Ухвала

від 21.08.2024 по справі 383/278/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

21 серпня 2024 року м. Кропивницький

справа № 383/278/24

провадження № 22-ц/4809/1112/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Головань А.М., Дуковський О.Л.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування Бобринецької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 розміру всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 березня 2024 року до досягнення ОСОБА_4 повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.

Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 17 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; запропоновано скаржниці у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду: виправлену апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог процесуального закону; копії (примірники) виправленої апеляційної скарги для інших учасників справи.

17 липня 2024 року представником скаржниці, яким підписана апеляційна скарга - адвокатом Бондаренко Іриною Анатоліївною засобами поштового зв`язку направлено на адресу суду апеляційної інстанції супровідний лист з додатком: уточненою апеляційною скаргою для всіх учасників справи.

У вирішенні питання наявності підстав для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження, колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні у справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року, заява № 32671/02, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені ст.. 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Таким чином, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.

За ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.

Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Тобто на учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо подання доказів.

У контексті викладеного, колегією суддів враховується, що строки у цивільному процесі покликані, зокрема, дисциплінувати суб`єктів цивільного судочинства. Дотримання процесуальних строків у апеляційному провадженні до того ж нерозривно пов`язане з принципом правової визначеності як одним з елементів верховенства права. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в цивільному судочинстві виникне порушення прав учасників справи. Саме тому недотримання процесуальних строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Так, у ст. 120 ЦПК України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Стаття 126 ЦПК України врегульовує наслідки пропущення процесуальних строків та передбачає, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

З наявної у матеріалах даної справи довідки про доставку електронного документу вбачається, що ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху від 17 червня 2024 року доставлено до електронного кабінету представника скаржниці - адвоката Бондаренко І.А. 21 червня 2024 року о 18 год. 06 хв.

У ч. 6 ст. 272 ЦПК України унормовано, що днем вручення судового рішення є: 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 272 ЦПК України).

Виходячи з викладеного, недоліки апеляційної скарги мали бути усунуті скаржницею у строк до 02 липня 2024 року включно.

Однак, як було встановлено вище, з метою усунення недоліків апеляційної скарги представник скаржниці подала до суду відповідні документи лише 17 липня 2024 року, тобто на п`ятнадцятий день після закінчення встановленого процесуального строку.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у п.п. 40, 41 своєї постанови від18 жовтня 2023 року у справі № 910/10939/22, якщо апеляційна скарга залишається судом без руху, то скаржнику надається строк для усунення її недоліків. Цей строк встановлюється судом, проте не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Отже, строк для усунення недоліків апеляційної скарги до десяти днів є строком, що встановлюється судом, відповідно може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Разом із тим строк для усунення недоліків апеляційної скарги понад десять днів є строком, встановленим законом, відповідно може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

Враховуючи наведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду та виходячи з вимог ст. 127 ЦПК України, одночасно із відповідними документами скаржницею мала бути подана до суду заява про поновлення процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Однак, заяви про поновлення пропущеного процесуального строку скаржницею до суду подано не було.

Таким чином, згідно з вимогами ст. 126 ЦПК України, скаржниця втратила право на вчинення відповідної процесуальної дії, тому документи, подані з метою усунення недоліків апеляційної скарги після закінчення встановленого процесуального строку, підлягають залишенню без розгляду.

Зваживши на встановлені у даній справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що у встановлений в ухвалі від 17 червня 2024 року строк недоліки апеляційної скарги скаржницею не усунуто.

Таким чином, на підставі ст.ст. 185, 357 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню скаржниці.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст. 185, 260-261, 357 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Супровідний лист за підписом представника скаржниці ОСОБА_5 разом з доданими документами від 16 липня 2024 року (вх. №5054/24 від 23 липня 2024 року), - залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2024 року вважати неподаною та повернути скаржниці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

О.Л. Дуковський