Рішення

від 21.08.2024 по справі 560/5676/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/5676/24

РІШЕННЯ

іменем України

21 серпня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" до Хмельницької митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 21.02.2024 №UA400000/2024/000034/2 про коригування митної вартості вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000110 від 21.02.2024.

В обґрунтування позову зазначає, що Товариствомдо митного оформлення було подано електронну митну декларацію щодо товарів, митна вартість яких визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів. Підставою спірного рішення є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до вимог п. 3, п. 4 ст. 53 Митного кодексу України. Позивач вважає, що рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки митному органу були надані усі необхідні документи, що дозволяли правильно визначити або перевірити числові значення складових митної вартості.

Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що під час перевірки правильності визначення митної вартості товару у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо цього, тому позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які б усунули виявлені розбіжності та сумніви. Оскільки цього зроблено не було, відповідач вважає, що прийняті ним рішення і картка відмови є правомірними і обґрунтованими.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що спірні рішення ґрунтуються на припущеннях митного органу щодо неповноти і недостовірності відомостей про заявлену митну вартість товару, тоді як надані документи не дають підстав для таких висновків.

У запереченні на відповідь на відзив Хмельницька митниця зазначає, що наведені позивачем аргументи не спростовують встановлені митним органом обставини.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III Митного кодексу України (далі - МКУ). Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МКУ). Ці положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно зі ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано у тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 кодексу зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:

- перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;

- перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;

- перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;

- перевірки документів, що містять відомості про страхування;

- перевірки включення/не включення складових митної вартості;

- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор .

Згідно з положеннями глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, серед іншого, такі джерела інформації:спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація отримана з мережі Інтернет.

Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2 ) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена У запереченні на відповідь на відзив Хмельницька митниця зазначає, що наведені позивачем аргументи не спростовують встановлені митним органом обставини.

Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

23.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (покупець) та компанією Jack Technology Co.LTD (продавець) був укладений контракт №SV15-2023 на поставку товарів.

Відповідно до п. 1.1 контракту продавець зобов`язується поставити покупцю за його заявками-замовленнями, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар згідно з інвойсами на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною контракту. Вартість товару визначається в доларах США та вказується у інвойсах для кожної поставки.

Згідно з п. 3.1. Контракту поставки товару по кожному інвойсу мають бути здійснені протягом 90 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, яка складає 50% загальної вартості, для кожного інвойсу окремо.

На виконання умов контракту на умовах СРТ/Baranowo (Інкотермс 2010) продавцем була здійснена поставка товару: автоматичні промислові швейні машини "Bruce" різної комплектації в асортименті, нові з запасними частинами та комплектуючими, вартість яких складає 107474,67 доларів США.

Доставка товару від м. Бараново (Польща) до митного кордону України здійснювалась позивачем за власний рахунок згідно з договором надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполучені №01М/05-01-2024 від 05.01.2024, укладеним з ФОП ОСОБА_1 .

Позивачем 20.02.2024 було подано до митного оформлення на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці електронну митну декларацію №24UA400040005151U7, у якій митну вартість товару було заявлено декларантом за першим (основним) методом (у яку також включена вартість перевезення товарів до державного кордону України) на такі товари:

- Товар №1. Промислові швейні машини укомплектовані двигуном з швейним столом (основи), нові, транспортуються в розібраному стані: Q5 Енергозберігаюча прямострочна машина Bruce (повний комплект) в кількості 30 КОМП.ВRC-6390B-A-CZ-12; прямострочна машина для важких матеріалів Bruce (повний комплект) в кількості 20 КОМП.ВRC-8750B-005С; Двоголкова швейна машина Bruce (повний комплект) в кількості 4 КОМП.ВRC-8558G-1-WZ; одноголкова машина ланцюжкового стібка з прямим приводом Bruce (повний комплект) в кількості 2 КОМП.ВRC-8558G-WZ-(1/4); Двоголкова машина подвійного ланцюжкового стібка Bruce (повний комплект) в кількості 5 КОМП.Х5S-4-МОЗ/ЗЗЗ; 4- нитковий оверлок з вбудованим мотором Bruce (повний комплект) в кількості 100 КОМП.Х5S-5-A04/435; 5-нитковий оверлок з вбудованим мотором Bruce (повний комплект) в кількості 2 КОМП.Х5S-6-03/333; 6-нитковий оверлок з вбудованим мотором Bruce (повний комплект) в кількості 5 КОМП.Р5-D-02BB*356/F/H; машина типу інтерлок з плоскою платформою Bruce (повний комплект) в кількості 20 КОМП.BRC-T783G-Z; петельна машина Bruce (повний комплект) в кількості 20 КОМП. Торговельна марка BruceВиробник Jack Technology Co., LTD.

- Товар №2. Автоматичні промислові швейні машини укомплектовані двигуном безшвейного стола та (основи), нові транспортуються в розібраному стані: BRC-6390S-CZ-4 комп`ютеризована прямострочна машина з верхнім та нижнім просуванням Bruce (повний комплект) в кількості 10 КОМП.BRC-8450J-403E; Комп`ютеризована двоголкова машина човникового стібка Bruce (повний комплект) в кількості 2 КОМП.BRC-T2210-F3-D ІІ; програмована шаблонна машина Bruce (повний комплект) в кількості 2 КОМП.F5000-F11AF13F25-Х; Машина циклічного шиття з лазером Bruce (повний комплект) в кількості 1 КОМП. Торговельна марка Bruce Виробник Jack Technology Co., LTD.

- Товар №3. Частини спеціально призначенні для швейних промислових машин: Стіл з основою до R4200 в кількості 70 КОМП Стіл з основою до R6000 в кількості 100 КОМП. Торговельна марка Bruce Виробник Jack Technology Co., LTD.

- Товар №4. Ножиці звичайні ручні кравецькі: 811163 ножиці - щипчики S в кількості 1800 шт.810737; Ножиці - щипчики L в кількості 960 шт.811060; Ножиці для важких матеріалів в кількості 720 шт.811072; Ножиці 9 в кількості 300 шт. 811073; Ножиці 10 в кількості 360 шт.811074; Ножиці 11 в кількості 240 шт.811075 Ножиці 12 в кількості 120 шт.811598; Кравецький набір інструментів (пінцет, розпорювач, сантиметр, ножиці- щипчики, кільце для підрізки ниток) в кількості 500 шт. Торговельна марка Bruce Виробник Jack Technology Co., LTD.

- Товар №5. Інструменти ручні кравецькі:811714 пінцет-антистатик загнутий металевий і кількості 500 шт. Торговельна марка Bruce Виробник Jack Technology Co., LTD.

- Товар №6. Електромагніти постійні призначенні для швейних промислових машинок:11383001300 Електромагніт піднімання лапки в кількості 50 шт. Торговельна марка Bruce Виробник Jack Technology Co., LTD.

Фактурна вартість задекларованих товарів складала 101998,10 дол. США/ 3904966,6591 грн.

До митної декларації були надані наступні товаросупровідні документи:

- пакувальний лист №JKYYJ23609 від 12.12.2023;

- рахунок-проформа JK231123-UA-SV15 від 23.11.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) №JKYYJ23609 від 12.12.2023;

- міжнародна автомобільна накладна (CMR) A №440242 від 12.02.2024;

- сертифікат про походження товару №CCPIT3442305519358 від 19.12.2023;

- платіжна інструкція №1 від 25.01.2024;

- рахунок-фактура (автотранспорті послуги) №8 від 14.02.2024;

- контракт №SV15-2023 від 23.11.2023;

- договір надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполучення №01M/05-01-2024 від 05.01.2024;

- договір перевезення 01/М/30-01-2024 від 30.01.2024;

- заявка на перевезення вантажу від 08.02.2024;

- митна декларація країни відправлення 24РL391010NSGOD17 від 13.02.2024;

- декларація митної вартості.

За вказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) генеровані наступні ризики:

- 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів""

- 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів" (по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: 3. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. МКУ".

Під час перевірки у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів №3 та №5, оскільки заявлений рівень митної вартості був значно нижчий, ніж рівень митної вартості товарів того ж виробника та торгівельної марки, а саме:

- заявлений рівень митної вартості товару №3 - 1,41 дол. США /кг значно нижчий, ніж рівень митної вартості подібних товарів того ж виробника та торгівельної марки - 4,02 дол. США /кг; заявлений рівень митної вартості товару №5 - 8,14 дол. США /кг значно нижчий, ніж рівень митної вартості ідентичних товарів - 22,10 дол. США /кг;

- зазначені у поданих до митного оформлення проформі, інвойсі та зовнішньоекономічному контракті умови поставки СРТ не відповідають заявленим до митного оформлення умовам поставки FCA;

- проформа не містить відміток покупця, як передбачено формою документа;

- інвойс не містить відміток продавця;

- до митного оформлення не надано передбачені зовнішньоекономічним контрактом коносамент та копія експортної декларації продавця;

- до митного оформлення надано договір на перевезення від 30.01.2024 №01М/30-01-24, при цьому не надано документи, які підтверджують вартість наданих послуг згідно з цим контрактом, відповідно вартість цих послуг не заявлено до митного оформлення;

- подані до митного оформлення документи не містять визначених частиною 10 статті 58 МКУ числових значень витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів, вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складових митної вартості оцінюваних товарів, комісійна та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

В результаті опрацювання документів, поданих декларантом згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені розбіжності, що, на його думку, впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товарів. Так, окремі документи не містили відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів. Відтак, у митного органу виникли сумніви щодо дійсної вартості товарів.

Судом встановлено, що після опрацювання поданих декларантом документів посадова особа митного органу направила електронне повідомлення про те, що документи, подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Митним органом запропоновано надати додаткові документи.

Від особи, уповноваженої позивачем на декларування, на адресу митниці надано рахунок-проформу №JK231123-UA-SV15 від 23.11.2023 з перекладом та заявку на перевезення вантажу №05/М від 08.02.2024, а також повідомлено про неможливість надати інші документи.

На думку митного органу, подані додатково документи не усували виявлені розбіжності і не дозволяли встановити достовірність відомостей про усі числові значення складових митної вартості товарів, які ввозились позивачем.

Зважаючи на це, 21.02.2024 Хмельницькою митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000034/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000110. Підставою рішень зазначено неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до вимог МКУ.

Як вбачається зі змісту рішення, враховуючи те, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до підпунктів 2, 3 статті 58 МКУ митним органом застосовувались другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість була визначена за другорядним методом. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про вартість операцій з ідентичними та подібними товарами, відповідно до положень МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації щодо основи для віднімання та додавання вартості. Митну вартість визначено резервним методом. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

Оцінюючи обґрунтованість спірних актів, суд виходить з такого.

У спірному рішенні відповідач зазначає, що заявлений рівень митної вартості товару №3 - 1,41 дол. США /кг був значно нижчий, ніж рівень митної вартості подібних товарів того ж виробника та торгівельної марки - 4,02 дол. США /кг., а товару №5 - рівень митної вартості 8,14 дол. США /кг був значно нижчий, ніж рівень митної вартості ідентичних товарів - 22,10 дол. США /кг.

У постановах від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 Верховний Суд дійшов висновку, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом. Оскільки безліч обставин можуть впливати на ціну товару (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак ці дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, сама лише різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про наявність порушень, відтак не є підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав на те, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Що стосується тверджень про те, що зазначені у поданих до митного оформлення проформі, інвойсі та зовнішньоекономічному контракті умови поставки СРТ не відповідають вказаним у декларації умовам поставки FCA, суд виходить з наступного.

Інвойс №JKYYJ23609 від 12.12.2023 містить дані про те, що фактурна вартість 101998,10 доларів США узгоджена сторонами для умов CPT Baranowo. Контракт-імпорт №SV15-2023 від 23.11.2023 у п.3.2. визначає умови поставки CPT Baranowo. У заявці на перевезення вантажу №05М/05-01-2024 від 08.02.2024 та CMR A№67294 від 06.02.2024 зазначене місце завантаження товару Бараново, Польща, а рахунок - фактура від 14.02.2024 містить інформацію про маршрут перевезення Бараново - Краківець.

Умови CPT Інкотермс 2010 (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) - ФPAXT/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення), термін "фрахт/ перевезення оплачено до" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь - які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, надані до митного оформлення документи давали можливість встановити, що поставка здійснювалась на умовах CPT Baranowo, тобто доставка вантажу до міста Бараново проводилась за рахунок продавця, а подальше транспортування з Бараново до державного кордону України здійснювалось позивачем за власний рахунок.

Зазначене свідчить про те, що погоджуючи умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

Крім того, суд вважає, що у даному випадку митний орган повинен був виходити із аналізу та дослідження усіх документів у комплексі та взаємозв`язку, що вказувало на те, що поставка здійснювалась на умовах, які були зазначені та погоджені сторонами у зовнішньоекономічному контракті та інвойсі ( CPT Baranowo)

Щодо висновку про те, що проформа не містить відміток покупця, як передбачено формою документа, а переклад вказаної проформи не містить повної інформації, яку зазначено в оригіналі документа, суд виходить з того, що згідно з умовами контракту вартість товару вказується у інвойсах, оплата здійснюється згідно з інвойсами (п. 2.1., 4.2. Контракту). Ціна за товар, вказана в контракті, проформі та інвойсі, відповідає заявленій у митній декларації.

Частиною 2 статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, в тому числі є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

У даному випадку імпортований товар є об`єктом купівлі-продажу згідно з представленим позивачем до митного оформлення зовнішньоекономічним контрактом. Також у рішенні митний орган не вказав, яким чином відсутність печатки покупця в проформі впливає на визначення числових значень складових митної вартості.

Положенням статті 254 МК України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, у разі складання документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою, якщо дані, які у ньому містяться, не є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Зазначену правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 по справі № 520/10709/18.

У той же час, зі змісту рішення не вбачається обґрунтування необхідності наявності перекладу документа українською мовою з тих підстав, що дані, які у ньому містяться, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Водночас, відповідний переклад був наданий.

Судом встановлено і не спростовано належними доказами відповідачем те, що у інвойсі наявна відмітка продавця ( а.с 34), відтак до доводів митного органу у цій частині суд ставиться критично.

Що стосується доводів про ненадання коносаменту, частина 2 ст. 53 МК України містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товару. п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачає, що для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Частиною 3 ст. 53 МК України, визначено перелік додаткових документів, які надаються у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до умов п. 3.2. контракту №SV15-2023 від 23.11.2023 та рахунку фактури (інвойсу) №JKYYJ23609 від 12.12.2023 у ціну товару включено вартість доставки товару до міста Бараново (Польща). Для підтвердження вартості транспортування товару, яка не була включена в ціну товару, позивач надав рахунок Міжнародна автомобільна накладна (CMR) A №440242 від 12.02.2024, рахунок-фактуру (автотранспортні послуги) №8 від 14.02.2024, договір надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученні №01М/05-01-2024 від 05.01.2024, заявку на перевезення вантажу №05М/05-01-2024 від 08.02.2024. Водночас, коносамент у даному випадку не є основним документом, що підтверджує складові митної вартості товарів.

Судом зі змісту пояснень позивача встановлено, що договір на перевезення від 30.01.2024 №01М/30-01-24 був наданий помилково/випадково і не стосувався вказаної поставки, а тому митний орган не мав підстав вимагати надання додаткових документів, які підтверджували вартість вказаних у ньому послуг.

Отже, позивачем на підтвердження витрат на перевезення були надані договір надання послуг перевезення вантажів, рахунок-фактура (автотранспорті послуги), заявка на перевезення, які у своїй сукупності були достатніми для підтвердження таких витрат.

Що стосується доводів про те, що у поданих до митного оформлення документах не вказані числові значення таких складових, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складові митної вартості оцінюваних товарів, комісійна та брокерська винагорода (за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів), суд виходить з наступного.

Відповідно до умов контракту ціна на товар включає вартість пакування. Сторонами узгоджено покладання витрат на пакування на продавця. З поданих до митного оформлення документів також вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням, відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, відтак не впливають на правильність визначення митної вартості.

Крім того, відповідачем не надані належні докази понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, відтак і наявність підстав для включення цих витрат до митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 02.07.2019 у справі №160/8573/18 зазначив: щодо доводів відповідача, що позивачем не підтверджено документально така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням... Умовами Контракту (...) визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару. Таким чином, у даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем було надано до митного оформлення відповідні документи, які підтверджували митну вартість товарів за митною декларацією відповідно до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містили такі розбіжності, які надавали можливості встановити/перевірити правильність визначення митної вартості, зокрема числові значення складових митної вартості. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Зважаючи на це, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови прийняті митним органом необґрунтовано, відтак підлягають скасуванню.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність і обґрунтованість спірних актів, наявні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 21.02.2024 №UA400000/2024/000034/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000110 від 21.02.2024, прийняті стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк - Швейне Обладнання".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" судовий збір в розмірі 4844,80грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 серпня 2024 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (вул. Малевича Казимира, 86Г, оф. 1,м. Київ,03150 , ідентифікаційний номер - 35860885) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя І.С. Козачок