Рішення

від 02.07.2024 по справі 921/46/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 липня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/46/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

за участі секретаря судового засідання: Шмир А.І.

розглянув матеріали справи

за позовом: Керівника Теребовлянської окружної прокуратури, 48100, м. Теребовля, вул. 22 Січня, 14 в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації), 46021, м. Тернопіль, вул. М.Грушевського, 8

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації), 46001, м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 6

до відповідачів:

1. Теребовлянської міської ради, 48100, м. Теребовля, вул. Кн. Василька, 104-А, Тернопільський район, Тернопільська область;

2. Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, 46002, вул.Лисенка, 20а, м.Тернопіль;

3. Тернопільської районної державної адміністрації (Тернопільської районної військової адміністрації Тернопільської області) , 46009, м. Тернопіль, майдан Перемоги, 1

4. ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 . Фермерського господарства "С-Надія", 48131, с. Лошнів, Тернопільський район, Тернопільська область

про усунення перешкод у користуванні пам`яткою археології та землею

За участі представників:

Прокурор: Горбачевська Л.Я.;

Позивача: не з`явився;

третя особа: не з`явився;

Відповідача 1: не з`явився;

Відповідача 2: Шмігельська М.Я.;

Відповідача 3: не з`явився;

Відповідача 4: не з`явився;

Відповідача 5: не з`явився.

Суть справи: Керівник Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Теребовлянської міської ради, Головного управління Дердгеокадастру у Тернопільській області, Тернопільської районної державної адміністрації (Тернопільської районної військової адміністрації Тернопільської області), ОСОБА_1 , Фермерського господарства "С-Надія" про усунення перешкод власнику державі в особі Тернопільської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології місцевого значення поселення Остальці І та землею, на якій вона розташована, шляхом:

- визнання незаконним та скасування розпорядження Теребовлянської районної адміністрації від 10.10.2012 №540-од "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Лошнівської, Сущинської сільських рад" в частині затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 7,6574 га з метою надання в оренду для ведення фермерського господарства;

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Тернопільській області "Про надання в оренду земельної ділянки" №ТН/612508860:01:001/00000285 від 04.12.2013;

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №19-4385/14-18-СГ від 22.12.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Теребовлянської міської ради земельної ділянки площею 7,6574 га з кадастровим номером 6125088600:01:001:0409;

- скасування державної реєстрації за ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки площею 7,6574 га з кадастровим 6125088600:01:001:0409 з припиненням такого права;

- визнання недійсним договору оренди площею 7,6574 га з кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 від 10.03.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Тернопільській області та ОСОБА_1 ;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності Теребовлянської територіальної громади в особі Теребовлянської міської ради на земельну ділянку площею 7,6574 га з кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 з припиненням такого права;

- скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 7,6574 га з кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 з припиненням речових прав Теребовлянської територіальної громади в особі Теребовлянської міської ради та ОСОБА_1 ;

- стягнути з відповідачів понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на суму 21 196,00 грн на користь одержувача - Тернопільська обласна прокуратура, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ 2800.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/46/24 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 05 березня 2024 року о 12 год. 00 хв..

Станом на дату розгляду справи 05.03.2024 на адресу суду надійшли наступні документи:

- 23.02.2024 відповідача 2 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області відзив на позовну заяву /вх.№1587 від 25.02.2024/. До відзиву відповідачем долучено Оригінал договору оренди землі від 10.03.2014, укладеного між Управлінням Держземагенстства у Тернопільській області та ОСОБА_1 ;

- 05.03.2024 від Теребовлянської окружної прокуратури відповідь на відзив /вх.№1863 від 05.03.2024/; супровідний лист з долученням до матеріалів справи листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 19.02.20214 та копія наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №19-4385/14-18-СГ від 22.12.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Теребовлянської міської ради земельної ділянки площею 7,6574 га з кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 /вх.№1865 від 05.03.2024/.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05.03.2024 відкладено у справі №921/46/24 підготовче засідання на 21 березня 2024 року о 14 год. 00 хв..

Станом на дату розгляду справи 21.03.2024 на адресу суду надійшли наступні документи:

- 13.03.2024 на "електронний суд" від відповідача 2 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області заперечення ( відповідь на відзив) /вх.№2117 від 13.03.2024/;

- 21.03.2024 від відповідача 4 ОСОБА_1 клопотання про долучення доказів до матеріалів справи /вх.№2336 від 21.03.2024/, а саме: витяг з Державного реєстру речових прав, який підтверджує припинення договору суборенди б/н від 25.05.2020 р. земельної ділянки кадастровий номер 6125088600:01:001:0409 площею 7,6574 га, номер запису про інше речове право 37036326.

Ухвалою суду від 21.03.2024 було продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/46/24 на тридцять днів; відкладено у справі №921/46/24 підготовче засідання на 11 квітня 2024 року о 14 год. 00 хв.; повторно запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду: відповідачам: - Теребовлянській міській раді: відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; - заяви з процесуальних питань (при наявності); - Тернопільській районній державній адміністрації : відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; - заяви з процесуальних питань (при наявності); - ОСОБА_1 : - Оригінал договору оренди землі від 10.03.2014, укладеного між Управлінням Держземагенстства у Тернопільській області та ОСОБА_1 ; оригінал договору суборенди землі від 25.05.2020, укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 та ФГ "С-Надія"; відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; - заяви з процесуальних питань (при наявності); - Фермерському господарству "С-Надія": оригінал договору суборенди землі від 25.05.2020, укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 та ФГ "С-Надія"; відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; -заяви з процесуальних питань (при наявності); - Третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації: Пояснення щодо позову або відзивів із викладенням аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені ч.ч.3-7 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на дату розгляду справи 11.04.2024 на адресу суду надійшли наступні документи:

- 11.04.2024 від відповідача 5 Фермерського господарства "С-Надія" клопотання про долучення до матеріалів справи Листа №25 від 10.04.2024 /вх.№2915 від 11.04.2024/;

- 11.04.2024 від відповідача 4 ОСОБА_1 клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу Договору оренди землі від 10.03.2014, укладеного між Управлінням Держземагенстства у Тернопільській області та ОСОБА_1 ; оригінал Договору суборенди землі від 25.05.2020, укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 та ФГ "С-Надія".

В судовому засіданні 11.04.2024 прокурор щодо розгляду справи поклалася на думку суду.

Інші учасники справи в судове засідання 11.04.2024 не прибули, буль-яких інших заяв, клопотань на адресу суду не надходили.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2024 відкладено у справі №921/46/24 підготовче засідання на 26 квітня 2024 року о 10 год. 00 хв. Повторно запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду: Теребовлянській міській раді: відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України; Тернопільській районній державній адміністрації : відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України; Фермерському господарству "С-Надія": відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються; третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації: Пояснення щодо позову або відзивів із викладенням аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову.

24.04.2024 на "електронний суд" від Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області надійшла заява про розгляд справи без уповноваженого представника /вх.№3301 вді 24.04.2024/.

В судовому засіданні 26.04.2024 прокурор позовні вимоги підтримав, заявив суду, що ним подано всі можливі докази в обгрунтування заявлених вимог, а також про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Інші учасники справи в судове засідання 26.04.2024 не прибули, буль-яких інших заяв, клопотань на адресу суду не надходили.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/46/24 до судового розгляду по суті на 21 травня 2024 року о 14 год. 00 хв.

21.05.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Сидорук А.М. у відпустці. Ухвалою суду від 27.05.2024 повідомлено учасників судового процесу, що розгляд справи №921/46/24 по суті відбудеться 18 червня 2024 року о 15 год. 20 хв..

Представники позивача, третьої особи, відповідача 1, відповідача 3, відповідача 4, відповідача 5 в судове засідання 18.06.2023 не з`явилися, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Ухвалою господарського суду від 18.06.2024 відкладено розгляд справи №921/46/24 по суті на 02 липня 2024 року о 11 год. 00 хв.

В призначене на 02 липня 2024 року судове засідання з`явилися прокурор та повноважений представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача 2 - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області заперечила щодо поданого прокурором позову та просила в позові відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 02.07.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурором зазначено наступне:

Наказом Міністерства культури України №1224 від 28.11.2013 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення занесено об`єкти культурної спадщини, серед яких пам`ятка археології Поселення Остальці 1, охоронний номер l 888 - Тр.

Відповідно до інформації Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, облікової картки об`єкта культурної спадщини Поселення Остальці І являє собою багатошарове поселення трипільної культури, IV - ПІ тис. до н.е., бронзового віку (П - І тис. до н.е.), ранньозалізного віку (1 тис. до н.е.) та давньоруської культури ХІІ - ХІП ст., яке розташоване на західних околицях села Остальці, по лівому березі струмка, що впадає в р. Гнізна. Поселення виявлене у 2012 році державним підприємством «Охоронна археологічна служба України «Подільська археологія». Культурний шар на поселенні поширюється на площі 1,6030 га. Інтенсивність культурного шару на пам`ятці складає від 0,2 до 0,4 м.

22 червня 2012 року між управлінням культури Тернопільської ОДА та ОСОБА_1 укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини за №09-12, терміном дії до 22.06.2032.

Відповідно до акту технічного стану пам`ятки археології, який є додатком до охоронного договору територія поселення розорюється, культурний шар частково пошкоджений глибокою оранкою. Загальний стан пам`ятки задовільний.

Відповідно до п.1 зазначеного Договору користувач (власник) бере на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки археології Остальці І (багатошарове поселення трипільської культури, бронзового віку, раннього залізного віку та давньоруської культури ХІІ - ХІІІ ст.), площею 1, 6030 га.

Відповідно до п.5 договору на користувача покладено обов`язок, зокрема, утримувати територію пам`ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам`ятці. Не робити будь - яких прибудов до пам`ятки, не переробляти її ззовні, так і всередині, а також не вести будь - яких земляних робіт на території пам' ятки без спеціального письмового дозволу органу охорони. Також передбачено інші умови: не проведення земляних робіт (копання м, фундаментів, висаджування та корчування дерев, оранка глибиною більше 30 см і ін.) на пам`ятці археології Остальці І.

Як вбачається із наданих Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації карт та схем розташування пам`ятки Остальці І, остання знаходиться в межах земельної ділянки за кадастровим номером б 125088600:01 :001:0409. Вказане також підтверджується кадастровим планом земельної ділянки наданою сертифікованим інженером - землевпорядником ФО-П Камінським М.В., із якого вбачається що земельна ділянка під пам' яткою Остальці 1 знаходиться в межах земельної ділянки за кадастровим номером 6125088600:01 :001:0409.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області відомості про земельну ділянку площею 7,6574 га за кадастровим номером 6125088600:01 :ОО 1 :0409 внесено до Державного земельного кадастру 22.07.2013 за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Сущинської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області (розробник ПП "Оцінювач").

Технічна документація із землеустрою затверджена розпорядженням голови Теребовлянської Р ДА No 540 - од «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Лошнівської, Сущинської сільських рад».

Наказом Головного управління Держземагентства «Про надання в оренду земельної ділянки» №THJ6125088600:01 :ОО 1/00000285 від 04.12.2013 ОСОБА_1 надано в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 7,6574 га (кадастровий номер 6125088600:01:001:0409) для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Сущинської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.

10 березня 2014 року між ОСОБА_1 та управлінням Дрежземагентства у Тернопільській області укладено Договір оренди земельної ділянки площею 7,6574 га.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.08.2014 за Головним управління Держземагенства у Тернопільській області зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку (цільове призначення -- для ведення фермерського господарства) та зареєстровано право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 (номер запису 6555587).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №19-4385/14-18-СГ від 22.12.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Теребовлянській міській раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загально площею 2522,7552 га. Як вбачається із додатку до наказу серед переданих земельних ділянок є земельна ділянказа кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 (порядковий номер 153).

На підставі вказаного наказу Теребовлянською міською радою 01.03.2019 в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 (номер запису 30625350), а також зареєстровано зміни якими визначено Теребовлянську міську раду, як орендодавця земельної ділянки (номер запису 6555587).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.06.2020 за Фермерським господарством «С-Надія» зареєстровано право суборенди земельної ділянки 6125088600:01 :001 :0409 (номер запису 37036326).

Забезпечення охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь має важливе значення у контексті забезпечення конституційних культурно-духовних прав людини.

Потреба охороняти культурну спадщину проголошена на найвищому (конституційному) рівні. За ст. 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом.

Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Охорона культурного надбання держави, враховуючи те, що руйнування об`єктів культурної спадщини однієї країни є втратою для всього людства, є зобов`язанням України і перед світовою спільнотою.

Відносини щодо охорони культурної спадщини регулюються не лише національним законодавством, а й на міжнародно-правовому рівні.

Чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори»).

Прокурор в позовній заяві зазначає, що Теребовлянською районною державною адміністрацією порушено порядок визначення та зміни цільового призначення земель.

Відповідно до ст. 19 Конституції У країни, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами У країни.

Згідно зі ст. 19 ЗК України за основним цільовим призначенням земель виділяють, зокрема, землі водного фонду, рекреаційного призначення, землі житлової та громадської забудови, тощо.

Відповідно до ст. 20 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення(викуп) земель і затверджують проекти землеустрою, приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Визначення цільового призначення земельної ділянки здійснюється в процесі землеустрою.

Виходячи з того, що обов`язок землевласників та землекористувачів використовувати земельні ділянки виключно за їх цільовим призначенням (ст.ст. 91, 96 ЗК України) презюмується, на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Таким чином, присвоєння або зміна цільового призначення земельній ділянці визначає обсяг прав власника (землекористувача) щодо такої земельної ділянки, а також накладає на нього та інших учасників земельних відносин обмеження, зокрема в частині обов`язку використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням, з урахуванням особливостей, передбачених для певних категорій земель.

Як свідчать фактичні обставини та підтверджено відповідними доказами, на спірній земельній ділянці знаходиться пам`ятка археології. В силу прямої вказівки ст. 53 ЗК України ці землі належать до земель історико-культурного призначення.

За ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Таким чином, землі історико-культурного призначення не могли передаватись в оренду для сільськогосподарських потреб, а затвердження проекту землеустрою та відведення в оренду цих земель «для ведення фермерського господарства», що відповідає категорії земель

сільськогосподарського призначення, свідчить про порушення вимог законодавства при здійсненні землеустрою та визначенні цільового призначення спірних земель.

За таких обставин, визначаючи цільове призначення спірних земельних ділянок Теребовлянська районна державна адміністрація не могла визначати цільове призначення спірної ділянки та, з огляду на наявність режимоутворюючого об' єкта - пам`ятки археології, протиправно віднесла ділянку до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та примусового припинення прав на землю (ст..ст.141,143 ЗК України), а також для притягнення до відповідальності за порушення вимог земельного законодавства (ст..211 ЗК України).

За таких обставин, незаконне присвоєння спірній ділянці цільового призначення «для ведення фермерського господарства» з одного боку, надає право та зобов`язує ОСОБА_1 використовувати ділянку для вирощування сільськогосподарської продукції без урахування правового статусу режимоутворючого об' єкта, а з іншого - позбавляє Україн- ський народ загалом правомочностей власника земель історико-культурного призначення особливої цінності (археології) в тому обсязі, який дозволяє її статус, імперативно визначений у законі.

Оскаржуваним рішенням Теребовлянська районна державна адміністрація фактично у цивільний обіг введено обмежено оборотоздатні землі у якості земель сільськогосподарського призначення, оскільки на даний час фактично відсутні обмеження щодо відчуження прав на землю, проведення земляних чи інших робіт, які можуть зашкодити пам`ятці.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Велика Палата Верховного Суду у своїх висновках звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 16.02.2021 у праві № 910/2861/18, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20).

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

Заволодіння іншими особами, окрім держави, землями, на яких розташовані пам`ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення іншого власника, а отже, і нового володільця. Тому зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну сутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про цільове призначення земельної ділянки (для ведення фермерського господарства), які не відповідають фактичним обставинам, оскільки частина ділянки є землями історико-культурного призначення).

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, як органу державної виконавчої влади.

Ураховуючи викладене, з метою поновлення порушених прав держави та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології місцевого значення, державна реєстрація права власності на земельну ділянку площею 7,6574 га з кадастровим номером 6125088600:01 :001 :0409 за Теребовлянською міською радою, вимога про скасування державної реєстрації права власності, як складова негаторного позову, у цьому випадку є ефективним способом захисту, оскільки спрямована на скасування реєстрації прав Теребовлянської міської ради на землю, яка не є власником пам`ятки та земельної ділянки у її межах.

Задоволення цієї вимоги також створить передумови для оформлення прав Теребовлянської територіальної громади на земельну ділянку за межами пам`ятки археології, а державі - на землі історико-культурного призначення, на яких розташована пам`ятка.

Окрім державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено реєстрацію права оренди ділянки за ОСОБА_1 .

З огляду на те, що наявність зареєстрованого права оренди на земельну ділянку створює перешкоди у реалізації державою правомочностей власника землі у межах пам`ятки археології та користуванні самою пам`яткою, така реєстрац1я права оренди підлягає скасуванню.

Прокурор зазначає, що земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення та незатвердження документації із землеустрою щодо меж земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології та невизначення її категорії земель як «землі історико -культурного призначення» не може свідчити про втрату статусу об`єкта культурної спадщини та можливість набуття прав на пам`ятку іншими особами.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Враховуючи викладене, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 7,6574 га за кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 з припиненням речових прав Теребовлянської міської ради та ОСОБА_1 на цю ділянку, відомості про які містяться у Державному земельному кадастрі.

При цьому скасування реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки та надає можливість державі сформувати земельну ділянку під пам`яткою археології з визначенням її цільового призначення «землі історико-культурного призначення».

Частиною третьою статті 122 Земельного кодексу України (в редакції станом на 08.04.2012) визначено, що районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Розпорядженням голови Теребовлянської РДА №540 - од «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Лошнівської, Сущинської сільських рад» затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з метою надання в

оренду на 49 років для ведення фермерського господарства загальною площею 119,2390 га, в тому числі 37,8650 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у резерві. Як вбачається із доданих до розпорядження планів земельних ділянок, земельна ділянка площею 7,6574 га відводилась ОСОБА_1 за рахунок земель сільськогосподарського призначення резервного фонду.

Надалі Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012, який набрав чинності з 01.01.2013 розпорядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності визначено центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Відтак з 01.01.2013 розпорядником земельної ділянки за кадастровим номером 6125088600:01:001:0409визначено Головне управління Держземагентства у Тернопільській області.

Наказом Головного управління Держземагентства «Про надання в оренду земельної ділянки» "TH/6125088600:01 :001/00000285 від 04.12.2013 ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 125088600:01:001:0409.

Відповідно до ч. І ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, Розпорядження голови Теребовлянської РДА № 540 - од в частині що стосується земельної ділянки площею 7 ,6574 га, яким затверджено проект землеустрою, підлягає скасуванню з метою забезпечення можливості скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

При цьому, відповідачем за даною позовною вимогою зазначено Тернопільську районну державну адміністрацію (Тернопільську районну військову адміністрацію) як правонаступника Теребовлянської районної державної адміністрації. Так, відповідно до відомостей з ЄДРПОУ 24.05.2021 Теребовлянську районну державну адміністрацію припинено як юридичну особу шляхом реорганізації. Правонаступником визначено Тернопільську районну державну адміністрацію (Тернопільську районну військову адміністрацію).

Як зазначає прокурор, з огляду на викладене, з метою поновлення порушених прав власника частини земельної ділянки, розпорядження голови Теребовлянської РДА № 540 - од в частині що стосується земельної ділянки площею 7,657 4 га, наказ Головного управління Держземагентства у Тернопільській області №ТН/6125088600:01 :001/00000285 є незаконними та підлягають скасуванню.

Щодо скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області прокурор зазначає, що з урахуванням положень ст.ст. 53, 54 Земельного кодексу України, ст.ст. 17,34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» земельна ділянка історико-культурного призначення, площею 7,6574 га, яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 не може вибувати із державної власності. Спірна ділянка не підлягає передачі з державної до комунальної, або іншої форми власності в силу законодавства про охорону археологічноі спадщини.

За таких обставин наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №19-4385/14-18-СГ від 22.12.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» підлягає визнанню недійсним в частині передачі у комунальну власність Теребовлянської міської ради земельної ділянки площею 7,6574 га з кадастровим номером 6125088600:01:ОО1:0409 в силу розміщення на ній пам`ятки археології, чим порушено вимоги Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про охорону культурної спадщини», порушено виключне право власності держави України на земельні ділянки обмеженої оборотоздатності, створює реальні ризики пошкодження (знищення) частини археологічної спадщини України у результаті беззастережної передачі ділянки місцевій громаді для фермерського господарства без попереднього проведення археологічних досліджень та вилучення предмету охорони.

Стосовно визнання недійсним договору оренди землі, прокурор зазначає наступне:

Відповідно до висновку комісії про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства надана частина

земельної ділянки площею 1,6030 га, на якій знаходиться пам`ятка археології, приватизації, заставі, продажу на аукціоні підлягає та може бути передана в орендне користування за умови не проведення земляних робіт (копання ям, фундаментів, висаджування та корчування дерев оранка глибиною більше 30 см та ін.) та підписання охоронного договору з органами охорони культурної спадщини. Дані обмеження мають бути внесені в договір оренди землі з обов`язковим пред`явленням технічної документації по встановленню (відновленню) меж органу охорони культурної спадщини).

В той же час, в Договорі оренди від 10.03.2014 обмеження щодо використання земельної ділянки не відображено.

Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 у справі № 912/1592/20 зазначив, що суборенда земельної ділянки, виходячи з положень ст. 8 Закону країни «Про оренду землі», обмежується умовами договору оренди земельної ділянки та не може суперечити йому, а чинність договору суборенди припиняється при припиненні договору оренди земельної ділянки. Отже, суди дійшли обтрунтованого висновку, що право суборенди земельної ділянки є похідним від права оренди земельної ділянки та не існує поза існуванням права оренди.

У постанові від 16.03.2018 у справі № 910/17082/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що зважаючи на встановлення обставин визнання недійсним договору оренди згідно з судовим рішенням у справі № 910/6981/17, суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про припинення зобов`язань сторін за зазначеним договором, а відтак і припинення зобов`язань сторін за договором суборенди. Таким чином, право суборенди припиняється з припиненням права оренди. Ураховуючи викладене, визнання недійсним договору суборенди чи скасування державної реєстрації права суборенди для усунення державі перешкод у користуванні ділянкою, на якій знаходиться пам`ятка археології національного значення, не є необхідним.

Враховуючи наведене, прокурор просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами у справі докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судом встановлено наступне:

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 06.04.2012 № 168-агп надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення в оренду терміном 49 років для ведення фермерського господарства площею 113,5384га.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 10.10.2012 № 540-од затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Лошнівської, Сущінської сільських рад.

Наказом Міністерства культури від 28.11.2013 № 1224 занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини, зокрема, Тернопільська область, Теребовлянський район, Сущинська сільська рада: поселення Остальці І, енеолітична доба (трипільська культура, ІУ-ІІІ тис. до н.е.); Бронзовий вік (ІІ-У ст..); ранньозалізний вік (1 тис до н.е.), давньоруська культура ХІІ-ХІІІст.; західні околиці села, лівий берег струмка, притоки правого берега р.Гнізна; памятка археології; на обліку не перебував.

Відповідно до Акту № 030-А від 03.07.2012 технічного стану пам`ятки археології Остальці І, загальний стан пам`ятки добрий.

Наказом Держземагенства у Тернопільській області від 04.12.2013 № ТН/6125088600:01:001/00000285 надано в оренду терміном на 49 років гр.. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 7,6574га, кадастровий номер 6125088600:01:001:0409 для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Сущинської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2014 між Управлінням Держземагенства у Тернопільській області та ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі для ведення фермерського господарства на території Сущинської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,6574. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 96686,39 грн.

Відповідно до п.8 договору, договір укладено на 49 років /у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою/. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.п.15,16 Договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду для створення фермерського господарства; цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства /землі с/г призначення/.

Згідно із п.18 договору підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є розпорядження голови РДА № 168-ог від 06.04.2012.

22.06.2012 між Управлінням культури Тернопільської облдержадміністрації /орган охорони/ та гр. ОСОБА_1 /далі: користувач /власник/ був укладений Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 09-12, відповідно до умов якого користувач /власник/ бере на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки археології Остальці І (багатошарове поселення трипільської культури, бронзового віку, раннього залізного віку та давньоруської культури ХІІ-ХІІІст.), площею 1,6030 га. /охоронний номер № 1188, Тернопільська обл.., Теребовлянський р-н, с.Остальці/.

Відповідно до умов Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 09-12, термін дії цього договору з 22.06.2012 по 22.06.2032. У разі зміни в установленому порядку користувача /власника/ новий користувач /власник/ зобов`язаний укласти з органом охорони новий договір. Розпорядження органу охорони в межах його повноважень є обов`язковим для користувача /власника/. Користувач /власник/ несе відповідальність за рухоме і нерухоме майно, що належить до пам`ятки.

Користувач /власник/ зобов`язується: використовувати пам`ятку /частину пам`ятки/ виключно за первинним призначенням; здійснювати продаж, передачу у володіння, користування чи управління пам`ятки /її частини/ тільки після письмової згоди органу охорони; утримувати пам`ятку /її частину/ в належному санітарному, протипожежному і технічному стані; утримувати територію пам`ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам`ятці; не робити будь яких прибудов до пам`ятки, не переробляти її ззовні, так і всередині, а також не вести будь-яких земляних робіт на території пам`ятки без спеціального письмового дозволу органу охорони; не використовувати пам`ятку /її частину/ як постійне або тимчасове житло, якщо таке використання не передбачене цим договором; погоджувати в установленому порядку з органом охорони розміщення реклами, інших написів та позначок на пам`ятці, її частинах та елементах, на її території та в її охоронній зоні; негайно повідомляти орган охорони про будь-яке руйнування, пошкодження, аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду пам`ятці / її частині/, і своєчасно вживати заходів для приведення пам`ятки / її частини/ в належний стан; своєчасно проводити поточний і капітальний ремонт пам`ятки /її частини/ і роботи з упорядження території пам`ятки, виконувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни, передбачені п.13 цього договору, а у разі потреби в терміни, визначені окремим розпорядженням органу охорони; у разі самовільного проведення користувачем /власником/ робіт, пов`язаних із перебудовою чи переробленням, які призвели до спотворення пам`ятки, її території чи охоронних зон, їх наслідки повинні бути усунуті за рахунок користувача /власника/ в терміни, визначені письмовим розпорядженням органу охорони; у разі невиконання користувачем /власником/ вимог законодавства так умов цього договору орган охорони накладає в установленому порядку на користувача /власника/ штрафні санкції у відповідності до вимог ст..ст.43,44 Закону України "Про охорону культурної спадщини", а також зобов`язує користувача /власника/ відшкодувати завдані ним збитки.

Контроль за виконанням цього договору здійснює ОСОБА_2 , директор Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам`яток історії та культури.

Відповідно до Акту технічного стану пам`ятки археології Остальці І (багатошарове поселення трипільської культури, бронзового віку, раннього залізного віку та давньоруської культури ХІІ-ХІІІст., № 1888 в реєстрі ново виявлених пам`яток /додаток до Охоронного договору № 09-12 від 22 червня 2011/, територія поселення розорюється, культурний шар частково пошкоджений глибокою оранкою. Загальний стан пам`ятки задовільний.

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо вiдведення земельних дiлянок, вiдповiдно до вимог ст.186-1 Земельного кодексу України / в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/, погоджений комiсiєю, до складу якої входив також представник органу охорони культурної спадщини. Так, у висновку комiсiї вiд 22.08.2012 № 248 зазначено: «частина земельної ділянки площею 1,6030 га, на якiй знаходиться пам`ятка археологiї, приватизацiї, заставi, продажу па аукцiонi не підлягає та може бути передана в орендне користування за умови не проведення земляних робiт (копання ям, фундаментiв, висаджування та корчування дерев, оранка глибиною бiлыше 30 см, та iн.) та пiдписання охоронного договору з органом культурної спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Як зазначено вище, 22.06.2012 між Управлінням культури Тернопільської облдержадміністрації /орган охорони/ та гр. ОСОБА_1 /далі: користувач /власник/ був укладений Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 09-12, термін дії цього договору з 22.06.2012 по 22.06.2032.

Вiдомостi про земельну ділянку з кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 площею 7,6574 га внесено до Державного Земельного кадастру 22.07.2013 року за цiльовим призначенням для ведення фермерського господарства, землi сiльськогосподарського призначення на пiдставi технічної документації iз землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурi (на мiсцевостi) на територiї Сушинської сiльської ради Теребовлянського району Тернопільської областi, розробник ПП «Оцiнювач».

Отже, па момент прийняття розпорядження голови Теребовлянської районної державної адміністрації вiд 10.10.2012 № 540-од земельна ділянка за кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 належала до земель сiльськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

У відповідності до ст..122 Земельного кодексу України /в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження/ районнi державнi адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крiм випадкiв, визначених частиною сьомою цієї статті) у власнiсть або у користування у межах сiл, селищ, мiст районного значення для всiх потреб та за межами населених пунктів для, зокрема, сiльськогосподарського використання.

Законом України «Про охорону культурної спадщини» передбачено встановлення меж i режимiв використання певних територій, зокрема території пам`ятки охоронюваних археологічних територій, визначення зон охорони (охороннi зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару) і буферних зон, оголошення комплексу (ансамблю) пам`яток історико-культурним заповідником або територією історико-культурною заповідною територією.

У відповідності до ст..34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлення зон охорони пам`яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення.

Прокурор у· позовній заявi зазначає, що земельна ділянка, передана в оренду гр. ОСОБА_1 , належить до земель iсторико-культурного призначення. Разом з тим, згiдно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка за кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 належить до земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

Порядок встановлення та змiна цільового призначення земельних дiлянок врегульовано нормами ст. 20 Земельного кодексу України, вiдповiдно до якої віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Змiна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами мiсцевого самоврядування, якi приймають рiшення про затвердження проектiв землеустрою щодо вiдведення земельних дiлянок та передачу цих дiлянок у власнiсть або надання у користування вiдповiдно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. Змiна цiльового призначення земельних дiлянок здiйснюється за проектами землеустрою щодо їх вiдведення.

У відповідності до ст..53,54 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, об`єктів культурної всесвітньої спадщини, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, які надані та використовуються для потреб охорони культурної спадщини, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Статтею 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. Встановлення зон охорони пам`яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земельної ділянки, зміна функціонального призначення території, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, не є підставою для припинення обмежень у використанні земель, встановлених у зв`язку з наявністю таких об`єктів.

Статтею 21 Закону України "Про державний земельний кадастр визначено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 має площу 7,6574га, а пам`ятка археології займає площу 1,6030га, територія пам`ятки та її межі в натурі /на місцевості/ не визначені.

Відповідно до ст..14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» територія пам`ятки - це територія, історично і топографічно пов`язана з розпланувально-просторовою еволюцією пам`ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим її використання з метою збереження цілісності пам`ятки.

Межі та режими використання території пам`ятки визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.

Рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам`ятки приймається:

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо територій пам`яток національного значення;

органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо територій пам`яток місцевого значення.

Порядок визначення меж та режимів використання території пам`ятки та затвердження науково-проектної документації встановлюється Кабінетом Міністрів України. Режим використання території пам`ятки встановлює обмеження діяльності у використанні відповідної території (земель). Будь-яка діяльність у межах території пам`ятки має здійснюватися з дотриманням режиму використання пам`ятки, у тому числі всіх обмежень у використанні земель, зокрема у сфері забудови.

В матеріалах справи відсутні докази/, підтверджуючи прийняття повноваженими органами рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 із земель сільськогосподарського призначення на землі історико-культурного призначення.

Щодо позовних вимог Керівника Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації про усунення перешкод шляхом, зокрема, визнання незаконними та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Тернопільській області "Про надання в оренду земельної ділянки" №ТН/612508860:01:001/00000285 від 04.12.2013; наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №19-4385/14-18-СГ від 22.12.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Теребовлянської міської ради земельної ділянки площею 7,6574 га з кадастровим номером 6125088600:01:001:0409, суд зазначає наступне:

Рiшенням Конституцiйного Суду Украi'ни вiд 16.04.2009 року № 7-рп/2009 визначено, що ненормативнi акти передбачають конкретнi приписи, зверненi до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово i пiсля реалiзацiї вичерпують свою дiю. Ненормативні правовi акти с актами одноразового застосування, вичерпують свою дiю фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасованi чи змінені після їх виконання.

Приймаючи до уваги, що наказ Головного управління Держземагентства у Тернопільській області "Про надання в оренду земельної ділянки" №ТН/612508860:01:001/00000285 від 04.12.2013; наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №19-4385/14-18-СГ від 22.12.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Теребовлянської міської ради земельної ділянки площею 7,6574 га з кадастровим номером 6125088600:01:001:0409, які є ненормативними актами, після реалізації яких вичерпали свою дію, оскільки укладено договір оренди земельної ділянки та органом місцевого самоврядування зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, відтак суд вважає позовні вимоги прокурора в цій частині такими, що не підлягають до задоволення.

За змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Верховним Судом в Постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 зазначено, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати . По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Отже, як встановлено судом при розгляді даної справи:

- 10 березня 2014 року між ОСОБА_1 та управлінням Дрежземагентства у Тернопільській області укладено Договір оренди земельної ділянки площею 7,6574 га. на 49 років; згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.08.2014 за Головним управління Держземагенства у Тернопільській області зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку (цільове призначення -- для ведення фермерського господарства) та зареєстровано право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 (номер запису 6555587).

- 22 червня 2012 року між управлінням культури Тернопільської ОДА та ОСОБА_1 укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини за №09-12, терміном дії до 22.06.2032.

Відповідно до п.1 зазначеного Договору користувач (власник) бере на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки археології Остальці І (багатошарове поселення трипільської культури, бронзового віку, раннього залізного віку та давньоруської культури ХІІ - ХІІІ ст.), площею 1, 6030 га.

Відповідно до л.5 на користувача покладено обов`язок, зокрема, утримувати територію пам`ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам`ятці. Не робити будь - яких прибудов до пам`ятки, не переробляти її ззовні, так і всередині, а також не вести будь - яких земляних робіт на території пам' ятки без спеціального письмового дозволу органу охорони. Також передбачено інші умови: не проведення земляних робіт (копання м, фундаментів, висаджування та корчування дерев, оранка глибиною більше 30 см і ін.) на пам`ятці археології

ОСОБА_3 листі вих..№ 25 від 10.04.2024 Голова ФГ "С-Надія" зазначає, що на даний момент земельна ділянка площею 7,6574 га з кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 засіяна і на ній вирощується озима пшениця.

- Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав станом на 22.02.2024 орендарем земельної ділянки площею 7,6574 га з кадастровим номером 6125088600:01:001:0409 є ОСОБА_1 ; договір суборенди земельної ділянки припинено;

- В матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючі порушення орендарем ОСОБА_1 умов Договору оренди земельної ділянки від 10 березня 2014 року та умов охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини за №09-12 від 22.06.2012;

- Позивач у даній справі Тернопільська обласна військова адміністрація в листі /наявний в матеріалах справи/ зазначає, що військова адміністрація не є розпорядником земельної ділянки площею 7,6574га з кадастровим номером 6125088600:01:001:0409, на якій розташована пам`ятка археології місцевого значення Поселення Остальці І, на території Теребовлянської міської територіальної громади Тернопільського району та зауважує, що обмеження у використанні земельної ділянки під пам`яткою археології місцевого значення Поселення Остальці І були виписані в охоронному договорі між управлінням культури обласної державної адміністрації та ОСОБА_1 .

- Прокурором в судовому засіданні не доведено факту порушень орендарем правил землекористування на території археологічної пам`ятки та не подано будь яких доказів на підтвердження факту порушення прав та інтересів держави в даному спорі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що правові та фактичні підстави для задоволення позову Керівника Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації) відсутні, у зв`язку з чим суд відмовляє в його задоволенні в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові судовий збір покладається на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 22.08.2024.

Суддя А.М. Сидорук