Ухвала

від 20.08.2024 по справі 308/5140/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/5140/24

Провадження № 22-ц/4806/870/24

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

20 серпня 2024 року м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Дідо Андрій Михайлович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 липня 2024 року у складі судді Голяни О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород" про стягнення в порядку статті 236 КЗпП України середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Дідо А.М., 12.08.2024 подав до Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу, сформовану у системі "Електронний суд", на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 липня 2024 року.

Вказану справу витребувано з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Перевіривши зміст апеляційної скарги, суддя-доповідач приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам процесуального закону щодо її оформлення, визначених ст. 356 ЦПК України.

Так, відповідно до п. п. 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено: клопотання особи, яка подала скаргу (п.7).

З позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги майнового характеру, одну про стягнення із Закарпастського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Ужгород" середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді та іншу про стягнення із Закарпатської обласної ради моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто із Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за 310 днів затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі по справі №308/7234/23 за період з 18 травня 2023 року по 24 липня 2024 року в розмірі 981 906,4 грн., з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1 211,20 грн.

Стягнуто із Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на користь держави 8 607,86 грн. судового збору.

Разом з тим, в прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 просить, цитую: "Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 липня 2024 року по цивільній справі № 308/5140/24 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" про стягнення в порядку статті 236 КЗпП України середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді скасувати частково, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути із відповідача 1 - Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 за період з 18 травня 2023 року суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17.05.2023 по справі № 308/7234/23 на день ухвалення відповідного рішення, а також заподіяну моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн., вирішити питання про судові витрати".

Відтак, апелянт некоректно визначив межі апеляційного розгляду та у порушення пункту 4 частини другої статті 356 ЦПК України не сформулював належним чином процесуальну вимогу апеляційної скарги.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є чіткість та однозначність.

Відповідно принципу диспозитивності цивільного судочинства закріпленого в статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Згідно з частиною 5 статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України).

Суд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право: зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (ч. 2 ст. 374 ЦПК України).

Зі змісту зазначених правових норм, вбачається, що суд вирішує лише ті вимоги, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не може виходити за межі цих вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог. Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду.

Відтак, вимога скаржника, стосовно якої він просить прийняти судове рішення, повинна бути чітко визначена у прохальній частині апеляційної скарги, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає вимоги, викладені у прохальній частині апеляційної скарги, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Позаяк апеляція не містить однозначного прохання щодо оскарження позовної вимоги в частині стягнення "із відповідача 1 - Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 за період з 18 травня 2023 року суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17.05.2023 по справі № 308/7234/23 на день ухвалення відповідного рішення", це може потягти порушення принципу правової визначеності щодо результату справи.

Таким чином сформульована прохальна частина апеляційної скарги не в повній мірі відповідає повноваженням суду апеляційної інстанції.

З оглядуна зазначене,заявнику необхіднозазначити прохальнучастину апеляційноїскарги,а саме:вимоги досуду апеляційноїінстанції,з урахуваннямположень статті374ЦПК України,та надати суду уточнену редакцію апеляційної скарги разом із доказами надсилання її уточненої копії та доданих матеріалів іншим учасникам справи.

Крім цього від обсягу оскаржуваного рішення залежить, в тому числі, і сплата судового збору.

Так, подана апеляційна скарга не відповідає також вимогам пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, оскільки апелянтом не додано до апеляційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Разом з тим, скаржник вважає, що він звільнений від сплати судового збору в порядку п.1 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір".

З цього приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до положень статті 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (п.1.ч.1.ст. 5 Закону).

Втім, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року в справі № 522/13736/15 (провадження № 61-25545сво18).

За таких обставин, особі, яка подала апеляційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

З огляду на положення зазначених вище норм законів, з урахуванням межоскарження судового рішення за позовну вимогу в частині оскарження моральної шкоди необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1453,44грн (із розрахунку (3028,00 грн х 0,4 х 150% х 0,8), де 3028,00 грн це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року); в частині оскарження стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді слід сплатити судовий збір, виходячи із суми оскаржуваного судового рішення, який не може бути меньшим ніж 1453,44 грн

Таким чином у цій справі скаржнику слід сформулювати вимоги прохальної частини апеляційної скарги та, виходячи з цього, врахувавши вищенаведені вимоги Закону, самостійно визначити розмір судового збору за подання апеляційної скарги, який повинен бути внесений або перерахований за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів:ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37975895;

Банк одержувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);

Код банкуотримувача(МФО): 899998;

Рахунок отримувача:UA708999980313161206080007493;

Кодкласифікації доходів бюджету- 22030101

Призначення платежу:судовий збір, за позовом

по справі___, Закарпатський апеляційний суд.

При невідповідності апеляційної скарги вимогам ст.356 ЦПК України та несплаті суми судового збору до апеляційної скарги застосовуються положення статті 185 ЦПК України.

Роз`яснити, що якщо апелянт відповідно до цієї ухвали у встановлений строк усуне вищезазначені недоліки апеляційної скарги, апеляційна скарга вважається поданою в день первинного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається.

Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якихдіє адвокатДідо АндрійМихайлович,на рішенняУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від24липня 2024року - залишити без руху, про що повідомити скаржника та надати йому строк протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.Г. Собослой