2/130/340/2024
130/3634/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" квітня 2024 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді Верніка В.М.,
за участі: секретаря судових засідань Корнійчук К.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , із участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фермерського господарства "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ" про переведення прав та обов`язків покупця,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 25.12.2023 року (згідно дати поштового відправлення) подала до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області даний позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із вимогами перевести з 01.01.2024 року на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 18.09.2021 року засвідченого приватним нотаріусом Жмеринського району нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р.І. на земельні ділянки площами 1,4656 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0147 та площею 1,4656 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0148, що утворились в результаті поділу земельної ділянки площею 2,9312 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0010; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 36276 грн, що знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА у Вінницькій області; вирішити питання розподілу судових витрат сторін. У позовній заяві позивачем ОСОБА_1 викладена наступна позиція. 05.01.2012 року між ФГ "Золотий лев" та ОСОБА_3 укладено договір №1 щодо оренди земельної ділянки площею 2,93 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, розташованої на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району, терміном на 25 років. 25.05.2012 року даний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Жмеринському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №052100004005967 державним реєстратором Малаховською А.А. ОСОБА_3 , враховуючи інформацію з державного реєстру про припинення права оренди, здійснила продаж земельної ділянки відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, засвідченого приватним нотаріусом Жмеринського району нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р.І., на користь ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . А згодом на підставі заяви та технічної документації щодо поділу земельних ділянок, виготовленої ФОП ОСОБА_5 , 13.12.2021 року було здійснено поділ земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, на земельні ділянки площею 1,4656 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0147, та площею 1,4656 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0148, що підтверджується відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 22.12.2021 року. ФГ "Золотий лев", вважаючи свої права порушеними, зверталось до суду. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 12.07.2021 року задоволено частково позов ФГ "Золотий лев" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , із участю третьої особи Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М.В., про оскарження рішення державного реєстратора у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу та скасувано рішення Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59719494 від 09.08.2021 року о 08:24:42, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис за номером 433881668 про інше речове право (право оренди земельної ділянки) за ФГ "Золотий лев" на земельну ділянку кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2428288505210; скасовано рішення Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59719494 від 09.08.2021 року щодо припинення права оренди ФГ "Золотий лев" на земельну ділянку площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, та у задоволенні позовних вимог ФГ "Золотий лев" в частині переведення на нього з 01.01.2024 року прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу від 18.09.2021 року, засвідченого приватним нотаріусом Жмеринського району нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р.І. на земельні ділянки площею 1,4656 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0147, та площею 1,4656 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0148, що утворились в результаті поділу земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, та стягнення з ФГ "Золотий Лев" на користь ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 36276 гривень, що знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА у Вінницькій області, відмовлено. Під час апеляційного та касаційного розгляду даного позову зазначене рішення Жмеринського міськрайонного суду від 12.07.2021 року залишено без змін. Зазначила, що між нею, позивачем у даній справі, та ФГ "Золотий Лев" в особі голови ОСОБА_6 19.09.2022 року було укладено договір передачі переважного права купівлі-продажу земельної ділянки. Однак здійснити реєстрацію вказаного права немає можливості у зв`язку з відсутністю в державному реєстрі речових прав відомостей про земельну ділянку кадастровий номер 0521083000:06:001:0010. Відтак вона була вимушена обрати такий спосіб захисту свого порушеного права і звернутися до суду з даним позовом задля його відновлення (а.с.1-9).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 10.01.2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 04.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.
26.03.2024 року до суду надійшли письмові пояснення відповідача ОСОБА_3 , згідно яких вона просила відмовити у задоволенні даного позову в повному обсязі посилаючись на обставини того, що відсутній предмет спору, так як станом на момент укладення договору передання переважного права між ФГ "Золотий Лев" та ОСОБА_1 ні позивач, ні третя особа не мали до зазначеної земельної ділянки жодного відношення, їх права та інтереси не порушувались, так як договір оренди, що був укладений між ФГ "Золотий Лев" та ОСОБА_7 у 2012 році припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Також вважає, що позивачем не доведено, що у даній ситуації має місце порушення його інтересів, оскільки для звернення до суду за захистом прав та свобод, не достатньо суб`єктивного переконання людини, якій ці права належать, що має місце їх порушення, повинні бути конкретні обставини, дії чи події, що створюються, перешкоди для їх реалізації. 05.01.2012 року між ФГ "Золотий Лев" та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0010, площею 2,9312 га, яка належала останній на праві приватної власності. За домовленістю сторін договір укладено строком на 5 років. Сторонами погоджено, що обов`язок з реєстрації договору оренди покладається на орендаря, відтак примірники підписаного сторонами договору оренди залишились у ФГ "Золотий Лев", який мав надати один з примірників позивачу після реєстрації договору оренди. Окрім того, сторонами погоджено, що договір дійсний до 2017 року. Після проведення реєстрації договору оренди ФГ "Золотий Лев", всупереч домовленості та нормам діючого законодавства, не надав один з примірників договору орендодавцеві. У 2021 році власник земельної ділянки ОСОБА_3 приймає рішення відчужити належну останній на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010. Для укладення договору купівлі-продажу було проведено відповідні підготовчі дії, перевірено актуальну інформацію в реєстрі речових прав та реєстрі державного земельного кадастру, шляхом отримання витягів з ДЗК та ДРРП, відповідно до яких було встановлено, що земельна ділянка площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, вільна від обтяжень. В результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка вільна від обтяжень, чиї-небуть права та інтереси при відчуженні земельної ділянки не порушуються, відтак земельну ділянку відчужено правомірно. Підстав для оспорювання дій покупця земельної ділянки чи ОСОБА_7 не вбачає. Вважає, що на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, належної ОСОБА_7 , позивач не мав жодного відношення до зазначеної земельної ділянки, так як у реєстрах відсутні відомості, які б підтверджували зворотнє. Тому предмет спору відсутній, оскільки права та інтереси позивача жодним чином не порушені, дії власника земельної ділянки не стосувались інтересів ФГ "Золотий Лев", і тим паче інтересів ОСОБА_8 , та були спрямовані власником земельної ділянки на реалізацію свого права на вільне розпорядження своїм майном. Зауважила, що у позивача та третьої особи відсутні будь-які підстави укладати угоду про передання переважного права земельної ділянки, оскільки позивач чи третя особа не є власником/орендарем/користувачем земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010. Більш того, зазначена вище угода укладена у той час, як за договором купівлі-продажу зазначена земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_9 . Договір купівлі-продажу є чинним, ніким не оспорювався (а.с.121-123).
26.03.2024 року відповідач ОСОБА_4 подав до суду письмові пояснення, згідно яких він просив відмовити у задоволенні даного позову повністю. Вказав, що перед укладенням договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, було проведено перевірку відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка вільна від обтяжень, чиї-небудь права та інтереси при відчуженні земельної ділянки не порушуються, відтак земельну ділянку відчужено правомірно. Підстав для оспорювання дій покупця земельної ділянки чи ОСОБА_3 не вбачає. Таким чином, на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, належної ОСОБА_3 , позивач не мав жодного відношення до зазначеної земельної ділянки, і в реєстрах відсутні відомості, які б підтверджували зворотнє. Тому предмет спору відсутній, оскільки права та інтереси позивача жодним чином не порушені, дії власника земельної ділянки не стосувались інтересів ФГ "Золотий Лев" і тим паче інтересів ОСОБА_8 , та були спрямовані власником земельної ділянки на реалізацію свого права на вільне розпорядження своїм майном. Вважає, що на момент звернення з позовом до суду предмет спору не існує та не існував, про що позивачу було відомо. Зауважив, що у позивача та третьої особи відсутні будь-які підстави укладати угоду про передання переважного права земельної ділянки, оскільки позивач чи третя особа не є власником\орендарем\користувачем земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010. Більш того, зазначена вище угода укладена у той час, як за договором купівлі-продажу зазначена земельна ділянка перейшла у його, ОСОБА_4 власність. Договір купівлі-продажу є чинним, ніким не оспорювався (а.с.132-133).
01.04.2024 року до суду найдійшли письмові пояснення (судові дебати) відповідача ОСОБА_4 , за змістом яких він також просив відмовити у задовленні даного позову. Вказав, що з відомостей ДЗК та ДРРП не вбачається даних про ФГ "Золотий Лев" (право оренди, користування). Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов`язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення. Повідомлення про бажання скористатися переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути надано лише суб`єктом такого права, який на момент надання згоди відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку. Проте, як вбачається з матеріалів справи, таких дій ФГ "Золотий Лев" не вчинив, з невідомих причин не зареєстрував передачу свого переважного права ОСОБА_1 та не повідомив про це власника земельної ділянки, хоча згідно норм ЗК це є його обов`язком. Позивачем не було зареєстровано передачу переважного права, що підтверджується доводами позивача у її позовній заяві та свідчить про формальність самої дії укладення договору передання переважного права, відтак позовні вимоги є безпідставними (а.с.149).
Також 01.04.2024 року представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Федоренко П.П. подала до суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу, згідно якої просила стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_4 витрати на правову допомогу в розмірі 4700 грн (а.с.163).
09.04.2024 року (в системі "Електронний суд") представник позивача ОСОБА_1 адвокат Путілін Є.В. подав до суду заяву про зменшення судових витрат, згідно якої не погодився з розміром витрат на правову допомогу, які були заявленні до стягнення представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Федоренко П.П., посилаючись на те, що представником відповідача було складено лише один процесуальний документ пояснення, підготовка якого процесуальним законом взагалі не передбачена, на складання якого витрачено три години робочого часу адвоката, що вважає явно не співмірним із витраченим часом. Крім того заявлені витрати на коресподенцію 500 грн не доведені належними і допустимими доказами. Також до витрат включено вивчення справи та формування правової позиції, але якщо представник відповідача являється адвокатом (фахівцем у галузі права) йому мають бути відомі правові позиції по даних категоріях справ (а.с.164).
10.04.2024 року (в системі "Електронний суд") представник позивача ОСОБА_1 адвокат Путілін Є.В. подав до суду заяву про стягнення судових витрат, згідно якої вказав, що позивачем на підставі договору про надання правничої допомоги було витрачено на оплату гонорару адвоката суму 6055 грн, тому просив долучити до матеріалів справи належним чином засвідчену копію договору про надання правничої допомоги, детальний опис робіт, квитанцію до прибуткового касового ордеру (а.с.166).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Путілін Є.В. підтримали заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Представник позивача адвокат Путілін Є.В. просив надані відповідачами пояснення не брати до уваги, оскільки є вже оцінка даним правовідносинам, вона була проведена судами апеляційної та касаційної інстанцій, які в своїх рішеннях зазначили, що позивач має право на перевення прав покупця даної земельної ділянки. Вказав, що поділ земельних ділянок здійснював вже новий власник. Зазначив, що право оренди не припинилося на земельну ділянку з кадастровим номером 0521083000:06:001:0010, так як даний договір дійсний і строк його дії ще не закінчився. Вказав, що будь-які зміни до даного договору оренди щодо чинних земельних ділянок, які утворились після поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0010, не вносились. Зауважив, що в даному випадку сторона позивача вибрала ефективний спосіб захисту, щоб не скасовувати всі реєстрації, які відбувалися згодом, тому вони звернулися до суду з цим позовом та просять його задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 за її належним викликом в судове засідання не з`явилася, при цьому, у поданих раніше суду письмових поясненнях просила провести розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_4 , повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, заздалегідь просив суд розгляд даної справи провести без його участі. Також його представник адвокат Федоренко П.П. подала попередньо до суду письмову заяву про розгляд даної справи у її та відповідача ОСОБА_4 відсутність.
Представник третьої особи ФГ "Золотий Лев" за викликом в судове засідання не з`явився, причин своєї не явки суду не повідомив, жодних клопотань чи письмових пояснень не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши надані письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно договору оренди земельної ділянки від 05.01.2012 року №1, власник земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, ОСОБА_3 уклала з ФГ "Золотий лев" договір оренди вказаної земельної ділянки строком користування на двадцять п`ять років. Даний правочин містить вказівку щодо його реєстрації у відділі Держкомзему у Жмеринському районі, виправлення стосовно найменування якого має належне посвідчення, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 25.05.2012 року №052100004005967.
Умовами розділу 3 договору оренди земельної ділянки від 05.01.2012 року №1 встановлено, що земельна ділянка передається в оренду строком на двадцять п`ять років з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки в користування орендарю у відповідності до даного договору. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; якщо на момент закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення шляхом надсилання відповідного поштового повідомлення іншій стороні протягом одного місяця, цей договір вважається продовженим на такий самий строк та на тих самих умовах.
Згідно положень п.7.1.5. даного договору визначено, що орендар має право передавати земельну ділянку або будь-яку її частину в суборенду без письмової згоди орендодавця, при умові дотримання суборендарем умов даного договору та без змін цільового призначення земельної ділянки.
Відповідно до п.7.1.7. вказаного договору, у випадку продажу орендодавцем земельної ділянки (її частини) протягом дії даного договору, орендар має переважне право на придбання у орендодавця земельної ділянки (її частини).
У відповідності до п.10.1. зміна умов договору, здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Згідно п.10.2. дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, ліквідація юридичної особи орендаря; договір припиняється також у разі викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.
Відповідно до умов п.10.3. дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених даним договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно положень п.10.4. договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Відповідно до п.10.5. даного договору розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку не допускається.
Згідно п.13.1 договору оренди земельної ділянки від 05.01.2012 року №1 даний договір підлягає державній реєстрації та вступає в силу після його підписання сторонами, та проведення його державної реєстрації.
Відповідно до п.13.2. договір діє до повного виконання кожною стороною своїх зобов`язань згідно даного договору. Для цього договору або будь-якого його положення може бути припинено достроково лише за взаємною згодою сторін та у випадку, прямо передбачених даним договором та законом України (а.с.11-13).
Згідно копій акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду та складеного начальником Відділу земельних ресурсів Жмеринського району Мірошниченко В.Г. акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), обидва ці акти також підписано сторонами вказаного вище договору оренди щодо земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, у встановленому порядку надання її в оренду для сільськогосподарського призначення. Недоліків земельної ділянки чи претензій при визначенні зовнішніх меж не виявлено. Межі погоджено і не викликають спірних питань (а.с.14).
Відповідно до копій державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №382381 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач ОСОБА_3 є власником спірної земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, що розташована на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області; цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державну реєстрацію вказаного права власності здійснено 05.08.2021 року на підставі рішення, індексний номер: 59719494 від 09.08.2021 року державним реєстратором Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косаревим М.В. (а.с.15,18).
Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 18.09.2021 року приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р.І. (а.с.16-17), відповідач ОСОБА_3 передала у власність відповідачу ОСОБА_4 , а останній прийняв у власність земельну ділянку площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, яка розташована за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, Коростівецька сільська рада.
З повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 22.12.2021 року №422/475-21 встановлено, що при державній реєстрації земельних ділянок в Національній кадастровій системі, шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, який набув статусу архівної земельної ділянки, шляхом її поділу створені земельні ділянки площею 1,4656 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0147, та площею 1,4656 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0148, з цільовим призначенням земельних ділянок для ведення товарного сільського господарського виробництва (а.с.19).
З копій рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12.07.2022 року (а.с.20-27), постанови Вінницького апеляційного суду від 13.09.2022 року (а.с.28-32), постанови Верховного суду від 30.05.2023 року (а.с.33-40) вбачається, що позов ФГ "Золотий лев" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , із участю третьої особи Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М.В., про оскарження рішення державного реєстратора у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу, задовлено частково та скасовано рішення Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59719494 від 09.08.2021 року о 08:24:42, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис за номером 433881668 про інше речове право (право оренди земельної ділянки) за ФГ "Золотий лев" на земельну ділянку кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2428288505210; скасовано рішення Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59719494 від 09.08.2021 року щодо припинення права оренди ФГ "Золотий лев" на земельну ділянку площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, та у задоволенні позовних вимог ФГ "Золотий лев" в частині переведення на нього з 01.01.2024 року прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу від 18.09.2021 року, засвідченого приватним нотаріусом Жмеринського району нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р.І. на земельні ділянки площею 1,4656 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0147, та площею 1,4656 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0148, що утворились в результаті поділу земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, та стягнення з ФГ "Золотий Лев" на користь ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 36276 гривень, що знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА у Вінницькій області, відмовлено. За результатом апеляційного та касаційного переглядів вказаної справи зазначене рішення Жмеринського міськрайонного суду від 12.07.2021 року залишено без змін.
Згідно договору від 19.09.2022 року №1 орендар ФГ "Золотий лев" передало покупцю ОСОБА_1 переважне право на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, яка набула статусу архівної земельної ділянки, шляхом поділу вказаної земельної ділянки на земельні ділянки площею 1,4656 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0147, та площею 1,4656 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0148, а покупець ОСОБА_1 прийняла на себе переважне право покупця, що належало орендарю за договором оренди землі від 05.01.2012 року №1, зареєстрованого відділом Держкомзему у Жмеринському районі 25.05.2012 року за №052100004005967.
За умовами підпунктів 3.1.1.,3.1.2. вказаного правочину покупець зобов`язаний після його укладання подати заяву, даний договір та інші необхідні документи для проведеня державної реєстрації переважного права на купівлю відповідної земельної ділянки; а також впродовж трьох робочих днів з моменту державної реєстрації переважного права на купівлю земельної ділянки повідомити власника цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення про передачу переважного права (а.с.41-42).
Повідомленням від 30.09.2022 року №16/01/-16 приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Ярова Я.М. поінформувала голову ФГ "Золотий лев" Журжу В.П. про неможливість прийняття його заяви про реєстрацію обтяження (передачі переважного права на придбання земельної ділянки, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у зв`язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі відомостей про цю земельну ділянку (а.с.43)
У відповідності до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог ч.2,4 ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує.
Згідно положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно вимог ч.1,4 ст.374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.
Відповідно до положень ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст.395 ЦК України речовими правами на чуже майно є:
1) право володіння;
2) право користування (сервітут);
3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
У відповідності до ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Згідно змісту ст.391,392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.394 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
За змістом положень ч.1,3 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно вимог ч.2 ст.640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
У відповідності до положень ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст.1, ч.5 ст.6, ст.13 Закону України "Про оренду землі" оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно положень ст.14,18, ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі" в редакції на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
У відповідності до змісту п.1.2 розділу 1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (далі Порядок), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року №174, у Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні, зокрема: Автоматизована система державного земельного кадастру (далі АС ДЗК) інформаційна система, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, облік кількості та якості земель;
Державний реєстр земель це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК;
Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі книга реєстрації) це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.
Згідно п.4.2 розділу 4 Порядку, державна реєстрація серед решти договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.
Відповідно до п.8.1 розділу 8 Порядку реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації.
У відповідності до приписів ст.9 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельних ділянок на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначеному статтями 135-139 Земельного кодексу України.
Орендодавець зобов`язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається. У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім продажу її на земельних торгах) орендар повідомляється у порядку, визначеному статтею 130-1 Земельного кодексу України.
У разі відмови орендаря від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки до нового власника такої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.
Орендар може придбати земельну ділянку, що перебуває в оренді, за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної ділянки.
Реалізація переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
У разі передачі земельної ділянки в оренду особою, якій належить право емфітевзису, орендар не має переважного права на отримання такої земельної ділянки у власність.
Згідно положень ч.1 ст.130-1 ЗК України переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб`єкти:
а) у першу чергу особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;
б) у другу чергу орендар земельної ділянки.
Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб`єкта першої черги або відмови суб`єкта першої черги від реалізації такого права.
У разі якщо відповідно до закону особа, зазначена у пунктах "а" і "б" цієї частини, не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вона може в порядку, визначеному частиною п`ятою цієї статті, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.130-1 ЗК України переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб`єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем.
Згідно приписів ч.3 ст.130-1 ЗК України за наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов`язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, разом з проектом такого договору. Нотаріус зобов`язаний протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб`єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб`єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Суб`єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення першої черги встановлюються шляхом отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. У разі якщо в такому витягу відсутня інформація про наданий відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами, вважається, що власник такого дозволу не має переважного права купівлі такої земельної ділянки.
Суб`єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги встановлюються шляхом отримання відомостей із Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов`язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомлення про вручення.
У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб`єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, такий суб`єкт не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з`явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб`єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб`єкт переважного права відмовився від свого переважного права.
У разі зміни власником земельної ділянки ціни та інших умов договору купівлі-продажу процедура, передбачена абзацами другим четвертим цієї частини, здійснюється повторно.
Вимоги цієї частини не поширюються на випадки продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення:
суб`єкту переважного права купівлі земельної ділянки першої черги;
суб`єкту переважного права купівлі земельної ділянки другої черги, за умови відсутності суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки першої черги або у разі надання ним письмової відмови від реалізації свого переважного права.
