Рішення

від 22.08.2024 по справі 755/2879/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/6898/24

Справа № 755/2879/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Садівничого об`єднання «Трудовик» /далі - СО «Трудовик»/ (код ЄДРПОУ: 23567169; адреса: 07412, Київська обл., Броварський р-н., с. Рожни, вул. Центральна, 1-А; e-mail: so_trudovik@ukr.net; адреса представника: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28, офіс 103; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3; РНОКПП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»/: НОМЕР_4) до ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

14.02.2024 через систему «Електронний суд» до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, за підписом представника позивача - адвоката Іванченка О.В. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить стягнути з відповідача заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 131 819,48 грн та судові витрати.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19.02.2024 справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

06.03.2024 вказана справа надійшла до Солом`янського районного суду міста Києва з супровідним листом Дніпровського районного суду міста Києва від 05.03.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично справу передано судді по реєстру 21.03.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 27.03.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22.08.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовлено.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).

Доводи позову

В обґрунтування позовних вимог вказується, що СО «Трудовик» є неприбутковою організацією, яка створена шляхом добровільного об`єднання Садівничих Товариств (далі - СТ), що територіально розташовані поряд.

Зазначається, що Об`єднання створено на підставі рішення Конференції засновників 51 Садівничого товариства від 20.05.1995 та зареєстровано рішенням виконавчого комітету Броварської районної ради Київської області від 31.07.1995 № 124 (п.1.1 Статуту).

Як стверджується у позові, у серпні 2019 року Раді СО «Трудовик» стало відомо, що з метою здійснення рейдерського захоплення СО «Трудовик», такі особи як ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інші (деякі були колишніми працівниками адміністрації СО «Трудовик») мають намір від імені СО «Трудовик» провести незаконні збори та подати до державного реєстратора завідомо недостовірні документи з метою внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач вказує, що 17.08.2019 невідомими особами був проведений захід під назвою «42-га позачергова Конференція» Об`єднання, на якому начебто були переобрані всі керівні органи Об`єднання, «обрано» Головою Ради Об`єднання ОСОБА_1 та була затверджена нова редакція Статуту Об`єднання.

Зауважується, що вказані «рішення» були оформлені у вигляді Протоколу № 42/19-08 від 17.08.2019, який був підписаний в якості головуючого ОСОБА_21 та ОСОБА_22 в якості секретаря.

У позові наголошується, що 28.08.2019 ОСОБА_1 не маючи повноважень, називаючи себе Головою Ради СО «Трудовик», від імені СО «Трудовик» видав довіреність чотирьом особам на здійснення реєстраційних дій, де відсутня печатка СО «Трудовик».

Також, зазначається, що на підставі цієї довіреності вказаними особами була подана до державного реєстратора заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У позові звертається увага на те, що на підставі Протоколу № 42/19-08 від 17.08.2019 державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Іванютою І.В. 03.09.2019 було здійснено реєстраційну дію № 413551070007005630 про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника СО Трудовик» на ОСОБА_1 , а 04.09.2019 здійснено реєстраційну дію № 413551050008005630, якою було зареєстровано нову редакцію Статуту СО «Трудовик».

Зі слів позивача, державним реєстратором не були перевірені подані документи на відповідність діючому Статуту СО «Трудовик», не перевірені повноваження особи, що подала документи на реєстрацію, та до ЄДР були внесені недостовірні відомості.

Як вказується у позові, 04.09.2019 ОСОБА_1 та члени рейдерської групи, повідомили ОСОБА_2 , що вона більше не Голова СО «Трудовик», відповідно до інформації, що міститься у ЄДР, на підставі чого ОСОБА_1 вимагав передачі всієї бухгалтерської та фінансової документації.

В подальшому, зі слів позивача, представники рейдерської групи зірвалися в адміністрацію та вимагали повний доступ до паперів СО «Трудовик», каси, обладнання та устаткування, а також вигнали керівництво та працівників, внаслідок чого, СО «Трудовик» змушено було викликати наряд поліції, зупинити діяльність адміністрації та опломбувати приміщення.

У позові зазначається, що СО «Трудовик» звернулося до поліції з заявою про скоєння злочину щодо внесення рейдерського групою завідомо неправильних відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внаслідок чого було порушено кримінальне провадження № 12019110130002560 від 05.09.2019 за ст. 358 КК України.

Як зауважується у позові, 07.09.2019 Рада СО «Трудовик» мала провести Конференцію, але змушена була перенести її на 08.09.2019, оскільки, як вказує позивач, рейдерська група перебуваючи у нетверезому стані, намагалися потрапити та захопити бухгалтерію і касу СО «Трудовик», внаслідок чого був викликаний наряд поліції та слідчий.

Як акцентується у позові, 08.09.2019 Рада СО «Трудовик» згідно діючого Статуту від 26.05.2018 провела законну 42 позачергову конференцію, рішення якої підтвердили повноваження ОСОБА_2 та Ради, були проведені відповідні реєстраційні дії.

Позивач стверджує, що у жовтні 2019 року СТ «Зелений луг», яке є засновником та членом СО «Трудовик», звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсним рішень 42-ої позачергової Конференції СО «Трудовик», оформлених Протоколом від 17.08.2019 та скасування реєстраційних дій.

Позивач звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2022 у справі № 911/2663/19, яке набрало законної сили, було, зокрема, вирішено: визнати недійсним рішення 42-ї Конференції повноважних представників членів СО «Трудовик» від 17.08.2019, що оформлене протоколом № 42/19-08 від 17.08.2019; визнати недійсним Статут СО «Трудовик», затверджений рішенням 42-ї Конференції повноважних представників членів СО «Трудовик» від 17.08.2019, що оформлене Протоколом № 42/19-08 від 17.08.2019; скасувати реєстраційну дію від 03.09.2019 № 13551070007005630, вчинену державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Іванютою І.В. про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника СО «Трудовик»; скасувати реєстраційну дію від 04.09.2019 № 13551050008005630, вчинену державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Іванютою І.В., про затвердження нової редакції Статуту СО «Трудовик».

Огляду на викладене позивач зауважує, що ОСОБА_1 ніколи не був обраний Головою Ради СО «Трудовик» та не мав жодного права представляти інтереси позивача. Однак, відповідач протиправно привласнив собі повноваження Голови Ради СО «Трудовик», отримав доступ до матеріальних цінностей та банківських рахунків позивача, спричинив значну матеріальну шкоду позивачу, яку повинен відшкодувати.

Так, у позові стверджується, що протоколом інвентаризаційної комісії СО «Трудовик» від 03.10.2019 встановлено нестачу цінностей та псування майна на загальну суму 23 861,88 грн, а також викрадення документації за 2016-2019 роки.

Також, вказується, що комісією встановлено, що вхідні двері та два замки зламані, викрадена болгарка, а також, що відповідач протиправно перерахував з банківського рахунку СО «Трудовик» на користь дружини ОСОБА_3 кошти у розмірі 14 400,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 25.09.2019, платіжною інструкцією № 4 від 02.10.2019, Листом АТ «Ощадбанк» № 100.40/0741-216 від 10.07.2023.

Крім того, у позові наголошується, що відповідач, не маючи жодних на те повноважень подав від імені СО «Трудовик» заяву про визнання позову у справі № 361/3399/17, внаслідок чого судом було задоволено позов ОСОБА_3 до СО «Трудовик» та стягнуто з позивача 107 957,60 грн, що підтверджується заявою ОСОБА_1 про визнання позову у справі № 361/3399/17, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2019 у справі № 361/3399/17, постановою Київського апеляційного суду від 14.01.2020 у справі № 361/3399/17, випискою по банківському рахунку позивача, де вказано, що 02.11.2023 приватним виконавцем Пучковим М.О. було примусово стягнуто з позивача 107 957,60 грн за ЗВП № НОМЕР_5 з виконання виконавчого документу: Виконавчий лист № 361/3399/17 виданий 17.04.2023, документ видав: Броварський міськрайонний суд Київської області.

Позивач вважає, що оскільки відповідач, не маючи на те повноважень, подав до суду заяву про визнання позову, то в результаті СО «Трудовик» було завдано матеріальних збитків на суму 107 957,60 грн.

Таким чином, зі слів позивача, загальна сума збитків, завданих протиправними діями відповідача позивачу, складає 131 819,48 грн (23 861,88 грн + 107 957,60).

Щодо правової позиції відповідача

02.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 153-161), за підписом представника відповідача - адвоката Тукмана Ю.В., в якому, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

В обґрунтування вимог відзиву, зокрема, вказується, що з рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2022 у справі № 911/2663/19 вбачається, що підставами визнання недійсними рішення 42-ї Конференції СО «Трудовик» від 17.08.2019 та скасування реєстраційних дій стало порушення законодавства про скликання вказаної конференції ініціативною групою представників СО «Трудовик», в склад якої ОСОБА_1 не входив, недоведеності наявності кворуму на конференції.

Зазначається, що з 03.09.2019 Головою Ради СО «Трудовик» було зареєстровано ОСОБА_1 , отже з 03.09.2019 саме ОСОБА_1 був чинним Головою Ради СО «Трудовик» і відповідно мав повноваження, передбачені Статутом СО «Трудовик».

Крім того, зауважується, що з 04.09.2019 діяв Статут СО «Трудовик», який затверджений рішенням 42-ої позачергової Конференції СО «Трудовик» від 17.08.2019.

Відповідач наголошує, що відповідно до п. 6.5 Статуту СО «Трудовик» в редакції від 17.08.2019, Голова Ради представляє та захищає інтереси «Об`єднання» в різних державних органах та установах, а також в судах і судових органах без будь-якої довіреності або доручає захист будь-кому із членів Ради або іншим особам за дорученням.

У відзиві вказується, що відповідачу стало відомо, що 08.09.2019 за ініціативою попередньої Голови Ради СО "Трудовик" ОСОБА_2 була проведена інша 42-а позачергова Конференція СО «Трудовик», на якій було прийнято рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 як голови Ради СО «Трудовик», та призначено головою Ради СО «Трудовик» ОСОБА_2

Як стверджується у відзиві, на вказаній конференції було прийнято рішення про внесення змін до відомостей про керівника Ради СО «Трудовик», що містяться в ЄДР юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, виключивши відомості про керівника Ради СО «Трудовик» в особі ОСОБА_1 та внести (зареєструвати) відомості про повноважного керівника Ради СО «Трудовик» в особі ОСОБА_2 .

Відповідач звертає увагу на те, що йому не було відомо про проведення 42-ї позачергової Конференції СО «Трудовик», яка проводилася 08.09.2019 за ініціативою ОСОБА_2 і на якій були прийняті рішення про припинення його повноважень, як голови Ради СО «Трудовик» та призначено головою Ради СО «Трудовик» ОСОБА_2, а також про внесення змін до відомостей про керівника Ради СО «Трудовик», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, оскільки він як легітимний на той час Голова Ради СО «Трудовик» не був запрошений на вказану конференцію СО «Трудовик», та участі 08.09.2019 у цій конференції не приймав, що підтверджується протоколом № 2 від 08.09.2019.

На думку відповідача, він як Голова Ради СО «Трудовик» мав відповідні повноваження з 03.09.2019. по 02.10.2019 включно.

Також, відповідач вважає, що його повноваження як представника СО «Трудовик» і Голови Ради СО «Трудовик» подавати заяву про визнання позову від 06.09.2019 не суперечили Статуту СО «Трудовик» в редакцій 17.08.2019, який був чинний і не скасований станом на 06.09.2019.

Як акцентується у відзиві, позивач, незважаючи на заяви про причетність відповідача до викрадення та пошкодження майна, не надав докази звернення до правоохоронних органів щодо відкриття кримінального провадження по факту викрадення і пошкодження майна, та встановлення винних осіб, причетності до факту пошкодження і викрадення майна відповідача, що, на думку відповідача, підтверджує безпідставність вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9 461,88 грн.

Крім того, відповідач вважає, що перерахування 25.09.2019 і 02.10.2019 грошових коштів в сумі 5 900,00 грн та 8 500,00 грн з банківського рахунку СО «Трудовик» на рахунок ОСОБА_4 відповідно до платіжного доручення № 1 від 25.09.2019 та платіжного доручення № 4 від 02.10.2019 є законним і не суперечить вимогам ст.ст. 1158,1160 ЦК України.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 131 819,48 грн є безпідставними і необгрунтованими, тому не підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що протоколом № 42/19-08 від 17.08.2019, за підписом головуючого конференції ОСОБА_23 та секретаря ОСОБА_24 (а.с. 162-167), зокрема, вирішено обрати на посаду голови Ради СО «Трудовик» ОСОБА_1 терміном на три роки, як це передбачено Статутом СО «Трудовик», та затвердити нову редакцію Статуту СО «Трудовик».

