Ухвала

від 21.08.2024 по справі 917/1123/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

21 серпня 2024 року м. Харків Справа № 917/1123/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Медуниця О.Є.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача (вх.1839П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 (суддя Мацко О.С., повний текст складено 23.07.2024) у справі №917/1123/23

за позовною заявою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №55 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м.Кременчук Полтавської області,

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м.Полтава,

про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг

ВСТАНОВИВ:

Предметом розгляду у справі №917/1123/23 є позовна заява Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №55 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі №917/1123/23 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись із означеним рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі №917/1123/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги; стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1123/23 та відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі №917/1123/23 до надходження матеріалів справи.

Матеріали справи 16.08.2024 надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Перевіривши апеляційну скаргу на предмет відповідності її форми та змісту вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір.

Статтею 4 означеного Закону унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2023 2 684,00 грн.).

Відповідно до пп.4 п.2 ч.2 ст.4 названого Закону за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У свою чергу, частиною 3 ст.4 Закону України Про судовий збір встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи предмет позову та ставки судового збору, приймаючи до уваги звернення позивача з апеляційною скаргою в електронній формі через підсистему «Електронний суд», у розглядуваному випадку за подання апеляційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі 3 220,80 грн. (2 684,00 грн. * 150% * 0,8).

Позивачем не надано суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Водночас, апеляційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі №917/1123/23. В обґрунтування клопотання скаржником зазначено наступне. Позивач є закладом освіти комунальної форми власності, який фінансується за рахунок місцевого бюджету. Через військову агресію фінансування закладу обмежено, він не має вільних коштів і фінансової можливості для оплати судового збору, оскільки всі можливі кошти направляються власником на допомогу армії, облаштування укриттів та інших заходів для забезпечення безпеки населення.

Суд, розглянувши вказане клопотання позивача, зазначає наступне.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ст.8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст.8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Умови, визначені у пунктах 1 та 2 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями; батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; членами малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п.3 ч.1 ст.8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у ст.8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов для звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 ч.1 ст.8 вказаного Закону не поширюються на юридичних осіб незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18, а також в ухвалах Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №910/12366/21, від 06.11.2023 у справі №913/232/22.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, позивач не належить до переліку осіб, зазначених у ст.8 Закону України "Про судовий збір", та зазначені ним у клопотанні підстави не передбачені вказаною нормою.

Крім того апелянтом не надано доказів на підтвердження того, що протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, обставини, пов`язані з відсутністю коштів для сплати судового збору не можуть вважатися беззаперечною підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на вищевикладене, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не піддягає задоволенню.

Враховуючи наведене, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху в порядку ст.174 та відповідно до приписів ч.2 ст.260 ГПК України.

На виконання вимог ч.2 ст.174 ГПК України суд зазначає, що апелянту слід надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 220,80 грн.

Керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №55 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу позивача залишити без руху.

3. Запропонувати апелянту усунути допущені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 220,80 грн.

4. Роз`яснити, що при невиконанні вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Медуниця