Рішення

від 06.08.2024 по справі 620/7892/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

06 серпня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/7892/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Савенчук-Кезлі В.С.,

представника позивача Кизенка Д.О.,

та представника відповідача Ананка Ю.М.,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН АРС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

16.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю СТЕН АРС (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700 Головного управління ДПС у Чернігівській області про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 7267665,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що висновки, викладені у акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є поверхневими, передчасними, необґрунтованими, суперечать нормам чинного законодавства України, не відповідають об`єктивній дійсності та спростовуються документами, що були надані товариством для перевірки. Вказує, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст. У той же час вказує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕН АРС до Головного управління ДПС у Чернігівській області задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700 Головного управління ДПС у Чернігівській області про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 7267665,00 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.01.2024 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У вказаній постанові Верховний Суд, зокрема, зазначив, що реальність, зокрема, потребує з`ясування того факту, чи справді відповідну сільськогосподарську продукцію отримано від указаного в первинних документах контрагента. Не перевірено судами й фактичний альтернативний рух активу в порівнянні із задекларованим. Не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість контрагента платника виконати спірні поставки з урахуванням його фактичних господарських ресурсів, понесення ним витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщення, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

Відповідач в межах встановленого судом строку подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на підставі договору, укладеного з ФГ ЗЕРНОСВІТ+. Вказує, що податкові накладні та видаткові накладні ФГ ЗЕРНОСВІТ+ для ТОВ СТЕН АРС не відповідають змісту та обсягу проведених операцій, що передбачено вимогами до первинних документів, встановлених статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, у задекларованих обсягах, не опосередковувалися реальним рухом активів та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та не можуть за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Ухвалою суду від 23.02.2024 розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій, серед іншого, зазначив, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Вказує, що укладаючи договір, ФГ ЗЕРНОСВІТ+ мало реальні наміри придбати товари, перелік яких деталізований у первинних документах бухгалтерського обліку, для їх подальшої реалізації з метою отримання прибутку. Також зазначає, що норми чинного законодавства не ставлять в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту від сплати контрагентом податкового зобов`язання до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту. Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов`язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов`язань до бюджету.

Протокольною ухвалою суду від 29.07.2024 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕН АРС щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість № 9369504047 від 19.01.2021 від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт № 940/07/40248881 від 09.03.2021 (т. 1 а.с. 35-67).

Згідно висновку, викладеного в акті, під час перевірки було встановлено при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2020 року на 7267665,00 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що щодо ФГ "ЗЕРНОСВІТ+", яким на постачання кукурудзи були оформлені податкові накладні та видаткові накладні для ТОВ СТЕН АРС, встановлено відсутність факту (законного джерела) реального походження товару, тобто, з`ясовано документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення. Зазначено, що податкові накладні та видаткові накладні ФГ ЗЕРНОСВІТ+ для ТОВ СТЕН АРС не відповідають змісту та обсягу проведених операцій, що передбачено вимогами до первинних документів, встановлених статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, у задекларованих обсягах, не опосередковувалися реальним рухом активів та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та не можуть за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. Крім того, у видаткових накладних не зазначено посаду, інші дані відповідальної особи, яка отримала товар, що не дає можливість ідентифікувати дану особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, відповідно до вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

24.03.2021 позивачем було подано заперечення на вищевказаний акт, на які листом № 548/ж12/25-01-07-02-08 від 06.04.2021 відповідачем надано відповідь, згідно якої заперечення позивача на акт перевірки про помилковість висновків перевірки не підлягають задоволенню (т. 1 а.с. 69-95).

На підставі акту перевірки та відповіді на заперечення Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 7267665 грн. (т. 1 а.с. 68).

Державною податковою службою України за результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення від 14.06.2021 № 13234/6/99-00-06-01-05-06, яким податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700 залишено без змін, а скарга без задоволення (т. 1 а.с. 97-102).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

З матеріалів справи вбачається, що між ФГ ЗЕРНОСВІТ+ (постачальник) та ТОВ СТЕН АРС (покупець) були укладено договір поставки № 08102020-ЗСК від 08.10.2020, а також додаткову угоду № 1 від 19.10.2020, специфікації № 1 від 08.10.2020, № 2 від 02.11.2020, відповідно до умов яких постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити кукурудзу 3 класу врожаю 2020 року (т. 1 а.с. 109-114).

Позивачем на підтвердження виконання умов вказаних договорів були надані суду акти перерахунку ціни з урахуванням якісних показників, платіжні доручення, видаткові накладні, ТТН (т.2 68- 242, т. 3 а.с. 1-158).

Також позивачем надано договір про перевезення вантажів № 0110/20-ДЛ від 01.10.2020, укладений між ТОВ ДОБРО ЛОГІСТИК та ТОВ СТЕН АРС, акти наданих послуг, платіжні доручення, договори складського зберігання зерна № 5-ЗБ/2020 від 14.07.2020, № 05-ЗБ/2020 від 21.07.2020, № 35-ЗБ/2020 від 15.09.2020, тарифи на послуги зернового складу, акти здачі-приймання робі (наданих послуг), реєстри накладних на прийняте зерно, що підтверджують перевезення та зберігання придбаного товару (т. 1 а.с. 115- 241, т. 2 а.с. 1-2).

Крім того суду було надано договір поставки № П-1252/4/21 від 17.12.2020 з додатковими угодами, видаткові накладні, ТТН (т. 2 а.с. 3-36), договір поставки № 18112020/20 від 17.11.2020 зі специфікаціями № 1 від 17.11.2020, № 2 від 28.01.2021, № 3 від 03.02.2021, видаткові накладні, довіреності, ТТН, що підтверджують реалізацію позивачем придбаної кукурудзи (т. 2 а.с. 37-67а).

Також на виконання вимог зазначених в постанові Верховного Суду від 11.01.2024, суд враховує надані позивачем первинні документи (договори щодо придбання товару у контрагентів, що зазначені в акті перевірки і визначені податковим органом як ризикові, зберігання та приймання товару на елеватори, подальшої реалізації такого товару третім особам, ТТН та залізничні накладні, що підтверджують перевезення вантажу, договори зберігання товару тощо) (т. 5 а.с. 207-250, т. 6 а.с. 1-103), які в сукупності підтверджують реальність проведених ТОВ "СТЕН АРС" операцій щодо придбання товару та прибутковість операцій з придбання та подальшої реалізації товару.

Таким чином, вказані документи спростовують висновки, що викладені в акті перевірки, а саме: «За даними ЄРПН відсутня інформація про реальне джерело походження поставленої для ТОВ «СТЕН АРС» кукурудзи, оскільки відсутнє придбання зазначеного товару по ланцюгу постачання та відповідно відсутні у контрагентів постачальників трудові ресурси та виробничі потужності, необхідні для вирощування відповідних товарних позицій, тобто з`ясовано документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення».

Суд зазначає, що інформація з інформаційно - аналітичних баз податкової є лише результатом службової діяльності працівників податкового органу при виконанні ними своїх службових обов`язків. Така інформація не створює для платника податків самостійного юридичного наслідку. Формуючи таку інформацію, контролюючий орган не проводить безпосереднього аналізу первинної документації.

Доводи відповідача про відсутність у ФГ ЗЕРНОСВІТ+ матеріальних та трудових ресурсів і визначальний вплив вказаних факторів на можливість здійснення господарських операцій спростовуються наступним.

Так, в акті перевірки зазначено що основним видом діяльності ФГ «ЗЕРНОІНВЕСТ+» є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур.

У подальшому, відповідач в описовій частині акту аналізує звітність ФГ ЗЕРНОСВІТ+ та, зокрема, зазначає про те, що за даними податкової звітності з ЄСВ ФГ ЗЕРНОСВІТ+ за жовтень листопад 2020 року обліковується 11 працівників, за грудень 2020 року 10 працівників.

Крім того, Верховний суд в постанові від 4 червня 2020 року по справі № 340/422/19 зазначив наступне «….недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо). У вказаній постанові суд зазначив, що саме фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Таким чином, суд зазначає, що доводи щодо відсутності трудових ресурсів, податкова інформація, відсутність матеріально-технічної бази тощо, є другорядними доказами. Основне, що потрібно встановити - чи був фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій і чи внаслідок такої операції відбулось збільшення/зменшення активів підприємства.

Для цілей податкового обліку мають значення лише реальні (фактичні) операції з придбання товарів (робіт, послуг), вчинені з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язана з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи ТОВ "СТЕН АРС" в період з жовтня по грудень 2020 року було придбано в ФГ ЗЕРНОСВІТ+ товар (кукурудзу). В подальшому придбаний товар був реалізований протягом листопада 2020 - червня 2021 року різним контрагентам, зокрема, Акціонерному товариству «Державна продовольчо-зернова корпорація України», ПАТ «АГРОКОМБІНАТ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ», ТОВ "КЕРНЕЛ - ТРЕЙД" тощо. Реальність господарських операцій, підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, що в свою чергу, підтверджують факт придбання та подальшої реалізації товарно матеріальних цінностей з метою отримання прибутку.

Таким чином, з метою отримання прибутку, товар, придбаний у ФГ ЗЕРНОСВІТ+, був реалізований на користь контрагентів ТОВ «СТЕН АРС».

Постачальник товару є сільгоспвиробником та не має сертифікованої лабораторії для визначення якісних показників та класності продукції. Даний Товар завозився на зернові термінали (що підтверджується наявними в матеріалах справи ТТН), в яких визначалася класність та якісні показники продукції сертифікованою лабораторією.

У зв`язку із чим, укладений між постачальником та ТОВ «СТЕН АРС» договір поставки не містить вимог та обов`язку постачальника щодо надання останнім будь-яких документів, що підтверджують заявлену ним якість продукції (Товару).

Так, відповідно до умов договору, укладеного між постачальником та ТОВ «СТЕН АРС», якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ (п. 2.1. Договору).

Пункт п.3.2. Договору дає можливість відмовитися від товару, якщо його якість не відповідає вимогам ДСТУ.

Крім того, п. 3.3. Договору передбачено, що якщо за фактичними показниками якості Товару, визначеними акредитованою зерновою лабораторією, Товар не відповідає базовим показникам якості згідно ДСТУ, ціна на такий товар підлягає зменшенню.

Таким чином, враховуючи умови укладеного Договору, якість товару перевіряється акредитованою лабораторією зернових терміналів, куди товар завозиться безпосередньо від постачальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи ТТН, в яких конкретний зерновий термінал вказаний в графі «Пункт розвантаження». Зерновий термінал, відповідно до умов укладеного договору зберігання при прийманні товару на зберігання визначає його якість. За результатами приймання зерна терміналом видається Реєстр накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості.

Як слідує з матеріалів справи якість товару, що була поставлена саме постачальником ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» - акредитовані лабораторії зернових терміналів підтвердили заявлену постачальником якість товару та відповідність його показникам ДСТУ.

Для підтвердження факту прийняття товару до елеваторів та визначення якісних показників прийнятого товару позивачем надано реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком та договори зберігання, що підтверджують прийняття товару на зберігання.

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Разом з тим, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

До того ж, придбаний у контрагента позивача товар було використано позивачем у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Також, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарської операції позивача з ФГ ЗЕРНОСВІТ+, яка мала місце у перевіряємому періоді.

Не підтвердження руху товару по ланцюгу базується лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагента позивача з третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами.

При цьому, наявність помилок в оформленні окремих документів не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції. Водночас, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити, визначені законом.

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеним договорам з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, суд зазначає, що висновки про відсутність у контрагента трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої податкової інформації, наявної в базі даних ДПС та податкової інформації, наданої іншим контролюючим органом, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.05.2020 у справі № 826/11267/16, від 02.06.2020 у справі № 620/1024/19, від 30.06.2020 у справі № 440/2/426/19, від 10.07.2020 у справі № 120/4723/18-а, від 17.07.2020 у справі № 804/625/16, від 25.02.2021 у справі № 810/256/18, від 16.04.2021 у справі № 640/19745/18.

Одночасно, суд зазначає, що перевіркою податковим органом було встановлено, що виписані ФГ ЗЕРНОСВІТ+ для ТОВ СТЕН АРС податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо доводів про відсутність сертифікатів якості товару, то вони не можуть бути єдиною та законною підставою для висновку про нереальність таких господарських операцій з огляду на доведеність обставин їх завершеності, що серед іншого підтверджується фактом оплати приданого позивачем товару.

Щодо виявлених порушень в товарно-транспортних накладних (ТТН), то суд зазначає, що ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Питання щодо наявності ТТН, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.

Крім того, ТТН не міститься в переліку первинних документів, які дають право на формування податкового кредиту. Отже, ТТН не є первинним бухгалтерським документом у відношеннях Постачальник-Покупець для цілей податкового обліку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 у справі № 813/552/15, від 19.01.2021 у справі № 825/1641/17, від 29.04.2021 у справі № 810/3713/16.

В даному випадку, оцінюючи в сукупності з іншими документами та обставинами проведених господарських операцій, факт наявності помилок в заповненні ТТН не дає підстави погодитися з доводами податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу Інтерсплав проти України, вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Не можуть бути прийнятими доводи владної сторони за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що платник податку був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Такий висновок відповідає принципу індивідуального застосування відповідальності, в тому числі за порушення правил оподаткування.

Суд не приймає посилання на наявність кримінальних проваджень, у яких фігурантами є контрагенти позивача, оскільки факт наявності кримінального провадження, без ухвалення судового рішення, яким би було встановлено певні обставини, не може свідчити про фіктивну діяльність підприємств, та сам по собі не вказує на зв`язок кримінального провадження безпосередньо з діяльністю позивача.

Так, відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. Докази, на які посилається відповідач, не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та те, що він має право їх використання у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, відповідачем не наведено доводів щодо постановлення вироків у відповідних кримінальних провадженнях.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.01.2019 у справі № 815/4561/16, постанові від 05.02.2019 у справі № 2а-0870/7162/11, постанові від 29.03.2019 у справі № 808/3412/16, постанові від 11.04.2019 у справі № П/811/1761/16 (провадження № К/9901/1185/19), постанові від 03.09.2019 у справі № 810/3790/17, постанові від 24.09.2019 у справі № 520/300/19, постанові від 25.09.2019 у справі № 817/992/15, постанові від 01.10.2019 у справі № 808/4051/14.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700 прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕН АРС необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕН АРС підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 22700,00 грн.

Керуючись статтями 168, 227-228, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН АРС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700 Головного управління ДПС у Чернігівській області про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 7267665,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕН АРС судовий збір в розмірі 22700,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю СТЕН АРС (пр. Перемоги, 95-Б, оф. 1-409, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40248881).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Повний текст рішення суду складено 21.08.2024.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО