Постанова

від 06.11.2024 по справі 620/7892/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/7892/21 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенко Я.М.,

за участю секретаря Барміної Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН АРС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕН АРС" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 1343/25010700 від 09.04.2021.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700 Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта мотивовані тим, що у оскаржуваних правовідносинах він діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Вказано, що податкові накладні та видаткові накладні ФГ "ЗЕРНОСВІТ+" для ТОВ "СТЕН АРС" не відповідають змісту та обсягу проведених операцій, що передбачено вимогами до первинних документів, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у задекларованих обсягах, не опосередковувалися реальним рухом активів та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та не можуть за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, а спірне рішення суду першої інстанції скасувати, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН АРС" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість № 9369504047 від 19.01.2021 від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт № 940/07/40248881 від 09.03.2021, якою встановлено, що при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2020 року на 7267665,00 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що щодо ФГ "ЗЕРНОСВІТ+", яким на постачання кукурудзи були оформлені податкові накладні та видаткові накладні для ТОВ "СТЕН АРС", встановлено відсутність факту (законного джерела) реального походження товару, тобто, з`ясовано документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення. Зазначено, що податкові накладні та видаткові накладні ФГ "ЗЕРНОСВІТ+" для ТОВ "СТЕН АРС" не відповідають змісту та обсягу проведених операцій, що передбачено вимогами до первинних документів, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у задекларованих обсягах, не опосередковувалися реальним рухом активів та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та не можуть за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. Крім того, у видаткових накладних не зазначено посаду, інші дані відповідальної особи, яка отримала товар, що не дає можливість ідентифікувати дану особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

24.03.2021 позивачем було подано заперечення на вищевказаний акт, на які листом № 548/ж12/25-01-07-02-08 від 06.04.2021 відповідачем надано відповідь, згідно якої заперечення позивача на акт перевірки про помилковість висновків перевірки не підлягають задоволенню.

На підставі акту перевірки та відповіді на заперечення Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 7267665 грн.

Державною податковою службою України за результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення від 14.06.2021 № 13234/6/99-00-06-01-05-06, яким податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що оцінюючи в сукупності з іншими документами та обставинами проведених господарських операцій, факт наявності помилок в заповненні ТТН не дає підстави погодитися з доводами податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

З матеріалів справи вбачається, що між ФГ "ЗЕРНОСВІТ+" (постачальник) та ТОВ "СТЕН АРС" (покупець) були укладено договір поставки № 08102020-ЗСК від 08.10.2020, а також додаткову угоду № 1 від 19.10.2020, специфікації № 1 від 08.10.2020, № 2 від 02.11.2020, відповідно до умов яких постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити кукурудзу 3 класу врожаю 2020 року.

Позивачем на підтвердження виконання умов вказаних договорів були надані суду акти перерахунку ціни з урахуванням якісних показників, платіжні доручення, видаткові накладні, ТТН.

Позивачем надано договір про перевезення вантажів № 0110/20-ДЛ від 01.10.2020, укладений між ТОВ "ДОБРО ЛОГІСТИК" та ТОВ "СТЕН АРС", акти наданих послуг, платіжні доручення, договори складського зберігання зерна № 5-ЗБ/2020 від 14.07.2020, № 05-ЗБ/2020 від 21.07.2020, № 35-ЗБ/2020 від 15.09.2020, тарифи на послуги зернового складу, акти здачі-приймання робі (наданих послуг), реєстри накладних на прийняте зерно, що підтверджують перевезення та зберігання придбаного товару.

Крім того надано договір поставки № П-1252/4/21 від 17.12.2020 з додатковими угодами, видаткові накладні, ТТН, договір поставки № 18112020/20 від 17.11.2020 зі специфікаціями № 1 від 17.11.2020, № 2 від 28.01.2021, № 3 від 03.02.2021, видаткові накладні, довіреності, ТТН, що підтверджують реалізацію позивачем придбаної кукурудзи.

Позивачем також надані первинні документи (договори щодо придбання товару у контрагентів, що зазначені в акті перевірки і визначені податковим органом як ризикові, зберігання та приймання товару на елеватори, подальшої реалізації такого товару третім особам, ТТН та залізничні накладні, що підтверджують перевезення вантажу, договори зберігання товару тощо), які в сукупності підтверджують реальність проведених ТОВ "СТЕН АРС" операцій щодо придбання товару та прибутковість операцій з придбання та подальшої реалізації товару.

Колегія суддів погоджується з тим, що документи спростовують висновки контролюючого органу про відсутність інформації про реальне джерело походження поставленої для ТОВ «СТЕН АРС» кукурудзи, оскільки відсутнє придбання зазначеного товару по ланцюгу постачання та відповідно відсутні у контрагентів - постачальників трудові ресурси та виробничі потужності, необхідні для вирощування відповідних товарних позицій, тобто з`ясовано документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що інформація з інформаційно-аналітичних баз податкової є лише результатом службової діяльності працівників податкового органу при виконанні ними своїх службових обов`язків. Така інформація не створює для платника податків самостійного юридичного наслідку. Формуючи таку інформацію, контролюючий орган не проводить безпосереднього аналізу первинної документації.

Доводи відповідача про відсутність у ФГ "ЗЕРНОСВІТ+" матеріальних та трудових ресурсів і визначальний вплив вказаних факторів на можливість здійснення господарських операцій спростовуються наступним.

Так, в акті перевірки зазначено що основним видом діяльності ФГ «ЗЕРНОІНВЕСТ+» є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур.

У подальшому, відповідач в описовій частині акту аналізує звітність ФГ "ЗЕРНОСВІТ+" та, зокрема, зазначає про те, що за даними податкової звітності з ЄСВ ФГ "ЗЕРНОСВІТ+" за жовтень - листопад 2020 року - обліковується 11 працівників, за грудень 2020 року - 10 працівників.

Верховний суд в постанові від 4 червня 2020 року по справі № 340/422/19 зазначив, що недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо). У вказаній постанові суд зазначив, що саме фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Для цілей податкового обліку мають значення лише реальні (фактичні) операції з придбання товарів (робіт, послуг), вчинені з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язана з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

ТОВ "СТЕН АРС" в період з жовтня по грудень 2020 року було придбано в ФГ "ЗЕРНОСВІТ+" товар (кукурудзу). В подальшому придбаний товар був реалізований протягом листопада 2020 - червня 2021 року різним контрагентам, зокрема, Акціонерному товариству «Державна продовольчо-зернова корпорація України», ПАТ «АГРОКОМБІНАТ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ», ТОВ "КЕРНЕЛ - ТРЕЙД" тощо. Реальність господарських операцій, підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, що в свою чергу, підтверджують факт придбання та подальшої реалізації товарно - матеріальних цінностей з метою отримання прибутку.

З метою отримання прибутку, товар, придбаний у ФГ "ЗЕРНОСВІТ+", був реалізований на користь контрагентів ТОВ «СТЕН АРС».

Постачальник товару є сільгоспвиробником та не має сертифікованої лабораторії для визначення якісних показників та класності продукції. Даний Товар завозився на зернові термінали (що підтверджується наявними в матеріалах справи ТТН), в яких визначалася класність та якісні показники продукції сертифікованою лабораторією.

У зв`язку із чим, укладений між постачальником та ТОВ «СТЕН АРС» договір поставки не містить вимог та обов`язку постачальника щодо надання останнім будь-яких документів, що підтверджують заявлену ним якість продукції (Товару).

Так, відповідно до умов договору, укладеного між постачальником та ТОВ «СТЕН АРС», якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ (п. 2.1. Договору).

Пункт п.3.2. Договору дає можливість відмовитися від товару, якщо його якість не відповідає вимогам ДСТУ.

Крім того, п. 3.3. Договору передбачено, що якщо за фактичними показниками якості Товару, визначеними акредитованою зерновою лабораторією, Товар не відповідає базовим показникам якості згідно ДСТУ, ціна на такий товар підлягає зменшенню.

Таким чином, враховуючи умови укладеного Договору, якість товару перевіряється акредитованою лабораторією зернових терміналів, куди товар завозиться безпосередньо від постачальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи ТТН, в яких конкретний зерновий термінал вказаний в графі «Пункт розвантаження». Зерновий термінал, відповідно до умов укладеного договору зберігання при прийманні товару на зберігання визначає його якість. За результатами приймання зерна терміналом видається Реєстр накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості.

Як слідує з матеріалів справи якість товару, що була поставлена саме постачальником ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» - акредитовані лабораторії зернових терміналів підтвердили заявлену постачальником якість товару та відповідність його показникам ДСТУ.

Для підтвердження факту прийняття товару до елеваторів та визначення якісних показників прийнятого товару позивачем надано реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком та договори зберігання, що підтверджують прийняття товару на зберігання.

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Судами першої та апеляційної інстанції не встановлено порушень вимог законодавства, які б позбавляли позивача права на формування податкового кредиту.

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

В обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарської операції позивача з ФГ "ЗЕРНОСВІТ+", яка мала місце у перевіряємому періоді.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеним договорам з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Висновки про відсутність у контрагента трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої податкової інформації, наявної в базі даних ДПС та податкової інформації, наданої іншим контролюючим органом, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.05.2020 у справі № 826/11267/16, від 02.06.2020 у справі № 620/1024/19, від 30.06.2020 у справі № 440/2/426/19, від 10.07.2020 у справі № 120/4723/18-а, від 17.07.2020 у справі № 804/625/16, від 25.02.2021 у справі № 810/256/18, від 16.04.2021 у справі № 640/19745/18.

Одночасно, суд зазначає, що перевіркою податковим органом було встановлено, що виписані ФГ "ЗЕРНОСВІТ+" для ТОВ "СТЕН АРС" податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо доводів про відсутність сертифікатів якості товару, то вони не можуть бути єдиною та законною підставою для висновку про нереальність таких господарських операцій з огляду на доведеність обставин їх завершеності, що серед іншого підтверджується фактом оплати приданого позивачем товару.

Щодо виявлених порушень в товарно-транспортних накладних (ТТН), то суд зазначає, що ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Питання щодо наявності ТТН, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.

Крім того, ТТН не міститься в переліку первинних документів, які дають право на формування податкового кредиту. Отже, ТТН не є первинним бухгалтерським документом у відношеннях "Постачальник-Покупець" для цілей податкового обліку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 у справі № 813/552/15, від 19.01.2021 у справі № 825/1641/17, від 29.04.2021 у справі № 810/3713/16.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700, прийнятого Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН АРС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко

Повний текст постанови складено 07.11.2024.