У разі якщо протягом місяця з дня спливу строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, договір купівлі-продажу земельної ділянки не був укладений, процедура, передбачена абзацами другим четвертим цієї частини, здійснюється повторно.
У відповідності до ч.4 ст.130-1 ЗК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.
Згідно положень ч.5-10 ст.130-1 ЗК України переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб`єктом іншій особі, яка відповідно до закону може набути у власність таку земельну ділянку.
Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється за письмовим договором між суб`єктом переважного права та особою, якій передається таке право. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки.
Про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення особа, яка передає переважне право, зобов`язана письмово повідомити власника земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права. Повідомлення здійснюється цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.
У разі якщо після повідомлення нотаріусом суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення про намір власника щодо її продажу суб`єкт переважного права передав таке право іншій особі, суб`єкт переважного права зобов`язаний повідомити особу, якій таке право передане, про такий намір.
Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення не зупиняє строків, передбачених частиною третьою цієї статті.
До особи, якій передано переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, переходять усі права та обов`язки попереднього суб`єкта такого права за правовідносинами, пов`язаними з реалізацією такого права.
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб`єктом іншій особі лише один раз.
Передача переданого переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення третім особам забороняється.
Реалізація переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельних торгах здійснюється у порядку, визначеному статтями 135-139 цього Кодексу. При цьому:
передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, виставленої на земельні торги, допускається не пізніш як за п`ять робочих днів до моменту початку таких торгів;
про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення особа, яка передала своє переважне право, зобов`язана повідомити організатора земельних торгів у порядку, визначеному абзацом третім частини п`ятої цієї статті, та у строк, визначений абзацом другим цієї частини.
Вимоги цієї статті не поширюються на випадки продажу співвласнику земельної ділянки окремої частки у праві власності на таку земельну ділянку іншому її співвласнику.
Згідно вимог ч.1,2 ст.131 ЗК України укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.
Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб`єктом іншій особі, про що такий суб`єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.
У відповідності до п.п."б" п.15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, до 1 січня 2024 року забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно приписів ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до вимог ч.2 ст.640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до приписів ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, судом визнаються необгрунтованими твердження у відзиві відповідача ОСОБА_3 , яким з урахуванням викладених заперечень позовних вимог слід вважати її письмові пояснення у справі, стосовно того, що договір оренди земельної ділянки від 05.01.2012 року між ФГ "Золотий Лев" та ОСОБА_3 укладений на п`ять років та на момент продажу земельної ділянки припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, оскільки рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12.07.2022 року в справі №130/3560/21, яке набрало законної сили за результатом його перегляду Вінницьким апеляційним судом 13.09.2022 року та залишено без змін постановою Верховного Суду України від 30.05.2023 року, за участі тих самих осіб, які беруть участь у даній справі, встановлено, що договір оренди земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, від 05.01.2012 року укладений строком на двадцять п`ять років, обставини чого згідно ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи. Відповідно строк дії договору оренди землі від 05.01.2012 року не завершився дотепер.
Також з аналогічних підстав є необгрунтованими твердження у відзивах відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо того, що для укладення вчиненого ними договору купівлі-продажу земельної ділянки було проведено відповідні підготовчі дії, перевірено актуальну інформацію в реєстрі речових прав та реєстрі державного земельного кадастру, шляхом отримання витягів з ДЗК та ДРРП, відповідно до яких було встановлено, що земельна ділянка площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, вільна від обтяжень, оскільки згадуваним рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12.07.2022 року в справі №130/3560/21, яке набрало законної сили, встановлено неналежне здійснення державним реєстратором Косарєвим М.В. при здійсненні записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди за ФГ "Золотий лев" на земельну ділянку площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, а також про припинення цього речового права, відомостей про державну 25.05.2012 року за реєстраційним номером 052100004005967 договору оренди вказаної земельної ділянки від 05.01.2012 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ "Золотий лев" у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі та Поземельної книги, які у складі державного реєстру земель є складовою частиною державного земельного кадастру; такими діями державного реєстратора ОСОБА_10 було протиправно порушено права орендаря ФГ "Золотий лев".
При цьому, за змістом п.2.3. розділу 2 укладеного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010 (а.с.16-17), застережено перевірку приватним нотаріусом Лавреновим Р.І., яким посвідчено цей правочин, відсутності обтяжень прав власності та інших речових прав не відчужувану земельну ділянку суто за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з урахуванням чого здійснення відповідної перевірки при його посвідченні нотаріусом також за відомостями Державного земельного кадастру не є безспірним всупереч твердженням відповідачів, належних та допустимих доказів чого останніми не представлено.
Також суду не надано доказів здійснення власником земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, ОСОБА_3 не пізніш як за два місяці до дня укладення нею із ОСОБА_4 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2021 року реєстрації наміру щодо продажу цієї земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно вимог ч.3 ст.130-1 ЗК України з урахуванням відчуження земельної ділянки не на користь суб`єкта переважного права, а також щодо відмови ФГ "Золотий лев" від свого переважного права на її придбання безпосередньо або щодо наявності відповідних обставин, за сукупності яких у встановленому ч.3 ст.130-1 ЗК України порядку належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки суб`єкт переважного права вважається таким, що відмовився від свого переважного права.
Тому, у зв`язку з викладеним вище судом визначається, що укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, від 18.09.2021 року вчинено без додержання встановлених законом обов`язкових вимог, чим необгрунтовано порушено права її орендаря ФГ "Золотий лев" як суб`єкта переважного права другої черги щодо її придбання першочергово за відсутності суб`єкта першої черги, що вочевидь не відповідає приписам ч.1 ст.203 ЦК України, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, обставини чого відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України становлять самостійну підставу недійсності даного правочину, що могла б потребувати відповідного судового захисту прав позивача ОСОБА_1 як особи, якій передано таке переважне право.
Разом з тим, в межах заявлених позовних вимог ані позивачем, ані третьою особою суду не надано жодних доказів на підтвердження здійснення передбаченої наведеними вище положеннями ч.5 ст.130 ЗК України державної реєстрації договору від 19.09.2022 року №1 між ФГ "Золотий лев" та ОСОБА_1 про передачу переважного права купівлі земельної ділянки за договором оренди від 05.01.2012 року №1, який вказано підставою даного позову щодо вимоги переведення на позивача ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця за укладеним відповідачами договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2021 року, а також здійснення ФГ "Золотий лев", яке передає переважне право, письмового повідомлення цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку власникові земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права.
У відповідності до роз`яснень, які містяться у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п`ятої ЦК України.
Правовий висновок, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним; наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року в справі №145/2047/16-ц.
Отже, за нездіснення ОСОБА_1 та ФГ "Золотий лев" державної реєстрації підписаного ними договору від 19.09.2022 року №1 про передачу переважного права купівлі земельної ділянки за договором оренди від 05.01.2012 року №1, відповідно до приписів ч.1 ст.210, ч.2 ст.640 ЦК України даний правочин є неукладеним.
Положення п.6.1. вказаного договору в частині того, що він набирає чинності з моменту його підписання заздалегідь не відповідають приписам ч.1 ст.210, ч.2 ст.640 ЦК України щодо умови, за якої такий правочин вважається вчиненим, а саме з моменту його державної реєстрації.
При цьому, судом не встановлено повного чи частковового виконання сторонами вказаного договору про передачу переважного права, оскільки за визначеними ним умовами порядок проведення розрахунків не передбачає проведення розрахунку або вчинення інших дій за передання переважного права, а щодо виконання покупцем ОСОБА_1 погоджених обов`язків проведення нею державної реєстрації переважного права та повідомлення про це власника земельної ділянки доказів суду не надано.
Натомість задеклароване згідно п.3.2.2. договору право вказаного покупця у випадку порушення переважного права на купівлю спірної земельної ділянки звертатись за його захистом, зокрема до судових органів хоча й загалом відповідає положенням ч.4 ст.130-1 ЗК України щодо права особи, якій передано переважне право, пред`явити до суду позов про переведення на неї прав та обов`язків покупця у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб`єктом якого є особа, яка не може набувати право власності на земельну ділянку, і якщо така особа передала переважне право особі, яка може набувати зазначене право (у тому числі після продажу такої земельної ділянки). Проте саме ці положення ч.4 ст.130-1 ЗК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки не мають зворотньої дії у часі як такі, що охоплюються також загальними положеннями цивільного законодавства у сфері земельних відносин, якими є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч.1 ст.2 ЗК України), тобто спеціального об`єкта нерухомого майна. При цьому, підлягає врахуванню, що вказана норма закону в частині доповнення ч.4 ст.130-1 ЗК України абзацом другим відповідного змісту набула чинності 08.06.2023 року, й вона не містить положень, які пом`якшують або скасовують цивільну відповідальність, лише за умови чого приписами ч.2 ст.5 ЦК України передбачено виключення з правила того, що цивільний закон не має звлоротньої дії у часі.
Відтак, за загальним правилом щодо приписів ч.1 ст.5 Закону України, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли до набрання ними чинності, у спірних правовідносинах із позовом про переведення на нього прав покупця за вказаним договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2021 року в порядку ч.4 ст.130-1 ЗК України наділений правом первісний орендар спірної земельної ділянки ФГ "Золотий лев" за минуванням наразі строку встановленої до 01.01.2024 року згідно п.п."б" п.15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України заборони забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, зокрема земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власне з підстав чинності якої ФГ "Золотий лев" рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12.07.2022 року було відмовлено у задоволнні відповідних позовних вимог.
Тому, оскільки ОСОБА_1 не є безпосереднім суб`єкта переважного права як первісний орендар спірної земельної ділянки, вона у даному конкретному випадку не має повноважень звернення до суду за заявленим предметом спору, що визначає обрання нею неналежного способу захисту оспорюваного права, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.
Відповідний правовий висновок, стосовно того, що якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року в справі №925/642/19.
При цьому, питання присудження компенсації на підставі ст.365 ЦК України, визначення її розміру належить до компетенції суду. Тому саме судом належить вирішення інших питань щодо сум, внесених на депозитний рахунок суду, зокрема й питання повернення таких коштів у випадку, коли підстава їх перебування на рахунку відпала.
Депозитний рахунок суду є спеціальним реєстраційним рахунком для обліку депозитних сум. Кошти, які зараховуються на цей рахунок є власністю осіб, що їх внесли та підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням із настанням відповідних умов.
Оскільки грошові кошти в сумі 36276 грн на депозитний рахунок суду були внесені позивачем ОСОБА_1 , то в силу презумпції правомірності фактичного володіння майном (ч.3 ст.397 ЦК України) вони належать останній.
Таким чином, враховуючи, що підстава для знаходження вказаних грошових коштів на депозитному рахунку суду відпала, оскільки цивільний спір наразі вирішений по суті, вони у зазначеній сумі підлягають поверненню позивачу ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову судом у задоволенні позову, судовий збір з відповідача на користь позивача стягненню не підлягає, однак, відповідач ОСОБА_4 у ході розгляду справи, поніс документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4700 грн. Тому за правилами ст.141 ЦПК України пропорційно підстав, за яких відмовлено у задоволенні позовних вимог, суд вважає, що з позивача на користь відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу, часткову компенсацію яких суд визначає згідно представлених акту наданих послуг правової (правничої) допомоги розрахунку та квитанції їх сплати (а.с.156,157). Вказаний частковий розмір компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу судом визначено з критеріїв реальності адвокатських видатків, їх справжності та необхідності, а також обгрунтованості та розумності їх розміру у співмірності із складністю цивільного спору, виходячи з певних обставин справи та фінансового стану обох сторін, відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі №755/9215/15-ц.
На підставі викладеного, керуючись ст.5, 15, 16, 182, 203, 210, 215, 216, 316, 319, 328, 365, 373, 374, 378, 391, 392, 394, 396, 626, 638, 639, 640, 792 ЦК України, ст.130-1, 131 ЗК України, ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-78, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо переведення на неї з 01.01.2024 року прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу від 18.09.2021 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , земельних ділянок площею 1,4656 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0147, та площею 1,4656 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0148, що утворились в результаті поділу земельної ділянки площею 2,9312 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0010, відмовити.
Грошові кошти в розмірі 36276 (тридцять шість тисяч дісті сімдесят шість) гривень, що перебувають на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вiнницькій областi (платіжна інструкція АТ КБ "ПриватБанк" від 27.02.2024 року), повернути за належністю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Рішення суду набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Повне судове рішення складено 06.05.2024 року.
Суддя Вернік В.М.
Суд | Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2024 |
Оприлюднено | 23.08.2024 |
Номер документу | 121149738 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Вернік В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні