Ухвала

від 20.08.2024 по справі 320/17029/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2024 року м. Київ № 320/17029/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., дослідивши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи

за позовом Київської міської державної адміністрації

до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн"

про визнання протиправним та скасування рішення та дозволів, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Київська міська державна адміністрація з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" про визнання протиправним та скасування рішення від 07.02.2023 №17/15 "Про оформлення ТОВ "Піар-Лайн" дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами в м. Ірпінь" та дозволі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за загальними правилами позовного провадження.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В якому, з поміж іншого, зазначено, що у провадження Київського окружного адміністративного суду перебувала справа №320/4275/21 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Піар-Лайн" до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). В межах справи №320/4275/21 досліджувалось рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 07.02.2023 №17/15 "Про оформлення ТОВ "Піар-Лайн" дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами в м. Ірпінь".

З матеріалів справи вбачається, що позивачем разом із позовом до суду було подано заяву про поновлення строку звернення до суду із даним позовом. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що про наявність оскаржуваного рішення позивачу стало відомо з рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/4275/21, яке набрало законної сили 07.02.2024. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення ним отримано 29.03.2024.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Частинами другою та п`ятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом з тим, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 р. №340/1019/19).

В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач акцентував увагу на тому, що до існування висновку суду у справі №320/4275/21, Київська міська державна адміністрація розцінювала оскаржуване рішення як таке, що діє виключно на території міста Ірпінь Київської області, оскільки це прямо вбачається зі змісту оскаржуваного рішення.

Судом з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі №320/4275/21 зазначено наступне: "...долучено відповідні дозволи видані відділом містобудування та архітектури, на підставі рішення Ірпінської міської ради від 07.02.2023 № 17/15: №№ 1253, 1254, 1255, 1256, 1257, 1258, 1259, 1260, 1261, 1262, 1263, 1264, 1265, 1266, 1267, 1268, 1269, 1270, 1271, 1272".

Вказане рішення опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.08.2023.

Отже, позивач повинен був дізнатися про наявність оскаржуваного рішення 10.08.2023.

Разом з тим, позивач у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду зазначає, що листом від 17.10.2023 №005-825 звернувся до відповідача в якій з посиланням на рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 07.02.2023 №17/15 "Про оформлення ТОВ "Піар-Лайн" дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами в м. Ірпінь" просив надати відповідну інформацію із графічними матеріалами.

Отже, вказане підтверджує про обізнаність позивача щодо наявності оскаржуваного рішення станом 17.10.2023.

Проте, позивач звернувся до суду лише 15.04.2024 із пропуском тримісячного строку звернення до суду.

У відповідності до вимог частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Поняття особа повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу ймовірність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання вчиняти дії з метою їх відновлення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено.

Наведене свідчить про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду та про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з цим, у порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду: заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Пунктом 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду із даним позовом.

2. Залишити позовну заяву Київської міської державної адміністрації без руху .

3. Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жук Р.В.