лікаря з медичної частини і вона як адміністратор перевіряє ведення документації. 20.09.2022 року з 13 од. 30 хв. до 14 год. 00 хв. вона перевіряла у лікаря-психіатра ОСОБА_2 ведення документації та виявлено, що не були заповнені щоденники, виписки-епікрізи. На її запитання чи він знає що необхідно вести документацію, він сказав, що він веде бесіду, а ведення документації вважає недоцільним, на його думку це не його робота.

Зазначила, що відповідно до закону про психіатричну допомогу адміністрація контролює ведення документації, це її щоденна робота. На той час у ОСОБА_2 взагалі не велися документи. Йому був наданий час для усунення недоліків.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона працює заступником головного лікаря з економічних питань з 2019 року.

У вересні 2022 року ОСОБА_2 поставили працювати в поліклініці КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області». Вона перевіряє лікарів і також прийшла до ОСОБА_2 , він прийшов на роботу о 08 год. 30 хв., на що вона зробила йому зауваження, що він запізнився на роботу на пів години. Потім о 14 год. вона знову пішла, а ОСОБА_2 був вже одягнений, на її запитання чому він уходить він сказав, що додому, хоча робочий день до 15 год. 40 хв.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що вона з 09.02.2021 року по 30.07.2023 року працювала на посаді начальника відділу кадрів Подільської міської лікарні Подільського району Одеської області.

26.08.2022 року до неї прийшла заступник головного лікаря ОСОБА_7 і сказала, що ОСОБА_2 покидає робоче місце. Вона запитала чи поставив він до відома головного лікаря і завідуючого відділенням. Він сказав, що це його не стосується, бо немає хворих на прийом.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона працює старшою медичною сестрою психологічного відділення. Лікар ОСОБА_2 прийшов на роботу у лікарню у березні 2022 року, вони дуже зраділи і спочатку було все добре. Потім він став неуважний, стурбований непослідовний, не писав історії хвороби.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що вона працює молодшою сестрою у психо-неврологічному відділенні. Лікар ОСОБА_2 вів себе неправильно. Якось в робочий день ОСОБА_2 зайшов у закрите відділення і сказав випустити психічно хворих.

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третю особу та свідків, повно та всебічно проаналізувавши обставини справи, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позову з наступних підстав.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно доЦивільного процесуального кодексу України(далі по тексту -ЦПК України) в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Згідно із ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зістаттями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи чинністьКЗпП, розірвання трудових відносин як за ініціативи працівника, так і за ініціативи роботодавця, можливі за підстав, передбаченихКЗпП, але обов`язково із дотриманням всіх передбачених законодавством процедур.

Для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

Судом встановлено, що наказом КНП Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області № 65/к/тр від 18.03.2022 року, ОСОБА_2 було прийнято на посаду лікаря психіатра психіатричного відділення КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області».

Згідно наказу №306/к/тр від 10.11.2022 року КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» позивача було звільнено 10 листопада 2022 року з посади лікаря-психіатра психіатричного відділення, у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку за ст. 40 п.3 КЗпП України.

Підставою для винесення вищевказаного наказу були накази №90-ОД від 29.08.2022; №104-ОД від 23.09.2022; №115-ОД від 27.10.2022 про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Так, згідно наказу №90-ОД КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» від 29.08.2022 року ОСОБА_2 , лікарю-психіатру психіатричного відділення, керуючись ст.ст. 147-152 Кодексу законів про працю України, п.25 Правил внутрішнього трудового розпорядку оголошено догану за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання працівником його обов`язків (відсутність на роботі 28 та 29 серпня 2022 року).

Наказом №104-ОД КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» від 23.09.2022 року ОСОБА_2 винесено догану за порушення ведення первинної медичної документації, усвідомлене порушення етичних принципів.

Наказом №115-ОД КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» від 27.10.2022 року ОСОБА_2 лікарю-психіатру психіатричного відділення винесено догану за неналежне виконання професійних обов`язків, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані.

Комісією у складі заступника головного лікаря з економічних питань ОСОБА_7 , завідувача консультативною поліклінікою Москул О.С., начальника відділу кадрів Москалюк О.Ю., старшої сестри медичної поліклініки ОСОБА_22 було складено акт в тому, що 26.08.2022 року о 15 год. 10 хв. лікар-психіатр ОСОБА_2 вийшов з поліклініки, покинувши робоче місце та на зауваження щодо повернення на робоче місце до кінця робочого дня, а саме до 15 год. 42 хв. відповів в грубій формі, що він не повернеться.

Згідно пояснювальної записки позивач ОСОБА_2 пояснив, що він залишив робоче місце в 15 год. 20 хв., не допрацювавши до 15 год. 42 хв. у зв`язку з сімейними обставинами, 26.08.2022 року.

Виконуючим обов`язки завідувача психіатричного відділення КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО ОСОБА_10 29.08.2022 року у присутності лікаря з медицини невідкладних станів складено акт про те, що 28 та 29 серпня 2022 року лікар-психіатр психіатричного відділення ОСОБА_2 без відповідного дозволу не з`явився на ургентне чергування з 16. 00 год. 28.08.2022 року по 07 год. 45 хв. 29.08.2022 року (згідно графіку ургентних чергувань).

Згідно пояснювальної записки позивач ОСОБА_2 пояснив, що він не ургентував 28.08.2022 року та 29.08.2022 року у зв`язку з сімейними обставинами.

Рапортом ОСОБА_10 повідомлено, що лікар-психіатр ОСОБА_2 з 01 вересня не може виконувати свої функціональні обов`язки, так як не оформляє історії хвороби, не пише щоденники і епікризи, не оформляє належним чином історію з лікарняним листом, з неповагою ставиться до хворих.

27.10.2022 року Головою профспілкового комітету КНП «Подільська міська лікарня» ПМР ПРОО Грушавенко Наталією складено акт про неможливість вручення і підписання повідомлення профспілкового комітету щодо запрошення ОСОБА_2 на засідання профспілкового комітету з питання надання згоди на його звільнення.

31.10.2022 року згідно повідомлення №2, Профспілковим комітетом КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО надано згоду на звільнення ОСОБА_2 , лікаря-психіатра психіатричного відділення, згідно з п.3 ст. 40 КЗпП України (у звязку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку) з наданням йому гарантій і компенсацій при звільненні, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Судом встановлено, що згідно наказу №306/к/тр від 10.11.2022 року КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» ОСОБА_2 було звільнено 10 листопада 2022 року з посади лікаря-психіатра психіатричного відділення, у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку за ст. 40 п.3 КЗпП України.

Підставою для винесення вищевказаного наказу слугували накази №90-ОД від 29.08.2022; №104-ОД від 23.09.2022; №115-ОД від 27.10.2022 про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Відповідно дост. 149 КЗпП Українипри обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України)

У пункті 22 вищевказаної постанови роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівник.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновків наведених у постанові Верховного суду від 15.09.2021 у справі № 761/45743/19, для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п. 3 ст.40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

У справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, та матеріали справи не містять доказів, що відповідач ознайомив позивача з його правами та обов`язками щодо здійснення ним нічних чергувань у КНЗП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, а надані до суду відповідачем Правила внутрішнього трудового розпорядку не містять в собі положення щодо нічних чергувань лікарями.

Крім того, що в матеріалах справи відсутні докази належного ознайомлення Відповідачем Позивача з його посадовими обов`язками, за невиконання яких Відповідач притягнув Позивача до дисциплінарної відповідальності.

Також, суд враховує, що будь-якої шкоди будь-ким особам позивачем заподіяно не було, жоден із пацієнтів не звертався із скаргами щодо невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх трудових обов`язків, в той час як наявність шкоди є одним із важливих критеріїв щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Судом також встановлено, та матеріали справи не містять доказів про те, що у період з 27 жовтня 2022 року до 10 листопада 2022 року позивач вчинив новий проступок, за який до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Оскільки підставою для звільнення позивача з роботи 10.11.2022 року стало систематичне невиконання ним своїх посадових обов`язків, за які його вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, 29.08.2022, 23.09.2022 та 27.10.2022 року, після чого він не вчинив нового проступку, у відповідача не було підстав для його звільнення, адже за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення догана чи звільнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 року у справі №705/539/21

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки №269 від 24.03.2023 року про суму сплаченого прибутку та утриманого податку заробітна плата позивача за вересень 2022 року склала 22949,33 грн, за жовтень 2022 року 21636,30 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу складає: 1036,87 грн. х 437 робочих днів вимушеного прогулу = 453112, 19 грн.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 9901/407/19 вказано, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11.11.2022 по 15.07.2024 року.

Суд зазначає, що вказана сума в розмірі 453112, 19 грн. повинна бути виплачена позивачу за вирахуванням тих податків, зборів та інших обов`язкових платежів, які підлягають вирахуванню роботодавцем згідно чинного законодавства під час виплати заробітної плати працівнику.

Суд вважає за необхідне у відповідності до пунктів 2,4 ч.1ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та виплати середнього заробітку за один місяць.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3ст. 23 ЦК України).

Згідно ч. 2ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (ст. 237-1 КЗпП України).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (Постанова Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

При вирішенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди суд враховує обставини спору, характер правовідносин та положення, зазначені вст. 237-1 КЗпП України, пунктах 3, 5, 8, 9, 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4(зі змінами) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". При цьому судом враховано, що відповідач незаконно звільнивпозивача,незаконне звільненняпозивача вимагало суттєвих додаткових зусиль для організаціїйого життя. Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням діючого законодавства про працю, їй заподіяні моральні страждання.

З урахуванням наведеного, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у цій частині, і як наслідок стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 5 000 грн.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6ст.141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору, рішення прийнято на користь позивача, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави виходячи з мінімального розміру судового збору на момент подачі позову а тому підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1984, 80 грн. за дві позовні вимоги.

Згідно частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивач на підставістатті 5 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору, на підставістатті 141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 21, 40, 140, 147, 148, 149 КЗпП України, Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06 листопада 1992 року, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 293,430 ЦПК України, суд,-

В ИРІШ ИВ :

Позовну заяву ОСОБА_2 до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області», третя особа Подільська міська організація профспілки працівників охорони здоров`я про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення доган та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, виправлення запису в трудовій книжці задовольнити частково.

Визнати наказ Головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» від 10.11.2022 року №306/к/тр про звільнення ОСОБА_2 10.11.2022 року з посади лікаря-психіатра психіатричного відділення, у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, Правилами внутрішнього розпорядку за п.3 ст. 40 КЗпП України незаконним та скасувати.

Поновити ОСОБА_2 в Комунальному некомерційному підприємстві «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області на посаді лікаря-психіатра психіатричного відділення.

Стягнути зКомунального некомерційногопідприємства «Подільськаміська лікарняПодільської міськоїради Подільськогорайону Одеськоїобласті» (66300Одеська областьм.Подільськпр.Перемоги23,код ЄДРПОУ01998803)на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .ІПН: НОМЕР_1 середній заробітокза весьчас вимушеногопрогулу всумі 453112(чотиристап`ятдесят тритисячі стодванадцять)грн.19коп., з утриманням з цієї суми податків й інших обов`язкових платежів в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення на його користь виплати заробітної плати в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІПН: НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п"ять тисяч) грн.

Стягнути зКомунальногонекомерційногопідприємства «ПодільськаміськалікарняПодільської міськоїрадиПодільськогорайону Одеськоїобласті»(66300Одеськаобластьм.Подільськпр.Перемоги23,кодЄДРПОУ01998803)накористьдержави нарахунок:отримувачкоштів:Отримувачкоштів:ГУКум.Києві/м.Київ/22030106;Кодотримувача(ЄДРПОУ):37993783;Банкотримувача:КазначействоУкраїни,номеррахунку(IBAN):UА908999980313111256000026001 судовий збір в розмірі 1984 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г.В.Павловська

Повний текст рішення складено та підписано 19 липня 2024 року.