Рішення

від 22.08.2024 по справі 910/5384/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.08.2024Справа № 910/5384/24

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/5384/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОЕКТ УКРАЇНА ЛТД" до проТовариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Дитячий супермаркет" стягнення 534 235,61 грн.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОЕКТ УКРАЇНА ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Дитячий супермаркет" про стягнення 534 235,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 824-ЕП від 13.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.05.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 року відкрито провадження у справі №910/5384/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

06.06.2024 через систему "Електронний суд" та загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

07.06.2024 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшло повідомлення по справі.

13.06.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

18.06.2024 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшли заперечення.

24.06.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

24.06.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшло клопотання по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив та додані до них докази.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

13.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОЕКТ УКРАЇНА ЛТД" (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТФ Дитячий супермаркет" (за договором - покупець) було укладено Договір поставки №824-ЕП, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується поставити, змонтувати та виконати пусконалагоджувальні роботи Обладнання на площадці Покупця, відповідно до Специфікації (Додаток 1) (далі по тексту "Обладнання"), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити таке Обладнання, монтаж та пусконалагоджувальні роботи на умовах та в строки, передбачені цим Договором. Технічні характеристики Обладнання зазначені та погоджені Сторонами в Комерційні пропозиції, яка є невід`ємною частино до договору (Додаток 2). Постачальник згідно Договору також зобов`язується здійснити монтаж та налагодження Обладнання, що входить у вартість обладнання та підтверджується підписанням сторонами Акту монтажу та пусконалагоджувальних робіт (Додаток Nє3). Всі додатки до Договору є невід`ємними його частинами.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість обладнання становить 78 200,00 (сімдесят вісім тисяч двісті) доларів США, що на дату підписання Договору в грн. становить 2 183 344,00, в т.ч. ПДВ, по курсу продажу доларів США встановлений на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день що передує дню підписання даного договору збільшений на 1%. Сторони встановили, що в зв`язку з імпортним походженням Обладнання - його вартість в гривнях може змінюватись в залежності від коливань офіційного курсу долара США. В такому випадку при необхідності Сторони проводять відповідні коригування у податкових документах.

Вартість пусконалагоджувальних робіт входить до суми вартості Обладнання та окремо не оплачується Покупцем.

Згідно п. 2.2 договору, оплата вартості обладнання здійснюється на наступних умовах:

2.2.1. попередня оплата в розмірі 20% від загальної вартості обладнання сплачується Покупцем згідно виставленого рахунка-фактури протягом 5-ти банківських днів з дати підписання даного Договору. Сума попередньої оплати в гривнях розраховується за формулою:

О1= 20%*K1*78 200,00

Де О1- сума попередньої оплати, грн.

де К1 - курс продажу долара США, встановлений на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню оплати, збільшений на 1%.

2.2.2. 20% від загальної вартості обладнання Покупець сплачує згідно виставленого рахунку-фактури впродовж 5-ти робочих днів після поставки обладнання, а саме з моменту підписання обома Сторонами видаткової накладної. Сума попередньої оплати в гривнях розраховується за формулою:

О2= 20%*K2* 78 200,00

Де 02- сума попередньої оплати, грн.

де К2 - курс продажу долара США, встановлений на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню оплати, збільшений на 1%.

2.2.3. 60% від загальної вартості обладнання покупець сплачує згідно виставленого рахунку-фактури впродовж 5-ти календарних днів після тестування обладнання впродовж 30 календарних днів на матеріалах Постачальника, що підтверджується підписанням Сторонами Акту монтажу та налагоджувальних робіт (Додаток №3). Сума оплати в гривнях розраховується за формулою:

О3=Во-О1-О2,

Де О3 - сума оплати грн.

Кз - курс продажу долара США, встановлений на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню відвантаження, збільшений на 1%.

Всі оплати здійснюються в грн. по курсу продажу долара США, встановлений на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню оплати, збільшений на 1%.

В платіжному доручені при оплаті кожної партії товару Покупець обов`язково повинен зазначити номер та дату договору, на підставі якого здійснюється розрахунок.

У п.2.3 договору визначено, що розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюється в гривнях в безготівковому порядку шляхом банківського переказу. Днем здійснення кожного платежу вважається день зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Згідно з п.2.6 договору, після здійснення останнього платежу відповідно до п.2.2.3. Постачальник здійснює розрахунок середньо-зваженого курсу, по якому були проведені дані оплати за наступною формулою:

Kc=(01+02+...+On):(01:K1+02:K2+...+On:Kn), де

Кс- середньо-зважений курс, по якому були проведені оплати.

О1, О2, Оn - сума в грн. чергових оплат, здійснених Покупцем відповідно до п.2.2.

К1, К2, Кn- курс продажу долара США, встановлений на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передував дню оплати чергового платежу, збільшений на 1%.

Якщо середньо-зважений курс Кс змінився більше ніж на 3% у порівняні з курсом Кв, то загальна сума, сплачена відповідно до даного договору, перераховується у відповідності з наступною формулою:

Воп = Оп+(78 200,00-01/K1-02/K2)

Оп - сума всіх попередніх оплат, відповідно до п.2.2.1, п. 2.2.2 та п. 2.2.3.

Воп - вартість Обладнання, в тому числі ПДВ (20%), з урахуванням перерахунку згідно п.2.5. грн.

Різниця в ціні, яка виникла на момент оплати, згідно п. 2.6., розраховується за наступною формулою:

Рв=Во-Воп, де

Рв - різниця в вартості, яка доплачується Покупцем за Додатком-рахунком до Видаткової накладної Постачальника.(п.2.7 договору)

Відповідно до п. 4.1. договору, постачальник зобов`язується передати Обладнання протягом 180 календарних днів з моменту оплати Покупцем відповідно до п.2.2.1. Договору. Якщо Покупець затримує платіж, передбачений Договором, Постачальник має право затримати поставку до внесення оплати Покупцем. В такому випадку затримка поставки з боку Постачальника не вважається порушенням умов Договору і не тягне за собою жодної відповідальності.

Право власності переходить до Покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної. (п.4.2 договору)

Згідно з п.4.4 договору, обладнання передається Покупцю згідно видаткової накладної, яка підписується уповноваженими представниками Сторін.

Згідно з п.4.7 договору, пусконалагоджувальні роботи Обладнання включають у себе (надалі також - роботи): збірка обладнання;

- підключення до електричного, пневматичного живлення та аспірації;

- регулювання вузлів та агрегатів;

- встановлення експлуатаційних налаштувань;

- здійснення тестового випробування;

- тестування обладнання впродовж 30 днів на матеріалах Постачальника;

- навчання/стажування персоналу (операторів) роботі на обладнанні.

Постачальник виконує пусконалагоджувальні роботи протягом необхідного строку для забезпечення подальшої експлуатації (якісного фарбування Покупцем) Обладнання на постійній основі (п.4.8 договору).

Згідно з п.4.9 договору, за підсумками робіт Постачальник складає двосторонній Акт виконання монтажних робіт та пусконалагоджувальних робіт (надалі - «Акт»). Покупець має підписати Акт та повернути один його екземпляр Постачальнику безпосередньо у день завершення таких робіт або надати обґрунтовану письмову відмову від його підписання протягом трьох календарних днів з моменту вручення Акту Постачальником.

Відповідно до п. 4.10. договору, підписаний Сторонами Акт або відсутність обґрунтованої письмової відмови Покупця у строки, передбачені п.4.9 договору, є підтвердженням того, що пусконалагоджувальні роботи обладнання виконані постачальником належним чином, в повному обсязі та у повній мірі відповідають умовам цього договору та вимогам сторін. Датою виконання робіт вважається дата акту.

Специфікацією до договору поставки №824-ЕП від 13.05.2021 сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну, загальну суму в розмірі 78200 доларів США. Вартість обладнання становить 78 200,00 (сімдесят вісім тисяч двісті) доларів США, що на дату підписання Договору в грн. становило 2 183 344,00 грн., в т.ч. ПДВ, по курсу продажу доларів США, встановлений на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день що передує дню підписання даного договору збільшений на 1%. Сторони встановили, що у зв`язку з імпортним походженням Обладнання - його вартість в гривнях може змінюватись в залежності від коливань офіційного курсу долара США. В такому випадку при необхідності Сторони проводять відповідні коригування у податкових документах. Вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт входить до суми вартості Обладнання та окремо не оплачується Покупцем.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №824-ЕП від 13.05.2021 відповідач перерахував позивачу грошові кошти у загальному розмірі 2 099 258 грн. 72 коп., що підтверджується платіжними інструкціями №2205 від 20.05.2021 на суму 436 668,80 грн., №2376 від 27.10.2021 на суму 136 668,80 грн., №2374 від 27.10.2021 на суму 300 000 грн., №35 від 20.10.2023 на суму 380 000 грн., №22 від 29.01.2024 на суму 400 000 грн., №48 від 05.03.2024 на суму 445 921,12 грн.

В свою чергу позивач на виконання умов договору поставки №824-ЕП від 13.05.2021 здійснив поставку обладнання, що підтверджуєтеся видатковою накладною №9567 від 29.10.2021 на суму 2 099 258 грн. 72 коп., та виконав монтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання, що підтверджується актом прийняття монтажних та налагоджувальних робіт від 14.12.2021, актом монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 25.01.2024, а відповідач прийняв вказаний товар та виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання.

Листом №32 від 21.03.2024 позивач просив відповідача здійснити доплату за договором у розмірі 534 235 грн. 61 коп. У відповідь на який останній листом №12 від 09.04.2024 запропонував повернути кошти з покриттям фінансових витрат або поставити й запустити нове обладнання.

16.04.2024 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №43 від 12.04.2024 з вимогою провести доплату у розмірі 534 235 грн. 61 коп., що підтверджується копіями накладної, фіскального чеку, опису вкладення у цінний лист. Листом №13 від 22.04.2024 відповідач повідомив, що позивач затримав монтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання більше ніж на 2 роки, а тому винною стороною є саме позивач.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату поставленого товару та виконаних монтажних та пусконалагоджувальних робіт обладнання у повному обсязі з урахуванням курсу продажу долара США, встановленого на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України. Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Дитячий супермаркет" грошові кошти у розмірі 534 235 грн. 61 коп.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивач затримав монтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання більше ніж на 2 роки, тобто має місце прострочення кредитора, а відповідач, у свою чергу, діяв добросовісно та виконав свої зобов`язання за договором належним чином.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору поставки №824-ЕП від 13.05.2021 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.2 ст. 638 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Отже, укладений між позивачем і відповідачем Договір поставки №824-ЕП від 13.05.2021 є змішаним договором, який містить в собі елементи договору підряду.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №824-ЕП від 13.05.2021 відповідач перерахував позивачу грошові кошти у загальному розмірі 2 099 258 грн. 72 коп., що підтверджується платіжними інструкціями №2205 від 20.05.2021 на суму 436 668,80 грн., №2376 від 27.10.2021 на суму 136 668,80 грн., №2374 від 27.10.2021 на суму 300 000 грн., №35 від 20.10.2023 на суму 380 000 грн., №22 від 29.01.2024 на суму 400 000 грн., №48 від 05.03.2024 на суму 445 921,12 грн.

В свою чергу, позивач на виконання умов Договору поставки №824-ЕП від 13.05.2021 здійснив поставку обладнання, що підтверджуєтеся видатковою накладною №9567 від 29.10.2021 на суму 2 099 258 грн. 72 коп., та виконав монтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання, що підтверджується актом прийняття монтажних та налагоджувальних робіт від 14.12.2021, актом монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 25.01.2024, а відповідач прийняв вказаний товар та виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання.

Суд звертає увагу, що видаткова накладна №9567 від 29.10.2021 на суму 2 099 258 грн. 72 коп., акт прийняття монтажних та налагоджувальних робіт від 14.12.2021, акт монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 25.01.2024 оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін за допомогою електронного підпису і скріплені печатками підприємств сторін без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 927/986/17, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги (товару) і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так само пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Документами, які є підставою для оприбуткування товару та внесення запису в облікові бухгалтерські реєстри, є накладні та товарно-транспортні накладні. При цьому вказані первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити та містити дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що у спірних правовідносинах доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують факт поставки товару, тому належним і допустимим доказом виконання робіт є видаткові накладні у разі, якщо вони містять усі необхідні реквізити.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що видаткова накладна №9567 від 29.10.2021 на суму 2 099 258 грн. 72 коп., акт прийняття монтажних та налагоджувальних робіт від 14.12.2021, акт монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 25.01.2024 є первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", які фіксують факт здійснення господарських операцій, та є підставою для проведення розрахунку за отриманий товар.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивач затримав монтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання більше ніж на 2 роки, тобто має місце прострочення кредитора, а відповідач в свою чергу діяв добросовісно та виконав свої зобов`язання за договором належним чином.

Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.4.7 договору, пусконалагоджувальні роботи Обладнання включають у себе (надалі також - роботи): збірка обладнання;

- підключення до електричного, пневматичного живлення та аспірації;

- регулювання вузлів та агрегатів;

- встановлення експлуатаційних налаштувань;

- здійснення тестового випробування;

- тестування обладнання впродовж 30 днів на матеріалах Постачальника;

- навчання/стажування персоналу (операторів) роботі на обладнанні.

Постачальник виконує пусконалагоджувальні роботи протягом необхідного строку для забезпечення подальшої експлуатації (якісного фарбування Покупцем) Обладнання на постійній основі. (п.4.8 договору)

Отже, умовами Договору поставки №824-ЕП від 13.05.2021 не визначено конкретних строків виконання позивачем пусконалагоджувальних робіт, а лише зазначено про те, що такі роботи виконуються протягом необхідного строку для забезпечення подальшої експлуатації Обладнання на постійній основі.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Дитячий супермаркет" до постачальника з вимогами про здійснення пусконалагоджувальних робіт у певний строк або про прискорення виконання таких робіт. А тому вказана бездіяльність відповідача свідчить про погодження останнього зі строками виконання позивачем пусконалагоджувальних робіт саме протягом необхідного строку для забезпечення подальшої експлуатації обладнання. За таких підстав, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо наявності прострочення саме позивача.

Крім того, згідно з п.4.9 договору, за підсумками робіт Постачальник складає двосторонній Акт виконання монтажних робіт та пусконалагоджувальних робіт (надалі - «Акт»). Покупець має підписати Акт та повернути один його екземпляр Постачальнику безпосередньо у день завершення таких робіт або надати обґрунтовану письмову відмову від його підписання протягом трьох календарних днів з моменту вручення Акту Постачальником.

Відповідно до п. 4.10. договору, підписаний Сторонами Акт або відсутність обґрунтованої письмової відмови Покупця у строки, передбачені п.4.9 договору, є підтвердженням того, що пусконалагоджувальні роботи обладнання виконані постачальником належним чином, в повному обсязі та у повній мірі відповідають умовам цього договору та вимогам сторін. Датою виконання робіт вважається дата акту.

Згідно з ч.ч.4 -6 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акту виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акту.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.

Проте, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів, у розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження надання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТФ Дитячий супермаркет" позивачу обґрунтованої відмови від підписання Акту монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 25.01.2024 у визначений спірним Договором строк. Вказаний акт був підписаний уповноваженими представниками сторін за допомогою електронного підпису і скріплений печатками підприємств сторін без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, а тому роботи, які визначені в Акті монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 25.01.2024, вважаються виконаними й прийнятими Замовником без заперечень та зауважень в повному обсязі.

При цьому, відповідно до п. 4.10. договору, підписаний Сторонами Акт або відсутність обґрунтованої письмової відмови Покупця у строки, передбачені п.4.9 договору, є підтвердженням того, що пусконалагоджувальні роботи обладнання виконані постачальником належним чином, в повному обсязі та у повній мірі відповідають умовам цього договору та вимогам сторін. Датою виконання робіт вважається дата акту.

Крім того, на виконання умов договору поставки №824-ЕП від 13.05.2021 позивач склав податкову накладну №902 від 29.10.2021, розрахунок коригування №43 від 05.03.2024, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію.

Відповідно до п. 15.1 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.16.1.4 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.178. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

201.10. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Враховуючи вищенаведене, судом установлено, що зі спірних господарських операцій Позивачем виписано відповідачу податкові накладні та сплачено податок на додану вартість в доход Державного бюджету України, а відповідачем сформовано податковий кредит. Копії податкових накладних з розшифровками податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наявні в матеріалах справи.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ним подавались уточнюючі декларації щодо безпідставного нарахування податкового кредиту продавцем (позивачем) за оспорюваними накладними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на виконання умов Договору поставки №824-ЕП від 13.05.2021 позивач виконав монтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання у строки, визначені умовами вказаного договору, що підтверджується актом прийняття монтажних та налагоджувальних робіт від 14.12.2021, актом монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 25.01.2024, а відповідач, у свою чергу, прийняв виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання без заперечень та зауважень.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Дитячий супермаркет" грошові кошти у розмірі 534 235 грн. 61 коп., які є курсовою різницею внаслідок коливання курсу продажу долара США, встановленого на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Вимогами статті 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі №910/10191/17).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі № 910/763/13, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 916/706/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17.

Отже, сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншими нормативно-правовим актом.

Таким чином, курсова різниця є недоотриманою позивачем вартістю товару у зв`язку зі зміною його ціни за рахунок валютних коливань в бік збільшення.

Згідно п. 2.2 договору, оплата вартості обладнання здійснюється на наступних умовах:

2.2.1. попередня оплата в розмірі 20% від загальної вартості обладнання сплачується Покупцем згідно виставленого рахунка-фактури протягом 5-ти банківських днів з дати підписання даного Договору. Сума попередньої оплати в гривнях розраховується за формулою:

О1= 20%*K1*78 200,00

Де О1- сума попередньої оплати, грн.

де К1 - курс продажу долара США, встановлений на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню оплати, збільшений на 1%.

2.2.2. 20% від загальної вартості обладнання Покупець сплачує згідно виставленого рахунку-фактури впродовж 5-ти робочих днів після поставки обладнання, а саме з моменту підписання обома Сторонами видаткової накладної. Сума попередньої оплати в гривнях розраховується за формулою:

О2= 20%*K2* 78 200,00

Де 02- сума попередньої оплати, грн.

де К2 - курс продажу долара США, встановлений на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню оплати, збільшений на 1%.

2.2.3. 60% від загальної вартості обладнання покупець сплачує згідно виставленого рахунку-фактури впродовж 5-ти календарних днів після тестування обладнання впродовж 30 календарних днів на матеріалах Постачальника, що підтверджується підписанням Сторонами Акту монтажу та налагоджувальних робіт (Додаток №3). Сума оплати в гривнях розраховується за формулою:

О3=Во-О1-О2,

Де О3 - сума оплати грн.

Кз - курс продажу долара США, встановлений на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню відвантаження, збільшений на 1%.

Всі оплати здійснюються в грн. по курсу продажу долара США, встановлений на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню оплати, збільшений на 1%.

В платіжному доручені при оплаті кожної партії товару Покупець обов?язково повинен зазначити номер та дату договору на підставі якого здійснюється розрахунок.

У п.2.3 договору визначено, що розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюється в гривнях в безготівковому порядку шляхом банківського переказу. Днем здійснення кожного платежу вважається день зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Згідно з п.2.6 договору, після здійснення останнього платежу відповідно до п.2.2.3. Постачальник здійснює розрахунок середньо - зваженого курсу по якому були проведені дані оплати за наступною формулою:

Kc=(01+02+...+On):(01:K1+02:K2+...+On:Kn), де

Кс- середньо-зважений курс по якому були проведені оплати.

О1, О2, Оn - сума в грн. чергових оплат здійснених Покупцем відповідно до п.2.2.

К1, К2, Кn- курс продажу долара США, встановлений на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передував дню оплати чергового платежу, збільшений на 1%.

Якщо середньо - зважений курс Кс змінився більше ніж на 3% у порівняні з курсом Кв, то загальна сума сплачена відповідно до даного договору перераховується у відповідності з наступною формулою:

Воп = Оп+(78 200,00-01/K1-02/K2)

Оп - сума всіх попередніх оплат, відповідно до п.2.2.1, п. 2.2.2 та п. 2.2.3.

Воп - вартість Обладнання, в тому числі ПДВ (20%), з урахуванням перерахунку згідно п.2.5. грн.

Різниця в ціні, яка виникла на момент оплати згідно п. 2.6. розраховується за наступною формулою:

Рв=Во-Воп, де

Рв - різниця в вартості, яка доплачується Покупцем за Додатком-рахунком до Видаткової накладної Постачальника.(п.2.7 договору)

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України закріплено принцип свободи договору.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що кожна сторона у відповідних правовідносинах має поводити себе добросовісно, обачливо й розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, що випливає зі ст. 3 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.02.2022 у справі № 922/2182/21).

Також одним із принципів цивільного права є принцип заборони суперечливої поведінки. Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 30.11.2021 у справі № 910/4224/21).

За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що враховуючи принцип свободи договору, відповідач самостійно у п.п.2.2-2.7 Договору погодився на сплату курсової різниці.

Контррозрахунку заявленої до стягнення курсової різниці відповідач суду не надав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок несплаченої частини загальної вартості товару, сформованої внаслідок виникнення курсової різниці, суд зазначає, що нарахування курсової різниці в розмірі 534 235 грн. 61 коп. здійснено позивачем у порядку та в розмірах, визначених п.2.6 Договору, вказані розрахунки є обґрунтованими та арифметично вірними.

При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОЕКТ УКРАЇНА ЛТД" в розмірі 534 235 грн. 61 коп.

Отже, відповідач, у порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 534 235 грн. 61 коп. суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Дитячий супермаркет" (вул. Хороброго Святослава, 7, кв. 75, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 31984663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОЕКТ УКРАЇНА ЛТД" (вул. Пшенична, буд. 8, м. Київ, 03134, код ЄДРПОУ 36926475) заборгованість у розмірі 534 235 грн. 61 коп. та судовий збір у розмірі 8 013 грн. 53 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.08.2024.

Суддя А.І. Привалов