Ухвала

від 06.09.2024 по справі 420/26002/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26002/24

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 вересня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9486735/42647932 від 07.09.2023р. про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28.07.2023р., поданої ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 42647932);

2.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, подану ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 42647932), від 28.07.2023 р. №1 датою її направлення для реєстрації;

3.Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9486736/42647932 від 07.09.2023р. про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.07.2023р., поданої ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 42647932);

4.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, подану ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 42647932), від 28.07.2023 р. №2 датою її направлення для реєстрації.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд з`ясував, що даним позов подано без дотримання приписів ст. 161 КАС України, а також, що позивач пропустив встановлений законом строк для звернення до суду із цим позовом.

У відповідності до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви слідує, що Товариством оскаржуються Рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9486735/42647932 від 07.09.2023р., №9486736/42647932 від 07.09.2023р.

Отже, позивач мав би оскаржити відповідні рішення комісії регіонального рівня у шестимісячний строк.

В той же час, даний адміністративний позов до суду подано лише 16.08.2024 року.

Разом з цим, у позові Товариство заявило клопотання про визнання причин пропуску строку на звернення до суду з цим позовом поважними та поновлення пропущеного строку, розглянувши яке суд вважав викладені у ньому обставини такими, що не свідчать про поважність причин пропуску Товариством строку для подання цього позову, у зв`язку із чим, ухвалою суду від 21.08.2024 позовну заяву ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» було залишено без руху, позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказу сплати судового збору та подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку та з наданням доказів поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали суду від 21.08.2024, Товариство 30.08.2024 до суду надало заяву про усунення недоліків з платіжним документом, яким підтверджено сплату судового збору за подання цього позову, а також заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

В якості підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до суду з цим позовом, у своїй заяві Товариство зазначає, що в результаті збройної агресії рф проти України територія всієї України, враховуючи територію міста Одеси та Одеської області, особливо наприкінці 2023 року та протягом 2024 року, постійно піддавалася дуже жорстоким та частим збройним атакам з боку рф, які несуть небезпеку життю та здоров`ю людей, в тому числі робітників ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ». З огляду на указане, а також враховуючи багаточисленні відключення електричної енергії (при тому, що щоденні відключення світла тривали майже по 18-20 годин на добу), ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» було тимчасово призупинено та не здійснювало господарську діяльність у 2024 році, у підтвердження чого надає податкову звітність, відповідно до якої вбачається відсутність ведення господарської діяльності товариством протягом січня - липня 2024 року (показники діяльності протягом 2024 р. у звітності відсутні).

Також, як далі вказує заявник, підтвердженням призупинення діяльності на певний час є малочислений штат ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ», лише 2 робітника - керівник та менеджер, що підтверджується штатним розписом, що був наданий Позивачем та міститься в матеріалах справи. Посада бухгалтера, як вбачається із розпису, відсутня. На сьогодення ТОВ «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» розпочав діяльність задля підтримання фінансової спроможності та економічної стабільності нашої країни, можливості підтримувати армію України, намагається працювати та підтримувати економіку нашої держави будь-яким чином. Та першим питанням, яке є важливим та необхідним до вирішення, це розблокування заблокованих податковим органом податкових накладних №1 від 28.07.2023р. та №2 від 28.07.2023р. і, відповідно, поновлення строку на звернення до суду.

Саме, оскільки діяльність Позивача була призупиненою в силу об`єктивних та явних причин, що є розповсюдженими, загальновідомими, та відбуваються в нашій державі незалежно від бажання та волі наших громадян, позивач вважає, що причина пропуску строку на звернення до суду з зазначеним позовом є поважною.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд виходить з такого.

У силу приписів ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, пропуску такого строку.

Постанова Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 містить правовий висновок, згідно з яким причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

В ухвалі від 20.10.2022р. Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022р. у справі №9901/462/21 сформульовані правові позиції, у силу яких учасники справи повинні вчасно, сумлінно, в належний спосіб використовувати всі наявні в них засоби та можливості, передбачені законодавством, з метою запобігання невиправданим зволіканням під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Втім, на думку суду, причини пропуску строку на подання позову щодо оскарження рішень Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 07.09.2023 року про відмову в реєстрації податкових накладних, наведені позивачем в обґрунтування поданої заяви, не є поважними.

Щодо посилання позивача на певні обставини, що виникли внаслідок запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, зокрема повітряні тривоги внаслідок збройних атак з боку країни агресора, малочисельний штат працівників, часті та довготривалі відключення електроенергії, тощо, суд зазначає таке.

Дійсно, у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який і триває на даний час.

Згідно рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

За приписами ч. 1-4 с.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Суд звертає увагу, що в Україні введений та діє воєнний стан, проте Одеський окружний адміністративний суд продовжував здійснювати правосуддя з 24.02.2022 по теперішній час, та не припиняв свою роботу.

Зокрема, суд зауважує, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, зокрема м. Одеса, де територіально знаходиться позивач, не включено до такого переліку.

До того ж слід наголосити позивачу, що введення на території України воєнного стану, як вже вказувалось судом у попередній ухвалі, не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами.

З даного приводу, враховуючи правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22, суд звертає увагу позивача, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

Однак, Товариство у позові не вказує обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Разом з цим, суд вважає за доцільне зазначити, що у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки через запровадження такого, не можна безумовно вважати поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, існує загроза ракетних обстрілів країни, через що наявна велика кількість "Повітряних тривог" та періодичні відключення електроенергії.

Разом з тим, суд зазначає, що введення на території України воєнного стану, як підстава пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом не може бути визнана поважною, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку для звернення з позовом до суду у всіх абсолютно випадках.

Не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення такого строку такі підстави як повітряні тривоги та відсутність електроенергії, оскільки повітряні тривоги та відсутність електроенергії не мають постійного та довготривалого характеру, зокрема, на території м. Одеси.

Крім того, тривоги оголошуються у регіонах України по-різному, та не носять постійного, безперервного характеру.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.03.2023 у справі № 540/1285/22.

Враховуючи наведені обставини та те, що активних бойових дій в м. Одесі починаючи з вересня 2023 року не велося, повітряні тривоги, ракетні обстріли та відсутність електроенергії не мають постійного та довготривалого характеру, міський транспорт, відділення пошти та суди працювали, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду без поважних причин, докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом не наведено й не надано.

Посилання позивача на малу чисельність штату Товариства та призупинення своєї діяльності, що унеможливило своєчасне звернення до суду даним позовом, суд також оцінює критично, оскільки належних доказів призупинення своєї діяльності позивачем до суду не надано. В свою чергу, надані податкові декларації не свідчать про призупинення діяльності позивача, а лише засвідчують факт відсутності задекларованих показників діяльності ТОВ НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ», і лише у період січня-липня 2024, в той час як строк звернення до суду почав обраховуватися ще з вересня 2023 року. Тобто такі обставини, на які послався позивач не були постійними, мали тимчасовий характер, не тривали протягом усього часу, та безпосередньо керівник підприємства перебував фактично на робочому місці, а іншого Товариством не доведено.

Відтак, зазначені позивачем обставини, на переконання суду, не були перешкодою для звернення до суду особи за захистом своїх прав.

Підсумовуючи викладене, позивачем не наведено обґрунтованим причин, підтверджених належними доказами, об`єктивної неможливості оскарження вказаних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в судовому порядку у встановлений законом шестимісячний строк, як і жодним чином не підтверджено неможливості звернення до суду на протязі майже року.

Суд також звертає увагу позивача, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року (пункт 47, заява № 3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Такі обставини з підтверджуючими доказами щодо поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивач ні до позовної заяви, ні до заяви про поновлення строків звернення до суду з цим позовом не надав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на те, що позивачем в заяві про поновлення строків звернення до суду з цим позовом, наданій на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в порядку статті 122 КАС України, не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та не надано належних доказів на підтвердження таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути особі, яка подала позовну заяву.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121-123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» строку для звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень від 07.09.2023, зобов`язання зареєструвати податкові накладні, та відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення такого строку.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТЕК ЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні, - повернути позивачу.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА