Постанова

від 20.08.2024 по справі 910/10854/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10854/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Родіонова О.О.

боржника - арбітражний керуючий Іванченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМ СКВЕР"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 22.05.2024

у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. (головуючого), Пантелієнка В.О., Остапенка О.М.

у справі № 910/10854/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС ТЕХ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/10854/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс".

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайм сквер", як уповноважена особа засновників (учасників) боржника, 01.05.2024 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайм сквер" про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/10854/23 за вказаною апеляційною скаргою.

Рух касаційної скарги

4. 10.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙМ СКВЕР" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 910/10854/23, сформована в системі "Електронний суд" 10.06.2024.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМ СКВЕР" у справі № 910/10854/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024.

6. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМ СКВЕР" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 910/10854/23 залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 910/10854/23.

7. 09.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙМ СКВЕР" направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучило квитанцію про сплату

№ 7FTS-R586-YZ4E від 09.07.2024, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 910/10854/23.

8. Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/10854/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМ СКВЕР" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024; призначено розгляд касаційної скарги на 20.08.2024 о 10:00 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

9. Не погоджуючись із вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайм сквер" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

10. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

10.1 Судом апеляційної інстанції не враховано, наявність у скаржника права ретроспективного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи визначення 23.04.2024 Північним апеляційним господарським судом процесуального статусу ТОВ "Тайм сквер" у справі

№ 910/10854/23.

10.2 Судом апеляційної інстанції не враховано, що набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України.

10.3 Судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 17.10.2019 у справі № 910/21156/16, від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14, від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20, від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23.

11. Представник скаржника в судовому засіданні 20.08.2024 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. Розпорядником майна боржника подано відзив на касаційну скаргу в якому остання просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

13. Розпорядник майна боржника в судовому засіданні 20.08.2024 заперечила проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.

Позиція Верховного Суду

14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/10854/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс".

18. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайм сквер", як уповноважена особа засновників (учасників) боржника, 01.05.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2023, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

19. Як встановлено судом апеляційної інстанції, у апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване наступними доводами.

19.1 23.04.2024 Північним апеляційним господарським судом, у складі колегії суддів: головуючого - Сотнікова С.В., суддів: Пантелієнка В.О., Остапенка О.М., було відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10854/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайм сквер" (як уповноважена особа засновників (учасників) боржника) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024.

19.2 Набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України.

19.3 Саме з набранням законної сили такою ухвалою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України.

19.4 Використовуючи право ретроспективного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, та у зв`язку із визначенням 23.04.2024 Північним апеляційним господарським судом процесуального статусу ТОВ "Тайм сквер" у справі № 910/10854/23, з урахуванням вимог статті 256 ГПК України, скаржник заявляє про поновлення строку на апеляційне оскарження.

20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відхилено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху; роз`яснено право подати заяву із зазначенням інших підстав та доказів на їх підтвердження для поновлення строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

21. При цьому, мотивувальна частина ухвали містить висновок про те, що апеляційна скарга подана 01.05.2024, тобто скаржник пропустив встановлений статтею 256 ГПК України десятиденний строк на звернення із апеляційною скаргою, а клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не містить будь-яких фактичних обставин, які стали причиною для пропуску процесуального строку, відтак у суду відсутні підстави визнавати такі обставини поважними та поновлювати процесуальний строк. Одночасно, колегія суддів вважала помилковими посилання скаржника на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 про визначення процесуального статусу ТОВ "Тайм сквер" у даній справі, позаяк процесуальний статус уповноваженої особи засновників (учасників) боржника у справі про банкрутство визначається самим рішенням учасника боржника брати участь у справі та статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства, яка містить відповідне визначення такої особи як учасника справи. Відповідні обставини щодо процесуального статусу можуть встановлюватись судом при прийнятті процедурних рішень у справі про банкрутство.

22. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.05.2024 представник уповноваженої особи засновників (учасників) боржника адвокат Родіонова О.О. подала заяву про поновлення процесуального строку, яка мотивована тим, що уповноважена особа засновників (учасників) боржника набуває права на апеляційне оскарження лише після встановлення судом її процесуального статусу як учасника справи, що на думку скаржника, було установлено в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у даній справі в межах іншого апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ТОВ "Тайм сквер" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024. Використовуючи право ретроспективного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство та у зв`язку з визначенням 23.04.2024 апеляційним судом процесуального статусу ТОВ "Тайм сквер" заявлене клопотання про поновлення процесуального строку.

23. Отже, як зазначено судом апеляційної інстанції, скаржник фактично навів ті ж самі доводи в обґрунтування поважності пропуску строку, що були заявлені у попередньому клопотанні, яке розглянуто судом і у його задоволенні відмовлено ухвалою від 13.05.2024. При цьому, будь-яких нових обставин, які стали причиною пропуску процесуального строку скаржник не наводить.

24. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

25. В силу особливостей провадження у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення (ухвали, постанови) у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства. Тобто, у справах про банкрутство склад учасників справи визначався Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (частина п`ята статті 41 ГПК України), а з дня введення в дію КУзПБ - цим Кодексом.

26. За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є: сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

27. Разом з тим, встановлення права особи на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство слід здійснювати з урахуванням визначеного зазначеними нормами кола учасників справи про банкрутство і дотримання процесуальних строків на оскарження у відповідній інстанції.

28. Право учасника справи на апеляційне оскарження - це диспозитивне право, яке реалізується таким суб`єктом на власний розсуд у встановлених процесуальним законом межах, які є процесуальними фільтрами і визначають, зокрема, ухвали, що підлягають апеляційному оскарженню, та строки подання апеляційних скарг.

29. За змістом приписів статей 17, 254 ГПК України процесуальним законом виокремлено коло осіб, наділених правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: (1) учасники справи; (2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

30. Системний аналіз приписів статей 17, 42, 44, 254, 255 ГПК України засвідчує те, що на відміну від осіб, які не брали участі у справі, учасники справи наділені правом оскаржувати судові рішення у такій справі в силу закону, згідно з пунктом 5 частини першої статті 42 ГПК України (за винятком встановлених законом обмежень).

31. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

32. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 17.10.2019 у справі № 910/21156/16.

33. Водночас, за змістом Рішення Конституційного суду від 01.12.2004 у справі № 1/10/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу (1501-06) та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

34. Визначений положеннями ГПК України підхід щодо визначення кола осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, не може бути в повній мірі застосовним під час здійснення провадження у справі про банкрутство, оскільки з моменту відкриття такого провадження права і обов`язки його учасників, окрім норм ГПК України, визначаються також і нормами КУзПБ.

35. Колегія суддів звертає увагу, що в силу встановленого законом правового регулювання процедур банкрутства, прийняття судом рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника може спричинити вплив на права та інтереси необмеженого кола осіб (наприклад, учасників/власника боржника, працівників боржника, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банківських установ, контрагентів боржника у господарських/цивільних відносинах тощо).

36. Разом з тим, настання таких наслідків прямо встановлене законом і не може тлумачитися судом як порушення прав та інтересів інших осіб (в процесуальному аспекті), а, відтак, як підстава для звернення до суду, у інший спосіб, ніж прямо передбачений КУзПБ, з метою захисту порушених вимог та інтересів кожного, чиїх прав та інтересів відкриття провадження у справі про банкрутство може стосуватися.

37. Тобто, наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство слід в першу чергу тлумачити не як порушення, а як встановлені законом обмеження прав та інтересів відповідних осіб. Водночас, набуття такими особами статусу учасника (сторони) провадження у справі про банкрутство навпаки надає додаткові можливості (інструменти) з метою захисту порушених прав та інтересів.

38. Нормами КУзПБ чи ГПК України не передбачено прямої заборони на оскарження ухвал, які були постановлені господарським судом до вступу певної особи у справу чи набуття нею процесуального статусу учасника справи про банкрутство.

39. Відповідно до частин другої та третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

40. Водночас, під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, як правило, приймають участь три учасники - сторони (ініціюючий кредитор або декілька ініціюючих кредиторів, боржник) та арбітражний керуючий, про права, обов`язки та інтереси яких прямо зазначається як в мотивувальній частині ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, так і в резолютивній частині цього рішення.

41. Отже, системний аналіз приписів статей 42, 254, 255 ГПК України та статей 1, 9, 45 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що не позбавлені права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор та боржник, які наділені таким правом не лише на підставі закону, але і як безпосередні учасники підготовчого засідання.

42. Також оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство можуть інші безпосередні учасники підготовчого засідання, які не обов`язково можуть мати статус сторони у справі про банкрутство, однак можуть бути залучені судом (наприклад, уповноважена особа учасників/працівників боржника) або приймають участь у підготовчому засіданні як зацікавлені особи в межах наданих їм нормами КУзПБ та ГПК України прав та повноважень (наприклад, інші ініціюючі кредитори, заяви яких надійшли пізніше, забезпечений кредитор, ініціюючі кредитори щодо боржника в інших справах тощо). Водночас наявність права оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство суд встановлює в кожному такому випадку окремо.

43. В подальшому особи можуть бути наділені правом оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство лише за умови набуття відповідного процесуального статусу учасника (сторони) справи про банкрутство.

44. Отже, ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство мають право першочергово оспорювати у судах апеляційної та касаційної інстанцій визнані судовим рішенням про відкриття провадження у справі про банкрутство сторони - боржник, ініціюючий кредитор, а також арбітражний керуючий та кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника (незалежно від того, чи такі вимоги були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство).

45. Інші особи, за загальним правилом, можуть оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство лише за умови участі таких осіб в розгляді судом питання про відкриття провадження у справі про банкрутство (наприклад, інші кредитори, які подали заяви з грошовими вимогами до боржника до підготовчого засідання суду і заяви яких залишено без розгляду), або у разі набуття такими особами відповідного процесуального статусу учасника справи (сторони у справі) про банкрутство (в тому числі і до або під час підготовчого засідання).

46. Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України.

47. Так, вищезазначеною статтею 256 ГПК України визначено строк на апеляційне оскарження судових рішень господарських судів.

48. Вказані норми відповідно до вимог частини першої статті 3 ГПК України та частини першої статті 2 КУзПБ поширюють свою дію також на випадки оскарження судових рішень у справах про банкрутство.

49. Разом з тим, частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

50. Частиною п`ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

51. З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень якого з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, Закон про банкрутство.

52. Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, учасники у справі про банкрутство - це сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

53. Поряд з цим, чинним законодавством про банкрутство не визначено порядку набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

54. Набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника статусу учасника справи про банкрутство пов`язане саме із уповноваженням такої особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) відповідним рішенням зборів (загальних зборів) засновників (учасників, акціонерів) боржника, оформленим протоколом.

55. З наведеного суд робить висновок, що з метою реалізації процесуальної дієздатності у справі про банкрутство уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави такого представництва доказами в порядку статей 74 - 79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення зборів (загальних зборів) засновників (учасників, акціонерів).

56. Відтак саме з дати прийняття зборами (загальними зборами) засновників (учасників, акціонерів) рішення про уповноваження певної особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів), у такої особи виникає право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, у тому числі ухвалених без її участі раніше.

57. Необхідним при цьому є вирішення питання про поновлення строків на апеляційне чи касаційне оскарження таких рішень.

58. Відповідно до статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

59. Згідно частини третьої статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

60. Із відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у цій справі встановлено, що відповідно до протоколу № 12/03/2024 загальних зборів учасників ТОВ "Тайм сквер" від 12.03.2024 ТОВ "Тайм сквер" в особі його директора Коваленка Микити Дмитровича має статус уповноваженої особи засновників (учасників) боржника.

61. Суд касаційної інстанції наголошує, що при вирішенні питання про поновлення строків на оскарження судових рішень, ухвалених до уповноваження представника засновників (учасників, акціонерів) боржника на представництво їх інтересів, судам необхідно враховувати, що сам по собі факт набуття цією особою статусу учасника справи після спливу строків оскарження не є поважною причиною їх пропуску за відсутності доказів об`єктивної неможливості засновників (учасників, акціонерів) боржника раніше реалізувати право на захист своїх спільних інтересів у справі про банкрутство.

62. Ураховуючи викладене уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, у тому числі ухвалених до призначення такої особи, у разі доведення об`єктивної неможливості вирішення питання щодо уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника раніше, зокрема й в межах строків відповідного (апеляційного чи касаційного) оскарження.

63. Схожої правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі № 914/466/23 у питанні можливості оскарження уповноваження представника працівників боржника раніше прийнятих судових рішень у справі про банкрутство, що, всупереч відмінності за суб`єктом оскарження, є подібним за порядком уповноваження такої особи на представництво інтересів.

64. При цьому, як зазначено розпорядником майна боржника в судовому засіданні та не спростовано представником скаржника, ТОВ "Тайм сквер" є єдиним учасником боржника.

65. За положеннями частин першої, другої статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

66. Згідно частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

67. Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

68. В свою чергу, за приписами статті 11 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства зобов`язані: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов`язання перед товариством, в тому числі і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов`язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

69. Відповідно до статті 23 Закону України "Про господарські товариства", управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи - голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства.

70. Згідно статті 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

71. За приписами частин першої - четвертої статті 61 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

72. Згідно частин першої - третьої статті 4 Кодексу України з процедур банкрутства: Засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства. Засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов`язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство).

73. Всупереч наведеному, в цьому випадку скаржником не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких обґрунтованих обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість вирішення питання щодо уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника раніше, аніж 12.03.2024, в межах строків на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство враховуючи те, що протокол № 12/03/2024 загальних зборів учасників ТОВ "Тайм сквер" від 12.03.2024 про обрання уповноваженої особи учасників товариства оформлений більше ніж через 6 місяців після відкриття провадження у цій справі про банкрутство ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 і через 8 місяців від дня прийняття заяви про відкриття провадження у цій справі про банкрутство ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023.

74. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

75. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

76. З огляду на викладене, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайм сквер" строку на апеляційне оскарження.

77. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 10.1, 10.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом

78. Щодо посилань скаржника на правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, колегія суддів зазначає наступне.

79. Основним питанням, відповідь на яке має дати суд касаційної інстанції при розгляді цієї касаційної скарги є те, чи правильно / неправильно суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність поважних причин пропуску уповноваженою особою учасників товариства - боржника строку на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, і як наслідок правильність / неправильність застосування судом частини четвертої статті 260, пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України - винесення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження.

80. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.

81. Зокрема, оцінюючи подібність справ № 904/5618/17, № 909/68/18, № 911/1316/17, № 903/825/18, № 910/21156/16, № 910/4475/19, № 910/24368/14, № 915/1097/20, № 911/1005/23 на постанови у яких посилається скаржник та справи, що розглядається № 910/10854/23, колегія суддів зазначає наступне.

82. Предметом перегляду у справі № 904/5618/17 (постанова Верховного Суду від 17.05.2018) була ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 про закриття апеляційного провадження обґрунтована не доведенням скаржницею порушення її прав, інтересів та (або) обов`язків.

83. Предметом перегляду у справі № 909/68/18 (постанова Верховного Суду від 21.09.2018) була ухвала Львівського апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення не стосується прав та обов`язків скаржника, який не був учасником спірних правовідносин і як зміст спірної додаткової угоди, так і безпосередньо рішення суду першої інстанції не містять відомостей про права та обов`язки останнього.

84. Предметом перегляду у справі № 911/1316/17 (постанова Верховного Суду від 18.12.2018) були рішенням Господарського суду Київської області від 10.07.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду Київської області від 23.11.2017, ухвалені за результатами розгляду справи за позовом Міністерства охорони здоров`я України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" про стягнення 2 339 405,56 грн заборгованості. Позовні вимоги за вказаним позовом були обґрунтовані неналежним виконання ТОВ "Гемофарм" своїх зобов`язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 25.11.2016 № 113/21-24 в частині здійснення відповідачем поставки товару (лікарських засобів) у визначені договором строки.

85. Предметом перегляду у справі № 903/825/18 (постанова Верховного Суду від 27.02.2019) була ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала не стосується прав та інтересів скаржника, що унеможливлює апеляційний перегляд судового рішення за апеляційною скаргою такої особи.

86. Предметом перегляду у справі № 910/21156/16 (постанова Верховного Суду від 17.10.2019) була ухвала Північного апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження обґрунтована тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 не стосується, не порушує прав, інтересів та (або) обов`язків ні заявника апеляційної скарги - Жука О.В., ні самого Приватного акціонерного товариства "Пласт", яке не є учасником справи, мотивувальна та резолютивна частини зазначеного рішення не містять висновків суду про права, інтереси та (або) обов`язки жодного з акціонерів Приватного акціонерного товариства "Пласт".

87. Предметом перегляду у справі № 910/4475/19 (постанова Верховного Суду від 20.05.2021) була ухвала Північного апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження обґрунтована тим, що особи, які подали апеляційні скарги, не мають статусу учасника справи про банкрутство у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства.

88. Предметом перегляду у справі № 910/24368/14 (постанова Верховного Суду від 16.07.2020) були ухвала Господарського суду міста Києва та постанова Північного апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами розгляду позовної заяви уповноваженої особи учасників ТзОВ "Полірем" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, що відбувся 25.04.2016 та укладених за його результатами договорів. Суд касаційної інстанції висловлював свою позицію щодо питання наявності / відсутності права уповноваженої особи учасників ТзОВ "Полірем" на апеляційне оскарження.

89. Предметом перегляду у справі № 915/1097/20 (постанова Верховного Суду від 12.07.2023) була ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження обґрунтована, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження встановлено, що оскаржуваною ухвалою питання про права, інтереси та/або обов`язки апелянта не вирішувалося. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Компанія "SEA EMERALD S.A. PANAMA" станом на час прийняття оскаржуваної ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Миколаївський суднобудівний завод" не набула статусу кредитора, учасника провадження у справі про банкрутство, а кредиторські вимоги Компанії SEA EMERALD S.A. PANAMA до боржника було визнано лише ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2022 та саме з чого час у кредитора виникло право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

90. Предметом перегляду у справі № 911/1005/23 (постанова Верховного Суду від 20.03.2024) була постанова Північного апеляційного господарського суду якою було скасовано ухвалу Господарського суду Київської області та відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Меркурій". Апеляційний господарський суд дійшов висновку про штучний характер створеної заборгованості ТОВ "Меркурій", а винесенням оскаржуваної ухвали про порушення справи про банкрутство від 27.04.2023 порушуються права АКБ "Індустріалбанк" на обрання ефективного способу захисту порушених прав. Касаційні скарги були обґрунтовані, зокрема, неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції статей 1, 45, 47 КУзПБ, статті 254 ГПК України, без врахування правових висновків Верховного Суду, оскільки ПАТ АКБ "Індустріалбанк" не є учасником справи про банкрутство, тому не набуло процесуального права апеляційного оскарження судових рішень у справі. В ході розгляду справи судом касаційної інстанції зазначено про передчасність доводів скаржників про те, що ПАТ АКБ "Індустріалбанк" не є учасником справи про банкрутство, оскільки апеляційний господарський суд у цьому випадку в оскаржуваному рішенні фактично не дослідив чи наявний у скаржника процесуально - правовий статус в межах провадження у справі про банкрутство, з наявністю якого пов`язується отримання скаржником права на оскарження. Також Верховний Суд зазначив, що висновки викладені у цій постанові є релевантними до таких правовідносин, в яких виникає питання про встановлення статусу особи, яка має право на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

91. Натомість у справі № 910/10854/23 судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження з мотивів пропуску встановленого статтею 256 ГПК України десятиденного строку на звернення із апеляційною скаргою та з огляду на те, що клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не містить будь-яких фактичних обставин, які стали причиною для пропуску процесуального строку.

92. Отже, предмет спору у наведених постановах від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 17.10.2019 у справі № 910/21156/16, від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14, від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20, від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23 та у справі, що розглядається № 910/10854/23 не є подібним. Тому, зміст правовідносин у вказаних справах не є подібними до змісту правовідносин у справі № 910/10854/23. В жодній із наведених скаржником у касаційній скарзі постанов Верховного Суду, як правових позицій які недотримано апеляційним судом, не вирішувалося питання поважності / неповажності пропуску строку на апеляційне оскарження уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника.

93. Окрім того, висновки у наведених скаржником постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 17.10.2019 у справі № 910/21156/16, від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14, від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20, від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23 (пункт 10.3 постанови) не можуть вважатися в цьому випадку подібними й через те, що на висновки у вказаних постановах скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних у справі № 910/10854/23 доказів та встановлених фактичних обставин, зокрема, щодо того, що скаржником не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких обґрунтованих обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість вирішення питання щодо уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника раніше, аніж 12.03.2024, в межах строків на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство враховуючи те, що протокол № 12/03/2024 загальних зборів учасників ТОВ "Тайм сквер" від 12.03.2024 про обрання уповноваженої особи учасників товариства оформлений більше ніж через 6 місяців після відкриття провадження у цій справі про банкрутство ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 і через 8 місяців від дня прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у цій справі про банкрутство ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023.

94. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

95. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

96. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

97. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

98. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

99. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

100. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

101. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали були дотримані.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМ СКВЕР" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі

№ 910/10854/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі

№ 910/10854/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк