Рішення

від 24.07.2024 по справі 460/2924/18

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/2924/18

Провадження №2/944/72/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

з участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові цивільну справу за позовом Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

встановив:

04 липня 2018 року Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, в якому просить: визнати недійсним з дати видання розпорядження органу приватизації Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області № 22 від 13 жовтня 2016 року; визнати недійсним з дати видання та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Старичівською сільською радою Яворівського району Львівської області, СТЕ 153644 від 16 листопада 2016 року на житлову квартиру АДРЕСА_1 , видані на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

На обґрунтування позову зазначає, що Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району є структурним підрозділом органу державної виконавчої влади - Міністерства оборони України та є державною установою, яка створена Міністерством оборони України і підпорядкована Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню. Яворівська КЕЧ району є складовою частиною Збройних сил України, органом військового управління в системі Збройних Сил України, має самостійний баланс та печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та є юридичною особою. Здійснює свою діяльність на підставі «Положення про Яворівську квартирно-експлуатаційну частину району від 13 листопада 2017 року № 171». Одним із основних завдань Яворівської КЕЧ району належить забезпечення військових частин (установ, підприємств та організацій) казармено-житловим фондом і комунальними спорудами, їх технічною експлуатацією. Згідно з положенням про Яворівську КЕЧ району майно, яким користується Яворівська КЕЧ району є державною власністю і закріплюється за нею на праві оперативного управління, користується і розпоряджається майном на свій власний розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству. Відповідно до положення на Яворівську КЕЧ ( району) покладено обов`язок та повноваження щодо утримання житлового фонду. В зоні відповідальності Яворівської КЕЧ району знаходиться Старицький гарнізон, в якому проходив службу військовослужбовець ОСОБА_2 . Під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 Яворівською КЕЧ району ОСОБА_2 було надано двокімнатну службову квартиру згідно з ордером № 5 від 16 березня 2005 року. Ордер було виписано на 2-х осіб, квартира площею 26,55 м.кв. в АДРЕСА_2 . Відповідно до наказу заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 31 березня 2006 року № 68, ОСОБА_2 переведений для подальшого проходження служби у Військову частину НОМЕР_2 та за наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 73 від 08 квітня 2006 року виключений зі списків особового складу частини. Вибувши зі своєю сім?єю до нового місця служби в інший гарнізон, ОСОБА_2 службову квартиру АДРЕСА_1 не здав. У зв?язку з цим 03 квітня 2012 року командиром Центру забезпечення начального процесу було подано позов до Яворівського районного суду з вимогою про визнання ордера № 5 від 16 березня 2005 року недійсним, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування двокімнатною службовою квартирою та зобов?язання ОСОБА_2 здати Яворівській КЕЧ району двокімнатну квартиру. Рішенням Яворівського районного суду від 12 червня 2017 року позовні вимоги військової частини НОМЕР_3 було задоволено в повному обсязі. Після отримання рішення суду та виконавчого листа, командування Військової частини НОМЕР_3 звернулось із заявою про виконання судового рішення до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби. В процесі виконання рішення суду стало відомо, що 10.08.2017 року ОСОБА_2 разом з членами сім?ї приватизував зазначену вище квартиру, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в наслідок чого виконавче провадження було закрито. 3 Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що Свідоцтво про право власності на квартиру, серії та номер НОМЕР_4 , видане 16 листопада 2016 року Старичівською сільською радою на ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . Яворівська КЕЧ району вважає дану приватизацію незаконною з наступних підстав. Починаючи з 2006 року до 2017 рік ОСОБА_2 разом зі своєю сім`єю незаконно займав квартиру АДРЕСА_1 , оскільки був виключений зі списків особового складу частини та вибув зі своєю сім`єю до нового місця служби в інший гарнізон. Даний факт визнано та підтверджено рішенням Яворівського районного суду Львівської області у справі № 1329/1730/12 від 12 червня 2017 року. Однак, знаючи про судовий розгляд справи, ОСОБА_2 звернувся у Старичівську сільську раду з клопотанням про видачу свідоцтва на право власність. В свою чергу, Старичівська сільська рада також знаючи про розгляд справи, оскільки залучена в якості 3-тьої особи неправомірно виносить рішення про приватизацію квартири. Факт незаконного перебування у службовій квартирі сім`ї Рибка встановлено рішенням суду у справі № 1329/1730/12 від 12 червня 2017 року. Відповідно до розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації від 18 серпня 2005 року за № 556, квартирі АДРЕСА_1 надано статус службової. Про такий факт відомо Старичівській сільській раді, оскільки у 2015-2016 роках було підписано акт інвентаризації житлового фонду Старицького гарнізону, де було вказано наявність службових квартир, в тому числі по АДРЕСА_2 . Дані акти підписано секретарем Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області та погоджено головою Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області. Приватизація квартири, яка має статус службової, є незаконною та підлягає скасуванню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2018 року матеріали справи передано судді Карпин І.М.

07 грудня 2018 року Старичівська сільська рада Яворівського району Львівської області подала відзив, у якому просила відмовити у задоволенні позову Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району. На обґрунтування відзиву зазначає, що позивач у позові зазначає, що рішення про приватизацію грубо порушує права позивача, при цьому не зазначає, які саме права порушуються і яким конкретно рішенням. На виконання пункту 1 Директиви Міністра оборони України від 13 липня 2006 року № Д-43 «Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади с. Старичі», додатку до цієї Директиви та Акту прийому-передачі військового майна від 08 серпня 2006 року, відомчий житловий будинок по АДРЕСА_3 вилучено з балансу Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району та передано до комунальної власності територіальної громади села Старичі. Таким чином, з 08 серпня 2006 року позивач не є ні власником житлової квартири АДРЕСА_4 , ні її балансоутримувачем, а отже, жодне рішення органу приватизації Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, що стосується приватизації житлового приміщення комунальної власності, не може порушувати цивільні права позивача, як представника власника. Не можна погодитись з твердженням позивача, що квартири АДРЕСА_4 мала статус службової на момент приватизації. Відповідно до пункту 12 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1995 року № 891 (далі - Положення 891), до акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність додаються акти передачі наявного службового житла. При передачі відомчого житлового фонду Міністерства оборони України до Акту прийому-передачі військового майна від 08 серпня 2006 року не додавались акти передачі наявного службового житла. Таким чином, службове житло Старичівській сільській раді не передавалось. Отже, квартири АДРЕСА_4 передана у власність територіальної громади без статусу службового житла. Рішення про включення зазначеної квартири до числа службових, після її передачі у комунальну власність, як це передбачено пунктом 11 Положення 891, не приймалось. У зв?язку з тим, що при передачі відомчого житлового фонду Міністерством оборони України територіальній громаді с. Старичі, не були передані ні ордери на вселення ні договори найму житлових приміщень, рішенням виконавчого комітету Старичівської сільської ради громадянам, що проживали в квартирах переданих у комунальну власність, були видані ордери на вселення. Зокрема, рішенням виконавчого комітету Старичівської сільської ради від 12 травня 2016 року № 41 ОСОБА_2 та членам його сім?ї видано ордер №111 від 13 травня 2016 року на квартиру АДРЕСА_4 , що перебуває у комунальній власності Старичівської сільської територіальної громади. На час прийняття рішення органом приватизації квартири АДРЕСА_4 зазначене рішення було чинним і ніким не скасовано. Звертає увагу, що відповідно до пункту 3 Положення про порядок надання службового житлового приміщення і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37, житлове приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної ради. Яворівська районна державна адміністрація є місцевим органом державної виконавчої влади і, станом на 18 серпня 2005 року - день підписання розпорядження РДА № 556, не була уповноважена радою виконувати обов?язки її виконавчого комітету щодо включення житлових приміщень до числа службових. Лише 20 жовтня 2017 року, після неодноразових звернень Старичівської сільської ради, Яворівська районна рада Львівської області рішенням № 264 делегувала Яворівській РДА такі повноваження. Отже, включення квартири АДРЕСА_4 до числа службових здійснено органом не уповноваженим на це. Крім того, позивачем неналежно викладено позовні вимоги. Таким чином, розпорядження органу приватизації № 22 від 13 жовтня 2016 року про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_4 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі цього рішення Старичівською сільською радою. У межах її компетенції на підставі та у спосіб передбаченими вищезазначеним законодавством, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № CTE 1536644 від 18 листопада 2016 року.

17 квітня 2019 року треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали письмові пояснення щодо обставин справи, у яких просили відмовити у задоволенні позову. Треті особи, вказують, що на момент приватизації квартира за адресою: АДРЕСА_5 , не мала статусу службового житла та перебувала у комунальній власності Стричівської сільської ради Яворівського району Львівської області. Яворівська районна державна адміністрація Львівської області є місцевим органом державної виконавчої влади і станом на 18.08.2005 - день підписання розпорядження РДА № 556, не була уповноважена радою виконувати обов?язки її виконавчого комітету щодо включення житлових приміщень до числа службових. Лише 20 жовтня 2017 року, після неодноразових звернень Старичівської сільської ради, Яворівська районна рада Львівської області рішенням № 264 делегувала Яворівській РДА такі повноваження. Отже, включення квартири АДРЕСА_4 до числа службових здійснено органом не уповноваженим на це. Позивач стверджує, що дана квартира відноситься до числа службових і є на обліку Яворівської КЕЧ району. В свою чергу позивач чомусь не надає до позовної заяви Директиву МОУ від 15 липня 2006 року № Д-43 у відповідності до якої усе нерухоме майно, будівлі безоплатно передаються до комунальної власності територіальної громади с.Старичі, а доказів про те, що квартира відноситься до числа службових у відповідності до постанови КМУ № 891 від 06 листопада 1995 року не надає. На підтвердження того, що квартира не має статусу службової - до матеріалів справи долучено акт приймання - передачі військового майна від 08 серпня 2006 року, який не підтверджує та не доводить, що спірна квартира має статус службової і залишається на обліку в Яворівській КЕЧ району. Окрім цього, позивач замовчує і той факт, що квартира згідно акту передана у комунальну власність у 2006 році. Акт приймання - передачі житлового фонду у комунальну власність укладений Яворівською КЕЧ району та Старичівською сільською радою підтверджує, що спірна квартира не має статусу службової. Також звертаю увагу суд і на ордер, що нібито квартира мала статус службової ; вказаний ордер виданий 16 березня 2005 року. Саме розпорядження про включення квартира до числа службових видано 18 серпня 2005 року. Зважаючи на це, можна чітко ствердити, що на час видачі ордера квартира не мала статусу службової.

23 квітня 2019 року Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району подала пояснення на відзив Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, у яких вказує, що до 2006 року на обліку Яворівської КЕЧ (району) знаходився житловий фонд житлового містечка № НОМЕР_5 . Відповідно до Директиви МОУ від 13 липня 2006 року № Д-43 « Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади с.Старичі» в комунальну власність було передано військове майно в переліку якого знаходилась і квартира АДРЕСА_4 . Дана квартира є службовою, що підтверджується Розпорядженням райдержадміністрації № 556 від 18 серпня 2005 року. Відповідно до Постанови № 891 від 06 листопада 1995 року « Про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій» в п. 11 передбачено «Службове житло, що передається у комунальну власність, рішенням держадміністрації або виконкому відповідної ради закріплюється за відповідними організаціями», однак таке рішення відсутнє, як це передбачено пунктом 11 Положення № 891 « Про порядок передачі у комунальну власність державного житлового фонду». Тобто такі дії передбачувані, однак не є обов?язковими. Оскільки постанова - це підзаконний нормативно-правовий акт відповідно до вітчизняної правової науки у випадку суперечності підзаконних нормативно-правових актів і законів даний спір вирішується на користь закону. Отже відсутність рішення держадміністрації або виконкому відповідної ради щодо закріплення службового приміщення за Яворівською КЕЧ району не є підставою видачі постійного ордера Відповідно до ст.58 Житлового кодексу України ордер на вселення надається на вільне житло. Квартира АДРЕСА_4 має спеціальний статус «службова», а тому не може бути виданий постійний ордер і приватизовано. Крім цього, відповідно до ст. 55 Житлового кодексу України, незважаючи на факт передачі будинків до комунальної, право здійснювати заселення квартир залишається за підприємствами, установами, організаціями, що здійснили передачу. Проте усі службові квартири відповідно до Наказу № 737 від 30 листопада 2011 року знаходяться на обліку у Яворівській КЕЧ району. Щодо твердження відповідача стосовно цього, що Яворівська державна адміністрація не мала повноважень щодо надання чи зняття статусу службова а лише з 20 жовтня 2017 року Яворівська РДА делегувала такі повноваження згідно рішення № 264 Яворівській райдержадміністрації пояснюю наступне: Ще у 1999 році Яворівська КЕЧ району зверталася до Яворівської районної ради щодо надання чи зняття статусу службових приміщень. 03 лютого 1999 року за № 15 голова районної ради І.Карпа надав відповідь, що вирішення даного питання являється компетенцією Яворівської районної державної адміністрації. 24 травня 2017 року Яворівська КЕЧ району знову ж звернулась до Яворівської районної ради щодо повноважень районної ради в частині надання чи зняття статусу службових приміщень. 26 травня 2017 року надійшла відповідь в якій йдеться про те, що в Законі України « Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено в системі місцевого самоврядування наявності такого органу як « виконавчий комітет районної ради». Тому впродовж більш як 20 років виконавчий комітет в Яворівській районній раді відсутній, а тому вона не може виконувати такі функції. Крім цього у своєму рішенні № 264 від 20 жовтня 2017 року «Про делегування Яворівській районній державній адміністрації повноважень щодо включення та виключення з числа службових приміщень» Яворівська районна рада також наголошує на цей факт, що у районній раді відсутній виконавчий орган. В свою чергу даний факт засвідчує, що у зв?язку з відсутністю такого органу дані функції виконувала Яворівська райдержадміністрація. В процесі досудового врегулювання дане питання гостро постало, а тому Яворівська КЕЧ (району) 13 вересня 2017 року звернулась з листом до Яворівської державної адміністрації з клопотанням щодо приведення питання включення та виключення з числа службових квартир до вимог чинного законодавства на що було прийнято Рішення N? 264 від 20.10.2017 р. Факт наявності службового приміщення у житловому фонді Старицького гарнізону підтверджується Актом інвентаризації від 20 січня 2016 року підписаний секретарем Старичівської сільської ради Крижовська О.М. та затверджений головою Старичівської сільської ради В.М. Чичерським, який знаходиться в матеріалах справи. Відповідно до Постанови Ради міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року №37 « Про службові жилі приміщення» ведеться облік службових приміщень. Відповідно до п.5 вищевказаної постанови облік службових жилих приміщень у всіх будинках незалежно до їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської ради, яка прийняла рішення про включення житлового приміщення до числа службових. Оперативний облік належних їм службових жилих приміщень проводять також відповідні підприємства, установи, організації. Оскільки Яворівській районній державній адміністрації підзвітні виконавчі комітети сільських селищних та міських рад, а виконавчий орган районної ради взагалі відсутній, то надання та зняття службовості приміщенням та ведення їх обліку проводила Яворівська райдержадміністрація. Крім цього, після передачі у 2006 році житлового фонду у комунальну власність Старичівської сільської ради, Яворівська КЕЧ (району) неодноразово і до сих пір зверталась з клопотаннями до Старичівської сільської ради про виключення із числа службових квартир, які були їм передані згідно Директиви Міністра Оборони України від 13 липня 2006 року № Д-43 « Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади с.Старичі» та Акту прийому передачі від 08 серпня 2006 року після чого вони звертались з клопотаннями до голови Яворівської райдержадміністрації котрі в подальшому згідно своїх Розпоряджень знімали статус службової квартири. На підставі викладеного вважає відзив який поданий відповідачем у справі не відповідає вимогам закону.

Ухвалою суді ОСОБА_5 від 03грудня 2019року зупинено провадженняуцивільнійсправі №460/2924/18 за позовом Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району до виконавчого комітету Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 460/2236/19 за позовною заявою ОСОБА_3 до Яворівської районної державної адміністрації про скасування розпорядження № 556 від 18 серпня 2005 року "Про надання квартирам статусу службових".

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2021 року цивільну справу передано судді Білецькій М.О.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2022 року цивільну справу передано судді Поворознику Д.Б.

Ухвалою від 10 січня 2023 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою 30 січня 2023 року замінено відповідача Старичівську сільську раду Яворівського району Львівської області на правонаступника Новояворівську міську раду Яворівського району Львівської області.

Ухвалою від03травня 2023року зупиненопровадженняуцивільнійсправі №460/2924/18 за позовом Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 460/2236/19 за позовною заявою ОСОБА_3 до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про скасування розпорядження від 18 серпня 2005 року № 556 "Про надання квартирам статусу службових".

Ухвалою від 08 січня 2024 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 06 червня 2024 року змінено процесуальний статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на співвідповідачів у справі.

Ухвалою судді від 06 червня 2024 року закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково зазначила, що факт того, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_5 , є службовою підтверджується постановою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року у справі № 460/2236/19, яка набрала законної сили. Зазначила також, що Яворівська КЕЧ району подала позов до ОСОБА_6 , яка придбала у співвідповідачів квартиру, провадження у справі зупинено до вирішення даної справи.

В судове засідання представник Новояорівської міської ради Яворівського району Львівської області не прибув, про розгляд справи міська рада повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином, а саме шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Крім того, суд вживав заходів щодо повідомлення відповідачів шляхом скерування судових повісток за адресою місця проживання, однак такі неодноразово повернулися на адресу суду без вручення із відмітками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши представника позивача, оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Відповідно до копії ордеру № 5 від 16 березня 2005 року, виданого Яворівською КЕЧ району, ОСОБА_2 на склад сім`ї із двох осіб надано право на зайняття двокімнатної квартири в с. Старичі Яворівського району Львівської області.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 12 червня 2017 року визнано недійсним ордер за № 5 від 16 березня 2005 року, виданий Яворівською КЕЧ району, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано такими, що втратили право на користування двокімнатною службовою квартирою АДРЕСА_1 , та зобов`язано ОСОБА_2 здати Яворівській КЕЧ району двокімнатну службову квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , за актом приймання-передачі, до якого додати дефектний акт квартири та довідку про сплату квартирної плати та комунальних послуг.

Звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на нерухоме майно Яворівська КЕЧ району посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 , є службовою, відповідно, не могла бути передана у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Статус службової квартирі АДРЕСА_4 було надано на підставі розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області «Про надання квартирам статусу службових» № 556 від 18.08.2005,

Заперечуючи встановлений квартирі службовий статус, ОСОБА_3 зверталася з позовом до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області із позовом в порядку адміністративного судочинства про визнання протиправним та скасування розпорядження Яворівської РДА Львівської області № 556 від 18 серпня 2005 року, відповідно до якого надано статус службової квартирі АДРЕСА_4 .

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 22 червня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження Яворівської РДА Львівської області № 556 від 18 серпня 2005 року.

Львівський апеляційний суд постановою від 17 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення, а рішення Яворівського районного суду Львівської області від 22 червня 2021 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року у справі № 460/2236/19, касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Яворівського районного суду Львівської області від 22 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 травня 2022 року без змін.

Зазначені судові рішення у справі № 460/2236/19 набрали законної сили.

Зокрема, Верховний Суд вказав, що включення жилого приміщення до числа службових здійснюється на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради (місцевої ради). Як встановили суди попередніх інстанцій, Яворівська КЕЧ, керуючись статтями 118, 119 ЖК України, звернулася до Яворівської РДА з клопотанням від 27 липня 2005 року № 203 про надання статусу службової квартирі АДРЕСА_1 , за результатами розгляду якого було прийнято оспорюване розпорядження. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оспорюване розпорядження прийняте головою районної адміністрації в межах його повноважень та компетенції, а тому немає підстав для його скасування.

А відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд звертає увагу учасників справи, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Крім того, преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (правова позиція Верховного Суду у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 902/608/19).

Отже, квартира АДРЕСА_1 має статус службової, який встановлено на підставі розпорядження Яворівської РДА Львівської області № 556 від 18 серпня 2005 року.

Вказані обставини не потребують повторного встановлення і дослідження, оскільки були встановлені у рішенні Яворівського районного суду Львівської області від 22 червня 2021 року, яке постановою Львівського апеляційний суду від 17 травня 2022 року та постановою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року залишено без змін.

Також судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 10.05.2018.

В подальшому квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07 грудня 2021 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 була передана у власність останній.

Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За правилами ст. 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Житлового кодексу України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Як встановлено статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Одночасно, не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до статті 8 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

В свою чергу, пунктом 6 «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР» від 04 лютого 1988 року № 37 визначено, що жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Про виключення жилого приміщення з числа службових у журналі обліку службових жилих приміщень робиться відповідна відмітка.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм випливає, що приватизації не підлягають квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових (стаття 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»), а їх приватизація можлива лише у випадку виключення з числа службових за наявності клопотання підприємства, установи, організації та відповідного рішення на це виконавчого комітету районної, міської в місті Ради народних депутатів (пункт 6 Положення № 37).

Аналогічні висновки містяться у Постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2023 (справа №520/15600/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені.

За змістом наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, встановлено, що відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було приватизовано житлову квартиру, яка має статус службової та відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не може бути приватизованою.

Таким чином, судом встановлено порушення порядку приватизації Старичівськю сільською радою Яворівського району Львівської області житлової квартири АДРЕСА_1 .

Оцінивши наведені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову Яворівської КЕЧ району та захисту їх прав у обраний ними спосіб, а саме шляхом визнання недійсним з дати видання розпорядження органу приватизації Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області № 22 від 13 жовтня 2016 року та визнання недійсним з дати видання та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Старичівською сільською радою Яворівського району Львівської області СТЕ 153644 від 16 листопада 2016 року на житлову квартиру АДРЕСА_1 , видані на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Яворівська КЕЧ району сплатила судовий збір в розмірі 1762,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 401 від 02 липня 2018 року.

Судовий збір сплачено в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідачів слід стягнути на користь позивача судові витрати із сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 158, 258-259, 263 Цивільного-процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Позов Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області № 22 від 13 жовтня 2016 року.

Визнати незаконним та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Старичівською сільською радою Яворівського району Львівської області СТЕ 153644 від 16 листопада 2016 року на житлову квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Стягнути з Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області на користь Яворівської квартино-експлуатаційної частини району судовий збір у розмірі 440 (чотириста сорок) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Яворівської квартино-експлуатаційної частини району судовий збір у розмірі 440 (чотириста сорок) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Яворівської квартино-експлуатаційної частини району судовий збір у розмірі 440 (чотириста сорок) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Яворівської квартино-експлуатаційної частини району судовий збір у розмірі 440 (чотириста сорок) гривень 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05 серпня 2024 року.

Повне найменування сторін:

позивач Яворівська квартино-експлуатаційна частина району, код ЄДРПОУ 07930854, адреса: АДРЕСА_7 ;

відповідач Новояворівська міська рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04373301, адреса: 81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Шевченка, 2;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 ;

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 .

відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 .

Суддя Д.Б. Поворозник