Рішення

від 22.08.2024 по справі 573/501/24

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/501/24

Номер провадження 2/573/169/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2024 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Замченко А.О.,

з участю секретарів Федорченко Г.В., Півньової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Сумської районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення юридичного факту, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом і державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання права власності на 1/2 частину земельних ділянок,

в с т а н о в и в :

08.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Сумської районної державної адміністрації, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина на все її майно, у тому числі на земельні ділянки площею 3,53 га та 3,49 га, розташовані на території Товстянської сільської ради Білопільського району, право власності на які було посвідчене Державними актами серії СМ №075313, НОМЕР_1 . За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла йому та двом іншим дітям: ОСОБА_2 і ОСОБА_5 . На час смерті матері він один був зареєстрований з нею за однією адресою, а тому прийняв спадщину і вважав, що зможе її оформити в будь-який час. Влітку 2023 він звернувся до сина відповідачки щоб отримати Державні акти на земельні ділянки, які ОСОБА_2 забрала після смерті матері та повинна була зберігати. Але племінник повідомив, що його мати вже давно оформила на себе всю спадщину, яка залишилися після смерті ОСОБА_4 . З метою перевірки цієї інформації він звернувся до ЦНАПу та ГУ Держгеокадастру в Сумській області. 13.12.2023 йому була надана відповідь про те, що 17.10.2007 ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину на зазначені земельні ділянки та на підставі цього свідоцтва 21.04.2008 Білопільською РДА видані державні акти серії ЯЕ №400585, №400583 на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5920688900:01:002:0542, 5920688900:02:007:0467, площею 3,4945 га та 3,4182 га відповідно. На даний час ці земельні ділянки перебувають в оренді ОСОБА_3 28.02.2024 він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на свою частку спадщини, але нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з наявністю розбіжностей у написанні його прізвища та прізвища спадкодавця, а також у зв`язку з видачою свідоцтва про право на спадщину на все майно іншому спадкоємцю.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що нотаріусом було видане свідоцтво на ту частину спадщини, яка належить йому, ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просив:

1) у вимогах до ОСОБА_2 : встановити факт родинних відносин між ним і ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 17.10.2007 на ім`я ОСОБА_2 ; визнати за ним у порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 частину земельних ділянко з кадастровими номерами 5920688900:01:002:0542, 5920688900:02:007:0467;

2) у вимогах до ОСОБА_2 і Сумської РДА: визнати недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ №400585, №400583, видані на ім`я ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 21.03.2024 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

08.04.2024 до суду надійшов відзив представника Сумської РДА Мельника М., в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку із закінченням строків позовної давності.

16.04.2024 до суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 адвоката Васильця С.О., в якому він зазначає, що факт реєстрації позивача разом зі спадкодавцем за однією адресою не може бути підтвердженням прийняття ним спадщини, оскільки на час відкриття спадщини він проживав за іншою адресою. ОСОБА_6 достеменно знав, що спадщину після смерті матері прийняла ОСОБА_2 , оскільки за домовленістю з останнім після оформлення спадщини на ОСОБА_2 остання передавала йому частину орендної плати, яка виплачувалася за земельні ділянки. А тому позивачем пропущено строки звернення з позовом до суду про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та державних актів на земельні ділянки, визнання права власності на частину земельних ділянок.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 27.05.2024 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і його представник адвокат Просвіркіна-Максимів М.С. позов підтримали.

Відповідачка ОСОБА_7 та її представник адвокат Василець С.О. проти задоволення позовної вимоги про встановлення факту родинних відносин між позивачем і ОСОБА_4 не заперечували. В іншій частині позовних вимог просили відмовити.

Представник відповідача Сумської РДА у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а. с. 178). Подав заяву про розгляд справи без участі представника ради (а. с. 181).

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а. с. 182). Про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився позивач ОСОБА_1 , у свідоцтві про народження якого його прізвище, ім`я та по батькові записані російською мовою як « ОСОБА_8 », а його батьками записані « ОСОБА_9 » і « ОСОБА_4 » (а. с. 12 зв.).

29.11.2000 на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Товстянської сільської ради від 12.08.2000 ОСОБА_4 видано Державний акт серії НОМЕР_1 на право приватної власності на земельну ділянку площею 3,49 га, розташовану на території Товстянської сільської ради, Білопільського району, Сумської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 27, 56 зв. - 57).

30.03.2004 на підставі розпорядження Білопільської РДА від 28.03.2002 №106 ОСОБА_4 видано Державний акт серії СМ №075313 на право приватної власності на земельну ділянку площею 3,53 га, розташовану на території Товстянської сільської ради, Білопільського району, Сумської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 57 зв. - 58).

22.10.1998 ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла своїм дітям: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 (а. с. 53).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а. с. 16 зв.).

Згідно з довідкою старостинського округу №2 (с. Товста, с. Комарицьке) Миколаївської селищної ради Сумського району Паська Б. від 01.12.2023 ОСОБА_4 постійно і до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею був зареєстрований син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 8).

Відповідно до копій сторінок погосподарської книги ОСОБА_4 на час смерті була зареєстрана разом із сином ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 . Останній знятий з реєстрації 31.07.2009 (а. с. 132-133, 11 зв.).

Згідно з копією спадкової справи №86/2007 від 17.10.2007 ОСОБА_2 30.03.2007 звернулася до Улянівської державної нотаріальної контори Білопільського району із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , на підставі чого було заведено спадкову справу (а. с. 52). ОСОБА_2 у своїй заяві зазначила інших спадкоємців - своїх братів, ОСОБА_5 , мешканця с. Верхосулка, і ОСОБА_10 , мешканця с. Товста.

Нотаріусом було складено лист-повідомлення, адресований ОСОБА_5 , ОСОБА_10 про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Але відомостей про відправку цього повідомлення та його отримання матеріали архівної спадкової справи не містять (а. с. 52 зв.).

У матеріалах спадкової справи наявна довідка, видана Товстянським сільським головою в жовтні 2007 за №375 про те, що ОСОБА_4 до дня смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями на майно, що залишилося після її смерті є донька ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , і яка здійснює догляд за будинком, обробляє земельну ділянку, зберігає цінні папери (а. с. 53 зв.).

Представником відповідачки ОСОБА_2 адвокатом Васильцем С.О. також було надано суду копію довідки Товстянського сільського голови від грудня 2006 №563 про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на день смерті останньої проживали разом та вели спільне господарство (а. с. 97).

За клопотанням представника позивача в ОСОБА_2 було витребувано оригінал зазначеної довідки, але суду вона його не надала, а пояснення її представника, що оригінал довідки знаходиться в матеріалах спадкової справи не знайшло свого підтвердження (а. с. 107, 112, 52-59).

Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України вказана довідка судом до уваги не береться.

17.10.2007 державний нотаріус Улянівської державної нотаріальної контори Бойко О.І. видала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за №1803, про успадкування ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_4 земельних ділянок площею 3,53 га та 3,49 га, які належали спадкодавцю на підставі Державних актів серії СМ №075313(кадастровіномери земельнихділянок 5920688900:02:007:0467та 5920688900:02:0070304), НОМЕР_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5920688900:01:003:0028) (а. с. 58 зв.).

На запит адвоката Просвіркіної-Максимів М.С. ГУ Держгеокадстру в Сумській області 13.12.2023 надано документацію щодо спірних земельних ділянок і копії відповідних документів, з яких вбачається наступне (а. с. 13).

31.07.2007 ОСОБА_2 звернулася до ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» із заявою про виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки у зв`язку з переходом права власності на земельні ділянки згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 17.10.2007 №1803 (а. с. 24).

Як вбачається з листа ГУ Держгеокадстру в Сумській області від 13.12.2023 відповідно до відомостей Державного земельного кадастру кадастровий номер земельної ділянки 5920688900:01:003:0028 було змінено на 5920688900:01:002:0542 (а. с. 13).

21.04.2008 на підставі зазначеного свідоцтва про право на спадщину Білопільською РДА ОСОБА_2 були видані Державні акти серії ЯЕ №400585, №400583 на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5920688900:01:002:0542, 5920688900:02:007:0467, площею 3,4945 га та 3,4182 га відповідно, розташовані на території Товстянської сільської ради, Білопільського району (а. с. 19-20).

На даний час зазначені земельні ділянки перебувають в оренді ОСОБА_3 (а. с. 21-22).

28.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Бойко О.І. з питання видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірні земельні ділянки, на що нотаріус ухвалив постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з необхідністю встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем, оформлення спадщини іншим спадкоємцем (а. с. 17-18).

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5 суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Таким чином, суд вважає за необхідне позов у частині вимоги ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту задовольнити і встановити, що ОСОБА_4 є ОСОБА_11 .

Що стосується інших позовних вимог, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, тобто згідно з визначеною законом черговістю спадкоємців.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Разом з тим, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Належними сторонами в спорах про визнання права власності в порядку спадкування є спадкоємці, тобто особи, визначені такими за змістом заповіту або за законом, які звернулися в передбаченому законом порядку та в строки із заявою про прийняття спадщини, відкритої після смерті спадкодавця, та прийняли цю спадщину або вважаються такими, які прийняли спадщину.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України вказують на необхідність для прийняття спадщини саме постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не реєстрації їх місця проживання за однією адресою, що за певних обставин може бути відмінним один від одного.

Саме така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №569/15147/17, від 12.01.2022 у справі № 446/53/16-ц, від 23.03.2023 у справі №361/6522/20.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що в 2003-2004 роках він часто бачив ОСОБА_1 у с. Товста. Після зазначених років свідок бачив позивача періодично, приблизно раз на тиждень. Чи жив останній у селі не знає. По селу говорили, що ОСОБА_1 жив у м. Суми.

Свідок ОСОБА_13 показав, що він є двоюрідним братом сторін. У ОСОБА_14 було троє дітей, з яких ОСОБА_15 жив найдовше з матір`ю. У 2006 році ОСОБА_14 постійно жила в с. Товста, до дітей жити не їздила. Потім свідок змінив покази та пояснив, що йому не відомо чи жила з вересня по листопад 2006 року ОСОБА_14 у своєї дочки. ОСОБА_15 будував будинок у м. Суми, а матеріали для його будівництва зберігав біля будинку матері. Приблизно в 2007 2008 році ОСОБА_10 розказав йому, що сестра оформила на себе всю спадщину, чим він був незадоволений. Спочатку свідок пояснював, що ОСОБА_10 жив у с. Товста з матір`ю. Такий висновок він зробив, оскільки бачив позивача в с. Товста. Наприкінці допиту свідок показав: « ОСОБА_16 я знаю хто, де й коли проживав.»

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знає з дитинства. Доки живі були батьки діти жили мирно. До того, як мати захворіла, позивач жив з нею по сусідству в м. Суми. У вересні 2006 року мати захворіла і ОСОБА_2 забрала її до себе в м. Суми. У цей час ОСОБА_4 особисто казала їй, що її син ОСОБА_18 будує будинок у м. Суми і живе у Сумах. У листопаді старший син відвіз мати додому в с. Товста, а дочка ОСОБА_2 їздила до неї провідувати. Останні два місяці перед смертю ОСОБА_4 жила сама в селі. У грудні 2006 року остання померла в с. Товста. Похованням займалася ОСОБА_2 , хоча на похоронах були всі діти. Після смерті матері, брати відмовилися від спадщини на користь відповідачки, оскільки не хотіли проблем з її переоформленням. ОСОБА_19 оформила спадщину, віддала землю в оренду, а орендну плату ділила на трьох дітей. Приблизно в 2014 році ОСОБА_19 в її присутності віддавала гроші за оренду землі своєму брату ОСОБА_18 . Свідок радила відповідачці брати чеки, що б можна було довести, що вона віддає братам гроші за землю. Ці чеки свідок неоднократно бачила.

Позивачка ОСОБА_2 , будучи допитаною в якості свідка за клопотанням позивача, показала, що після смерті батька мати залишилася проживати сама в с. Товста. ОСОБА_20 її рідний брат. Приблизно з 1988-1989 року останній у с. Товста не проживав. Після служби в армії брат одружився та проживав у АДРЕСА_3 , а після розлучення у своєї двоюрідної сестри. До мами брат прописався приблизно в 1990-х роках щоб менше сплачувати за комунальні послуги, але фактично не проживав. ОСОБА_15 будував у м. Суми будинок, в якому проживав у 2006 році.

У 2006 році мати захворіла, у зв`язку з чим у вересні вона забрала її до себе. Після того, як лікарі діагностували в матері рак до 05.10.2006 вони вирізали хазяйство, а козу віддали сестрі. Після операції й до листопада мати проживала у відповідачки. А в листопаді її син потрапив у ДТП, мати не могла це бачити, оскільки дуже переживала, і попросила відвезти її додому. 20.11.2006 вони відвезли мати в с. Товсту. 22.12.2006 на свято ОСОБА_21 до мами прийшла в гості сестра і на прохання мами залишилася ночувати. Наступного дня зранку мати вийшла на вулицю, їй стало погано, вона лягла на диван і впала в кому. Ввечері мама померла. Про смерть матері братів повідомляв її син. У червні 2007 року вона запитала в братів, що вони будуть робити зі спадщиною, на що брати відповіли, що б вона оформляла на себе. Після того, як вона оформила всі документи, то землю здала в оренду, а орендну плату ділила на трьох дітей. Спочатку все було добре, а коли земля вирослі в ціні, у ОСОБА_15 з`явилися до неї претензії.

Таким чином, показами свідка ОСОБА_17 , ОСОБА_2 підтверджується, що на момент відкриття спадщини позивач не проживав постійно з матір`ю.

Що стосується показів свідка ОСОБА_12 , то суд вважає їх неналежними, оскільки останній, хоча й був допитаний за клопотанням позивача, але свідку невідомо де проживав останній.

Покази свідка ОСОБА_13 суд також вважає неналежними, оскільки свідок постійно плутався в своїх показав, а наприкінці допиту визнав, що йому невідомо де проживав позивач. Крім того, зберігання будівельних матеріалів у с. Товста, не свідчить про те, що позивач постійно проживав з матір`ю перед її смертю.

Свідок ОСОБА_22 судом не допитувався, оскільки відповідач відмовився від його допиту і дана відмова прийнята судом.

Свідок ОСОБА_23 судом не допитувався, оскільки за адресою, яку вказав позивач, останній відсутній (а. с. 183).

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами той факт, що на момент відкриття спадщини він постійно проживав з матір`ю, суд дійшов висновку, що останній не прийняв спадщину, а тому в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, Державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання права власності на 1/2 частину земельних ділянок слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП, НОМЕР_3 ), Сумської районної державної адміністрації (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 97, ЄДРПОУ 04057864), третя особа: ОСОБА_3 АДРЕСА_6 ), про встановлення юридичного факту, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом і державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання права власності на 1/2 частину земельних ділянок задовольнити частково.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 22.08.2024.

Суддя