Рішення
від 08.08.2024 по справі 910/5067/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2024Справа № 910/5067/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК"

про стягнення 24 361 497,70 грн

за участю представників:

від позивача: Павлов Р.В.

від відповідача 1: Лазько С.В.

від відповідача 2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" про солідарне стягнення 24 361 497,70 грн пайового внеску.

У редакції заяви про зміну предмету позову позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД пайовий внесок у розмірі 3672726,41 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету та солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" пайовий внесок у розмірі 20688771,29 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачами обов`язку зі сплати пайової участі замовника будівництва у створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва під час будівництва об`єктів в складі ІІ та ІІІ черги проєкту "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва".

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою від 30.04.2024 Господарським судом міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5067/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 23.05.2024.

23.05.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 23.05.2024 суд відклав підготовче засідання на 13.06.2024.

10.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

13.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення.

13.06.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 13.06.2024 суд розглянув заяву позивача про зміну предмету позову, враховуючи приписи статті 46 Господарського процесуального кодексу України, прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову, про що постановлено протокольну ухвалу від 13.06.2024.

Також у підготовчому засіданні 20.06.2024 суд заслухав представників позивача та відповідача щодо зупинення провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 13.06.2024 суд відклав підготовче засідання на 20.06.2024.

19.06.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення та через систему "Електронний суд" надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі.

20.06.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про залишення без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД про зупинення провадження у справі №910/5067/24.

Ухвалою від 20.06.2024 (з урахуванням ухвали від 24.06.2024 про виправлення описки щодо дати постановлення ухвали) Господарським судом міста Києва повернуто заявнику без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД про залишення клопотання про зупинення провадження у справі та відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД про зупинення провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 20.06.2024 суд відклав підготовче засідання на 27.06.2024.

27.06.2024 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позов.

У підготовчому засіданні 27.06.2024 суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, керуючись ст.177 ГПК України, продовжив строк підготовчого провадження у справі № 910/5067/24 на 30 днів, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Протокольною ухвалою від 27.06.2024 суд відклав підготовче засідання на 04.07.2024.

04.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду відзиву відповідача-1 на підставі ст.118 ГПК України як такого, що поданий з пропуском строку встановленого судом.

04.07.2024 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про поновлення строків. У своєму клопотанні відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву з урахуванням заяви про зміну предмету позову, поновити строк на подання доказів, додані до відзиву і приєднати до матеріалів справи відзив та додані до відзиву докази. Також відповідач-1 подав до суду два клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

У підготовчому засіданні 04.07.2024, розглянувши клопотання відповідача про поновлення строків, керуючись приписами ст.80, ст.119, ст.165 ГПК України, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача 1 про поновлення строку для подачі відзиву та з власної ініціативи продовжив відповідачу-1 строк для подання відзиву на позов до 04.07.2024 та долучив до матеріалів справи відзив разом із доказами доданими до нього.

У підготовчому засіданні 04.07.2024 суд розглянув клопотання відповідача-1 про призначення у справі судової будівельно-технічних експертиз. Представник позивача проти клопотань відповідача-1 про призначення судових експертиз заперечив.

Клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх.№07-10/6629/24) обґрунтоване тим, що у складі об`єкту "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва" здійснювалося будівництва інженерних мереж поза межами земельної ділянки, а також об`єктів, передбачених ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та на вирішення експертів відповідач-1 просить суд поставити питання щодо кошторисної вартості інженерних мереж поза межами земельної ділянки, а також об`єктів, передбачених.

У клопотанні про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх.№07-10/6630/24) відповідач-1 стверджує про необхідність встановлення площ об`єктів у складі проєку "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва", посилаючись на те, що розрахунок розміру пайової участі, виконаний позивачем є необґрунтованим та не відповідає п.4.2. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва.

Розглянувши клопотання відповідача, суд зазначає що частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому в силу приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Надаючи оцінку наведеним заявником доводам щодо необхідності експертного дослідження, судом встановлено, що відповідачем-1 не надано суду належних доказів на підтвердження того, що технічними умовами будівництва об`єкту "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва" було передбачено будівництво замовником інженерних мереж поза межами його земельної ділянки, як і доказів їх спорудження, а також передачі їх у комунальну власність.

Обґрунтованих аргументів на підтвердження своїх заперечень щодо розрахунку позивача, а також доказів на підтвердження того, що розрахунок суперечить п.4.2. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, відповідач-1 суду не надав.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що для вирішення даного спору, всебічного та об`єктивного розгляду справи та з`ясування обставин, що входять до предмета доказування у даній справі необхідність у спеціальних знаннях відсутня.

За таких обставин клопотання відповідача-1 про призначення у справі судових будівельно-технічних експертиз залишене судом без задоволення, про що суд постановив протокольну ухвалу.

У підготовчому засіданні 04.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.08.2024.

У судовому засіданні 08.08.2024 представник відповідача-1 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання відповідача-1 обґрунтоване тим, що відповідач-2 не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, повідомлення про розгляд справи не отримував. Крім того, представник відповідача посилається на необхідність відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що наразі зареєстрований законопроєкт щодо пайової участі.

Суд розглянувши клопотання відповідача вважає його необґрунтованим, оскільки про розгляд справи відповідач-2 повідомлявся судом відповідно до вимог процесуального закону, а невиконання відповідачем-2 встановленого законом ще з жовтня 2023 року обов`язку з реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі свідчить про невиконання вказаною особою процесуального обов`язку та не може бути покладено в основу обґрунтування наявності підстав для відкладення розгляду справи. Окрім того, суд зазначає, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також представник відповідача не навів достатніх обґрунтувань щодо необхідності відкладення розгляду справи у зв`язку із зареєстрованим законопроєктом, пояснень щодо того, про що саме є цей законопроєкт, які суспільні відносини та як може вплинути на розгляд цієї справи представником ТОВ "НІКА" ЛТД не наведено.

Водночас суд зазначає, що пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

За змістом ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Необґрунтовані клопотання призводять до штучного затягування судового процесу, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

У відповідності до ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Подання відповідачем необґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи вище наведене, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про відкладення судового засідання з підстав його необґрунтованості.

Присутній у судовому засіданні представник третьої особи-1 позов підтримав.

Представник відповідача-1 проти позову заперечив.

Представник відповідача-2 у судове засідання не прибув. Про розгляд справи повідомлений належним чином відповідно до приписів ст.120 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала суду від 04.07.2024 направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" - Nunes Dias - Portugal, від 10.04.2003, заяви № 69829/01, № 2672/03).

Як зазначено судом вище місцезнаходженням відповідача, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 71000, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Січових Стрільців, будинок 1.

При цьому відповідно до приписів ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Однак, відповідач-2 не забезпечив та не створив умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил № 270 за адресою, визначеною у відомостях в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, адреса відповідача-2 є актуальною та отримання відповідачем-2від суду листа з ухвалою про відкриття провадження у справі перебувало поза межами контролю цього суду.

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач-2 був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач-2 був належним чином повідомлений про розгляд справи, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача-2 не є перешкодою для прийняття рішення у цій справі.

У судовому засіданні 08.08.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД укладений договір від 21.12.2018 №239 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженернотранспортної інфраструктури міста Києва за будівництво об`єктів в складі ІІ черги проєкту "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва".

Умовами договору про пайову участь саме на ТОВ "НІКА" ЛТД покладено обов`язок доплатити пайовий внесок за збільшення площі у складі ІІ черги, що за розрахунком позивача становить 3672726,41 грн.

Оскільки, ТОВ "НІКА" ЛТД та ТОВ "КОЗАК" спільно збудували та ввели в експлуатацію ІІІ чергу будівництва (1-й, 2-й, 3-й, 4-й (паркінг з ТП (вбудованим) пускові комплекси) без сплати пайової участі до бюджету міста Києва. Враховуючи те, що замовниками будівництва ІІІ черги є ТОВ "НІКА" ЛТД та ТОВ "КОЗАК", позивач заявив про солідарне стягнення з відповідачів розміру пайового внеску за будівництво ІІІ черги, що за розрахунком наведеним в позовній заяві становить 20688771,29 грн.

Однак, відповідачі обов`язку зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва не виконали.

Позиція відповідача-1

ТОВ "НІКА" ЛТД у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" внесені зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме скасовано ст. 40, яка визначала пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Відтак, ТОВ "НІКА" ЛТД вважає, що у відповідачів відсутній обов`язок щодо сплати пайового внеску та відсутні підстави щодо його нарахування.

Відповідач-1 звертає увагу на Лист Міністерства розвитку громад та територій України "Щодо надання роз`яснення застосування положень законів, які регулюють відносини щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів" від 12.02.2021 №1/15.2/515-21, відповідно до якого протягом 2020 року діяли перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", а з 01.01.2021 повністю скасовано обов`язок замовника будівництва щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

На переконання відповідача-1 враховуючи, що відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, наразі відсутня правова підстава для укладання договорів або внесення змін до вже укладених договорів та, відповідно, для сплати коштів пайової участі по об`єктах будівництва, спорудження яких розпочато до скасування зазначеного обов`язку та які підлягають прийняттю в експлуатацію після 01.01.2021,

Також відповідач-1 стверджує, що у складі об`єкту "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва" здійснювалося будівництва інженерних мереж поза межами земельної ділянки, а також об`єктів, передбачених ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому у позивача відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідачів заявленої у позові суми пайової участі як до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" внесені зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та і після.

Крім того, відповідач-1 заперечує позовні вимоги, посилаючись на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст.1212 ЦК України.

Позиція відповідача-2

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

21.12.2018 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "НІКА" ЛТД укладено договір № 239 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - договір про пайову участь).

Відповідно до п.1.1 договору про пайову участь предметом договору є сплата замовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв`язку із: Тип робіт: нове будівництво; Тип об`єкта: Будівництво (секції 1, 2, 3, 4, 5) житлового будинку літ. "А" (№ 2) загальною площею 60 504,40 кв. м (в т.ч. загальна площа квартир 44 489,84 кв. м, загальна площа нежилих приміщень - 4 264,10 кв. м (в т.ч. нежитлові приміщення - 3 927,10 кв. м, дитячий дошкільний заклад на 60 дітей - 337,00 кв. м), площа місць загального користування - 2 410,36 кв. м, загальна площа паркінгу - 9 241,30 кв. м, площа вбудованого ТП-1 - 98,80 кв. м) (за даними технічної інвентаризації ТОВ "БЮРО ЛІТЕР "М") у складі ІІ черги проекту реконструкції майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва;

Підстава: Довідка ТОВ "БЮРО ЛІТЕР "М" від 10.12.2018 № 3143д щодо показників на багатоповерховий житловий будинок;

Адреса об`єкта: вул. Ревуцького, 40 (Дарницький район м. Києва).

Відповідно до п.1.2 договору про пайову участь, розмір пайового внеску становить 20800625,40 грн (без ПДВ) згідно з розрахунком від 20.12.2018, що наданий в додатку 1 і є невід`ємною частиною цього договору.

Абзацом 1 пункту 1.3 договору про пайову участь передбачено, що відповідно до п. 9 рішення Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 13.09.2018 № 1370/5434) замовник зобов`язується сплатити пайовий внесок у сумі (20 800 625,40 х 0,50) = 10 400 312,70 грн (без ПДВ) до 28.12.2018 року включно, але в будь-якому випадку в повному обсязі до дати прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію, в залежності від того, яка з них настане раніше.

04.01.2019 Департамент економіки та інвестицій видав довідку про виконання умов договору пайової участі, відповідно до якої Замовник перерахував пайовий внесок у сумі 10400312,70 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету в ГУК у м. Києві. Відповідно до вказаної довідки, в разі невідповідності показників, за які сплачена пайова участь, фактичним показникам об`єкту (зокрема площа згідно технічної інвентаризації, функціональні призначення) після завершення будівельних робіт, ця довідка не може вважатися такою, що підтверджує повноту розрахунків по пайовій участі за цей об`єкт. В таких випадках замовник зобов`язаний звернутись до Департаменту економіки та інвестицій для проведення перерахунку розміру пайової участі, укладення відповідної угоди та сплати додаткового внеску.

У п.2.2 договору про пайову участь передбачено, у випадку збільшення загальної площі, зміни інших характеристик об`єкту будівництва/реконструкції, вказаного у п. 1.1 цього договору (експертна оцінка ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" від 11.12.2018 № 00-1491-18/ЕО/КД щодо розгляду кошторисної частини проектної документації; лист ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" від 12.12.2018 №1700), замовник зобов`язаний письмово повідомити ці обставини Департаменту економіки та інвестицій не пізніше ніж через 30 днів з моменту, коли ці обставини стали відомі або мали стати відомими замовнику.

Моментом подання повідомлення є момент його надходження до Департаменту економіки та інвестицій та реєстрації відповідно до правил, встановлених в Департаменті економіки та інвестицій.

Після визначення додаткової суми пайового внеску, що підлягає сплаті у зв`язку із збільшенням загальної площі чи в інших випадках, передбачених у п.2.2 цього договору, замовник укладає із Департаментом економіки та інвестицій додаткову угоду до цього договору, на підставі якої сплачує відповідні додатково визначені кошти (п.2.3 договору про пайову участь).

05.07.2019 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікати про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів №ІУ 163191860813 (1-пусковий комплекс) та №ІУ 163191860819 (2-пусковий комплекс) за проєктом "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва (ІІ черга будівництва)".

27.08.2019 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікати про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів №ІУ 163192391988 (3-пусковий комплекс), № ІУ163192391999 (4-пусковий комплекс), №ІУ 163192391994 (5-пусковий комплекс) за проєктом "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва (ІІ черга будівництва)", в яких замовником будівництва є ТОВ "НІКА" ЛТД. Відповідно до інформації з вищезазначених сертифікатів, загальна площа квартир 1, 2, 3, 4, 5 пускових комплексів та вбудовано-прибудованих приміщень ІІ черги будівництва на вул. Ревуцького, 40 складає 54 212,20 кв. м.

27.08.2019 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ 163192391554 (7-пусковий комплекс) за проєктом "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва (ІІ черга будівництва)".

17.09.2019 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ 163192600867 (6-пусковий комплекс) за проєктом "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва (ІІ черга будівництва)".

Відповідно до інформації з вищезазначених сертифікатів загальна площа 6 та 7 пускового комплексу складає 10 240,20 кв. м.

За даними з сертифікатів, загальною площею об`єктів будівництва, які збудовані в складі ІІ черги будівництва за проєктом "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва", є 64452,40 кв. м.

Відповідно до технічних паспортів на будинок квартирного типу (гуртожиток), 1 пусковий комплекс має загальну площу 15 692,80 кв. м, 2 пусковий комплекс - 13 481,80 кв. м, 3 пусковий комплекс - 13 661,50 кв. м, 4 пусковий комплекс - 9 625,30 кв. м, 5 пусковий комплекс - 9 648,10 кв. м, а також згідно з технічним паспортом на гараж (паркінг) та технічним паспортом на виробничий будинок, загальною площею 6 пускового комплексу є 9 723,80 кв. м та 7 пускового комплексу - 516,4 кв. м.

