Ухвала

від 21.08.2024 по справі 420/26002/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26002/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 серпня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9486735/42647932 від 07.09.2023р. про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28.07.2023р., поданої ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 42647932);

2.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, подану ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 42647932), від 28.07.2023 р. №1 датою її направлення для реєстрації;

3.Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9486736/42647932 від 07.09.2023р. про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.07.2023р., поданої ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 42647932);

4.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, подану ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 42647932), від 28.07.2023 р. №2 датою її направлення для реєстрації.

Відповідно до п.3, 5, 6 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно з позовної заяви, Товариством оскаржуються Рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9486735/42647932 від 07.09.2023р., №9486736/42647932 від 07.09.2023р.

Отже, позивач мав би оскаржити відповідні рішення комісії регіонального рівня у шестимісячний строк.

В той же час, даний адміністративний позов до суду подано лише 16.08.2024 року.

Тобто, позивач звернувся з цим позовом щодо оскарження Комісії ГУ ДПС в Одеській області про відмову у реєстрації податкових накладних поза межами строку звернення з позовом до адміністративного суду визначеного ч.2 ст.122 КАС України.

Разом з цим, у позові Товариство заявило клопотання про визнання причин пропуску строку на звернення до суду з цим позовом поважними та поновлення пропущеного строку.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач посилаючись на введення воєнного стану в Україні, строк дії якого триває до цього часу, та згідно листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), звертає увагу суду, що в результаті збройної агресії РФ проти України, до сьогодні існує велика загроза життю, здоров`ю та безпеці людей, що проживають на території України, та є робітниками різних підприємств, організацій, установ тощо. У зв`язку з цим, певний час ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» не мало можливості здійснювати господарську діяльність в повній мірі, як це відбувалося у мирні часи. Але, незважаючи на те, що загроза життю, здоров`ю та безпеці робітників ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» залишається ще досі великою, задля підтримання фінансової спроможності та економічної стабільності нашої країни, можливості сплати податків та зборів до бюджету, підтримувати армію України, ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» розпочало свою роботу та намагається працювати та підтримувати економіку нашої держави будь-яким чином. При цьому, одним з питань, що необхідно вирішити задля можливості роботи далі, налагодження ділових стосунків, підтримки налагодженої роботи та підтримку своєї ділової репутації як добросовісного суб`єкту господарювання є питання щодо розблокування заблокованих податковим органом податкових накладних №1 від 28.07.2023 та №2 від 28.07.2023.

Посилається позивач також на приписи ст.26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», вказуючи, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану права на судовий захист не можуть бути обмежені, про що також неодноразово відзначав Верховний Суд у листах рекомендаціях, а також окремо звертає увагу на рекомендації Ради Суддів України 03 березня 2022 року Рада Суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану.

Позивач вважає, що причина пропуску ним строку на звернення до суду із цим позовом є поважною, у зв`язку із чим просить його поновити.

Надаючи оцінку таким доводам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

У силу приписів ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуальної дії.

Постанова Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 містить правовий висновок, згідно з яким причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

В ухвалі від 20.10.2022р. Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022р. у справі №9901/462/21 сформульовані правові позиції, у силу яких учасники справи повинні вчасно, сумлінно, в належний спосіб використовувати всі наявні в них засоби та можливості, передбачені законодавством, з метою запобігання невиправданим зволіканням під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

На переконання суду, причини пропуску строку на подання позову щодо оскарження рішень Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 07.09.2023 року про відмову в реєстрації податкових накладних, наведені позивачем в обґрунтування заявленого клопотання, не є поважними.

Посилання позивача на введення воєнного стану суд вважає безпідставними, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами.

З даного приводу, враховуючи правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22, суд звертає увагу позивача, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

Однак, Товариство у позові не вказує обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

При цьому суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким, закони допомагають тим, хто пильнує.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Втім, позивачем на наведено таких обставин та не надано доказів на їх підтвердження.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом у певній частині, не навівши при цьому поважних та об`єктивних (внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки позивача обставин) причин пропуску вказаного строку.

До того ж, суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку. (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 № 240/12017/19).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Окрім того, судом встановлено невідповідність даного позову вимогам ч.3 ст.161 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У відповідності до приписів пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзац 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року на рівні 3028,00 грн.

З огляду на вказане, враховуючи характер та межі заявлених позовних вимог, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цього позову становить 6056,00 грн.

Однак указаних коштів позивачем не сплачено, що свідчить про невідповідність поданого позову вимогам процесуального закону (ч.3 ст.161 КАС України) та наявність недоліку, з метою усунення якого, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у сумі 6056,00 грн. та надати до суду підтверджуючий таку сплату документ.

При цьому, судом не береться до уваги додана до позову платіжна інструкція № 3184016 від 12.08.2024р., яку позивач вказав в якості доказу сплати судового збору, оскільки такий документ засвідчує про здійснення платіжної операції на суму 6100 грн., платником ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ», отримувачу ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ», призначення платежу повернення фін.допомоги зг-но договору №07/12-22 від 07.12.2022р.

Тобто, указаний документ не є документом про сплату судового збору за подання позову до Одеського окружного адміністративного суду позивачем.

Згідно частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків, шляхом сплати суми судового збору у розмірі 6056,00 грн з наданням суду відповідного доказу, а також подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку з доказами у підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 241-243, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання доказу сплати судового збору,

- подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку та з наданням доказів поважності причин його пропуску.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА