Постанова

від 22.08.2024 по справі 910/1484/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2024 р. Справа № 910/1484/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024

у справі №910/1484/24 (суддя - Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» про стягнення грошових коштів у сумі 251434,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв`язку із закінченням строку дії укладеного між сторонами договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-88218-22 від 20.06.2022 та неотриманням позивачем попередньо оплаченого газу на суму 251434,20 грн, вказані грошові кошти підлягають поверненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) як безпідставно сплачені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 відкрито провадження у справі №910/1484/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/1484/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено приписи процесуального права.

Доводи відповідача в цілому зводяться до того, що спірний договір не є розірваним, оскільки сторони не дійшли згоди щодо його розірвання, а є діючим, проте призупиненим. У зв`язку з цим, передплата у розмірі 251434,20 грн зарахована постачальником на майбутні періоди постачання, а тому правові підстави для стягнення зазначеної суми на підставі ст. 1212 ЦК України відсутні.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 апеляційну скаргу у справі №910/1484/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 апеляційну скаргу у справі №910/1484/24 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

До суду 19.06.2024 у встановлений процесуальний строк Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/1484/24, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву.

До суду 09.07.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» просить змінити резолютивну частину рішення в частині задоволення позову та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на користь позивача 171600,00 грн заборгованості.

Позивач в цілому заперечує проти доводів скаржника, проте зазначає, що починаючи з 11.06.2024 відповідач частково повернув передоплату за договором на загальну суму 79834,20 грн. Отже, сума безпідставно утриманих відповідачем грошових коштів становить 171600,00 грн.

До відзиву на підтвердження факту сплати грошових коштів позивачем додано копії інформаційних повідомлень про зарахування коштів №5090 від 11.06.2024 на суму 5034,20 грн, №5470 від 21.06.2024 на суму 2100,00 грн, №5648 від 27.06.2024 на суму 3900,00 грн, №5673 від 28.06.2024 на суму 14900,00 грн, №5798 від 04.07.2024 на суму 12600,00 грн та №5817 від 05.07.2024 на суму 41300,00 грн.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2732/24 від 19.08.2024 у зв`язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. та Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1484/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу у справі №910/1484/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 20.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (постачальник) укладений договір про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-88218-22, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2022 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу - до 168000 куб. м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору (п. п. 1.2. та 1.3 договору).

Пунктами 4.1 та 4.2 договору передбачено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку:

- оплата у розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 4.8 договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати на наступний розрахунковий період.

Звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом 10 днів з дати пред`явлення вимоги про це однією зі сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання-передачі газу (п. 4.10 договору).

Відповідно до 5.1 договору сторони підтверджують, що ознайомлені з правами та обов`язками для постачальника та споживача, визначеними Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, та гарантують їх безумовне дотримання.

Згідно з п. 8.1 договору зміна постачальника може бути здійснена лише за сукупності таких умов:

- споживачем попередньо укладено договір постачання газу з новим постачальником;

- сторони попередньо призупинили дію договору в частині постачання газу або розірвали договір;

- відсутність у споживача простроченої заборгованості за договором;

- повідомлення споживачем постачальника про таку зміну за 21 календарний день;

- якщо на початок періоду фактичного постачання природного газу новим постачальником чи протягом цього періоду у споживача виникне прострочена заборгованість за поставлений природний газ перед попереднім постачальником (через розбіжності між плановим і фактичним споживанням, настання терміну остаточного розрахунку після початку постачання газу новим постачальником тощо), або споживач не буде дотримуватися узгодженого графіка погашення заборгованості з попереднім постачальником, останній має право повідомити про це оператора ГТС та здійснити заходи, передбачені Правилами, щодо припинення постачання природного газу споживачу-боржнику, у тому числі через оператора ГРМ.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Твій Газзбут» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 10.2 договору припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або рішення суду на вимогу однієї зі сторін на підставі та у порядку, встановлених чинним законодавством України та договором.

Згідно з п. 10.14 договору останній вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому сторони укладають додаткову угоду до цього договору, в якій визначать плановий обсяг постачання природного газу.

Додатком 1 до договору сторони погодили планові обсяги постачання газу по місяцях в куб. м. на 2022 рік з липня по грудень.

Додатковими угодами №ДУ-1/41АР200-88218-22 від 29.07.2022, №ДУ-2/41АР200-88218-22 від 31.08.2022, №ДУ-3/41АР200-88218-22 від 03.10.2022, №ДУ-4/41АР200-88218-22 від 31.10.2022 та №ДУ-5/41АР200-88218-22 від 30.11.2022 сторонами узгоджувалася ціна газу з 01.08.2022, з 01.09.2022, з 01.10.2022, з 01.11.2022 та з 01.12.2022.

На виконання умов договору позивачем було здійснено оплату газу на загальну суму 7953301,07 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: №002959 від 29.07.2022, №003342 від 26.08.2022, №003446 від 02.09.2022, №003921 від 27.09.2022, №004424 від 28.10.2022, №004989 від 29.11.2022 та №000337 від 27.01.2023.

Відповідачем, у свою чергу, поставлено позивачу газ загальною вартістю 7701866,87 грн, що підтверджується наступними підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу: №ТГ382046968 від 31.07.2022, №ТГ382062031 від 31.08.2022, №ТГ382072243 від 30.09.2022, №ТГ382098284 від 31.10.2022, №ТГ382111414 від 30.11.2022, №ТГ382127263 від 31.12.2022, №ТГ383003013 від 31.01.2023, №ТГ383032572 від 28.02.2023 та №ТГ383057163 від 31.03.2023.

Отже, різниця між оплаченим та фактично поставленим газом складає 251434,20 грн.

10.03.2023 позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №09-03/23 від 09.03.2023 щодо розірвання договору №41АР200-88218-22 від 20.06.2023, у якому просив розірвати договір з 01.04.2023 відповідно до п. 8.1 договору у зв`язку зі зміною постачальника. Направлення листа підтверджується копіями опису вкладення та накладної №0100109272072 від 10.03.2023.

04.05.2023 позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №02/05/23 від 02.05.2023, у якому просив підписати додаткову угоду про розірвання договору та вимагав протягом 7 календарних днів від дати отримання вимоги повернути попередню оплату в сумі 251434,20 грн. Направлення листа підтверджується копіями опису вкладення та накладної №0100109699556 від 04.05.2023.

Крім того, 04.08.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №04/08/23 від 04.08.2023, у якій вимагав протягом 7 календарних днів від дати її отримання повернути попередню оплату в сумі 251434,20 грн. Направлення листа підтверджується копіями опису вкладення та накладної №0105495014785 від 04.08.2023.

Зі свого боку відповідач листом №200-Сл-10013-0823 від 14.08.2023 просив позивача підписати, зокрема, додаткові угоди до договору від 28.12.2022, від 31.01.2023 та від 28.02.2023, у яких погодити планові обсяги постачання газу в 2023 році.

У відповідь на вказаний лист позивачем направлено лист за вих. №13/09/23 від 13.09.2023, у якій останній відмовився підписати додаткові угоди та повторно вимагав протягом 7 календарних днів від дати отримання вимоги повернути попередню оплату в сумі 251434,20 грн.

11.01.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №11-01/24 від 11.01.2023, у якій вкотре вимагав протягом 7 календарних днів від дати отримання претензії повернути попередню оплату в сумі 251434,20 грн.

Відповідей на претензії та вимоги позивача матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» грошові кошти в сумі 251434,20 грн, що складають різницю між попередньо оплаченим та фактично поставленим газом, на підставі ст. 1212 ЦК України як безпідставно утримані останнім, у зв`язку з закінченням строку дії договору.

Відповідач, у свою чергу, проти задоволення позову заперечував, вказуючи на те, що оскільки за місяць до закінчення договору жодною зі сторін не було заявлено про припинення його дії, такий договір був пролонгований в подальшому і на 2024 рік та є діючим, а припинення постачання природного газу не є тотожним розірванню договору. Отже, підстави для повернення суми передплати відсутні, оскільки вона зарахована відповідачем за майбутні періоди постачання.

Позивач, заперечуючи проти таких тверджень, вказав на те, що ним направлялася відповідачу заява з проханням розірвати договір, а тому такий договір припинив свою дію і грошові кошти сплачені на його підставі мають бути повернуті.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про задоволення позову, встановив, що позивач у належний спосіб повідомляв відповідача про те, що немає наміру продовжувати дію договір та про припинення його дії, а тому оскільки додаткова угода до договору, у якій сторони визначили плановий обсяг постачання природного газу на 2024 рік, не укладалася, дія договору припинена 31.12.2023. Отже, з огляду на припинення договору зобов`язання сторін припинилися з 01.01.2024. Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів у сумі 251434,20 грн після припинення договору, відповідач зберігає майно позивача (грошові кошти в сумі 251434,20 грн) без достатньої правової підстави, що є підставою для повернення грошових коштів відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, у тому числі і в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписами ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 10.1 договору постачання визначено, що він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ «Твій Газзбут» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 10.2 договору припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або рішення суду на вимогу однієї з сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та договором.

Згідно з п. 10.14 договору останній вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому сторони укладають додаткову угоду до цього договору, в якій визначать плановий обсяг постачання природного газу.

Як убачається з матеріалів справи, позивач неодноразово, а саме 10.03.2023, 04.05.2023, 04.08.2023, 13.09.2023 та 11.01.2024 звертався до відповідача з листами та претензіями про розірвання договору у зв`язку зі зміною постачальника та проханням підписати додаткову угоду про розірвання договору, а також вимагав повернути попередню оплату в сумі 251434,20 грн.

Проте, направлені позивачем листи і претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення. Доказів підписання додаткової угоди про розірвання договору та повернення грошових коштів (передоплати) позивачу суду не надано.

Дослідивши зміст вказаних листів і претензій, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що позивач повідомляв відповідача про те, що немає наміру продовжувати дію договору та про припинення його дії. Тому, оскільки додаткова угода до договору, у якій було б визначено плановий обсяг постачання природного газу на 2024 рік, сторонами не укладалася, строк дії договору припинився 31.12.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Отже, з огляду на припинення договору, зобов`язання сторін за наведеним договором припинилися з 01.01.2024.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів у сумі 251434,20 грн після припинення договору. Як наслідок, після припинення строку дії договору відповідач зберігає грошові кошти в сумі 251434,20 грн, що належать позивачу, без достатньої правової підстави.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Отже, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності наступних умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.06.2022 у справі №915/517/21, відсутністю правової підстави вважається такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин та їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому, положення ст. 1212 ЦК України можуть застосовуватись і після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №920/1122/19, 19.02.2020 у справі №915/411/19, 21.02.2020 у справі №910/660/19 та 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Судом першої інстанції встановлено, що надмірно сплачена позивачем за договором №41АР200-88218-22 від 20.06.2022 попередня оплата за природний газ становить 251434,20 грн. При цьому, у зв`язку з припиненням строку дії договору правова підстава, на якій відповідачем набуто ці кошти, відпала. У зв`язку з припиненням строку дії договору відсутні будь-які правові підстави для постачання відповідачем позивачу додаткових обсягів газу на суму надмірно сплаченої позивачем попередньої оплати, а отже і зберігання відповідачем у себе належного позивачеві майна - грошових коштів у сумі 251434,20 грн.

З огляду на наведене, безпідставними є твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, з приводу того, що вказана сума грошових коштів зарахована ним позивачу за майбутні періоди постачання.

До того ж, п. 12 розділу ІІ «Порядок постачання природного газу споживачам, що не є побутовими» Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, дотримання яких гарантувалося сторонами в п. 5.1 договору, визначено, що у випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

На підставі викладеного, зважаючи на умови договору та положення чинного законодавства, відповідач повинен був, незалежно від строку дії договору, повернути позивачу попередню оплату на першу його вимогу, чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» зроблено не було.

З урахуванням викладеного, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення позивачу коштів, сплачених у якості передоплати за договором №41АР200-88218-22 від 20.06.2022, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 251434,20 грн заборгованості.

Отже доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позову.

Поряд з цим, як було зазначено вище, позивачем до суду апеляційної інстанції разом з відзивом надано копії інформаційних повідомлень про зарахування коштів на підтвердження факту сплати відповідачем частини спірної заборгованості.

З цього приводу апеляційний суд вказує на наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18 зазначено, що відповідно до ст. 241 ГПК України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном.

Отже, не зважаючи на те, що суд першої інстанції в межах наданих доказів прийняв законне і обґрунтоване рішення, зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін. Фактично, стягнення боргу у разі відсутності такого боргу порушить принцип справедливості.

В силу положень ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням суду є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, прав і свобод, тоді як особливо вузьке тлумачення процесуальних норм суперечить цим завданням.

Копіями інформаційних повідомлень про зарахування коштів №5090 від 11.06.2024 на суму 5034,20 грн, №5470 від 21.06.2024 на суму 2100,00 грн, №5648 від 27.06.2024 на суму 3900,00 грн, №5673 від 28.06.2024 на суму 14900,00 грн, №5798 від 04.07.2024 на суму 12600,00 грн та №5817 від 05.07.2024 на суму 41300,00 грн підтверджується часткове погашення відповідачем заборгованості у розмірі 79834,20 грн.

Отже, сума безпідставно утриманих відповідачем грошових коштів станом на час розгляду апеляційної скарги складає 171600,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст. ст. 226 та 231 цього кодексу.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи щодо сплати відповідачем частини заборгованості, керуючись ст. 278 ГПК України, апеляційний суд приходить до висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі №910/1484/24 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 79834,20 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/1484/24 підлягає скасуванню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» заборгованості у розмірі 79834,20 грн із закриттям провадження у справі в цій частині. В іншій частині оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Відтак, сума грошових коштів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 171600,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника, оскільки судом визнано необґрунтованими доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут».

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Капітал» заборгованості розмірі 79834,20 грн та закрити провадження у справі №910/1484/24 в цій частині.

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/1484/24 залишити без змін.

4. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут».

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак