Постанова

від 20.11.2024 по справі 560/5676/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5676/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

20 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРК-ШВЕЙНЕ ОБЛАДНАННЯ" до Хмельницької митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАРК-ШВЕЙНЕ ОБЛАДНАННЯ" (далі ТОВ "СПАРК-ШВЕЙНЕ ОБЛАДНАННЯ") звернулося до суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 21.02.2024 №UA400000/2024/000034/2 про коригування митної вартості вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000110 від 21.02.2024.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 21.02.2024 №UA400000/2024/000034/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000110 від 21.02.2024, прийняті стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання".

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.11.2023 ТОВ "Спарк-Швейне Обладнання" (покупець) та компанією Jack Technology Co.LTD (продавець) укладено контракт №SV15-2023 на поставку товарів.

Відповідно до п.1.1 Контракту продавець зобов`язується поставити покупцю за його заявками-замовленнями, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар згідно з інвойсами на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною контракту. Вартість товару визначається в доларах США та вказується у інвойсах для кожної поставки.

Згідно з п.3.1. Контракту поставки товару по кожному інвойсу мають бути здійснені протягом 90 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, яка складає 50% загальної вартості, для кожного інвойсу окремо.

На виконання умов контракту на умовах СРТ/Baranowo (Інкотермс 2010) продавцем здійснена поставка товару: автоматичні промислові швейні машини "Bruce" різної комплектації в асортименті, нові з запасними частинами та комплектуючими, вартість яких складає 107474,67 доларів США.

Доставка товару від м.Бараново (Польща) до митного кордону України здійснювалась позивачем за власний рахунок згідно з договором надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполучені №01М/05-01-2024 від 05.01.2024, укладеним з ФОП ОСОБА_1 .

20.02.2024 позивачем подано до митного оформлення на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці електронну митну декларацію №24UA400040005151U7, у якій митну вартість товару було заявлено декларантом за першим (основним) методом (у яку також включена вартість перевезення товарів до державного кордону України) на такі товари:

- Товар №1. Промислові швейні машини укомплектовані двигуном з швейним столом (основи), нові, транспортуються в розібраному стані: Q5 Енергозберігаюча прямострочна машина Bruce (повний комплект) в кількості 30 КОМП.ВRC-6390B-A-CZ-12; прямострочна машина для важких матеріалів Bruce (повний комплект) в кількості 20 КОМП.ВRC-8750B-005С; Двоголкова швейна машина Bruce (повний комплект) в кількості 4 КОМП.ВRC-8558G-1-WZ; одноголкова машина ланцюжкового стібка з прямим приводом Bruce (повний комплект) в кількості 2 КОМП.ВRC-8558G-WZ-(1/4); Двоголкова машина подвійного ланцюжкового стібка Bruce (повний комплект) в кількості 5 КОМП.Х5S-4-МОЗ/ЗЗЗ; 4- нитковий оверлок з вбудованим мотором Bruce (повний комплект) в кількості 100 КОМП.Х5S-5-A04/435; 5-нитковий оверлок з вбудованим мотором Bruce (повний комплект) в кількості 2 КОМП.Х5S-6-03/333; 6-нитковий оверлок з вбудованим мотором Bruce (повний комплект) в кількості 5 КОМП.Р5-D-02BB*356/F/H; машина типу інтерлок з плоскою платформою Bruce (повний комплект) в кількості 20 КОМП.BRC-T783G-Z; петельна машина Bruce (повний комплект) в кількості 20 КОМП. Торговельна марка BruceВиробник Jack Technology Co., LTD.

-Товар №2. Автоматичні промислові швейні машини укомплектовані двигуном безшвейного стола та (основи), нові транспортуються в розібраному стані: BRC-6390S-CZ-4 комп`ютеризована прямострочна машина з верхнім та нижнім просуванням Bruce (повний комплект) в кількості 10 КОМП.BRC-8450J-403E; Комп`ютеризована двоголкова машина човникового стібка Bruce (повний комплект) в кількості 2 КОМП.BRC-T2210-F3-D ІІ; програмована шаблонна машина Bruce (повний комплект) в кількості 2 КОМП.F5000-F11AF13F25-Х; Машина циклічного шиття з лазером Bruce (повний комплект) в кількості 1 КОМП. Торговельна марка Bruce Виробник Jack Technology Co., LTD.

-Товар №3. Частини спеціально призначенні для швейних промислових машин: Стіл з основою до R4200 в кількості 70 КОМП Стіл з основою до R6000 в кількості 100 КОМП. Торговельна марка Bruce Виробник Jack Technology Co., LTD.

-Товар №4. Ножиці звичайні ручні кравецькі: 811163 ножиці - щипчики S в кількості 1800 шт.810737; Ножиці - щипчики L в кількості 960 шт.811060; Ножиці для важких матеріалів в кількості 720 шт.811072; Ножиці 9 в кількості 300 шт. 811073; Ножиці 10 в кількості 360 шт.811074; Ножиці 11 в кількості 240 шт.811075 Ножиці 12 в кількості 120 шт.811598; Кравецький набір інструментів (пінцет, розпорювач, сантиметр, ножиці- щипчики, кільце для підрізки ниток) в кількості 500 шт. Торговельна марка Bruce Виробник Jack Technology Co., LTD.

-Товар №5. Інструменти ручні кравецькі:811714 пінцет-антистатик загнутий металевий і кількості 500 шт. Торговельна марка Bruce Виробник Jack Technology Co., LTD.

-Товар №6. Електромагніти постійні призначенні для швейних промислових машинок:11383001300 Електромагніт піднімання лапки в кількості 50 шт. Торговельна марка Bruce Виробник Jack Technology Co., LTD.

Фактурна вартість задекларованих товарів складала 101998,10 дол. США/ 3904966,6591 грн.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість до митної декларації типу IM40ДЕ №23UA400040005151U7 додано:

- Пакувальний лист (Packing list) №JKYYJ23609 від 12.12.2023 р.;

- Рахунок-проформу (Proforma invoice) JK231123-UA-SV15 від 23.11.2023р.

- Рахунок-фактуру (інвойс) (Іnvoice) №JKYYJ23609 від 12.12.2023 р.;

- Міжнародну автомобільну накладну (CMR) A №440242 від 12.02.2024 р;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №CCPIT3442305519358 від 19.12.2023 р.;

- Платіжну інструкцію № 1 від 25.01.2024

- Рахунок-фактуру (автотранспортні послуги) №8 від 14.02.2024 р.;

- Контракт-імпорт №SV15-2023 від 23.11.2023 р.;

- Договір надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученні №01М/05-01-2024 від 05.01.2024 р.;

- Заявку на перевезення вантажу №05М/05-01-2024 від 08.02.2024 р;

- Лист 3/20/02/2024 від 20.02.2024;

- Лист 1/20/02/2024 від 20.02.2024;

- Лист 2/20/02/2024 від 20.02.2024;

- Митну декларацію країни відправлення 24PL391010NS6GQD17

За вказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) генеровані наступні ризики:

- 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів""

- 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів" (по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару.

Під час перевірки у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів №3 та №5, оскільки заявлений рівень митної вартості був значно нижчий, ніж рівень митної вартості товарів того ж виробника та торгівельної марки, а саме:

- заявлений рівень митної вартості товару №3 - 1,41 дол. США /кг значно нижчий, ніж рівень митної вартості подібних товарів того ж виробника та торгівельної марки - 4,02 дол. США /кг; заявлений рівень митної вартості товару №5 - 8,14 дол. США /кг значно нижчий, ніж рівень митної вартості ідентичних товарів - 22,10 дол. США /кг;

- зазначені у поданих до митного оформлення проформі, інвойсі та зовнішньоекономічному контракті умови поставки СРТ не відповідають заявленим до митного оформлення умовам поставки FCA;

- проформа не містить відміток покупця, як передбачено формою документа;

- інвойс не містить відміток продавця;

- до митного оформлення не надано передбачені зовнішньоекономічним контрактом коносамент та копія експортної декларації продавця;

- до митного оформлення надано договір на перевезення від 30.01.2024 №01М/30-01-24, при цьому не надано документи, які підтверджують вартість наданих послуг згідно з цим контрактом, відповідно вартість цих послуг не заявлено до митного оформлення;

-подані до митного оформлення документи не містять визначених частиною 10 статті 58 МКУ числових значень витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів, вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складових митної вартості оцінюваних товарів, комісійна та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

В результаті опрацювання документів, поданих декларантом згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені розбіжності, що, на його думку, впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товарів. Так, окремі документи не містили відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів. Відтак, у митного органу виникли сумніви щодо дійсної вартості товарів.

Після опрацювання поданих декларантом документів посадова особа митного органу направила електронне повідомлення про те, що документи, подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Митним органом запропоновано надати додаткові документи.

Від особи, уповноваженої позивачем на декларування, на адресу митниці надано рахунок-проформу №JK231123-UA-SV15 від 23.11.2023 з перекладом та заявку на перевезення вантажу №05/М від 08.02.2024, а також повідомлено про неможливість надати інші документи.

На думку митного органу, подані додатково документи не усували виявлені розбіжності і не дозволяли встановити достовірність відомостей про усі числові значення складових митної вартості товарів, які ввозились позивачем.

Зважаючи на це, 21.02.2024 Хмельницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000034/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000110. Підставою рішень зазначено неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до вимог МКУ.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначеннями наведеними у пунктах 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення- виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

В частині 2 статті 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною першою статті 53 МК України врегульовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування,-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (частина п`ята статті 53 МК України).

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 12.03.2019 у справі №820/8016/15 та від 26.11.2019 у справі №821/107/16.

Статтею 57 Митного кодексу України унормовано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті-це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Так, в обгрунтування вибору правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів митним органом зазначено, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до підпунктів 2, 3 статті 58 МКУ митним органом застосовувались другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість була визначена за другорядним методом. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про вартість операцій з ідентичними та подібними товарами, відповідно до положень МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації щодо основи для віднімання та додавання вартості. Митну вартість визначено резервним методом. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

У спірному рішенні відповідач зокрема зазначив, що заявлений рівень митної вартості товару №3 - 1,41 дол. США /кг був значно нижчий, ніж рівень митної вартості подібних товарів того ж виробника та торгівельної марки - 4,02 дол. США /кг., а товару №5 - рівень митної вартості 8,14 дол. США /кг був значно нижчий, ніж рівень митної вартості ідентичних товарів - 22,10 дол. США /кг.

Згідно із п. 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Між тим, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод; не дано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов; не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

У постановах від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 Верховний Суд дійшов висновку, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом. Оскільки безліч обставин можуть впливати на ціну товару (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак ці дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, сама лише різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про наявність порушень, відтак не є підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Що стосується тверджень відповідача про те, що зазначені у поданих до митного оформлення проформі, інвойсі та зовнішньоекономічному контракті умови поставки СРТ не відповідають вказаним у декларації умовам поставки FCA, то суд першої інстанції обгрунтовано не взято такі до уваги, з огляду на наступне.

Інвойс №JKYYJ23609 від 12.12.2023 містить дані про те, що фактурна вартість 101998,10 доларів США узгоджена сторонами для умов CPT Baranowo. Контракт-імпорт №SV15-2023 від 23.11.2023 у п.3.2. визначає умови поставки CPT Baranowo. У заявці на перевезення вантажу №05М/05-01-2024 від 08.02.2024 та CMR A№67294 від 06.02.2024 зазначене місце завантаження товару Бараново, Польща, а рахунок - фактура від 14.02.2024 містить інформацію про маршрут перевезення Бараново - Краківець.

Умови CPT Інкотермс 2010 (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) - ФPAXT/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення), термін "фрахт/ перевезення оплачено до" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь - які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, надані до митного оформлення документи давали можливість встановити, що поставка здійснювалась на умовах CPT Baranowo, тобто доставка вантажу до міста Бараново проводилась за рахунок продавця, а подальше транспортування з Бараново до державного кордону України здійснювалось позивачем за власний рахунок.

Зазначене свідчить про те, що погоджуючи умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

Крім того, як вірно звернуто увагу судом першої інстанції, у даному випадку митний орган повинен був виходити із аналізу та дослідження усіх документів у комплексі та взаємозв`язку, що вказувало на те, що поставка здійснювалась на умовах, які були зазначені та погоджені сторонами у зовнішньоекономічному контракті та інвойсі ( CPT Baranowo)

Надаючи правову оцінку доводам відповідача в тій частині, що проформа не містить відміток покупця, як передбачено це формою документа, колегія суддів вказує на таке.

Згідно умов Контракту вартість товару вказується у інвойсах та оплата здійснюється згідно інвойсів (п. 2.1., 4.2. Контракту).

Ціна за товар вказана в контракті, проформі інвойсі та інвойсі відповідають заявленій в митній декларації.

Частиною 2 статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів в тому числі є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу).

При цьому, проформа - інвойс - за своєю правовою природою це попередній рахунок, що виписується або як пропозиція (оферта), або як рахунок на передоплату в рамках зовнішньоторговельної операцій, що передбачаєпопередні платежі.

Відмінність проформи інвойсу від інвойсу тільки в тому, що деякі дані можуть змінюватися в процесі узгодження замовлення.

Разом з цим, статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок проформу (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Тобто, законодавцем альтернативно визначено документи, які мають бути подані декларантом до митного оформлення в залежності від умов проведення оплати.

Відмінності у назві «проформа-інвойс» та «інвойс» не змінюють суті документу.

До того ж, така відмінність жодним чином не впливає на числові значення митної вартості, перевіряти які уповноважений митний орган.

Отже, рахунок-проформа (проформа-інвойс) може бути документом, що підтверджує митну вартість товару лише в тому випадку, якщо імпортований товар не є об`єктом купівлі-продажу.

Однак, в даному випадку імпортований товар є об`єктом купівлі-продажу згідно представленого Позивачем до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту.

Тобто, оскільки імпортований товар був об`єктом купівлі-продажу, то подання імпортером проформи-інвойс не є обов`язковим.

Щодо висновку відповідача про те, що до митного оформлення не надано передбачені зовнішньоекономічним контрактом коносамент та копія експортної декларації продавця, необхідно вказати на слідуюче.

Відповідно до умов п. 3.2. контракту №SV15-2023 від 23.11.2023 та рахунку фактури (інвойсу) №JKYYJ23609 від 12.12.2023 у ціну товару включено вартість доставки товару до міста Бараново (Польща). Для підтвердження вартості транспортування товару, яка не була включена в ціну товару, позивач надав рахунок Міжнародна автомобільна накладна (CMR) A №440242 від 12.02.2024, рахунок-фактуру (автотранспортні послуги) №8 від 14.02.2024, договір надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученні №01М/05-01-2024 від 05.01.2024, заявку на перевезення вантажу №05М/05-01-2024 від 08.02.2024. Водночас, коносамент у даному випадку не є основним документом, що підтверджує складові митної вартості товарів.

Судом першої інстанції встановлено, що договір на перевезення від 30.01.2024 №01М/30-01-24 був наданий помилково/випадково і не стосувався вказаної поставки, а тому митний орган не мав підстав вимагати надання додаткових документів, які б підтверджували вартість вказаних у ньому послуг.

Отже, позивачем на підтвердження витрат на перевезення були надані договір надання послуг перевезення вантажів, рахунок-фактура (автотранспорті послуги), заявка на перевезення, які у своїй сукупності були достатніми для підтвердження таких витрат.

Що стосується доводів про те, що у поданих до митного оформлення документах не вказані числові значення таких складових, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складові митної вартості оцінюваних товарів, комісійна та брокерська винагорода (за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів), то відповідно до умов контракту ціна на товар включає вартість пакування. Сторонами узгоджено покладання витрат на пакування на продавця. З поданих до митного оформлення документів також вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням, відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, відтак не впливають на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем не надано доказів про понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а тому підстави для включення цих витрат до митної вартості, відсутні.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 зазначив, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Крім того, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄЛІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано та матеріали справи не містять належних та достатніх аргументів та доказів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.