Ухвала

від 21.08.2024 по справі 192/2172/24

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/2172/24

Провадження № 2-о/192/60/24

Ухвала

21 серпня 2024 року

Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Виконавчий комітет Солонянської селищної ради про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна,

встановила:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаною заявою, у якій просять:

звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від повноважень опікуна недієздатної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

призначити, відповідно до подання органу опіки та піклування, опікуном недієздатної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області.

За змістом ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV «Окреме провадження».

Перевіривши відповідність позовної заяви вимогам ЦПК України, суд дійшов висновку, що її належить залишити без руху з таких підстав.

Так, за змістом п. 2, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК Українипозовна заява серед іншого повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасника справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів в учасників справи, а також підтвердження заявників про те, що ними не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України заявник зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Однак, заявниками суду надані копії документів, не засвідчені належним чином (ксерокопії).

Окрім цього, відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд зазначає, що згідно з п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду заяви у справах окремого провадження сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

У заяві зазначається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звільнені від сплати судового збору, оскільки згідно з вимогами ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Однак, заявники не звертаються до суду з вимогами про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі також Закон № 3674-VI) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, законні представники недієздатних осіб з інвалідністю.

За змістом заяви на теперішній час законним представником ОСОБА_3 , недієздатної особи з інвалідністю, є ОСОБА_1 .

Проте, документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону іншого заявника ОСОБА_2 суду не надано.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Тобто, коло осіб, які можуть звертатись до суду із заявою про призначення опікуна недієздатній особі визначено законом. До них належать особа, призначена опікуном, та орган опіки та піклування.

Таким чином, заявник ОСОБА_2 за вказаних обставин не наділений повноваженнями на звернення до суду із заявою про звільнення від повноважень опікуна чи призначення опікуна.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд звертає увагу, що відповідно ч. 6 ст. 300 ЦПК України у редакції, чинній на теперішній час, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Наведений законодавчий припис стосується також рішень, ухвалених судом до набрання чинності законом, яким були внесені зміни до ЦПК України щодо строку дії рішенняпро визнання фізичної особи недієздатною (Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»), оскільки покращує положення осіб та відповідає змісту висновків Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України».

Разом з тим, рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області у справі №192/1152/14 про визнання ОСОБА_1 недієздатною було ухвалене 29 серпня 2014 року, тобто більше дев`яти тому.

Як вбачається із поданої заяви клопотань про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною не заявлялось.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Таким чином, зважаючи на те, що зазначені вимоги ст.ст. 175, 177 ЦПК України не виконані, позовну заяву відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України потрібно залишити без руху та встановити позивачу спосіб та строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

постановила:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Виконавчий комітет Солонянської селищної ради про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна, залишити без руху.

Надати можливість заявникам виправити недоліки заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали, у строк не більше ніж десять днів з дня отримання копії ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з копіями для інших учасників справи та наявних письмових доказів в оригіналі або в належним чином засвідченій копії з копіями для інших учасників справи.

У разі невиконання вимог цієї ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Ковальчук