Рішення

від 19.08.2024 по справі 904/685/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2024м. ДніпроСправа № 904/685/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь

про стягнення штрафних санкції за договором поставки в загальному розмірі 124 830 886,71 грн.

Представники:

Від позивача: Бєлєвцова Оксана Сергіївна, свідоцтво № 2185 від 17.01.2018, адвокат

Від відповідача: Гільбурд Роман Юрійович, посвідчення № 0770 від 20.01.2017, адвокат, Колесова Олена Едуардівна, довіреність № 45 від 25.12.2023, адвокат

Вільний слухач: ОСОБА_6

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (далі - відповідач) штрафні санкції за договором поставки № УГВ498/30-21 від 16.12.2021 у загальному розмірі 124 830 886,71 грн.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 87 869 713,96 грн - пеня,

- 36 961 172,75 грн.- штраф.

Ухвалою від 21.02.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 12.03.2024.

27.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 28.02.2024 судом відмовлено в задоволені клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

08.03.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та про зміну строку на надання відзиву на позовну заяву та наявних доказів по справі.

В судовому засіданні 12.03.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та заявив клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представника в судове засідання не направив, до суду направив клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою від 12.03.2024 відкладено підготовче засідання на 25.03.2024.

25.03.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив.

25.03.2024 від позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву.

25.03.2024 до суду від Комунального підприємства "Дніпровська міська студія телебачення" Дніпровської міської ради надійшло клопотання про допуск знімальної групи на судове засідання.

25.03.2024 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Дніпропетровської області, в тому числі м. Дніпра.

Ухвалою від 28.03.2024 призначено підготовче засідання на 22.04.2024.

19.04.2024 від Відповідача надійшло через систему "Електронний суд" клопотання про зменшення розміру нарахованої пені та штрафу, що підлягає до стягнення, до 1 грн.

22.04.2024 від Комунального підприємства "Дніпровська міська студія телебачення" Дніпровської міської ради надійшло клопотання про допуск знімальної групи до участі у судовому засіданні.

В судовому засіданні 22.04.2024 позивач підтримав позовні вимоги, Відповідач проти позову заперечив.

Ухвалою від 22.04.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів, а саме: по 20.05.2024 включно та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 06.05.2024.

02.05.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про зменшення розміру пені та штрафу.

03.05.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі.

06.05.2024 до суду від Комунального підприємства "Дніпровська міська студія телебачення" Дніпровської міської ради надійшло клопотання про допуск знімальної групи до участі в судовому засіданні.

В підготовчому засіданні 06.05.2024 позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив.

Ухвалою від 06.05.2024 клопотання Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву відхилено. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" строк на подання відзиву на позовну заяву. Відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 27.05.2024 .

Ухвалою від 08.05.2024 внесено виправлення до резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської від 22.04.2024 у справі №904/685/24, виклавши її в наступній редакції: Продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів, а саме: по 20.05.2024 включно та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.05.2024.

24.05.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення.

27.05.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшли додаткові пояснення.

06.06.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшли додаткові пояснення.

10.06.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

10.06.2024 через електронну пошту суду від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

10.06.2024 надійшло клопотання про допуск знімальної групи до участі у судовому засіданні.

В судовому засіданні 10.06.2024 Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.

Ухвалою від 10.06.2024 відкладено підготовче засідання на 24.06.2024.

13.06.2024 через систему "Електронний суд" від представника Позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду доказів, поданих відповідачем із порушенням встановленого законом строку.

21.06.2024 через систему "Електронний суд" від представника Відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення.

24.06.2024 надійшло клопотання про допуск знімальної групи до участі у судовому засіданні.

В судовому засіданні 24.06.2024 Позивач позовні вимоги підтримав, проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечив.

Відповідач проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечив.

Ухвалою від 24.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 08.07.2024.

08.07.2024 в судовому засіданні розпочато розгляд справи, оголошувалась перерва до 05.08.2024.

05.08.2024 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті, оголошувалась перерва до 19.08.2024.

19.08.2024 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті.

Сторони підтримали свої правові позиції.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

19.08.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем п.5.1, пп. 6.3.1., п.6.3 договору поставки № УГВ498/30-21 від 16.12.2021 в частині несвоєчасної поставки товару.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві зазначив, що після початку повномасштабного вторгнення з боку російської федерації на територію України, та введення воєнного стану із 05 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, на підставі наказу № 445 від 24.02.2022 року виробнича діяльність ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» була призупинена у всіх структурних підрозділахпідприємства з 24.02.2022 року.

Водночас, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» було оформлено відповідні листи - повідомлення про настання форс-мажорних обставин. Відповідний лист- повідомлення про настання форс-мажорних обставин був оформлений і на адресу АТ «УКРАГАЗВИДОБУВАННЯ» (як і на адресу інших великих інших контрагентів «Укрзалізниця», ДТЕК та інші) -вих № 075/65-22 від 25 лютого 2022 року.

Враховуючи, що сторони в Договорі УГВ УГВ498/30-21 від 16.12.2021 року не встановлювали конкретні вимоги щодо шляхів, засобів та оформлення повідомлення про настання обставин непереборної сили, а лише встановили єдину вимогу -повідомити у письмовій формі, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» було вирішено направили повідомлення тим самим способом, яким відбувалася комунікація під час виконання господарських договорів.

01 березня 2022 року в 12-52 з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_7 на електронні адреси ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_4); ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_8) було направлено повідомлення з темою відправлення: «повідомлення про надання форс-мажорних обставин».

До даного повідомлення у вигляді вкладень додано документи: Вкладення з найменуванням «ПОВІДОМЛЕННЯ (Ф-М НТ до УГВ шість договорів) СКАН. Pdf» є сканованою копією у форматі PDF Повідомлення про настання форс-мажорних обставин на адресу керівництва АТ «Укргазвидобування», викладеного у паперовому вигляді на бланку ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», підписаного підписом Генерального директора ТОВ`ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» та з відбитком печатки цього підприємства; викладений в PDF форматі лист ТПП України №2024-02.0-7.1 від 28.02.2022 р. щодо підтвердження настання форс-мажорних обставин.

Відповідно до даних почтового сервера відправлення електронного повідомлення відбулося успішно, та отримання даного повідомлення підтверджено серверами усіх шести отримувачів даного повідомлення.

Одну з шести електронних адрес, які отримали е-мейл з повідомленням про настання форс-мажорних обставин, а саме - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), вказано в якості офіційної електронної адреси АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» як сторони по договору в розділі 14 Договору «Реквізити сторін». Інший адресат - ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_4) - є контактною особою в цілому по закупівлі UA-2021-09-14-007828-b, та цю інформацію розміщено на сторінці закупівлі (посилання на сторінку: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-14-007828b?lot-id=c1952f2315cb4378a96abdc440c4c45d )

Додатково до вищезазначеного, повідомлення про настання форс-мажорних обставин вих. № 075/65-22 від 25 лютого 2022 року було направлено засобами кур`єрської доставки 02 березня 2022 року Skynet Worldwild Express (СПД Булавін С.С.).

В подальшому, після продовження військового стану на наступні 30 днів, 17 березня об 14-45 з електронної адреси ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронні адреси ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ); 'ОСОБА_8' ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ); ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) було направлено повідомлення з найменуванням «продовження форс-мажорних обставин» та вкладенням Повідомлення про продовження форс-мажорних обставин вих № 075/69-22 від 17.03.2022 р., яким повідомлено про продовження дії форс-мажорних обставин ще на 30 днів.

Відповідно до даних почтового сервера відправлення електронного повідомлення відбулося успішно, та отримання даного повідомлення підтверджено серверами усіх шести отримувачів даного повідомлення.

Відповідач зазначає, що від самого початку укладання договору до повного його виконання, сторони договору знаходилися в стані активного листування, з обох сторін намагалися врегулювати наслідки початку війни, обидві сторони відчували на собі дію форс-мажорних обставин, тож жодних припущень щодо ніби-то неотримання повідомлень про форс-мажор від ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» з боку АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» не виникало. Більше того, значна частина листування прямо містить посилання на наші повідомлення про настання форс-мажорних обставин та пропозиції по подальшому врегулюванню виконання договорів, що є беззаперечним доказом направлення (і отримання) повідомлень. Так, лист № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 року у своїй преамбулі прямо зазначає, що лист надсилається «у відповідь на ваші листи від 25.02.2022 р. №075/65-22, № 075/69-22 від 17.03.2022 р. ….». Таким чином, твердження в позовній заяві про неповідомлення Відповідачем Позивача про початок дії обставин непереборної сили повністю не відповідають дійсності.

На виконання договору ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» було виготовлено, 23.02.2022 відвантажено та направлено залізнодорожним транспортом (Укрзалізниця) 7 вагонів з трубами загальною кількістю 330,739 тн на станцію Селещина (отримувач «Полтавагазвидобування»), однак через форс-мажор з боку отримувача не було підтверджено можливість прийняття продукції. У період з 02.03.22 до 09.03.2022 дані вагони знаходилися на залізнодорожній станції, очікуючи підтвердження на прийняття, та їх було повернуто відправнику. Таким чином, внаслідок відсутності можливості з боку Вантажоотримувача отримання продукції через форс-мажор, продукція була повернута на ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІО ТЬЮБ».

Весь час виконання договору № УГВ498/30-21 від 16.12.2021 року Сторони знаходилися в активному діалозі, та постійно коригували свої дії щодо можливостей, термінів та пріоритетності постачання товару за договором, з урахуванням впливу на обох учасників форс-мажорних обставин та намагалися знайти можливості задля мінімізації негативного впливу існуючих обставин на майнові і немайнові інтереси сторін.

В подальшому ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» отримало Сертифікат Дніпропетровської ТПП № 626/08-15 від 11.08.2023 року, яким засвідчено обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які спричинили несвоєчасність постачання частини трубної продукції за договором УГВ498/30-21 від 16.12.2021 року.

Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» діяло у повній відповідності до вимог діючого законодавства та прийнятих на себе за договором зобов`язань - якомога швидше повідомило іншу сторону договору про настання обставин непереборної сили, весь час активно співпрацювало з іншою стороною задля мінімізації втрат обох сторін договору від таких обставин, отримало відповідний сертифікат ТПП, яким засвідчено вплив форс-мажорних обставин на виконання договору, та врешті героїчними зусиллями своїх працівників, в прямому сенсі під обстрілами виробляючими продукцію, виконало поставку за договором у повному обсязі.

Відповідач зазначив, що для виробництва трубної продукції, яка поставлялася за умовами договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) №УГВ498/30-21 від « 16» грудня 2021 р., використовується трубна заготовка, яка виробляється та постачається на ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «ДНІПРОСТАЛЬ».

28.02.2022 року відповідачем було отримано лист-повідомлення про настання форс-мажорних обставин з боку ТОВ «МЗ» Дніпросталь». Даний виробник трубної заготовки також в зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України також призупинив виробництво, тож постачання трубної заготовки згідно раніше запланованого та узгодженого графіку не відбулося.

Для виробництва трубної продукції, яка поставлялася за умовами договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) №УГВ498/30-21 від « 16» грудня 2021 р., згідно з вимогами технічної документації потрібна відповідна термообробка труб, яка відбувається у термовідділі ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ». Приймаючи на себе зобов`язання щодо виробництва певного обсягу продукції (труб) за трьома укладеними договорами з АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» - УГВ562/30-22, УГВ561/30-22, УБГ498/015-21 в обсязі 16 728 тн - ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», як виробник, виходило з міркувань та розрахунків, які б, при звичайному розвитку подій, а саме за відсутності настання та дії форс-мажорних обставин, дозволили б повністю та у погоджені сторонами терміни виконати прийняті на себе зобов`язання. А саме: по-перше, безперервна робота обладнання за тризмінним графіком роботи та будівництво та запуск додаткових потужностей з термообробки, які б дозволили вдвічі збільшити потужності виробництва даного виду продукції. Настання та існування форс-мажорних обставин у вигляді військової агресії російської федерації проти України, порушило ці обидві обставини, на які ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» розраховувало.

Щодо запланованого збільшення обсягу потужностей підприємства з термообігу: Так, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» ще 01.02.2021 р. був укладений контракт № 20210102 з виробником SMS group S. P. A. щодо проектування, виготовлення та постачання у строк 31.03.2022 року 6-валкової правильної машини, яка б призвела до збільшення потужностей з термообробки. Але, враховуючи настання форс-мажорних обставин у вигляді військової агресії російської федерації проти України нами було отримано листа від виробника SMS group S. P. A. відповідного обладнання щодо неможливості виконання постачання обладнання. Таким чином, виробництво запланованого обсягу продукції труб, здійснювалося в мінливих умовах, на які ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» не могло очікувати під час нормального ходу життя, та з урахуванням обставин, на які жодним чином не могло вплинути: робота за однозмінним графіком на існуючих потужностях виробництва.

ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» подавало свої тендерні пропозиції на відкритий тендер у системі Прозорро № UA-2021-09-14-007828-b (на Лот 1, Лот 2 та Лот 3), та в подальшому укладало відповідні Договори, пропонуючи обсяги та строки виготовлення та постачання труб, враховуючи повне використання потужностей обладнання. Обсяг постачання труб за даним тендером складав 16 728 т. На виробництво даного обсягу труб у плановому режимі мирного часу потребувалося б 9 місяців. Саме з урахуванням цього і був оформлений графік постачання, який є невід`ємною частиною Договору №УГВ498/30-21 від «16» грудня 2021 року. Але, враховуючи вищевикладені обставини, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» не мало об`єктивної можливості виконати виробництво та постачання зазначеного обсягу Товару у зазначені у Договорі строки.

Відповідач зазначив, що лише протягом лютого-грудня 2022 року, з ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» було мобілізовано 374 осіб працівників. В умовах військового часу відсутня змога заміни мобілізованого персоналу працівниками, які б мали необхідні професійно-технічні кваліфікації. Крім того, важкість комплектування замінного штату працівників викликана також зміною пріоритетів працівників у військовий час: люди масово виїхали за межі Нікополя та Нікопольського району.

Починаючи з 12.07.2022 року місто Нікополь та Нікопольська територіальна громада знаходиться під постійними обстрілами ворожих військ з окупованих територій, які знаходяться на протилежному березі Каховського водосховища. Відповідні факти не потребують доказування оскільки неодноразово та майже кожен день висвітлюються українськими та закордонними засобами масової інформації. У зв`язку з наведеними обставинами Нікопольська міська територіальна громада станом на 23.07.2022 року включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 липня 2022 року N 169). За період з 12 липня до кінця травня 2023 року виробничі цехи та будівлі ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» зазнали пошкоджень у результаті обстрілів майже 60 разів, які зафіксовані відповідними актами.

За всіма випадками ушкоджень виробничих будівель внаслідок обстрілів подано відповідні заяви до правоохоронних органів, відповідні відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Виробнича діяльність ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» дотепер повністю не відновлена через ризики пошкодження або повного знищення товарів та обладнання у процесі поставки та збуту продукції, порушення логістичних маршрутів, безпечного проїзду співробітників на підприємство, особливо з ближніх населених пунктів, повітряних тривог та збоїв в енергопостачанні.

Виробничий процес увесь час дії воєнного стану в Україні не є стабільним та постійно переривається через повітряні тривоги та загрози артилерійських обстрілів, під час яких виробництво зупиняється, а працівники евакуюються до укриттів.

Ситуація з постачанням електроенергії у Дніпропетровській області нестабільна, тому підприємство не має можливості в звичному режимі здійснювати виробничу діяльність, пристосовуючи потреби виробництва під умови графіків та йдучи на штучне зупинення виробництва задля забезпечення електрикою та потужностями населення міста та району

Усі вищеперелічені фактори призвели до того, що під час виконання Договору №УГВ498/30-21 від « 16» грудня 2021 р. з Акціонерним Товариством «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» без порушення умов договору було виконано та поставлено 3980,72 тн продукції, а 6198, 28 тн - поставлено з порушенням строків зазначених у додатку до Договору.

Крім того, відповідач зазначив, що за договором №УГВ498/30-21 від « 16» грудня 2021 р. строк поставки Товару визначається графіком поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору та є його невід`ємною частиною. Так, Сторонами було погоджено строки поставки Товару: частинами згідно Графіку з 01.04.2022, 01.05.2022, 01.06.2022, 01.07.2022 року.

Таким чином, строк передбачений ст. 259 ЦКУ, сплив 01.04.2023, 01.05.2023, 01.06.2023, 01.07.2023.

Відповідач зазначив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 зроблено правовий висновок про те, що сам факт запровадження карантину чи воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв`язку із впровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Аналогічний по суті висновок міститься й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22.

Відтак посилання всього лише на факт дії карантину та воєнного стану на території України є недостатнім, адже воєнний стан та карантин не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу.

Враховуючи викладене, та той факт, що Позивачем пропущений строк звернення до суду та не порушується питання щодо поновлення такого строку, відповідач просить застосувати наслідки пропущення строку позовної давності.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач зазначив, що відповідач не виконав вимог п. 8.2. договору щодо повідомлення покупця про настання обставин непереборної сили не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення, у письмовій формі, наслідком чого є втрата права посилатися на дію обставин непереборної сили, як причину порушення строків виконання зобов`язань.

Позивач вказує, що Дніпропетровська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини: військова агресія РФ проти України, але Сертифікат про форс-мажорні обставини не доводить наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили і неможливістю виконання відповідачем своїх конкретних зобов`язань за договором.

Позивач наполягає, що відповідачем не було направлено повідомлення на офіційну електронну адресу АТ «Укргазвидобування» - office@ugv.com.ua, а також посилається на п 11.4. договору, яким передбачено одночасне направлення листа/повідомлення на всі адреси, перелічені в розділі 14 договору, в якому зазначено дві електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 та yevhen.lipovets@ugv.com.ua.

Також позивач зазначив, що згідно умов п.п. 11.4., 11.8 договору, під повідомленням у письмовій формі розуміється направлення такого повідомлення засобами поштового зв`язку у паперовому вигляді, підписаного повноважним представником та скріпленого печаткою. При цьому, умовами договору не визначено можливість використання електронного листування нарівні з паперовими носіями.

Позивач повідомив, що скановані копії листа від 25.2.2022 та додатку до нього від 28.02.2022 є електронними копіями письмових документів.

Позивач вважає, що направлення відповідачем електронним листом від 01.03.2022 сканованого листа від 25.02.2022, не скріпленого електронним цифровим підписом, не відповідає умовам п. 8.2. договору, оскільки ним не передбачено направлення листів та повідомлень в електронному вигляді.

У примітках листа №075/65-22 від 25.02.2022 «Повідомлення про настання форс-мажорних обставин» зазначено, що це повідомлення направляється засобами електронного зв`язку та після відновлення (стабілізації) роботи засобів поштового зв`язку/кур`єрської доставки також буде направлено на паперових носіях із застосуванням цих засобів.

До відзиву Відповідач долучив накладну Skynet Worldwild Experss 0216 061017 від 02.03.2022, натомість з цієї накладної слідує, що 02.03.2022 о 10.00 год. ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб)» (м. Нікополь) передано кур`єрській службі о 10.15 год. лист № 075/65-22 від 25.02.2022, адресатом зазначено АТ «Укргазвидобування» (м. Київ), проте жодних відміток про вручення/отримання Позивачем листа від 25.02.2022 дана накладна не містить.

На думку позивача, накладна Skynet Worldwild Experss 0216 061017 від 02.03.2022 не підтверджує доставку на адресу АТ «Укргазвидобування» листа вих.№075/65-22 від 25.02.2022.

У той же час, департаментом організаційно-розпорядчої роботи АТ «Укргазвидобування» повідомлено, що проведеною перевіркою встановлено, що оригінал листа ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» вих.№ 075/65-22 від 25.02.2022 на поштову адресу АТ «Укргазвидобування»: вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053 не надходив, про що також свідчить службова записка начальника департаменту організаційно-розпорядчої роботи АТ «Укргазвидобування» №1.3/83-С від 28.03.2024.

Позивач вважає, що Відповідачем не дотримано вимог п. 8.2 Договору щодо повідомлення Покупця про настання обставин непереборної сили не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення, у письмовій формі, не виконано і власного застереження у сканованому повідомленні про форс-мажорні обставини від 25.02.2022, що він направить письмове повідомлення засобами поштового зв`язку/кур`єрської доставки, наслідком чого є втрата права посилатися на дію обставин непереборної сили як причину порушення строків виконання зобов`язань з поставки Товару згідно положень п. 8.2 Договору.

На думку позивача, сертифікат про форс-мажорні обставини не доводить наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили і неможливістю виконання Відповідачем своїх конкретних зобов`язань саме за Договором поставки № УГВ498/30-21 від 16.12.2021, оскільки в ньому зазначений період дії -дата настання: 24 лютого 2022 року; дата закінчення: 21 лютого 2023 року.

Натомість, протягом цього періоду Відповідач поставляв позивачу Товар за Договором, а саме: з 16.05.2022 по 21.02.2023 - в період дії форс-мажорних обставин та, зокрема, після дії цього періоду (Товар поставлявся до 28.02.2023).

Отже, у період дії зазначених у вказаному Сертифікаті форс-мажорних обставин Відповідач мав можливість виконувати і виконував договірні зобов`язання, що спростовує його доводи та вказує на відсутність обставин непереборної сили за Договором поставки № УГВ498/30-21 від 16.12.2021, доказом чого слугують наявні в матеріалах справи Видаткові накладні.

Позивач зазначив, що Відповідачем долучено до відзиву велику кількість документів, проте не зазначено які обставини, що мають значення для справи та входять в предмет доказування і підлягають встановленню, підтверджує кожен з наданих документів.

Зокрема, Відповідач не зазначив, яким чином обстріл цивільної інфраструктури м. Нікополь, зокрема цеху №7 Відповідача, що відбувся вночі 28.02.2023 згідно наданого Витягу з ЄРДР від 01.03.2023, вплинув на неможливість Відповідачем поставити Товар згідно Договору у терміни: до 15.04.2022, до 15.05.2022, до 14.06.2022, до 14.07.2022.

Також Відповідач не пояснив зв`язок зазначеного обстрілу з тим, що згідно видаткових накладних №76Г0144 від 28.02.2023; №76Г0143 від 28.02.2023; №76Г0142 від 28.02.2023; №76Г0151 від 28.02.2023, тобто до вказаної події Відповідач вже поставив останню партію Товару Позивачу. Крім того, згідно наданого Відповідачем Сертифікату про форс-мажорні обставини дія обставин непереборної сили закінчилася 21.02.2023.

Разом з тим, надані Відповідачем Витяги з ЄРДР стосуються обстрілів певних об`єктів, які відбулися після спливу визначених Договором строків поставки Товару, тоді як Відповідач має доводити неможливість виконання Договору саме у терміни: до 15.04.2022, до 15.05.2022, до14.06.2022, до 14.07.2022. Витяг з ЄРДР від 12.10.2022 не містить підпису реєстратора та даних його відношення до ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб».

Позивач вказує, що, виходячи з наданих Відповідачем до відзиву наказів «Про зупинку роботи підприємства в умовах воєнного стану» тотожного змісту слідує, що у зв`язку із нічними обстрілами 18.07.2022, 09.08.2022, 17.09.2022, 27.09.2022, 12.10.2022, 13.10.2022, 08.11.2022, які мали місце після спливу термінів поставки Товару, з сьомої ранку зупинялося виробництво продукції в цехах підприємства до завершення робіт з визначення працездатності устаткування і обладнання, роботи енергетичних систем і мереж, перевірки підприємства на наявність вибухонебезпечних предметів та відновити виробництво продукції в цехах підприємства після проведення всіх заходів щодо забезпечення безпечності для життя і здоров`я персоналу підприємства. При цьому, документів щодо тривалості, закінчення таких заходів стосовно нічних обстрілів Відповідач, на думку Позивача, не надав.

Позивач наголошує, що згідно наказу №1646 від 28.11.2022 оголошено простій не з вини працівників з 19-00 23.11.2022 та тимчасово призупинено виробничу діяльність у виробничих підрозділах підприємства до отримання дозволу на зняття обмеження за напругою. Доказів отримання дозволу на зняття обмеження за напругою Відповідач також не надав.

Відповідач надав рішення Ради оборони Дніпропетровської області від 24.02.2022 № 2 щодо запровадження комендантської години, але не зазначив яким чином дана обставина вплинула на виконання Договору. Відповідач надав довідку про увільнення працівників у зв`язку з призовом на військову службу та довідку про звільнення в розрізі місяців, проте безпосереднього зв`язку вказаних у довідках обставин із виконанням Договору не було наведено.

Також Відповідач не зазначив, яким чином наданим ним наказ № 70 від 24.02.2022 по ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь» стосується предмету спору, ураховуючи, що в Договорі відсутнє будь-яке застереження щодо участі в господарських правовідносин між Позивачем та Відповідачем по Договору такої особи як ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь».

На думку позивача, з вище наведених наказів не випливає довготривале зупинення виробничої діяльності та з наданих Відповідачем до відзиву документів не убачається, що саме труби сталеві безшовні насосно-компресорні Ш 73,02 х 5,51 мм гладкі з муфтами групи міцності Р-110, які є предметом Договору, неможливо було вчасно поставити Позивачу внаслідок зазначених у відзиві подій та обставин. Відповідач не довів безпосередній зв`язок наданих документів із неможливістю вчасно виконати конкретне зобов`язання за Договором поставки № УГВ498/30-21 від 16.12.2021.

Позивач зазначає, що в листі № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 «Щодо виконання договорів» за підписом заступника директора з МТЗ філії ГУ «Львівгазвидобування» АТ «Укргазвидобування» Володимира Мартинець, на який послався Відповідач у відзиві, Позивач просив надати інформацію щодо того, які саме зобов`язання за Договором Відповідач не може виконати у зв`язку з настанням обставин непереборної сили і додатково просив вказати причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили та неможливістю виконання/своєчасного виконання зобов`язання за Договором, а також просив додатково розглянути можливість щодо продовження терміну дії банківських гарантій за договорами.

На вказаний лист Позивача № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 Відповідач листом від 29.04.2022 вих.№29-04-01 повідомив лише щодо тимчасового зупинення діяльності підприємства внаслідок початку військової агресії проти України та зазначив, що виконання зобов`язань у строки, передбачені Договором поставки трубної продукції було неможливе, посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022. Натомість щодо продовження терміну дії банківських гарантій за договорами Відповідач жодної інформації не зазначив та не забезпечив продовження терміну дії банківської гарантії, якою забезпечувалося належне виконання Відповідачем зобов`язання з поставки Товару за Договором, що у свою чергу, унеможливило дотримання Позивачем від банка-гаранта коштів по гарантії.

На виконання умов закупівлі UА-2021-09-14-007828-b та Договору, Відповідач надав Позивачу Банківську гарантію № 325РВG/UАН/8392 від 15.12.2021, за умовами якої АТ «Банк Кредит Дніпро» гарантував належне виконання ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (Принципал) зобов`язань по виконанню контракту/договору, що укладається за результатами закупівлі (оголошення № UА-2021-09-14-007828-b від 14.09.2021) з АТ «Укргазвидобування (Бенефіціар).

За виданою 15.12.2021 гарантією банк-гарант- АТ «Банк Кредит Дніпро» безвідклично та безумовно та без заперечень зобов`язався виплатити Бенефіціару на Вимогу будь-яку суму вказану в Вимозі Бенефіціара, що не перевищує 44 242 005,60 грн., не пізніше 5 робочих днів з дати отримання Вимоги Бенефіціара, що містить вказівку на те, в чому полягає порушення Принципалом зобов`язань, в забезпечення якого видана гарантія, та без необхідності подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, надання додаткових обґрунтувань. Строк дії гарантії - до 30 жовтня 2022 р.

Позивач відзначає, що філією ГПУ «Полтавагазвидобування» інформація про відвантаження та направлення залізнодорожним транспортом (Укрзалізниця) 7 вагонів з трубами загальною кількістю 330,739 тн на станцію Селещина (отримувач «Полтавагазвидобування»), не підтверджується, факту відмови від прийомки товару ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» 23.02.2022 встановлено не було, умовами Договору не передбачено будь-якого «підтвердження на прийняття» Товару, тобто Сторонами не було погоджено «Очікування підтвердження на прийняття», певні умови були передбачені для нерезидентів, проте Відповідач є резидентом України.

Крім того, Позивач зазначив, що Відповідач не надав доказів відмови Позивача від приймання Товару.

Разом із тим, Позивач звертає увагу, що багато працівників Позивача також було мобілізовано, Позивач так само зазнав втрат у зв`язку із евакуацією працівників з родинами та вживає заходи щодо збереження життя та здоров`я персоналу і їх родин, тощо. Позивач так само є виробником вітчизняної продукції, виробничі потужності якого знаходяться в ряді регіонів України, інформація щодо цього розміщена на офіційному сайті Позивача. Зокрема, у Харківській області розташовані 4 філії АТ «Укргазвидобування», в тому числі, Бурове управліяння «Укрбургаз», Управління будівельно-монтажних робіт, ГПУ «Шебелинкагазвидобування», а газопереробний завод (Шебелинський ГПЗ), розташований на території Ізюмського району Харківської області, взагалі зупинений через пошкодження, яких зазнав і зазнає в результаті численних обстрілів протягом усього періоду воєнного стану, що є загальновідомою інформацією, яка зокрема, містяться в мережі Інтернет.

Також Позивач зазначив, що Відповідач помилково зазначає, що Сторонами було погоджено строки поставки Товару: згідно Графіку з 01.04.2022, 01.05.2022, 01.06.2022, 01.07.2022 року.

У той же час, у наданому Відповідачем Сертифікаті про форс-мажорні обставини Дніпропетровська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини Відповідачу щодо обов`язку поставити труби у терміни: до 15.04.2022, до 15.05.2022, до 14.06.2022, до 14.07.2022.

Позивач посилається на Закон України № 2120-ІХ від 15.03.2022, яким розділ Цивільного кодексу України «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії" та вважає, що ним не пропущений строк позовної давності в силу прямої законодавчої норми - п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, тому відсутні правові підстави порушувати питання щодо поновлення такого строку.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

Відповідач зазначив, що Позивачем не заперечується здійснення Повідомлення про обставини непереборної сили у 7-денний строк, але Позивач не погоджується з тим, що у даному Повідомленні дотримано письмової форми.

Так, пунктом 8.2. Договору дослівно передбачено наступне: «Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше, ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.».

Жодних додаткових вимог щодо способу повідомлення (як зазначив Позивач - у паперовому вигляді, засобами поштового зв`язку…) сторонами при укладенні договору погоджено не було.

Відповідач наполягає, що посилання Позивача на п.11.4 Договору також не доречно, адже цим пунктом передбачено, «Якщо договором передбачено направлення листів, повідомлень в електронному вигляді на електронні адреси сторін, такі листи, повідомлення вважаються належним чином направленими, якщо вони направлені на всі електронні адреси одночасно, вказані у розділі 14 даного Договору.»

Враховуючи, що пунктом 8.2. прямо не зазначено вимоги про обов`язковість направлення електронних листів, тож пункт 11.4 в даному випадку не належить до застосування.

На думку Відповідача, повідомлення шляхом надсилання засобами електронної пошти сканованої копії паперового документу є повідомленням у письмовій формі, оскільки в силу принципу недискримінації електронних повідомлень інформації, що міститься у повідомленні, не може бути відмовлено в юридичній силі лише на тій підставі, що вона представлена в електронній формі.

Відповідач підтвердив, що, на виконання умов закупівлі та Договору, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» була видана банківська гарантія № 325 PBG/UAN/8392 зі строком дії до 30.10.2022 року. В подальшому, після настання форс-мажорних обставин та знаходячись у активному листуванні, з боку АТ «Укргазвидобування» було скеровано пропозицію про оформлення подовження банківської гарантії, оскільки Сторонами договору велися перемовини щодо документального оформлення продовження строків за основним Договором. Оскільки сторони так і не оформили змінені обставини навколишнього світу у якості доповнень до Договору, банківська гарантія також не була змінена.

За поданим Позивачем позовом слідує, що порушення строків Відповідачем відбулося з 15.04.22, 15.05.22, 14.06.22, 14.07.22, в той час, як банківська гарантія № 325 PBG/UAN/8392 діяла в термін до 30.10.2022 року. Тож Позивач мав час задля звернення до Банку-гаранту та стягнення коштів за банківською гарантією, однак не зробив цього, розумно та добросовісно діючи у тих обставинах навколишнього світу, що існували на той час. Натомість зараз, Позивач стверджує, що був позбавлений можливості стягнення коштів за банківською гарантією через неподовження її з нашого боку. Така поведінка Позивача є суперечливою процесуальною поведінкою.

ДОДАТКОВІ ПОЯСНЕННЯ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що згідно Банківської гарантії № 325РВG/UАН/8392 від 15.12.2021 АТ «Банк Кредит Дніпро» гарантував належне виконання ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (Принципал) зобов`язань по виконанню контракту/договору, що укладається за результатами закупівлі (оголошення № UA-2021-09-14-007828-b від 14.09.2021) з АТ «Укргазвидобування (Бенефіціар).

АТ «Укргазвидобування» не робило заяв про «розуміння існування виняткових обставин» та не робило заяв про відмову від своїх прав, які передбачені Договором.

В листі № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 «Щодо виконання договорів», який надано Відповідачем до матеріалів справи разом із відзивом, Позивач просив продовжити термін дії Банківської гарантії.

На вказаний лист Позивача № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 Відповідач листом від 29.04.2022 вих.№29-04-01 повідомив лише щодо тимчасового зупинення діяльності підприємства внаслідок початку військової агресії проти України та зазначив, що виконання зобов`язань у строки, передбачені Договором поставки трубної продукції було неможливе, посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022. Натомість щодо продовження терміну дії банківських гарантій за договорами Відповідач жодної інформації не зазначив та не забезпечив продовження терміну дії банківської гарантії, якою забезпечувалося належне виконання Відповідачем зобов`язання з поставки Товару за Договором, що у свою чергу, унеможливило отримання Позивачем від банка-гаранта коштів по гарантії.

ДОДАТКОВІ ПОЯСНЕННЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач вказує, що за поданим Позивачем позовом слідує, що порушення строків Відповідачем відбулося з 15.04.22, 15.05.22, 14.06.22, 14.07.22, в той час, як банківська гарантія № 325 PBG/UAN/8392 діяла в термін до 30.10.2022 року. Тож Позивач мав час задля звернення до Банку-гаранту та стягнення коштів за банківською гарантією, однак не зробив цього, розумно та добросовісно діючи у тих обставинах навколишнього світу, що існували на той час. Натомість зараз, Позивач стверджує, що був позбавлений можливості стягнення коштів за банківською гарантією через неподовження її з боку відповідача.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є встановлення факту правомірності нарахування штрафних санкцій за договором поставки № УГВ498/30-21 від 16.12.2021

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування», Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» (далі - ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», ТОВ «НІКО», Постачальник, Відповідач), укладений Договір поставки № УГВ 498/30-21 від 16.12.2021 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві труби сталеві безшовні насосно-компресорні Ш 73,02 х 5,51 мм гладкі з муфтами групи міцності Р-110 (далі - Товар), зазначений в специфікаціях, що додається/ються до Договору і є його невід`ємною/-ими частиною/-ами, а покупець прийняти та оплатит такий товар.

За змістом п. 1.2. Договору, найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікації/-ях (далі -Специфікація/-ії), яка є Додатком №1 до Договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки Товару визначається Графіком поставки Товару, який є Додатком №3 до Договору та є його невід`ємною частиною.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/-ях та Графіку поставки до цього Договору.

Згідно із п. 5.2 Договору датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку №4 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (для Постачальників, що не є резидентами України) або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем).

Відповідно до пп. 6.3.1 п. 6.3 Договору, Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

Пунктом 7.3. договору визначено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у Графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару. (ПДВ враховується, якщо постачальник є платником ПДВ).

Пунктом 8.1. договору № УГВ УГВ498/30-21 від 16.12.2021 року встановлено, що Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Пункт 8.2. договору передбачає, що Сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок обставин непереборної сили, повинна не пізніше, ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.

Згідно із п. 8.3 Договору, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин.

У разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін має право розірвати цей договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. В такому випадку Договір припиняє свою дію з дати, зазначеної у повідомленні про відмову від договору але не раніше дати отримання повідомлення. (п. 8.4. договору).

Специфікацією №1 від 16.12.2021 р. (Додаток №1 до Договору №УГВ498/30-21 від 16.12.2021р.) визначено кількість товару - 10 179 тон, ціна за одиницю без ПДВ - 72 440,00 грн. Пунктом 1 даної Специфікації передбачено, що загальна вартість Товару, що постачається за цією Специфікацією складає до: 884 840 112,00 грн., у тому числі ПДВ 147 473 352,00 грн., а згідно із п. З цієї Специфікації строк поставки Товару: відповідно до Графіка поставки Товару.

Положеннями Графіка поставки Товару (Додаток №3 до Договору №УГВ498/30-21 від 16.12.2021р.) визначено строк поставки Товару: 25% - до 120 календарних днів з дати укладання Договору; 25% - до 150 календарних днів з дати укладання Договору; 25% - до 180 календарних днів з дати укладання Договору; 25% - до 210 календарних днів з дати укладання Договору. Дострокова поставка дозволяється.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2. цього договору і діє до 14.089.2023 (п. 10.1. договору).

В пункті 11.16 сторонами врегульовано: якщо договором передбачено направлення листів, повідомлень в електронному вигляді на електронні адреси сторін, такі листи, повідомлення вважаються належним чином направленими, якщо вони направлені в електронному вигляді на всі електронні адреси одночасно, вказані в розділі XIV даного договору.

Позивач зазначає, що за домовленістю Сторін Договору, граничним строком поставки Товару є: 15.04.2022 (25% - до 120 календарних днів з дати укладання Договору); 15.05.2022 (25% - до 150 календарних днів з дати укладання Договору); 14.06.2022 (25% - до 180 календарних днів з дати укладання Договору);14.07.2022 (25% - до 210 календарних днів з дати укладання Договору).

Натомість, Постачальник виконав свої зобов`язання з поставки Товару за Договором на суму 555 785 294,68 грн. несвоєчасно, про що свідчать наступні видаткові накладні: №76Г0347 від 16.05.2022; №76Г0348 від 16.05.2022; №76Г0349 від 16.05.2022; №76Г0343 від 16.05.2022; №78Г0346 від 16.05.2022; №76Г0340 від 16.05.2022; №76Г0342 від 16.05.2022; №76Г0341 від 16.05.2022; №76Г0345 від 16.05.2022; №76Г0344 від 16.05.2022; №76Г0401 від 09.06.2022; №76Г0400 від 09.06.2022; №76Г0402 від 09.06.2022; №76Г0447 від 16.06.2022; №76Г0448 від 16.06.2022; №76Г0449 від 16.06.2022; №76Г0450 від 16.06.2022; №76Г0451 від 16.06.2022; №76Г0452 від 16.06.2022; №76Г0445 від 17.06.2022; №76Г0668 від 03.10.2022; №76Г0669 від 03.10.2022; №76Г1438 від 03.10.2022; №85Г1439 від 03.10.2022; №85Г1440 від 03.10.2022; №85Г1441 від 03.10.2022; №85Г1442 від 03.10.2022; №85Г1448 від 03.10.2022; №76Г0683 від 03.10.2022; №76Г0674 від 03.10.2022; №76Г0675 від 03.10.2022; №76Г0676 від 03.10.2022; №76Г0681 від 03.10.2022; №76Г0667 від 03.10.2022; №85Г1449 від 03.10.2022; №85Г1450 від 03.10.2022; №76Г0780 від 02.11.2022; №76Г0777 від 02.11.2022; №76Г0775 від 02.11.2022; №76Г0772 від 02.11.2022; №76Г0778 від 02.11.2022; №76Г0776 від 02.11.2022; №76Г0773 від 02.11.2022; №76Г0781 від 02.11.2022; №76Г0794 від 03.11.2022; №76Г0792 від 03.11.2022; №76Г0791 від 03.11.2022; №76Г0790 від 03.11.2022; №76Г0799 від 03.11.2022; №76Г0798 від03.11.2022; №76Г0797 від 03.11.2022; №76Г0793 від 03.11.2022; №85Г1529 від 03.11.2022; №85Г1528 від 03.11.2022; №85Г1527 від 03.11.2022; №76Г0800 від 04.11.2022; №85Г1530 від 04.11.2022; №76Г0767 від 08.11.2022; №76Г0768 від 08.11.2022; №76Г0770 від 08.11.2022; №76Г0771 від 08.11.2022; №76Г0763 від 08.11.2022; №76Г0764 від 08.11.2022; №76Г0765 від 08.11.2022; №76Г0769 від 08.11.2022; №85Г1525 від 16.11.2022; №85Г152б від 16.11.2022; №76Г0828 від 17.11.2022; №76Г0825 від 17.11.2022; №76Г0824 від 17.11.2022; №76Г0827 від 17.11.2022; №76Г0823 від 17.11.2022; №76Г0834 від 18.11.2022; №76Г0833 від 18.11.2022; №76Г0832 від 18.11.2022; №76Г0818 від 21.11.2022; №76Г0815 від 21.11.2022; №76Г0859 від 21.11.2022; №76Г0860 від 21.11.2022; №76Г0865 від 21.11.2022; №76Г0857 від 21.11.2022; №76Г0864 від 24.11.2022; №76Г0863 від 24.11.2022; №76Г0871 від 24.11.2022; №76Г0870 від 24.11.2022; №76Г0868 від 24.11.2022; №76Г0862 від 24.11.2022; №76Г0869 від 28.11.2022; №76Г0843 від 30.11.2022; №76Г0844 від 30.11.2022; №76Г0854 від 30.11.2022; №76Г0847 від 01.12.2022; №76Г0845 від 01.12.2022; №76Г0849 від 01.12.2022; №76Г0853 від 02.12.2022; №76Г0896 від 02.12.2022; №76Г0893 від 06.12.2022; №76Г0892 від 06.12.2022; №76Г0885 від 06.12.2022; №76Г0884 від 06.12.2022; №76Г0883 від 06.12.2022; №76Г0904 від 06.12.2022; №76Г0902 від 06.12.2022; №76Г0901 від 06.12.2022; №76Г0900 від 06.12.2022; №76Г0898 від 06.12.2022; №76Г0897 від 06.12.2022; №76Г0895 від 06.12.2022; №85Г1664 від 06.12.2022; №85Г1666 від 06.12.2022; №85Г1667 від 06.12.2022; №76Г0894 від 06.12.2022; №76Г088б від 07.12.2022; №76Г0888 від 07.12.2022; №76Г0887 від 07.12.2022; №76Г0891 від 08.12.2022; №76Г0890 від 08.12.2022; №76Г0889 від 08.12.2022; №76Г0917 від 15.12.2022; №76Г0924 від 16.12.2022; №76Г0903 від 19.12.2022; №76Г0921 від 19.12.2022; №76Г0899 від 19.12.2022; №76Г0922 від 19.12.2022; №76Г0043 від 19.01.2023; №76Г0049 від 19.01.2023; №76Г0042 від 19.01.2023; №76Г0040 від 19.01.2023; №76Г0036 від 19.01.2023; №76Г0037 від 19.01.2023; №76Г0035 від 19.01.2023; №76Г0039 від 19.01.2023; №76Г0038 від 19.01.2023; №76Г0034 від 19.01.2023; №76Г0021 від 20.01.2023; №76Г0019 від 20.01.2023; №76Г0017 від 20.01.2023; №76Г0015 від 20.01.2023; №76Г0029 від 20.01.2023; №76Г0048 від 20.01.2023; №76Г0047 від 20.01.2023; №76Г0046 від 20.01.2023; №76Г0045 від 20.01.2023; №76Г0044 від 20.01.2023; №76Г0020 від 23.01.2023; №76Г0018 від 23.01.2023; №76Г0030 від 24.01.2023; №76Г0023 від 24.01.2023; №76Г0057 від 01.02.2023; №76Г0055 від 01.02.2023; №76Г0075 від 02.02.2023; №76Г0073 від 02.02.2023; №76Г0070 від 02.02.2023; №76Г0069 від 02.02.2023; №76Г0059 від 02.02.2023; №76Г0056 від 02.02.2023; №76Г0054 від 02.02.2023; №76Г0058 від 03.02.2023; №76Г0074 від 06.02.2023; №76Г0072 від 06.02.2023; №99Г0127 від 07.02.2023; №99Г0126 від 07.02.2023; №76Г0092 від 08.02.2023; №76Г0091 від 08.02.2023; №76Г0090 від 08.02.2023; №76Г0089 від 08.02.2023; №76Г0088 від 08.02.2023; №76Г0062 від 08.02.2023; №76Г0060 від 08.02.2023; №99Г0125 від 08.02.2023; №76Г0100 від 09.02.2023; №76Г0101 від 09.02.2023; №76Г0102 від 09.02.2023; №76Г0109 від 09.02.2023; №76Г0103 від 09.02.2023; №76Г0098 від 13.02.2023; №76Г0078 від 13.02.2023; №76Г0081 від 13.02.2023; №76Г0079 від 13.02.2023; №76Г0099 від 14.02.2023; №76Г0097 від 14.02.2023; №76Г0095 від 14.02.2023; №76Г0093 від 14.02.2023; №76Г0105 від 15.02.2023; №76Г0096 від 15.02.2023; №76Г0110 від 15.02.2023; №76Г0112 від 15.02.2023; №76Г0104 від 16.02.2023; №76Г0106 від 16.02.2023; №76Г0107 від 16.02.2023; №76Г0145 від 22.02.2023; №76Г0139 від 25.02.2023; №76Г0136 від 25.02.2023; №76Г0135 від 25.02.2023; №76Г0134 від 25.02.2023; №76Г0141 від 25.02.2023; №76Г0144 від 28.02.2023; №76Г0143 від 28.02.2023; №76Г0142 від 28.02.2023; №76Г0151 від 28.02.2023.

Таким чином, зобов`язання з поставки Товару загальною вартістю 555 785 294,68 грн. Відповідач виконав несвоєчасно, чим порушив п. 5.1, пп. 6.3.1 п. 6.3 Договору.

Позивач направив відповідачу претензію № 30.6-022-4126 від 30.08.2023 про сплату штрафних санкцій у розмірі 124 830 886,71 грн.

У відповіді на претензію № 602 від 08.09.2023 відповідач зазначив, що претензія не підлягає задоволенню, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Наведене стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача пені в розмірі 87 869 713,96 грн. За загальний період прострочення з 16.05.2022 по 28.02.2023 та штрафу в розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару в розмірі 36 961 172,75 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами за результатами тендеру UA-2021-09-14-007828-b, ЛОТ № 3 - ДК 021:2015_44160000-9, оголошеного та проведеного у системі Прозоро, було укладено Договір поставки трубної продукції (згідно з графіком) №УГВ 498/30-21 від « 16» грудня 2021 р..

Згідно п.1.1. укладеного договору Постачальник (ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ») зобов`язалося поставити Покупцеві (АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ») Труби сталеві безшовні насосно-компресорні діаметром 73,02х5,51 гладкі з муфтами групи міцності Р-110 (далі-Товар), зазначений в специфікаціях, що додається до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.

Відповідно п.1.2. укладеного Договору, найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказані у специфікації, яка є Додатком №1 до Договору. Строк поставки Товару визначається графіком поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору та є його невід`ємною частиною., за умовами якого відповідач повинен був поставити позивачу Товар зі строком поставки - 25% до 120 календарних днів з дати укладання договору, 25% до 150 календарних днів з дати укладання договору календарних днів після укладення Договору, 25% до 180 календарних днів з дати укладання договору, 25% до 210 календарних днів з дати укладання договору (з правом дострокової поставки).

Однак, поставка визначеного сторонами у Договорі Товару у передбачені Договором строки не була здійснена у повному обсязі, що підтверджується як матеріалами справи, так і не заперечується сторонами, у зв`язку з чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 87 869 713,96 грн. та штраф у розмірі 36 961 172,75 грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Поряд із засадою цивільного законодавства свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Відповідно до частини 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (пункт 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

При цьому, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22).

Нормами глави 48 Цивільного кодексу України визначено такі принципи (умови) належного виконання зобов`язання: виконання зобов`язання належними сторонами (ст. 527 ЦК України); виконання у належний спосіб (ст. 529 ЦК України - виконання зобов`язання частинами); належний строк (термін) виконання зобов`язання (ст. 530 ЦК України); належне місце виконання зобов`язання (ст. 532 ЦК України), а також щодо належного предмета. (постанова Верховного суду від 05.04.2018 р. по справі № 910/1027/16).

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).

Відповідно до частини 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

Відповідно по листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яке було розміщено на її сайті, Торгово-промислова палата України засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Зазначений лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Згідно висновку у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 923/878/21, згідно з якими: «той факт, що "28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022", - сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань. Наявність причинно-наслідкового зв`язку між відповідними обставинами та невиконанням/неналежним виконанням таких зобов`язань підлягала доведенню Відповідачем у судах попередніх інстанцій на загальних підставах».

Судом встановлено, що відповідачем було отримано Сертифікати №1200-23-3552 від 11.08.2023 р. та № 1200-24-1034 від 24.05.2024 р. про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), видані Дніпропетровською торгово-промисловою палатою. Даними Сертифікатами встановлено дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) при виконанні Договору № УГВ 498/30-21 від 16.12.2021 року, про настання форс-мажорних обставин позивача повідомлено своєчасно.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами.

Так, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного суд приймає до уваги, що факт впливу форс-мажорних обставин на неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підтверджується також наступним.

Як встановлено судом, Договір укладений сторонами 31.01.2022 р., виходячи з умов та обставин, які існували станом на дату укладення.

Однак, 24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було введено в Україні воєнний стан, у зв`язку з широкомасштабним вторгненням РФ. У подальшому, відповідними Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану на території України.

03.03.2022 р. Запорізька АЕС разом з містом-супутником Енергодар (відстань до яких від м. Нікополь складає 4-6 км) було окуповано військовими силами російської федерації, встановлений контроль над атомною станцією, перетворивши її на військову базу, розмістивши там озброєння та замінувавши місцевість, а також постійно обстрілюючи з її території сусідні міста Нікополь і Марганець.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 липня 2022 року N 169) 23.07. 2022 р. Нікопольська міська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). В подальшому даний наказ був скасований наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу № 19 від 25 січня 2024 року), яким Нікопольська територіальна громада включена до розділу 3. «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси», з датою завершення бойових дій - «не зазначено», тож бойові дії на цій території тривають станом на дату ухвалення цього рішення.

Судом взято до уваги фактичні обставини справи, які полягають у тому, що за Договором № УГВ 498/30-21 від 16.12.2021 року постачанню підлягав Товар у вигляді труб насосно-компресорних, допускних патрубки та перехідників до насосно-компресорних труб в асортименті, які тільки підлягали виробництву та постачанню протягом 2022 року відповідно до узгодженого сторонами договору графіку. Очевидними також є обставини, що задля виробництва трубної продукції необхідно наявність та поєднання багатьох сукупних складових, як-от наявність трубної заготовки, працююче відповідне обладнання, кваліфікований персонал у відповідній кількості, наявність та якість забезпечення енергоносіїв, тощо. Відповідачем надано належних доказів щодо впливу форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на усі складові виробництва.

На підставі наказу № 445 від 24.02.2022 року після початку повномасштабного вторгнення з боку російської федерації на територію України, та введення воєнного стану із 05 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, виробнича діяльність ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» була призупинена у всіх структурних підрозділах підприємства з 24.02.2022 року, а увесь персонал підприємства переведений у режим простою з місцезнаходженням поза територією підприємства. Повна зупинка виробничих процесів на підприємстві тривала до 15 квітня 2022 року.

Відповідачем також надано довідку щодо зменшення чисельності персоналу за період березень-грудень 2022 року на 312 осіб, що складає понад 10 % (з причин полишення населенням небезпечного регіону), та крім того, довідку про чисельність мобілізованого персоналу відповідача за період з 24.02.2022 року до кінця 2022 року, яка склала 374 особи, які обліковувалися за відповідачем, але не виконували свої посадові обов`язки.

Суд погоджується з очевидними доводами відповідача, що в умовах військового часу відсутня швидка та своєчасна можливість заміни звільнившегося та мобілізованого персоналу працівниками, які б мали необхідні професійно-технічні кваліфікації у зв`язку з тим що люди масово виїхали за межі Нікополя та Нікопольського району.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом № 502 від 18.04.2022 року «Про заходи безпеки персоналу підприємства від збройних уражень у воєнний час» відповідачем введено в дію «Інструкцію щодо дій персоналу ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» у воєнний час», відповідно якої при спрацюванні сигналу повітряної тривоги, працівникам належить здійснити відключення електроенергії, здійснити зупинку транспортуючих пристроїв, агрегатів, перекриття газових комунікацій, зібрати особисті документи, залишити робоче місце, та не користуючись ліфтами, спуститися до захисних споруд.

В обґрунтування своєї позиції Відповідачем надано також повідомлення від виробника трубної заготовки - ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь», про настання форс-мажорних обставин, яке також призупинило виробництво через вплив дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та копію наказу № 70 від 24.02.2022 р. ТОВ «МЗ «Дніпросталь» «Про режим роботи підприємства в умовах воєнного стану».

Крім того, відповідачем надано докази щодо неможливості використання обладнання термовідділу задля здійснення термічної обробки трубної продукції згідно вимог укладеного Договору через зрив термінів постачання та встановлення нової лінії термічної обробки згідно контракту № 20210102 від 01.02.2021 р. з виробником SMS group S. P. A. щодо проектування, виготовлення та постачання у строк 31.03.2022 року 6-валкової правильної машини, яка б призвела до збільшення потужностей з термообробки. Але, враховуючи настання форс-мажорних обставин у вигляді військової агресії російської федерації проти України виробником SMS group S. P. A. було повідомлено щодо неможливості виконання постачання обладнання у встановлені терміни та запропоновано подовжити терміни виготовлення та постачання обладнання на 334 календарних днів.

Суд не приймає вищезазначені обставини в якості доказів настання форс-мажору з тих підстав, що ч.2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зазначений висновок узгоджується з позицією КГС ВС, викладеною у постановах від 16.05.2024 у справі № 913/308/23, від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23.

При цьому, судом взято до уваги фактичні обставини перебування території та будівель відповідача під постійними артилерійськими обстрілами та завдання ними їм пошкоджень та руйнувань. В обґрунтування цього Відповідачем надано копії наказів, складених за результатами обстрілів у разі наявності руйнувань та пошкоджень будівель та споруд, копії актів комісійного обстеження об`єкта пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, складених комісією, призначеною розпорядженням начальника військової адміністрації та копії витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо розслідування кримінальних правопорушень за фактами обстрілів збройними силами російської федерації та спричинених ними ушкоджень - Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №344 від 12.08.2022; Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №345 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №346 від 12.08.2022 16, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №347 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №348 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №349 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №350 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №351 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №352 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1513 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1514 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1515 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1516 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1517 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1609 від 20.10.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1610 від 20.10.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1611 від 20.10.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1612 від 20.10.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1741 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1742 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1743 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1744 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1745 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1746 від 20.12.2022 , Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1751 від 27.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1752 від 27.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1753 від 27.12.2022, Висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста №1223 від 31.01.2023, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000766 від 16.07.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000770 від 18.07.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000774 від 19.07.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000890 від 09.08.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000952 від 26.08.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340001049 від 17.09.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22022040000000248 від 27.09.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22022040000000292 від 12.10.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22022040000000295 від 13.10.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22022040000000361 від 08.11.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22023040000000096 від 29.01.2023, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22023040000000211 від 01.03.2023, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22023040000000375 від 10.05.2023, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 502 від 18.04.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 778 від 18.07.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 927/1 від 09.08.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 963/1 від 17.09.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 1223 від 27.09.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 1337 від 12.10.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 1339 від 13.10.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 1524 від 08.11.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 1646 від 28.11.2022.

Таким чином, факт безпосереднього впливу форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на виробничу діяльність відповідача та неможливість відповідача уникнути цього впливу доведена належними доказами.

Суд також бере до уваги посилання відповідача на загальновідомі факти наявності так званих «блекаутів» (планових відключень світла), які застосовувалися в Україні у зв`язку з пошкодженням енерговиробляючої інфраструктури країни. Відповідачем надано до матеріалів справи копії повідомлень від ДТЕК про застосування графіку обмежень використання електричної енергії від 26.08.2022, про введення в дію графіків обмеження споживання електричної потужності від 20.10.2022; про введення в дію графіків обмеження споживання електричної енергії та електричної потужності від 28.10.2022 щодо запровадження графіків використання електричної енергії та електричної потужності зважаючи на енергоємність виробництва та пріоритетність забезпечення енергоносіями та потужностями населення міста та району в першу чергу.

Про наявність об`єктивних обставин неможливості відповідача виконати свої зобов`язання за Договором (в тому числі в частині своєчасності поставки Товару), позивача було повідомлено направленням засобами електронної пошти листом-повідомленням про настання форс-мажорних обставин вих № 075/65-22 від 25 лютого 2022 року.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що Сторона, що не може виконувати свої зобов`язання за договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше, ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Судом встановлено, що сторонами під час укладання договору не було погоджено конкретних додаткових вимог щодо шляхів, засобів та інших вимог до оформлення повідомлення про настання обставин непереборної сили. При цьому суд прийшов до висновку про відповідність направленого листа-повідомлення вих № 075/65-22 від 25.02.2022 року критерію «письмова форма».

Крім того, отримання даного повідомлення та відповідність розуміння змісту даного повідомлення підтверджується листами у відповідь на адресу відповідача з посиланням на такий лист та його вихідний номер, зокрема у листі № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 року від позивача на адресу відповідача.

Судом також враховано позицію Верховного Суду, який в постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 звернув увагу, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

У Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч.3 ст.7.1.7 "Непереборна сила (форс-мажор) " вказано, що сторона, яка не виконала зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов`язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права (ст.8.108(3)), присвячених питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов`язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди.

Суд вважає, що при дослідженні обставин направлення повідомлення про настання форс-мажорних обставин необхідно враховувати, в тому числі, обставини, що можуть перешкоджати здійсненню самого письмового повідомлення про настання таких обставин та в певних випадках суто формальний підхід в цій частині не можна вважати виправданим та справедливим.

Таким чином, критерієм для оцінки правомірності та добросовісності поведінки сторони, яка через дію непереборних обставин не може своєчасно виконати свої зобов`язання за договором, є вчинення нею заходів якнайшвидшого (тобто в розумні строки за існуючих умов) повідомлення контрагента про настання таких обставин.

Суд враховує загальновідомі обставини, що у вказаний період розпочалася неочікувана, раптова широкомасштабна військова агресія російської федерації на територію України. Зокрема, велика територія України піддалася швидкому навальному захопленню ворогом, що спричинило масову міграцію населення, та певний хаос. Внаслідок ворожих авіабомбардувань та артобстрілів розпочалися перебої з постачанням електроенергії та зв`язком. Перебування на відкритих територіях чинило небезпеку життю та здоров`ю людей.

Суд погоджується із доводами щодо непрогнозованості на початку широкомасштабної воєнної агресії у березні 2022 року тривалості воєнних дій, характеру їх впливу на населення, інфраструктуру, та те, у якому населеному пункті зупиниться окупаційна армія рф і чи зупиниться вона взагалі. Початок агресії російської федерації має відношення до всієї країни, втім необхідно взяти до уваги, що певні регіони в перші, особливо важкі тижні війни перебували у більш вразливому становищі, спричиненому, зокрема, безпосередніми бойовими зіткненнями, проведенням безпосередніх військових дій в таких регіонах, хаотичним та навіть панічним переміщенням людей із таких регіонів у більш безпечні місця, що не могло не вплинути на організацію виробництва, здійснення органами управління суб`єктів господарювання своїх функцій. До таких регіонів можна дійсно віднести і місто Нікополь (місцезнаходження адміністративного управління і виробництва відповідача).

Суд критично ставиться до твердження позивача щодо того, що непереборна сила робить неможливим виконання господарського зобов`язання в принципі, а отже може застосовуватися тільки до випадків повного невиконання зобов`язань.

За змістом частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. До таких підстав відносять, зокрема: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України).

Зобов`язання в залежності від підстави виникнення поділяються на договірні, що виникають з угоди, домовленості сторін, та позадоговірні, що виникають незалежно від волі учасників, породжуються іншими юридичними фактами (завдання шкоди, набуття/збереження майна без достатньої правової підстави тощо).

Стаття 610 ЦК України містить норму-дефініцію, яка закріплює легальне визначення поняття «порушення зобов`язання»: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, зобов`язання вважається порушеним у разі його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зазначений підхід був прийнятий сторонами при укладанні договору, пунктами 8.1. та 8.2. якого сторони передбачили порядок дій у разі форс-мажорних обставин та порядок звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили. Підписанням цього Договору Сторони погодилися із твердженням абзацу другого пункту 8.2 Договору, згідно з яким дії обставин непереборної сили можуть бути причиною невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань.

Також суд звертає увагу на те, що у даному конкретному випадку відповідач неодноразово повідомляв позивача про об`єктивну неможливість вчасно виготовити та поставити товар за Договором, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, що здійснювалися внаслідок обстрілів як підприємства, так і міста в цілому.

У свою чергу, позивач не заявляв безальтернативної вимоги про розірвання договору та про свою відмову від поставки відповідачем товару у зв`язку з простроченням строків поставки.

Таким чином, доводи позивача стосовно наявності підстав для стягнення пені, та штрафу Договору суперечать його попередній поведінці, яка полягала у доведенні до відома відповідача саме зацікавленості стосовно отримання товару та відсутності вимоги щодо повернення попередньої оплати.

Також судом критично сприймаються подані позивачем в якості доказів договори, укладені між ним і відповідачем протягом 2023 року , оскільки укладання договорів ще не свідчить про їх виконання у обумовлені цими договорами строки.

Крім того, зважаючи на те, що позивач достеменно знає, що підприємство відповідача знаходиться у м. Нікополь, який перебуває під постійними щоденними обстрілами, про прострочення виконання відповідачем попередніх договорів, суд приходить до висновку, що позивач усвідомлено допускає можливість прострочення виконання відповідачем своїх обов`язків за договорами, і тим не менш погоджується на їх укладання.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тому, суд вважає, що з огляду на очевидність, надзвичайність та невідворотність цих обставин, відповідач має право посилатися на них, як на форс-мажорні та як на правомірну підставу несвоєчасного виконання своїх обов`язків у договірних взаємовідносинах з позивачем.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, в тому числі, Сертифікати ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), обставини та умови здійснення господарської діяльності підприємства відповідача у м. Нікополі, суд вважає, що у даному конкретному випадку військова агресія російської федерації проти України і ведення воєнних (бойових) дій, зокрема, на території м. Нікополя є надзвичайною за даних умов подією, яку сторони не могли ані передбачити, ані відвернути.

Таким чином, суд встановив, що Відповідачем доведено, у розумінні статті 218 Господарського кодексу України те, що обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень, є непередбачуваними, невідворотними, надзвичайними обставинами із очевидним причинно-наслідковим зв`язком між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю вчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем за договором № УГВ 498/30-21 від 16.12.2021 р. за даних умов здійснення господарської діяльності, що в своїй сукупності становить форс-мажорні обставини, про які останній добросовісно повідомляв позивача. При цьому, договірні зобов`язання відповідачем виконані, заперечень щодо виконання договору у позивача відсутні, товар отриманий позивачем у повному обсязі.

Варто також відзначити і те, що активні воєнні (бойові) дії, зокрема, щоденний обстріл території м. Нікополь тривають станом на час розгляду справи.

Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду у справі № 910/8741/22 від 13.09.2023 в якій звертається увага на те, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

З урахуванням встановлених обставин, зважаючи на виконання Відповідачем своїх обов`язків по договору в повному обсязі, хоча й з простроченням, що не заперечується позивачем, зважаючи на докази, надані сторонами в обґрунтування своїх позицій, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором на підставі п. 5.1, пп.п 6.3.1.,п. 6.3., п. 7.9. договору та положень ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України у вигляді стягнення пені та штрафу, у зв`язку з чим у у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, він залишає без клопотання відповідача про їх зменшення.

При цьому, з приводу долучення до матеріалів справи заяв по суті справи та доказів з порушенням строків, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

При цьому, суд не приймає в якості доказів наданий висновок науково правової експертизи науково-правового експерта члена-кореспондента НАН України, професора, доктора юридичних наук Пархоменко Н.М. від 05.06.2024, поданий відповідачем 21.06.2024, як додаток до заперечень на додаткові пояснення без клопотання про поновлення строків на подання даних доказів, як того вимагає ст.119 ГПК України.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє в задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 87 869 713,96 грн, та штрафу в розмірі 36 961 172,75 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" про стягнення штрафних санкцій за договором поставки в загальному розмірі 124 830 886,71 грн. - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 22.08.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко