Рішення

від 12.08.2024 по справі 739/2916/23

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/2916/23

Провадження № 2/739/43/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Кочура О.О.,

за участі: секретаря Головня І.І.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , поданим представником позивача адвокатом Кириленко Андрієм Володимировичем до Приватного Акціонерного Товариства «Новгород-Сіверський сирзавод» про стягнення середнього заробітку, - В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_2 , діючи через свого представника адвоката Кириленко А.В. звернувся до суду з позовом до Приватного Акціонерного Товариства «Новгород-Сіверський сирзавод» про стягнення середнього заробітку за період служби позивача у добровольчому формуванні з 12.04.2023 року по 14.09.2023 року у розмірі 91648 грн. 48 коп. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є працівником ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод». Із 12.04.2023 по 14.09.2023 відповідно до наказу № 04д/23 від 12.04.2023 перебував на службі у добровольчому формуванні Новгород-Сіверської міської територіальної громади № 1, після чого був мобілізований до лав Державної прикордонної служби України. За період служби позивача в добровольчому формуванні, відповідач не нараховував та не виплачував позивачу суму заробітної плати. 14.11.2023 у відповіді на адвокатський запит ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» зазначило про відсутність підстав для виплати середнього заробітку із посиланням на положення ч.3 ст. 119 Кодексу законів про працю України та внесені Законом від 01.07.2022 року № 2352 зміни, які набули чинності із 19.07.2022. Позивач вважає, що положення ч.3 ст. 119 КЗпП України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Натомість у ч. 1 ст. 119 КЗпП України передбачено, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Ухвалою судді від 19.12.2023 року зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи, запропоновано позивачу надатидо судукопію трудовоїкнижки такопію контрактудобровольця територіальноїоборони належноїякості,а відповідачунадати досуду довідкупро середнюзаробітну плату ОСОБА_2

23.01.2024 року на позов, відповідачем ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» поданий відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що строк звернення до суду з трудовим спором про стягнення заборгованості по заробітній платі обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник ОСОБА_2 дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Також посилаючись на ЗУ «Про основи національного спротиву» зазначають, що члени добровольчих формувань територіальних громад при наданні і забезпеченні соціальних гарантій прирівняні до військовослужбовців, а в КЗпП окремо не виділяється категорія працівників, які є членами добровольчих формувань територіальних громад при регулюванні питання щодо забезпечення соціальних гарантій працівників, норми ч.1 ст.119 КЗпП не повинні поширюватись на членів добровольчих формувань, які укладають довгострокові контракти. Крім того зазначають, що інформація, надана у листах добровольчого формування не є об`єктивними та неупередженими доказами, які в достатній мірі вказують на виконання позивачем державних і громадських обов`язків у робочі дні. Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, неодноразово подавали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, в яких зазначали, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити. Представник відповідачаПрАТ «Новгород-Сіверськийсирзавод» ЄгороваЛ.В. усудовому засіданні підтримала позицію зазначену у відзиві на позовну заяву від 19.01.2024 року та просила суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку. Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків. Судом встановлено,що позивач ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», займаючи посаду водія автотранспортних засобів з 16.06.2020 року, згідно наказу №26 від 15.06.2020 року (а.с.53-54). 12.04.2023 між командиром добровольчого формування Новгород-Сіверської міської територіальної громади №1 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_1 строком на три роки, відповідно до якого ОСОБА_2 добровільно взяв на себе зобов`язання виконувати завдання територіальної оборони в межах відповідної територіальної громади протягом строку дії контакту, відповідно до вимог, визначених Законом України «Про основи національного спротиву», Положенням та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють порядок діяльності добровольчих формувань територіальних громад, та цим контрактом (а.с. 49-51). 12.04.2023 командиром добровольчого формування Новгород-Сіверської міської територіальної громади № 1 ОСОБА_4 видано наказ № 04д/23 про зарахування до лав добровольчого формування Новгород-Сіверської міської територіальної громади № 1 з 12.04.2023 року громадянина ОСОБА_2 на підставі укладеного контракту (а.с.20). Листом № 64-В від 03.08.2023 Добровольче формування Новгород-Сіверської міської територіальної громади № 1 повідомило ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», що ОСОБА_2 , дійсно, починаючи з 12.04.2023 року протягом всього минулого часу, на сьогоднішній день включно, був задіяний в добровольчому формуванні весь робочий час в повному обсязі (а.с. 31). Наказом ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» № 61-К від 13.04.2023 року увільнено від роботи ОСОБА_2 , водія АТЗ, з 12.04.2023 у зв`язку з виконанням обов`язків добровольця територіальної оборони із збереженням місця роботи, посади, без збереження середнього заробітку на період виконання таких обов`язків, на підставі листа Добровольчого формування Новгород-Сіверської міської територіальної громади № 1 № 16-В від 12.04.2023 та контракту № 65 від 12.04.2023 (а.с.81). 14.11.2023 ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» надано відповідь за №283 на адвокатський запит щодо надання довідки про виплату середньої заробітної плати ОСОБА_2 за період перебування в добровольчому формуванні, в якій указано, що з 19.07.2022 (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ від 01.07.2022) немає законодавчої підстави виплачувати працівникам-військовослужбовцям середній заробіток (а.с. 26-27).

Наказом Добровольчого формування Новгород-Сіверської міської територіальної громади № 1 від 14.09.2023 за № 26/23-дв на підставі рапорту, добровольця ОСОБА_2 відраховано з лав Добровольчого формування Новгород-Сіверської міської територіальної громади № 1, припинивши (розірвавши) контракт 14.09.2023 за власним бажанням добровольця (а.с.78).

Наказом ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» №155-К від 20.09.2023 припинено дію наказу № 61-К від 13.04.2023 про увільнення від роботи ОСОБА_2 , водія АТЗ, у зв`язку з відрахуванням з лав добровольчого формування Новгород-Сіверської міської територіальної громади № 1 припинивши контракт за власним бажанням 14.09.2023 р.(а.с.77). Наказом ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» № 156-К від 20.09.2023 року увільнено від роботи ОСОБА_2 , водія АТЗ, з 15.09.2023 у зв`язку з призивом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, із збереженням місця роботи на період проходження військової служби, на підставі повістки на відправку від ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.80).

Згідно довідки про середню заробітну плату (дохід) № 31 від 19.02.2024 середньоденна заробітна плата (дохід) ОСОБА_2 становить 1262 грн.76 коп. (а.с.79).

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Порядок утворення, комплектування, функціонування, підстави та порядок розформування добровольчих формувань територіальних громад визначаються Законом України «Про основи національного спротиву» від 16 липня 2021 року № 1702 (далі - Закон № 1702) та Положенням про добровольчі формування територіальних громад, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449. Доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України - громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п`яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 1702). Добровольче формування територіальної громади (ДФТГ) - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву»). Національний спротив - комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України (п.8 ч.1 ст. 1 Закону №1702). Відповідно до ст. 4 Закону № 1702 територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових. Військова складова територіальної оборони включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони. Військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної оборони та ДФТГ, які залучаються до територіальної оборони.

За приписами статті 8 цього Закону діяльність ДФТГ здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом. Сили територіальної оборони Збройних Сил України - це окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони (пункт 15 частини 1 статті 1 Закону № 1702). За змістом ст. 23 цього Закону фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел. Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1702 на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Положенням про добровольчі формування територіальних громад, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449, встановлено (пункт 21), що контракт добровольця тероборони укладається між особою, яка подала заяву щодо членства в добровольчому формуванні та її командиром. Такі особи укладають контракт добровольця територіальної оборони строком на три роки. Форма такого контракту затверджується Міністерством оборони України. Форму контракту добровольця територіальної оборони та посвідчення добровольця територіальної оборони затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.03.2022 № 84 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.03.2022 за № 307/37643). Пунктом 3 Форми контракту добровольця територіальної оборони передбачено, що на добровольця територіальної оборони, який уклав цей контракт, поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статті 119 КЗпП України.

Отже наведеними нормами матеріального права передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, який може відбуватися шляхом проходження військової служби або добровільного спротиву, шляхом добровільної участі, як доброволець територіальної оборони органу місцевого самоврядування, що не включає проходження військової служби у Збройних Сил України або альтернативної служби, яка регулюється Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу». Діяльність ДФТГ з виконання завдань, визначених пунктом 2 Положення про ДФТГ, не є військовою службою в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідно до ч. 1 ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Редакція частини 3 статті 119 КЗпП України, яка була чинною на час укладення позивачем контакту добровольця, передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким у ч. 3 ст. 119 КЗпП України слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада». Отже, гарантії для працівників, визначені у частині першій і третій ст. 119 КЗпП, є різними, оскільки частиною першою гарантовано право працівника на збереження місця роботи і середнього заробітку на час виконання державних або громадських обов`язків, не пов`язаних з проходженням працівником військової служби, а частиною третьою даної статті передбачені гарантії працівникам під час проходження військової служби.

Таким чином позивач ОСОБА_2 не відносився до категорії працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду, а був членом добровольчого формування територіальної громади - воєнізованого підрозділу, сформованого на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву».

З огляду на викладене, на ОСОБА_2 поширюються положення ч. 1 ст. 119 КЗпП України і йому гарантується збереження місця роботи і середнього заробітку, оскільки останній не був призваний на військову службу, а був залучений до виконання державних та/або громадських обов`язків, документами, що підтверджують його участь в територіальній обороні, є контракт добровольця територіальної оборони, типова форма якого затверджена наказом Міністерства оборони України від 07 березня 2022 року № 84.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховним Судом в постанові від 25 липня 2023 року в справі №683/1255/22 (провадження № 61-4326св23) викладено правовий висновок, згідно якого на осіб, які перебувають у складі добровольчого формування територіальної оборони, поширюються гарантії щодо збереження місця роботи і середнього заробітку. Крім того, командир Добровольчого формування Новгород-Сіверської міської територіальної громади № 1 повідомляв ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», що ОСОБА_2 виконуючи обов`язки та завдання під час військового стану, задіяний в добровольчому формуванні весь робочий час в повному обсязі, у листі № 64-В від 03.08.2023, тому суд вважає, що наявні підстави для стягнення з ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку. Що стосується посилань відповідача на сплив трьохмісячного строку звернення до суду з трудовим спором про стягнення заборгованості по заробітній платі, який на думку відповідача настав з моменту коли ОСОБА_2 дізнався про порушення свого права, а саме 12.07.2023 року, суд вважає необґрунтованим, оскільки право на отримання ОСОБА_2 виплат середнього заробітку за липень 2023 року, серпень 2023 року та вересень 2023 року, у ОСОБА_2 виникло в кінці кожного місяця відповідно, тому строк звернення до суду позивач не пропустив.

При визначенні розміру середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

За змістом ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством встановлюється Кабінетом Міністрів України. За змістом пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 ( далі Порядок) цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

За змістом абз. 3 пункту 2 Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно до абз.1 пункт 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Згідно підпунку б пункту 4 Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо. Відповідно до абз. 2 пункту 3 Порядку суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо. За змістом пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Як зазначалось вище, згідно з довідкою ПрАТ «НССЗ» про середню заробітну плату (дохід) № 31 від 19.02.2024 середньоденна заробітна плата (дохід) ОСОБА_2 становить 1262,76 грн. 12.04.2023 року з ОСОБА_2 укладено контракт добровольця територіальної оборони, при цьому згідно із наказом ПрАТ «НССЗ» № 61-К від 13.04.2023 ОСОБА_2 увільнено від роботи з 12.04.2023 у зв`язку з виконанням обов`язків добровольця територіальної оборони. Як вбачається із наказу ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» №155-К від 20.09.2023, припинено дію наказу № 61-К від 13.04.2023 про увільнення від роботи ОСОБА_2 , водія АТЗ, у зв`язку з відрахуванням з лав добровольчого формування Новгород-Сіверської міської територіальної громади № 1 припинивши контракт за власним бажанням 14.09.2023 року.

Враховуючи вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за період з 12.04.2023 (день увільнення від роботи) по 14.09.2023 включно (день припинення контракту добровольця), що складає 112 робочих днів, і його розмір становить 141429,12 грн. (112 робочих днів х 1262,76 грн). Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 1414,29 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141,263-265,273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 , поданий представником позивача адвокатом Кириленко Андрієм Володимировичем до Приватного Акціонерного Товариства «Новгород-Сіверський сирзавод» про стягнення середнього заробітку задовольнити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новгород-Сіверський сирзавод» (адреса: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Залінійна, буд. 21-А, ЄДРПОУ 00448077) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за період з 12.04.2023 року по 14.09.2023 року в розмірі 141429 (сто сорок одна тисяча чотириста двадцять дев`ять) гривень 12 копійок з відрахуванням при виплаті податків та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новгород-Сіверський сирзавод» на користь держави судовий збір у розмірі 1414,29 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. О.Кочура