В матеріалах справи наявна копія Статуту СО «Трудовик», затвердженого позачерговою 42-ю Конференцією уповноважених представників членів СО «Трудовик» Протокол № 42/19-08 від 17.08.2019 (а.с. 168-145)

На а.с. 80-81 міститься копія заяви про визнання позову від 06.09.2021, за підписом ОСОБА_1 , як голови Ради СО «Трудовик», у справі № 361/3399/17 за позовом ОСОБА_3 до СО «Трудовик», третя особа: Голова ради садівничого об`єднання «Трудовик» ОСОБА_2 , про незаконне звільнення та поновлення на роботі, виплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2019 у справі № 361/3399/17 (а.с. 82-89) позов ОСОБА_3 до СО «Трудовик», третя особа: начальник садівничого об`єднання «Трудовик» ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задоволено, вирішено:

-поновити ОСОБА_3 на посаді завідуючого господарством СО «Трудовик»;

-стягнути з СО «Трудовик» на користь ОСОБА_3 : середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 22.05.2017 в розмірі 89 856,00 грн; у рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 5 000,00 грн; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.01.2020 у справі № 361/3399/17 (а.с. 91- 98) рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2019 залишено без змін.

Відповідно до виписки по банківському рахунку СО «Трудовик» (а.с. 99-100), вбачається, що 02.11.2023 приватним виконавцем Пучковим М.О. було примусово стягнуто з позивача кошти у сумі 107 957,60 грн з призначенням платежу: «стягнення за ЗВП № НОМЕР_5 з виконання виконавчого документу: Виконавчий лист № 361/3399/17 виданий 17.04.2023, документ видав: Броварський міськрайонний суд Київської області».

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2022 у справі № 911/2663/19 (а.с. 42-67) позов СТ "Зелений луг" до СО "Трудовик" про визнання недійсними рішення, статуту та скасування реєстраційних дій задоволено повністю, вирішено:

- визнати недійсним рішення 42-ї Конференції повноважних представників членів Садівничого об`єднання "Трудовик" від 17.08.2019, що оформлене протоколом № 42/19-08 від 17.08.2019;

- визнати недійсним Статут СО "Трудовик", затверджений рішенням 42-ї Конференції повноважних представників членів СО "Трудовик" від 17.08.2019, що оформлене Протоколом № 42/19-08 від 17.08.2019;

- скасувати реєстраційну дію від 03.09.2019 № 13551070007005630, вчинену державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Іванютою І.В. про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника СО "Трудовик";

- скасувати реєстраційну дію від 04.09.2019 № 13551050008005630, вчинену державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Іванютою І.В., про затвердження нової редакції Статуту СО "Трудовик".

Позивачем до матеріалів справи долучено протокол інвентаризаційної комісії СО «Трудовик» у складі голови ОСОБА_5 (діловод), членів комісії ОСОБА_6 (електрик) та ОСОБА_7 (старший контролер) від 03.10.2019 (а.с. 69-70) яким встановлено нестачу цінностей та псування майна на загальну суму 23 861,88 грн.

З матеріалів справи вбачається, що з банківського рахунку СО «Трудовик» на рахунок ОСОБА_4 перераховано кошти у розмірі 14 400,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 25.09.2019 на суму 5 900,00 грн з призначенням платежу: «юридичні послуги з державної реєстрації змін до установчих документів СО «Трудовик» без ПДВ» (а.с. 71), платіжною інструкцією № 4 від 02.10.2019 на суму 8 500,00 грн з призначенням платежу: «дверь броньована (доставеа, анкера, піна)» (а.с. 72).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія листа АТ «Ощадбанк» № 100.40/0741-216 від 10.07.2023 адресованого ОСОБА_2 (а.с. 73) наступного змісту:

«На Ваш запит від 07.07.2023 №б/н року надаємо наступну інформацію:

13.09.2019 р до Банку були надані правоустановчі документи, згідно яких головою Ради СО «Трудовик» було обрано ОСОБА_1 відповідно до Протоколу № 42/19-08 від 17.08.2019 р., Наказу про призначення №1/09-1 від 04.09.2019 р., Наказу №4/09-19 від 13.09.2019 р. , а також згідно наданих документів ОСОБА_1 було надано право розпоряджатися та підписувати операційно-касові документи. Після проведення актуалізації інформації, отриманої від СО «Трудовик» доступ до Системи дистанційного обслуговування було надано діючому голові Ради СО «Трудовик» - ОСОБА_1 . Відповідно було записано сертифікат електроно-цифрового підпису (ЕЦП) та надано керівнику для підпису документів направлених до Банку через систему Corplight (клієнт банк).

25.09.2019 Банком було отримане платіжне доручення № 1 від СО «Трудовик» через систему Corplight (клієнт банк) на суму 5900,00 грн (п`ять тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок), отримувач коштів ОСОБА_4 код отримувача НОМЕР_6, рахунок отримувача НОМЕР_7, призначення платежу: Юридичні послуги з державної реєстрації змін до установчих документів СО «Трудовик». Даний документ був підписаний електронно-цифровим підписом головою Ради СО «Трудовик» ОСОБА_1, копії платіжного доручення додаються).

02.10.2019 Банком було отримане платіжне доручення №4 від СО «Трудовик» через систему Corplight (клієнт банк) на суму 8500,00 грн (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), отримувач коштів ОСОБА_4 код отримувача НОМЕР_6 рахунок отримувача НОМЕР_7, призначення платежу: Дверь броньована (доставеа, анкера, піна). Даний документ був підписаний електронно-цифровим підписом головою Ради СО «Трудовик» ОСОБА_1, (копії платіжного доручення додаються).

Відповідачем до матеріалів справи долучено відповідь ФОП ОСОБА_8 вих. № 704/24 від 04.07.2024 (а.с. 189) на адвокатський запит вих. № 028/1/06/2024-01 від 28.06.2024 (а.с. 192), в якій зазначено наступне:

«На Ваш адвокатський запит від 28.06.2024 за № 028/1/06/2024-01 про надання інформації щодо надання юридичних послуг з державної реєстрації змін до статуту СО "Трудовик" повідомляю наступне.

28 серпня 2019 року дійсно було звернення представника за довіреністю САДІВНИЧОГО ОБ`ЄДНАННЯ «ТРУДОВИК» (СО «ТРУДОВИК»), код ЄДРПОУ: 23567169, з питанням отримання консультації щодо внесення змін до статутних документів СО «Трудовик», про що був укладений договір 19082822 від 28.08.2019, яким погоджена вартість юридичних послуг (консультації та підготовка пакету документів, необхідних для подання державному реєстратору для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) на загальну суму 5 900,00 грн.

На підставі договору за послуги були отримані безготівкові платежі на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_2 (р/р НОМЕР_3 ФІЛІЯ "РОЗРАХ.ЦЕНТР" АТ КБТІРИВАТБАНК" ) від фізичної особи ОСОБА_4 , а саме:

- авансовий платіж у сумі 4 900,00 від 28 серпня 2019р. Договору 19082822, з призначенням платежу «юридичні послуги з державної реєстрації змін до статуту СО «Трудовик»»;

-остаточний розрахунок за надані послуги у сумі 1 000,00 від 06 вересня 2019р. «Згідно договору 19082822, юридичні послуги з державної реєстрації змін до статуту СО "Трудовик"».

Оскільки строк зберігання для документів та інформації, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, для фізичних осіб - підприємців встановлюється відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та становить 3 роки, на жаль, договір та Акт виконаних робіт за 2019 рік не збереглися у ФОП ОСОБА_8 »

В матеріалах справи міститься копія Статуту СО «Трудовик», затвердженого позачерговою 50-ю Конференцією уповноважених представників членів СО «Трудовик» від 22.10.2023 (а.с. 14-34).

Також до позовної заяви також долучено копії: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо СО «Трудовик» від 15.11.2023 (а.с. 34-41); витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо СО «Трудовик» від 06.09.2019 (а.с. 176-178); витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо СО «Трудовик» від 25.10.2021 (а.с. 179-182); меморіальний ордер № J08289QEJG від 28.08.2019 на суму 4 900,00 грн (а.с. 190); меморіальний ордер № J09065A5ZA від 06.09.2019 на суму 1 000,00 грн (а.с. 191); наказу № 11 від 16.01.2020 про внесення змін до штатного розпису включивши посаду завідувача господарства (а.с. 199); наказу № 12 від 16.01.2020 про поновлення на роботі ОСОБА_3 (а.с. 200); акту від 11.03.2020 (а.с. 201); витягу з протоколу № 08/02-2020 від 08.02.2020 засідання Ради СО «Трудовик» (а.с. 202); наказу № 18 від 08.02.2020 про внесення змін до штатного розпису СО «Трудовик» шляхом виведення посади завідувача господарства (а.с. 203); повідомлення про скорочення чисельності та штату працівників (а.с. 204); наказу № 19 про припинення трудового договору (а.с. 205); витягу з ЄРДР щодо КП № 12019110130002560 (а.с. 206); звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № Тр-0000087 від 19.06.2019 (а.с. 207-208, 209-210); товарного чеку на суму 238,00 грн (а.с. 211); звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № Тр-0000087 від 22.06.2019 (а.с. 212-213); акту № 1 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.12.2012 (а.с. 215); договору про надання послуг (виконаних робіт) від 01.12.2018 (а.с. 216); накладної № 2 від 01.12.2018 на суму 6 200,00 грн (а.с. 217); оборотно-сальдової відомості по рахунку: 106 за серпень 2019 СО «Трудовик» за підписом головного бухгалтера ОСОБА_25 від 07.07.2024 (а.с. 218).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України /далі - ЦК України/).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 947/7686/20, провадження № 61-6423св23).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17, провадження № 61-2417сво19).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим, а саме: повинно реально відновлювати наявне порушене, оспорене або невизнане право, такий спосіб має відповідати характеру правопорушення та цілям судочинства і не може суперечити принципу верховенства права (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 607/25518/19, провадження № 61-3719св22).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 761/42030/21, провадження № 61-12101св23).

Отже, суд в кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність чи відсутність порушеного права чи інтересу позивача та можливість його поновлення чи захисту в обраний спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, зокрема, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 107 957,60 грн, завдану останнім у результаті подання заяви про визнання позову у справі № 361/3399/17 за позовом ОСОБА_3 до СО «Трудовик», третя особа: голова садівничого об`єднання «Трудовик» ОСОБА_2 про незаконне звільнення та поновлення на роботі, виплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, який в подальшому, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2019 було задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судом в порядку ст.ст. 4, 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» досліджено та встановлено, що:

- ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2024 у справі № 361/3399/17: у задоволенні заяви представника відповідача СО Трудовик адвоката Іванченка О.В. про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2019 за нововиявленими обставинами у цивільній справі за № 361/3399/17 за позовом ОСОБА_10 до СО «Трудовик», третя особа ОСОБА_2 , про незаконне звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120757212). При цьому, вбачається, що як на нововиявлену обставину заявник, зокрема, посилався на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2022 у справі № 911/2663/19;

- 08.08.2024 на адресу Київського апеляційного суду надійшли матеріали апеляційної скарги Садівничого об`єднання «Трудовик» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2024 та ухвалою Київського апеляційного суду від 09.08.2024 витребувано з Броварського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 361/3399/17 за позовом ОСОБА_10 до Садівничого об`єднання «Трудовик», третя особа ОСОБА_2 про незаконне звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120952505).

Суд зазначає, що оцінка законності визнання позову відповідачем у справі № 911/2663/19 має здійснюватись саме у межах вказаної справи, а не даної.

Оскільки рішення у справі № 361/3399/17 є таким, що набрало законної сили, то суд у межах справи, що є предметом розгляду не має правових підстав для його оцінки, та відповідно підстав для стягнення з відповідача коштів, визначених позивачем як збитки, завданих відповідачем визнанням позову.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (п. 4 та 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. постанову Великої палати Верховного Суду від 11.10.2023 № 756/8056/19, провадження № 14-94цс21).

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) /ст. 89 ЦПК України/.

Суд звертає увагу на те, що позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження позовних вимог.

Долучені до матеріалів справи докази не є такими, що безумовно підтверджують, що саме відповідачем були зламані вхідні двері та два замки, викрадена болгарка, а також, що відповідач протиправно перерахував з банківського рахунку СО «Трудовик» на користь дружини ОСОБА_3 кошти у розмірі 14 400,00 грн.

Витяг з ЄРДР свідчить лише про початок процедури розслідування повідомлених заявником обставин. Відповідний вирок, який в силу приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України є належним доказом, у матеріалах справи відсутній.

На підставі викладеного в сукупності, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позову.

Щодо судового збору

Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи результат вирішення спору, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 255, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Садівничого об`єднання «Трудовик» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич