Ухвала

від 21.08.2024 по справі 440/4352/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 серпня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/4352/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/4352/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Константапрод" до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання протиправними та скасування штрафних санкцій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

11.04.2024 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Константапрод" Пов`якало К.В., діючи від імені та в інтересах вказаного Товариства, через систему "Електронний суд" звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, що заявлений до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати штрафні санкції, визначені в розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, яким до ТОВ "Константапрод" застосовано адміністративно-господарську санкцію у розмірі 36 882,30 грн терміном сплати до 15.04.2024.

В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на обставини порушення відповідачем прав Товариства з огляду на безпідставну, як на його думку, вимогу сплатити адміністративно-господарські санкції у зв`язку з недотриманням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", незважаючи на факт виконання такого нормативу Товариством у 2023 році.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду 15.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву (а.с. 23-25) представник серед іншого зазначив, що розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій носить інформаційний характер щодо точного розміру таких санкцій та не є рішенням суб`єкта владних повноважень, що впливає або змінює права та обов`язки Товариства, а тому не може бути предметом розгляду в суді.

Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Як зазначає позивач, через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України 07.03.2024 до Товариства від Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшов розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Позивач вважає, що нараховані відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій є протиправними з огляду на факт дотримання підприємством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.

У свою чергу суд звертає увагу на правове регулювання спірних правовідносин, яке здійснюється Законом України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі - Закон №875-XII).

Згідно зі ст. 19 Закону №875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю також вправі вимагати стягнення у судовому порядку несплачених суб`єктами господарювання у встановлений строк адміністративно-господарських санкцій та пені, нарахованої за порушення термінів їх сплати.

Наведений вище порядок регулювання спірних правовідносин свідчить на користь висновку про те, що надісланий позивачу розрахунок є службовим документом територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який створюється на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, інформує суб`єкта господарювання (роботодавця) про розмір нарахованих санкцій та про строки їх сплати, а тому такий розрахунок не носить ознак індивідуального акта у розумінні КАС України, який впливає на права чи обов`язки позивача.

Відповідно ж до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними у частині 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, проте, ці рішення, дії чи бездіяльність мають бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права чи обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Законність спірного розрахунку чи дій відповідача щодо його створення/надіслання, а також обчислення у ньому сум адміністративно-господарських санкцій не тягне за собою для позивача зміни обсягу його прав чи обов`язків, а тому не може бути предметом судової оцінки в адміністративному судочинстві.

Натомість питання правомірності дій відповідача, як і питання щодо не/дотримання позивачем, який використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю або про його вину/невинуватість у недотриманні такого нормативу, може бути предметом правової оцінки у разі розгляду судом спору за позовом територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення з позивача нарахованих адміністративно-господарських санкцій.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту адміністративним судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У спірних правовідносинах відповідач, діючи у межах власних повноважень, у права позивача втручання не здійснював.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №340/4174/23.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Тлумачення поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" наведено у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18 та від 30.05.2018 у справі №9901/497/18.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, відповідно до якого поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" необхідно розуміти в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України.

За приписами частини другої статті 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі викладеного, керуючись статтями 229, 238, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі №440/4352/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Константапрод" до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання протиправними та скасування штрафних санкцій, зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Константапрод" (код ЄДРПОУ 45147061; вул. Харчовиків, буд. 6-А, м. Полтава, 36014).

Відповідач: Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13937406; вул. Європейська, буд. 49, м. Полтава, 36039).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЄ.Б. Супрун