Таким чином, загальною площею 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 пускових комплексів в складі ІІ черги будівництва є 72 349,7 кв. м.

Отже, відбулося збільшення загальної площі об`єкта будівництва, вказаного у п. 1.1 договору про пайову участь.

07.03.2018 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл ТОВ "НІКА" ЛТД та ТОВ "КОЗАК" на виконання будівельних робіт № ІУ 113180660933 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:003:0058 за адресою: вул. Ревуцького, 40, м. Київ. За інформацією, що міститься в дозволі на будівництво, найменуванням згідно з проєктом будівництва є "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва (ІІІ черга будівництва)".

23.04.2021 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала ТОВ "НІКА" ЛТД та ТОВ "КОЗАК" сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ123210406872, що збудовані в межах проєкту "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва (ІІІ черга будівництва. Коригування) 1-й, 2-й, 3-й, 4-й (паркінг з ТП (вбудованим)) пускові комплекси".

Позивачем здійснено розрахунок пайової участі здійснений позивачем на підставі підпункту 6.4.2 пункту 6.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Киі?вськоі? міської? ради від 15.11.2016 № 411/1415.

За будівництво об`єктів в складі ІІ черги проєкту "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва":

На момент укладення договору пайової участі та згідно із довідкою ТОВ "БЮРО ЛІТЕР "М" від 10.12.2018 № 3143д загальна площа об`єкту - 60504,40 кв.м.

Згідно із довідкою ТОВ "БЮРО ЛІТЕР "М" від 10.12.2018 № 3143д до складу житлового будинку літ. "А" входили обєкти, визначені в п.4.2.Порядку, які не підлягають сплаті загальною площею 9677,10 кв.м. (дитячий дошкільний заклад на 60 дітей - 337,00 кв.м., паркінг - 9241,30 кв.м., площа вбудованого ТП-1 - 98,80 кв.)

Тобто, згідно із договором пайової участі площі, що підлягали сплаті пайового внеску та за які відповідачем-1 було сплачено пайовий внесок становили: 50827,30 кв.м. (60504,40 кв.м. - 9677,10 кв.м.).

Відповідно до сертифікатів про прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів від 05.07.2019 за № ІУ 163191860813, № ІУ 163191860819, від 27.08.2019 за № ІУ 163192391988, № ІУ 163192391994, № ІУ 163192391999, № ІУ 163192391554 та від 17.09.2019 за № ІУ 163192600867 ІІ черга будівництва включає в себе 7 пускових комплексів. За даними, що містяться в технічних паспортах Товариства з обмеженою відповідальністю "БТІ Сервіс", ІІ черга будівництва складається з житлового будинку літ. "А" (секції 1, 2, 3, 4, 5, 6), загальна площа якого 62 109,50 кв. м (в т.ч. дитячий дошкільний заклад - 330,00 кв. м); паркінгу загальною площею 9 723,80 кв. м; ТП/РП літ. "Б" загальною площею 516,40 кв. м., всього: 72349,70 кв.м.

За результатами технічної інвентаризації 2019 року площі, що підлягають сплаті пайового внеску становлять 61 779,50 кв.м. (72 349,70 кв.м. - 10 570,20 кв.м.)

За поясненнями та розрахунком позивача до категорії площ, за які пайова участь не сплачується віднесено:

ТП/РП літ. "Б" загальною площею 516,40 кв. м (технічний паспорт Товариства з обмеженою відповідальністю "БТІ Сервіс" від 29.07.2019);

паркінг загальною площею 9723,80 кв.м (технічний паспорт Товариства з обмеженою відповідальністю "БТІ Сервіс" від 05.08.2019);

дитячий дошкільний заклад площею 330,00 кв. м (зазначено відповідачем у проєктах розрахунків додаткового пайового внеску за змінені (збільшені) площі, які відповідачем направлено листом від 19.06.2023 № 752 (вхідний від 21.06.2023 №050/6106)).

Всього: 10 570,20 кв.м.

Відтак, додатково створені та несплачені площі становлять 10952,20 кв.м. (61 779,50 кв.м. (площі, які за результатами технічної інвентаризації 2019 року, підлягають сплаті пайового внеску) - 50 827,30 кв. м (площі згідно з договором пайової участі).

За наданим розрахунком позивача, використовуючи формулу, передбачену п. 6.4.2 VI Порядку, розмір пайової участі для житлових будинків (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями) та квартир РПУ = Sоб`єкта х Nжитл х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн), Sоб`єкта - 10952,20 кв. м. (додатково створені та несплачені площі), Nжитл - 24883,00 грн, позивачем проведено розрахунок залишку пайової участі: за будівництво об`єкту: 10952,20 х 24883,00 х 2% = 5450471,85 грн.

21.06.2023 ТОВ "НІКА" ЛТД перераховано 1777745,44 грн на рахунок з номером UA538999980314131921000026001, відкритому за кодом класифікації доходів бюджету 24170000 "Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту", одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783.

Таким чином, розмір несплаченого відповідачем-1 залишку пайового внеску за будівництво об`єктів в складі ІІ черги становить 3672726,41 грн (5 450 471,85 - 1 777 745,44).

За будівництво об`єктів в складі ІІІ черги проєкту "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва":

За інформацією, що міститься в сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ123210406872, ІІІ черга будівництва складається з 1, 2, 3, 4 (паркінг з ТП (вбудованим)) пускових комплексів. Відповідно до даних з технічного паспорту ПП "Жмеринське міськрайонне бюро технічної інвентаризації" від 15.07.2020 (інвентаризаційна справа № 3854), секція 1 має загальну площу 16 188,70 кв. м, секція 2 - 14 137,00 кв. м, секція 3 - 11 246,40 кв. м.

Загальна площа об`єктів у складі ІІІ черги будівництва складає 41 572,10 кв. м.

За наданим розрахунком позивача, використовуючи формулу, передбачену п. 6.4.2 VI Порядку, розмір пайової участі для житлових будинків (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями) та квартир РПУ = Sоб`єкта х Nжитл х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн), Sоб`єкта - 41572,10 кв. м., Nжитл - 24883,00 грн, позивачем проведено розрахунок пайової участі: за будівництво об`єкту: 41572,10 х 24883,00 х 2% = 20688771,29 грн.

Отже, розмір пайового внеску за будівництво об`єктів в складі ІІІ черги становить 20688771,29 грн.

Згідно із матеріалів справи, 22.06.2022 позивач направив ТОВ "НІКА" ЛТД та ТОВ "КОЗАК" вимогу № 050/08-1795 від 21.06.2022 про укладання додаткової угоди до договору пайової участі, в якій вимагав протягом 10 календарних днів з дня отримання цього листа звернутись до Департаменту економіки та інвестицій про укладення додаткової угоди до договору пайової участі від 21.12.2018 № 239 з поданням завірених належним чином копій таких документів, зокрема, актуальні дані технічної інвентаризації об`єкта після завершення будівельних робіт. Однак, відповіді та документів на вказану вимогу позивач не отримав.

21.06.2023 Департамент економіки та інвестицій отримав від ТОВ "НІКА" ЛТД заяву № 752 від 19.06.2023, в якій відповідач-1 звернувся до Департаменту економіки та інвестицій про надання реквізитів (у разі їх зміни) про сплату пайового внеску на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету 1 777 745,44 грн без ПДВ згідно проведеного розрахунку.

Розглянувши вказану заяву, позивач листом № 050/08-2502 від 03.07.2023 повідомив відповідача-1 про те, що застосована замовником методика розрахунку пайового внеску виходячи з кошторисної вартості будівництва 1 квадратного метра збудованих площ не була передбачена жодною редакцією Порядку, а також ТОВ "НІКА" ЛТД у своєму розрахунку застосовано понижуючий коефіціент 0,5, який застосовувався з 05.10.2018 по 31.12.2018. Окрім того, позивач у зазначеному листі вказав на те, що підготовлені та направлені Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД листом від 19.06.2023 № 752 розрахунки додаткового пайового внеску з проєктом додаткової угоди до договору пайової участі від 21.12.2018 № 239 Департамент економіки та інвестицій залишає без розгляду та підписання як такі, що суперечать статті 5 та 203 Цивільного кодексу України, пункту 3.4 розділу ІІІ та пункту 6.3 розділу VI Порядку та пункту 10.2 договору пайової участі. Також позивач повідомив відповідача-1 про те, що для проведення Департаментом економіки та інвестицій розрахунків додаткового пайового внеску та підготовки проєкту додаткової угоди Товариству з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД необхідно надати актуальні дані технічної інвентаризації збудованих об`єктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 пускових комплексів ІІ черги будівництва на вул. Ревуцького, 40, зокрема, технічні паспорти усіх збудованих об`єктів або довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди (з обов`язковим визначенням загальної площі кожного збудованого об`єкту).

09.08.2023 Департамент економіки та інвестицій направив ТОВ "НІКА" ЛТД лист №050/08-3043 від 08.08.2023 про пайову участь у створенні інфраструктури міста Києва та проєкт додаткової угоди до договору про пайову участь з розрахунком. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0104406135071 вищезазначену вимогу ТОВ "НІКА" ЛТД отримав 30.11.2023.

21.12.2023 Департамент економіки та інвестицій отримав від ТОВ "НІКА" ЛТД лист про пайову участь у створенні інфраструктури міста Києва № 1064 від 18.12.2023, в якому останній повідомив про те, що не приймає до належного оформлення представлений Департаментом економіки та інвестицій у листі № 050/08-4578 від 24.11.2023 розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста проект у зв`язку з тим, що він не відповідає законодавству України та умовам укладеного договору.

Також 18.07.2023 Департамент економіки та інвестицій направив ТОВ "НІКА" ЛТД та ТОВ "КОЗАК" вимогу № 050/08-2707 від 17.07.2023, в якому вимагав протягом 10 календарних днів з дня отримання цього листа звернутись до Департаменту економіки та інвестицій про визначення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва з поданням завірених належним чином копій відповідних документів.

30.08.2023 Департамент економіки та інвестицій отримав від ТОВ "НІКА" ЛТД відповідь на вимогу (вх. № 050/8571 від 30.08.2023), в якій відповідач-1 повідомив, що не приймає до уваги вимогу Департаменту економіки та інвестицій щодо пайової участі.

20.02.2024 Департамент економіки та інвестицій направив ТОВ "НІКА" ЛТД та ТОВ "КОЗАК" вимогу щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва № 050/08-747, в якій вимагав підписати розрахунки і повернути в Департамент економіки та інвестицій для реєстрації з відповідним зверненням в термін не більше 5 робочих днів з дні ознайомлення, але не пізніше 04.03.2024.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ТОВ "НІКА" ЛТД та ТОВ "КОЗАК" не виконали свого обов`язку щодо сплати паи?ової участі до прийняття об`єкта в експлуатацію, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з позовом, в якому в редакції заяви про зміну предмету позову, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД пайовий внесок у розмірі 3672726,41 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету та солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" пайовий внесок у розмірі 20688771,29 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Як встановлено судом вище, між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "НІКА" ЛТД укладено договір від 21.12.2018 №239 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, відповідно до умов якого відповідач-1 взяв на себе зобов`язання здійснити сплату пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за будівництво об`єкту за проєктом "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва" (ІІ черга будівництва).

В преамбулі договору визначено, що він укладається зокрема на підставі рішення Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (зі змінами).

Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікати про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 05.07.2019 за № ІУ 163191860813, № ІУ 163191860819, від 27.08.2019 за № ІУ 163192391988, № ІУ 163192391994, № ІУ 163192391999, № ІУ 163192391554 та від 17.09.2019 за № ІУ 163192600867 за проєктом "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва (ІІ черга будівництва)".

07.03.2018 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл ТОВ "НІКА" ЛТД та ТОВ "КОЗАК" (замовники) на виконання будівельних робіт № ІУ 113180660933 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:003:0058 за адресою: вул. Ревуцького, 40, м. Київ. За інформацією, що міститься в дозволі на будівництво, найменуванням згідно з проєктом будівництва є "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва (ІІІ черга будівництва)".

З 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 (пункти 10-13), якими виключено ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що регулювали пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла до 01.01.2020 року) визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію.

За змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 та Прикінцевих та Перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Абзацом 1 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX передбачено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Відповідно підпункту 5 пункту "а" статті 28 Закону Украі?ни "Про місцеве самоврядування в Украі?ні", до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій? незалежно від форм власності, розташованих на відповідній? території?, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на паи?ових засадах об`єктів соціальної? і виробничої? інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції? рішення Киі?вської міської? ради 19.12.2019 № 460/8033, з подальшими змінами) затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 3.1. розділу ІІІ Порядку, паи?ова участь є обов`язковим внеском, який? замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами Украі?ни та цим Порядком.

Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).ґ

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку, замовник, який? здійснює або має намір здіи?снити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної? площі об`єкта), зобов`язаний? до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної? та соціальної? інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Замовник зобов`язаний? протягом 10 робочих днів після початку будівництва/ реконструкції? об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій? виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру паи?овоі? участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції?. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок паи?овоі? участі щодо об`єкта будівництва.

Згідно з підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. розділу V Порядку, підставою для розрахунку розміру паи?овоі? участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про паи?ову участь. Таке звернення подається щодо кожного об`єкта будівництва окремо.

З огляду на норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 144 Конституції України Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва розповсюджується на всю територію міста Києва та підлягає обов`язковому виконанню замовниками будівництва/реконструкції об`єктів, розташованих на його території, тобто є муніципальним нормативно-правовим актом, який має обов`язкову юридичну силу на відповідній території.

Отже, обов`язок відповідачів, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX, а також положеннями приведеного у відповідність до цього Закону Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, який в свою чергу передбачає залучення замовників до пайової участі на підставі укладеного з ним договору.

Суд зазначає, що передбачений Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Таким чином, обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведені вище правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21.

Оскільки, у цій справі будівництво ІІІ черги об`єкту розпочате у 2018 році та введено в експлуатацію у 2021 році, застосуванню підлягає абзац другий пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, яким визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовниками (відповідачами) об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Однак, відповідачі у встановлений п. 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №132-IX, строк - протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта не звернулися до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та пайовий внесок до прийняття цього об`єкта в експлуатацію не сплачено.

З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2023 Департамент економіки та інвестицій направив ТОВ "НІКА" ЛТД та ТОВ "КОЗАК" вимогу № 050/08-2707 від 17.07.2023, в якому вимагав протягом 10 календарних днів з дня отримання цього листа звернутись до Департаменту економіки та інвестицій про визначення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва з поданням завірених належним чином копій відповідних документів.

Як зазначалося вище, абзацом 1 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX передбачено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Відповідно до підпункту 6.4.2 пункту 6.4 розділу VI Порядку розмір належної до сплати пайової участі визначається за такою формулою:

РПУ = S об`єкта х Nжитл х 2 %, де:

РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн);

S об`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

Nжитл - норматив одиниці створеної потужності для житлових будинків, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв. м житлових будинків для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату здійснення розрахунку (грн/кв.м).

Відповідно до п.4.2. Порядку до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва, зокрема: об`єктів в частині площ приміщень (в тому числі, вбудованих та прибудованих в житлових будинках) закладів дошкільної освіти, споруджених у відповідності до вимог ДБН Б.2.2.-12:2018 (функціональне призначення таких приміщень підтверджується відповідно до даних технічної інвентаризації); об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень; паркінгів.

За поясненнями та розрахунком позивача до категорії площ, за які пайова участь не сплачується віднесено:

Всього: 10 570,20 кв.м.

Щодо визначеної позивачем для розрахунку площі дошкільний закладу - 330,00 кв.м., судом враховано, що за поясненнями позивача за результатами технічної інвентаризації 2019 року площа дитячого дошкільного закладу позивачу була невідома, оскільки у технічних паспортах в експлікації приміщень будинків квартирного типу (технічні паспорти на секції 1, 2, 3, 4, 5 житлового будинку) відсутні приміщення з призначенням "дитячий дошкільний заклад". Однак, враховуючи те, що у технічній інвентаризації 2018 року, а саме у довідці ТОВ "БЮРО ЛІТЕР "М" від 10.12.2018 № 3143д, та відповідно в договорі пайової участі від 21.12.2018 №239 у складі об`єкту наявний дитячий дошкільний заклад площею 337,00 кв. м, а у наданих відповідачем проєкті розрахунку додаткового пайового внеску за збільшені площі об`єктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 пускових комплексів II черги будівництва на вул. Ревуцького, 40 (лист від 19.06.2023 №752), зазначено площу дитячого дошкільного закладу - 330,00 кв.м., позивач прийняв для розрахунку показник площі дитячого дошкільного закладу вказані відповідачем, а саме в розмірі 330,00 кв.м. Оскільки, безпосередньо відповідачем визначено для розрахунку пайової участі площу дитячого дошкільного закладу в розмірі 330,00 кв.м., то суд вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи відповідні вихідні дані визначені позивачем для розрахунку.

Отже, розмір несплаченого відповідачем-1 залишку пайового внеску за будівництво об`єктів в складі ІІ черги становить 3672726,41 грн (5 450 471,85 - 1 777 745,44).

Загальна площа об`єктів у складі ІІІ черги будівництва складає 41 572,10 кв. м.

За наданим розрахунком позивача, використовуючи формулу, передбачену п. 6.4.2 VI Порядку, розмір пайової участі для житлових будинків (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями) та квартир РПУ = Sоб`єкта х Nжитл х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн), Sоб`єкта - 41572,10 кв. м., Nжитл - 24883,00 грн, позивачем проведено розрахунок пайової участі: за будівництво об`єкту: 41572,10 х 24883,00 х 2% = 20688771,29 грн.

Отже, розмір пайового внеску за будівництво об`єктів в складі ІІІ черги становить 20688771,29 грн.

Судом встановлено, що при розрахунках пайової участі позивачем враховано положення п.4.2. Порядку, а норматив одиниці створеної потужності для житлових будинків визначений позивачем на дату здійснення розрахунку, що відповідає п.6.4.2. Порядку.

Розрахунок пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва за будівництво ІІІ черги, що становить 20688771,29 грн та залишку пайового внеску за будівництво об`єктів в складі ІІ черги, що становить 3672726,41 грн, відповідають наведеним вище приписам Порядку та за висновками суду є обґрунтованими.

За таких обставин, з огляду на приписи ст.525, 526, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, п.2.2. договору про пайову участь, рішення Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415, відповідач-1 зобов`язаний здійснити сплату залишку пайового внеску за будівництво об`єктів в складі ІІ черги, що за обґрунтованим розрахунком позивача становить 3672726,41 грн.

Також суд зазначає, що у зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом.

У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Судом встановлено, що розмір пайової участі за будівництво об`єктів в складі ІІІ черги розраховано позивачем на підставі п.6.4.2. Порядку, за наведеною в Порядку формулою, і становить 20688771,29 грн.

Суд зазначає, що відповідачі як замовники будівництва зобов`язані перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21.

Отже, враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції? рішення Киі?вської міської? ради 19.12.2019 № 460/8033, зі змінами), відповідачі як замовники будівництва зобов`язані перерахувати органу місцевого самоврядування безпідставно збережені грошові кошти пайової участі за будівництво об`єктів в складі ІІІ черги у сумі 20688771,29 грн на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

За наведених вище обставин, заперечення відповідача в частині застосування до спірних правовідносин приписів статті 1212 ЦК України є необґрунтованими.

Суд також зазначає, що на період будівництва ІІІ черги об`єкту "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва" та станом на дату введення об`єкта будівництва в експлуатацію, функції замовника будівництва належали обом відповідачам.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543 ЦК України).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про солідарне стягнення з відповідачів 20688771,29 грн коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, враховуючи що станом на момент виникнення такого обов`язку обидва відповідача мали функції замовника будівництва спірного об`єкта.

Відповідача-1, заперечуючи позовні вимоги стверджує, що у відповідачів відсутній обов`язок щодо сплати пайового внеску та відсутні підстави щодо його нарахування, оскільки посилаючись на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" внесені зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме скасовано ст. 40, яка визначала пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідач-1 посилається на лист Міністерства розвитку громад та територій України "Щодо надання роз`яснення застосування положень законів, які регулюють відносини щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів" від 12.02.2021 №1/15.2/515-21, відповідно до якого протягом 2020 року діяли перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", а з 01.01.2021 повністю скасовано обов`язок замовника будівництва щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Суд зазначає, що дійсно з 01.01.2020 скасовано дію ст.40 Закону Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка передбачала обов`язкове укладення договору пайової участі.

Однак, з 01.01.2020 абз.2 п. 2 розділу ІІ Закону № 132-ІХ врегульовано новий порядок пайової участі замовників будівництва для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, та для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, за яким замовник будівництва зобов`язаний у встановлений строк звернутися у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та сплатити кошти пайової участі у розмірі, визначеному цим Законом, до введення об`єкта будівництва в експлуатацію.

Закон №132-ІХ, яким виключено статтю 40 з Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, не скасував самого інститут пайового внеску, а лише змінив порядок його сплати з 01.01.2020 на період 2020 року.

Вказане цілком узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, відповідно до якого відсутність договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не звільняє замовника від сплати пайового внеску, право на стягнення якого, у разі відсутності договору, повинно обґрунтовуватись з посиланням на ст. 1212 Цивільного кодексу України (аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постанові від 20.07.2022 у справі №910/9548/21).

Щодо наведених відповідачем-1 посилань на лист Міністерства розвитку громад та територій України від 12.02.2021 р. № 1/15.2/515-21 про те, що внаслідок набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності" в Україні з 01.01.2021 скасовано його обов`язок як замовника, об`єкт будівництва якого введено в експлуатацію в 2021 році, щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста, суд зазначає, що з моментом введення об`єкту в експлуатацію законодавець пов`язує настання строку виконання зобов`язання в розумінні ст.530 ЦК України, натомість саме зобов`язання в силу закону виникло раніше (в момент початку будівництва) та вже існувало на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні.

З приводу тверджень відповідача про те, що у складі об`єкту "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва" здійснювалося будівництва інженерних мереж поза межами земельної ділянки, а також об`єктів, передбачених ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому у позивача відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідачів заявленої у позові суми пайової участі як до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" внесені зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та і після.

Частиною 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин сторін) було наведено перелік об`єкті, у разі будівництва яких замовники не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (ч.5 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Частиною 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Отже, частиною п`ятою статті 30 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено саме зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами, передаються у комунальну власність.

Згідно з пунктом 13 розділу І Закону України №132-ІХ від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", який набув чинності 17.10.2019, внесені зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зокрема, виключено частину 5 статті 30 та статтю 40 вказаного Закону.

Відповідач -1 не надав суду належних доказів на підтвердження того, що технічними умовами будівництва об`єкту "Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва" було передбачено будівництво замовником інженерних мереж поза межами його земельної ділянки, як і доказів їх спорудження, а також передачі їх у комунальну власність, і не звертався до органів місцевого самоврядування про відшкодування.

Наведені відповідачем-1 заперечення є необґрунтованими та не спростовують обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, з огляду на встановлені вище обставини, враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції?? рішення Киі?вської міської? ради 19.12.2019 № 460/8033), а також умови договору про пайову участь, ст. ст.525, 526, 629 ЦК України, ст.193 ГК України (щодо об`єкту ІІ черги), суд зазначає, що відповідачі як замовники будівництва зобов`язані перерахувати органу місцевого самоврядування грошові кошти пайової участі в заявленому розміру.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД пайового внеску у розмірі 3672726,41 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету та солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" пайовий внесок у розмірі 20688771,29 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД (02093, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 26ж, офіс 6-5, ідентифікаційний код 16399955) пайовий внесок у розмірі 3 672 726,41 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: Одержувач: ГУК у м. Києві; Код ЄДРПОУ: 37993783; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); Код доходів: 24170000; Рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001.

Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД (02093, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 26ж, офіс 6-5, ідентифікаційний код 16399955) та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" (71000, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Січових Стрільців, будинок 1, ідентифікаційний код 25400096) пайовий внесок у розмірі 20 688 771,29 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: Одержувач: ГУК у м. Києві; Код ЄДРПОУ: 37993783; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); Код доходів: 24170000; Рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД (02093, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 26ж, офіс 6-5, ідентифікаційний код 16399955) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 04633423) судовий збір у розмірі 168205,35 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" (71000, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Січових Стрільців, будинок 1, ідентифікаційний код 25400096) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 04633423) судовий збір у розмірі 124132,63 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.08.2024.

Суддя С.О. Турчин


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	08.08.2024
Оприлюднено	26.08.2024
Номер документу	121156039
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань інші договори

Турчин С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 08.08.2024 по справі 910/5067/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/5067/24

Рішення від 08.08.2024

Рішення
від 08.08.2024 по справі 910/5067/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА