Рішення

від 19.08.2024 по справі 924/381/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2024 р. Справа №924/381/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Буй К.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницької міської ради, м.Хмельницький

до ФОП Дьяченко Людмили Ярославівни, м.Київ

про стягнення 71121,19 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Геологів, 13 у м. Хмельницькому

Представники сторін:

Від позивача: Кучевська Г.В. - на підставі витягу з ЄДР;

Від відповідача: не з`явився.

У судовому засіданні 19.08.2024р. з оголошенням перерви 17.07.2024р. та 06.08.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Хмельницької міської ради, м.Хмельницький до ФОП Дьяченко Людмили Ярославівни, м.Київ про стягнення 71121,19 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Геологів, 13 у м. Хмельницькому.

Ухвалою суду від 17.04.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №924/381/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11:00 год. "30" квітня 2024 р.

Ухвалою суду від 01.05.2024р. розгляд справи у підготовчому засіданні суду перепризначено у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 15.05.2024р. відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні суду.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 27.05.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.

На адресу суду 11.06.2024р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 11.06.2024р. задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в судовому засіданні.

На адресу суду 14.06.2024р. від позивача надійшла відповідь на відзив та заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі .

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 24.06.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.

На адресу суду 11.06.2024р. від представника відповідача надійшли додаткові пояснення до клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 01.07.2024р. відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, задоволено клопотання представника відповідача про поновлення строку та долучення відзиву до матеріалів справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 17.07.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 06.08.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.

Уповноважений представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача під час судового розгляду спору та у наданому відзиві заперечує проти позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що 30.09.2015 року ОСОБА_1 зверталась до Хмельницької міської ради з клопотанням про надання в оренду земельну ділянку для обслуговування єдиного майнового комплексу, однак рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради було вирішено відмовити ОСОБА_1 у наданні в оренду земельної ділянки, на якій розмішені об`єкти нерухомості, які належать ОСОБА_1 , що свідчить, на думку відповідача, про незацікавленість Хмельницької міської ради в укладенні договору оренди земельної ділянки.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1696 від 27.05.2010 року набула право власності лише на нежитлове приміщення речового ринку з комплексом капітальних споруд (громадського туалету та КНС) загальною площею 386,6 кв.м., тому відповідачем фактично використовувалася земля виключно під об`єктами нерухомого майна, що знаходилися у його власності .

Позивачем не доведено площу фактично використовуваної відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, а також розмір орендної плати.

Позивач у відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача. Зазначає, що відповідачем не доведено належними доказами, що для обслуговування належних йому на праві власності об`єктів нерухомого майна він користується земельною ділянкою іншої площі та не зазначено, яка норма чинного законодавства дає можливість визначати розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування об`єкта нерухомого майна, лише з безпосередньої площі самого об`єкта нерухомого майна.

Крім того позивач зазначає, що предметом спору у даній справі є земельні ділянки площею 465 кв.м кадастровий номер 6810100000:10:001:0755 та площею 248 кв.м кадастровий номер 6810100000:10:001:0753, які призначені для обслуговування нежитлового приміщення речового ринку з комплексом капітальних споруд (громадського туалету та КНС). Тому, на думку позивача, посилання відповідача на дані обставини та на ст. 120 ЗК України є безпідставним.

Позивач також наголошує, що оскільки відповідачем не сформована земельна ділянка іншою площею та конфігурацією для обслуговування належних йому об`єктів нерухомого майна, тому він у визначений позовом період користувався земельною ділянкою саме тієї площі, яка є сформованою та зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

Тому позивач вважає, що всі аргументи, викладені у відзиві, датованому 11.06.2024р. є безпідставними і не мають жодного правового значення для вирішення даної справи, оскільки не підкріплені жодними доказами. При цьому Хмельницькою міською радою, на думку позивача, доведено належними доказами існування протягом усього періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, та з врахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.02.2019 у справі №923/921/17, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 29.05.2019 у справі №922/955/18, від 11.06.2019 у справі №922/551/18, від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 06.08.2019 у справі №922/3560/18, від 27.08.2019 у справі № 922/2762/18, від 29.08.2019 у справі №922/3443/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, від 02.06.2020 у справі №922/2417/19, від 09.03.2021 у справі №922/1453/20, від 09.12.2021 у справі №922/4264/20, від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, від 10.10.2022 у справі №922/1336/21, від 04.10.2022 у справі №922/1717/20, від 22.07.2023 №918/779/22.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 (далі - відповідач) є власником нежитлового приміщення речового ринку з комплексом капітальних споруд (громадський туалет та КНС) загальною площею 386,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З моменту оформлення права власності на нерухоме майно відповідач права на землю не оформляла, користувалась земельними ділянками для обслуговування нежитлових приміщень без правовстановлюючих документів, плату за користування даними земельними ділянками не здійснювала.

Управлінням земельних ресурсів було направлено запит на адресу Головного управління ДПС Хмельницькій області стосовно ОСОБА_1 з метою здійснення контролю за використанням земельних ділянок з порушенням земельного законодавства щодо надання інформації по сплаті орендної плати/земельного податку за земельні ділянки по АДРЕСА_1 за період 2020-2023р.

На запит Головним управлінням ДПС Хмельницькій області листом від 12.12.2022р. за №10031/5/22-01-24-12 та від 31.07.2023р. №11440/5/22-01-24-12 було повідомлено, що інформація щодо сплати ОСОБА_1 коштів орендної плати або земельного податку відсутня.

На підставі вищевказаних відомостей управлінням земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради було зроблено запити до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. У відповідь на який було отримано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та нараховано розмір орендної плати в період з 01.12.2020р. по 16.01.2023р., який мав би сплатити відповідач у випадку дотримання вимог чинного законодавства України щодо укладення договору оренди землі.

Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань, Хмельницька міська територіальна громада в особі Хмельницької міської ради була позбавлена можливості отримати дохід у розмірі 71 121,19 грн. від здачі земельної ділянки в оренду в період з 01.12.2020р. до 16.01.2023р.

ОСОБА_1 не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованого ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).

Відповідно до ст. 288.5 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку - для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше З відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а Хмельницька міська рада (потерпілий) втратила належне їй майно (кошти від орендної плати) у розмірі 71 121,19 грн.

Розмір доходу відповідача у період з 01.12.2020р. до 16.01.2023р. було розраховано Хмельницькою міською радою як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

За положеннями ст. 289 Податкового кодексу України розмір земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначається на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно ст.20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який є підставою для розрахунку розміру орендної плати відповідно до процентної ставки, встановленої рішенням Хмельницької міської ради.

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 17 06.2020р., від 12.12.2022р. та від 06.02.2023р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 248 кв.м відповідно становить: за 2020 рік - 302 662 грн., за 2021 рік - 302 662 грн., за 2022 рік - 332 993 грн. та за 2023 рік - 382 867 грн.

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 17.06.2020р., від 12.12.2022р. та від 06.02.2023р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 465 кв.м відповідно становить:за 2020 рік - 567 491 грн., за 2021 рік - 567 491 грн., за 2022 рік - 624 362 грн. та за 2023 рік - 717 875 грн.

Розрахунок зазначеної у позові суми здійснено шляхом застосування орендних ставок 4% та 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначеної у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен рік використання. Згідно рішення дев`ятнадцятої сесії міської ради №64 від 29.08.2012 року "Про впорядкування орендної плати за землю та втрату чинності рішень сесії міської ради" затверджено орендні ставки, а саме відсотки від нормативної грошової оцінки, що враховується для розрахунку річної плати за землю.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Положеннями ст. ст. 13, 14, 142, 143, 145 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За змістом ст. ст. ст. 80, 83, 90 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач з 27.05.2010 року є власником нежитлового приміщення речового ринку з комплексом капітальних споруд (громадський туалет та КНС) загальною площею 386,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, відсутні докази того, відповідач оформив право на землю, натомість відповідач користувався земельними ділянками для обслуговування нежитлових приміщень без правовстановлюючих документів, плату за користування даними земельними ділянками не здійснював.

Відповідно до п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України) плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 14.1.136 п.14.1 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Відповідно до п.286.1. ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 39 ЗК України та Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, укладеним та зареєстрованим відповідно до закону.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач правомірно володіє лише об`єктом нерухомого майна по АДРЕСА_1 , проте, правовстановлюючих документів на земельну ділянку не отримав, жодних прав щодо вказаної земельної ділянки не зареєстрував.

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будівлю, споруду чи будинок не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними і правові підстави стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати визначені саме статтями 1212 та 1214 ЦК України.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння: 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні: 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Така правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №922/3412/17, відповідно до яких вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Крім цього, даними рішеннями судів визначено, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання ЇЇ власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Так, відповідач зберіг (заощадив) у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати, яка мала бути сплачена за володіння і користування земельною ділянкою 386,6 кв.м. по АДРЕСА_1 .

З вищевикладеного, суд приходить до висновку про правомірність здійснення нарахування позивачем відповідачу безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в розмірі 71 121,19 грн., суд встановив, що остання нарахована в межах можливих нарахувань та дійшов висновку про правомірність її нарахування.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ: 33332218, 29013, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3) 71 121,19 грн. (сімдесят одну тисячу сто двадцять одну гривню 19 коп.) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Геологів, 13 у м.Хмельницькому (р/р UA328999980314020611000022002, ЄДРПОУ 38045529, одержувач коштів: УК у м.Хмельниц./м.Хмельниц./24062200, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву) (родючого шару грунту) без спеціального дозволу).

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської ради судовий збір в сумі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради (р/р UA698999980314070535000022002, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 38045529, одержувач коштів: УК у м.Хмельниц./м.Хмельниц./21080500, призначення платежу інші надходження).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22.08.2024р.

СуддяО.Д. Вибодовський

Віддрук. 1 - до справи.

Представникам сторін - надіслати до кабінету ЕС.