Рішення

від 22.08.2024 по справі 140/5797/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5797/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАКУР ТРАНС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПАКУР ТРАНС» (далі ТОВ «ПАКУР ТРАНС», позивач) до Волинської митниці, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів:

1) №UА205140/2023/000723/2 від 01.12.2023;

2) №UА205140/2023/000727/1 від 04.12.2023;

3) №UА205140/2023/000751/1 від 05.12.2023;

4) №UА205140/2023/000800/1 від 08.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Волинською митницею було прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UА205140/2023/000723/2, №UА205140/2023/000727/1, №UА205140/2023/000751/1, №UА205140/2023/000800/1 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 18.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ПАКУР ТРАНС» (далі - ТОВ «ПАКУР ТРАНС», покупець) було укладено з фірмою «DIJENU IN BOTTEGE BG LTD» (продавець) Контракт від 09.05.2023 №DP/05-2023-l, за умовами якого Продавець має поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору на умовах СІР - Київ, Луцьк, Рівне, СРТ - Луцьк, DAP - Луцьк, Рівне, Дубно, Городок, Володимир-Волинський, Ковель, Житомир, Мукачево, Старовойтове, CIF м. Чорноморськ, Одеса згідно з інвойсом на кожну поставку. Країною відправки товару за цим договором є країни Європейського Союзу, Норвегія, Швейцарія, СІЛА, Канада, Китай, ОАЕ. Обсяг поставок за цим контрактом визначається згідно з інвойсом на кожну поставку. Покупець має оплатити поставлений товар в євро, в терміни визначені продавцем, в безготівковій формі на банківський рахунок продавця згідно виставленого рахунку-фактури. Ціна товару включає вартість доставки та розвантаження товару. Покупець оплачує вартість товару шляхом переказу коштів на банківський рахунок продавця. За погодженням сторін можливі такі види оплати: предоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата за фактом після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару на виплати (пункти 1.1,1.2,2.1, 2.4,3.1,3.2 Контракту).

1. Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 24.11.2023 №24.11.23.5236-DIJ_PAK до вказаного Контракту від 09.05.2023 №DP/05-2023-l предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки КІА, модель - SORENTO, номер кузова (шасі, рами) - № НОМЕР_1 , вартість якого складає 13310,00 дол.США.

30.11.2023 ТзОВ «ПАКУР ТРАНС» для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України вищевказаного транспортного засобу до Волинської митниці було подано митну декларацію №23UA205140100496U1, При цьому, фактурна вартість імпортованого транспортного засобу становить 13310,00 дол.США.

На підтвердження вартості товару декларантом позивача до митної декларації було додано: контракт від 09.05.2023 №DP/05-2023-1; інвойс від 24.11.2023 №24.11.23.5236-DIJ_РAK; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 ; експертну довідку від 29.11.2023 №11801/23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом електронним повідомленням повідомлено декларанта позивача, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, також подані документи містять розбіжності, а тому запропоновано протягом 10 календарних днів подати наступні документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; декларацію країни відправлення.

Декларантом повідомлено митний орган, що інші додаткові документи подаватись не будуть.

В подальшому, Волинською митницею було відмовлено в митному оформлені товару за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 01.12.2023 №UA205140/2023/000723/2, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033539.

Так, в пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що «митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а подані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до поданого інвойсу від 24.11.2023 №24.11.23.5236-DIJ_PAK продавцем товару (власником) є компанія «DUENXJ IN BOTTEGE BG LTD», однак в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04.01.2022 зазначений інший власник GWERDER STEFAN, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.

У зв`язку з ненаданням декларантом позивача на пропозицію митного органу додаткових документів митним органом митну вартість товару було визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації згідно інтернет ресурсу (mobile.de) на рівні 13950 євро.

В подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140101025U5 від 02.12.2023.

2. Також, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 29.11.2023 №29.11.23.5291-DIJ_PAK предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки RENAULT, модель MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_3 , вартість якого складає 5200,00 євро.

01.12.2023 ТОВ «ПАКУР ТРАНС» для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України вищевказаного транспортного засобу до Волинської митниці було подано митну декларацію №23UA205140100851U7. При цьому, фактурна вартість імпортованого транспортного засобу становить 5200,00 євро.

На підтвердження вартості товару декларантом позивача до митної декларації було додано: контракт купівлі-продажу від 09.05.2023 №DP/05-2023-l; інвойс від 29.11.2023 №29.11.23.5291-DIJ_PAK; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 ; експертну довідку від 30.11.2023 №11833/23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом електронним повідомленням повідомлено декларанта позивача, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, також подані документи містять розбіжності, а тому запропоновано протягом 10 календарних днів подати наступні документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено.

01.12.2023 декларантом повідомлено митний орган, що інші додаткові документи подаватись не будуть.

В подальшому, Волинською митницею було відмовлено в митному оформлені товару за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 04.12.2023 №UA205140/2023/000727/1, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033551.

Так, в пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що «митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а подані документи містять розбіжності, а саме: в пункті 3.2 контракту від 09.05.2023 №DP/05-2023-l за домовленістю сторін можливі З види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплата товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар; відповідно до поданого інвойсу від 29.11.2023 №29.11.23.5291-DIJ_PAK продавцем товару (власником) є особа, відмінна від власника зазначеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 29.06.2017.

У зв`язку з ненаданням декларантом позивача на пропозицію митного органу додаткових документів митним органом митну вартість товару було визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації про вартість подібного/ідентичного товару, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: 8000,00 євро за МД №UA206020/2023/018616 від 02.10.2023.

В подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140101448U0 від 04.12.2023.

3. Крім того, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 02.12.2023 №02.12.23.5334-DIJ_PAK предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки КІА, модель CEED, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_5 , вартість якого складає 3300,00 дол.США.

ТОВ «ПАКУР ТРАНС» для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України вищевказаного транспортного засобу до Волинської митниці було подано митну декларацію №23UA205140101465U2. При цьому фактурна вартість імпортованого транспортного засобу становить 3300,00 дол.США.

На підтвердження вартості товару декларантом позивача до митної декларації було додано: контракт купівлі-продажу від 09.05.2023 №DP/05-2023-l; інвойс від 02.12.2023 №02.12.23.5334-DIJ_PAK; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 ; експертну довідку від 04.12.2023 №11963/23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом електронним повідомленням повідомлено декларанта позивача, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, також подані документи містять розбіжності, а тому запропоновано протягом 10 календарних днів подати наступні документи: виписку з бухгалтерської документації; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

04.12.2023 декларантом повідомлено митний орган, що інші додаткові документи подаватись не будуть.

В подальшому, Волинською митницею було відмовлено в митному оформлені товару за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 05.12.2023 №UA205140/2023/000751/l, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033598.

Так, в пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що «митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а подані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) є компанія «DIJENU IN BOTTEGE BG LTD», однак в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначений інший власник MICMALAK ZBIGNIEW. Документів про перехід права власності від власника MICMALAK ZBIGNIEW до підприємства «DIJENU IN BOTTEGE BG LTD», а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано.

У зв`язку з ненаданням декларантом позивача на пропозицію митного органу додаткових документів митним органом митну вартість товару було визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації інтернет джерела www.mobile.de на рівні - 4990,00 євро.

В подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД M23UA205140101448U0 від 04Л 2.2023.

4. Також, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 04.12.2023 №04.12.23.5339-DIJ_PAK предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки Mitsubishi, модель Outlander, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_7 , вартість якого складає 5000,00 євро.

08.12.2023 ТОВ «ПАКУР ТРАНС» для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України вищевказаного транспортного засобу до Волинської митниці було подано митну декларацію №23UA205140102698U1. При цьому; фактурна вартість імпортованого транспортного засобу становить 5000,00 євро.

На підтвердження вартості товару декларантом позивача до митної декларації було додано: контракт від 09.05.2023 №DP/05-2023-l; інвойс від 04.12.2023 №04.12.23.5339-DIJ_PAK; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 ; експертну довідку від 07.12.2023 №12082/23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом електронним повідомленням повідомлено декларанта позивача, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, також подані документи містять розбіжності, а тому запропоновано протягом 10 календарних днів подати наступні документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

08.12.2023 декларантом повідомлено митний орган, що інші додаткові документи подаватись не будуть.

В подальшому, Волинською митницею було відмовлено в митному оформлені товару за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 08.12.2023 №UA205140/2023/000800/1, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033679.

Так, в пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що «митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а подані документи містять розбіжності, а саме: в пункті 3.2 контракту від 09.05.2023 №DP/05-2023-l за домовленістю сторін можливі З види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплата товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар; відповідно до поданого інвойсу від 04.12.2023 №04.12.23.5339-DIJ_PAK продавцем товару (власником) є особа, відмінна від власника зазначеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 26.08.2019.

У зв`язку з ненаданням декларантом позивача на пропозицію митного органу додаткових документів митним органом митну вартість товару було визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: 7800,00 євро за МД №UA209200/2023/046592 від 24.11.2023.

В подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД 23UA205140102825U7 від 08.12.2023.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лиети) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Водночас ні з в запиті про надання додаткових документів, ні в спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

В даному випадку у митного органу не було жодних причин для витребування додаткових документів. Більше того, додатково витребувані митним органом документи жодним чином не можуть ні підтвердити, ні спростувати числові значення митної вартості імпортованого товару, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Так, відповідач пропонував декларанту позивача протягом 10 календарних днів подати наступні документи:

договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

виписку з бухгалтерської документації;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

декларацію країни відправлення;

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару;

декларацію країни відправлення.

Разом з тим, вважаємо безпідставною вимогу митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки відсутність договірних відносин із третіми особами вже саме по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути.

Теж саме стосується вимоги про надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

У свою чергу, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, витребовуючи виписку з бухгалтерської документації, відповідач також не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити.

Зауважуємо, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалЬованими експертними організаціями, оскільки не зрозуміло, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс). Більше того, декларантом позивача у кожному випадку надавалися експертні довідки, які були залишені поза увагою відповідача.

Щодо витребування митної декларації країни відправлення, то зазначаємо, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів. Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару. Декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), за якими здійснювалась відповідна операція. Відтак, саме рахунки-фактури є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Відтак, на нашу думку, подані декларантом позивача документи підтверджують складові митної вартості, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Вважаємо, що на виконання положень частини другої статті 53 МК України уповноваженою позивачем особою (митним брокером) під час декларування імпортованого товару надано митному органу усі необхідні і наявні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, і обраного методу її визначення. Подані документи не містили розбіжностей, ознаки підробки документів відсутні, усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, яка була сплачена за товар, у документах наявні.

Однак, незважаючи на надання всіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару, митний орган відмовив в митному оформленні товару і прийняв протиправні рішення про коригування митної вартості товару.

Так, суд вважає безпідставними твердження митного органу в рішеннях про коригування митної вартості від 01.12.2023 №UA205140/2023/000723/2, від 04.12.2023 №UA205140/2023/000727/1, від 05.12.2023 №UA205140/2023/000751/1, від 08.12.2023 №UA205140/2023/000800/1 про наявність розбіжностей щодо продавця товару, що містяться в інвойсі та в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, з огляду на таке.

Так, на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що згідно інвойсів продавцем товару (власником) є компанія «DIJENU IN BOTTEGE BG LTD», а згідно відомостей свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів власниками транспортних засобів є інші особи, адже продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою.

Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів (контракту) зрозуміло, що продавцем є компанія «DIJENU IN BOTTEGE BG LTD».

Також чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Крім того, продавець та власник товару згідно технічного паспорта не повинен бути однією і тією ж особою, оскільки в країнах ЄС відсутній обов`язок змінювати технічний паспорт транспортного засобу внаслідок продажу автомобіля.

Більше того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.

При цьому, питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Разом з тим, ідентифікація автомобіля здійснюється за номером кузову, тому вказані розбіжності у визначенні власника автомобіля у даному випадку не є визначальними, адже з усіх наданих документів чітко простежується, що позивач придбав автомобіль з відповідним номером кузова. При цьому зазначимо, що у контексті даної справи, предметом її розгляду є митна вартість автомобіля з відповідним номером кузова, а не встановити хто був фактичним продавцем вказаного автомобіля.

Таким чином, Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного транспортного засобу враховуючи те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм МК України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу.

Щодо зазначення митним органом в оскаржуваних рішеннях від 04.12.2023 «205140/2023/000727/1 та від 08.12.2023 №UA205140/2023/000800/1 про відсутність в інвойсі умов оплати, суд зазначає таке.

Так, пунктом 3.2 контракту від 09.05.2023 №DP/05-2023-l дійсно передбачено, що за погодженням сторін можливі такі види оплати: предоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата за фактом після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару на виплати. Разом з тим, контрактом не передбачено, що умови оплати повинні визначатися в інвойсах, як і не передбачено в якій формі сторони погоджують умови оплати. У той же час, сторонами було домовлено про проведення оплати за фактом після отримання товару. Відтак, на момент митного оформлення у декларанта не було документів про оплату товару, оскільки така ще не була проведена. Більше того, сторона позивача зауважує, що інвойс складається продавцем товару, а не позивачем, а тому останній не може повпливати на зміст даного документу, а тому й не може нести відповідальність у вигляді сплати додаткових митних платежів, у зв`язку з відсутністю в інвойсі певної інформації. Разом тим, станом на дату подання до суду даної позовної заяви, оплата повністю проведена, що підтверджується платіжними інструкціями від 05.12.2023 №3 та від 11.12.2023 №19. Крім того, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару. Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі № 803/3649/15.

Більше того, ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №809/322/17.

Слід зазначити, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Крім того, розрахунки за договором стосуються господарських відносин між позивачем та його контрагентом і не підлягають дослідженню відповідачем при визначенні митної вартості товару. В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

Таким чином, вважаємо, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості

Більше того, в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна обґрунтувати (довести) законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Відтак, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою особою позивача було подані передбачені частиною другою статті 53 МК України необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв`язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). Проте відповідачем було проігноровано всі зазначені докази та прийнято незаконні та необґрунтовані рішення.

При цьому, відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

У свою чергу, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

У спірних рішеннях від 04.12.2023 MUA205140/2023/000727/1 та від 08.12.2023 №UA205140/2023/000800/1 митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Також суд вважає, що оскаржувані рішення від 01.12.2023 №UA205140/2023/000723/2 та від 05.12.2023 «UA205140/2023/000751/1 про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у них, крім загального посилання на наявність цінової інформації з Інтернет (сайт mobile.de) (спеціалізованого сайту оголошень про продаж автомобілів та мотоциклів), будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено. У той же час, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися на інформації сайту mobile.de, порядок використання якого суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Фактично відповідач протиставив відомості документів, виданих у встановленому порядку у зв`язку із виконанням сторонами договірних умов тим, які не мають офіційного характеру.

Разом з тим, з даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що формально нижчий рівень вартості імпортованого товару від вартості іншого подібного чи аналогічного товару не може вважатись заниженням митної вартості та бути перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, адже можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Більше того, можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Частиною сьомою статті 54 МК України обумовлено, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку позивача, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору (контракту), як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, викладені вище фактичні обставини та обґрунтування в своїй сукупності підтверджують протиправність рішень Волинської митниці від 01.12.2023 №UA205140/2023/000723/2, від 04.12.2023 №UA205140/2023/000727/1, від 05.12.2023 №UA205140/2023/000751/1, від 08.12.2023 №UA205140/2023/000800/l про коригування митної вартості товару, а тому такі підлягають скасуванню.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 3028,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 30.05.2024 №860.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 09.11.2021 №09-11/01, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Дженерал Лігал Груп» (далі - Адвокатське об`єднання) та позивачем, додаткову угоду від 20.05.2024 №20/05-24, рахунку від 30.05.2024 №30-05/24, акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.05.2024 №30/05-24, платіжної інструкції від 30.05.2024 №859.

Договором про надання правової допомоги від 13.01.2022 №13-01/22 визначено, що Адвокатське об`єднання приймає на себе доручення клієнта ТОВ «ПАКУР ТРАНС» з надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар з надання правової допомоги і фактичні витрати, понесені у зв`язку з виконанням цього договору. Пунктом 5.1 вказаного договору передбачено, що за надану правову допомогу клієнт сплачує гонорар, розмір якого визначається додатковою угодою до даного договору.

Відповідно до додаткової угоди від 20.05.2024 №20/05-24 Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання щодо вжиття всіх можливих заходів у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування визнання протиправним та скасування рішення від 12.09.2023 №UA205140/2023/000585/2. Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що для виконання замовлення Адвокатське об`єднання здійснює, зокрема, такі заходи та дії: ґрунтовно проконсультувати клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 додаткової угоди; підготувати позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішень від 01.12.2023 №UA205140/2023/000723/2, від 04.12.2023 №UA205140/2023/000727/1, від 05.12.2023 №UA205140/2023/000751/1, від 08.12.2023 №UA205140/2023/000800/l; у разі необхідності підготувати та надіслати в інтересах клієнта адвокатські запити; здійснити підготовку інших документів процесуального характеру, в яких виникне необхідність в ході судового розгляду справи, в тому числі але не виключно відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяв тощо; здійснювати повний супровід адміністративної справи до повного виконання судового рішення у справі; представляти інтереси клієнта в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності.

Сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання становить 12000,00 грн (пункт 3 додаткової угоди).

У рахунку від 30.05.2024 №30-05/24 включено таку послуги: надання послуг з підготовки та подання позовної заяви про визнання протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару від 01.12.2023 №UA205140/2023/000723/2, від 04.12.2023 №UA205140/2023/000727/1, від 05.12.2023 №UA205140/2023/000751/1, від 08.12.2023 №UA205140/2023/000800/l та супровід справи в судовому процесі.

Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.05.2024 №30-05/24 підтверджує виконання робіт (надання послуг) загальною вартістю 12000,00 грн, про сплату яких надано платіжну інструкцію від 30.05.2024 №859.

У відзиві відповідач зазначив, що визначена представником позивача сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів.

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; сталу судову практику Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 9028,00 грн судових витрат, в тому числі: судовий збір в сумі 3028,00 грн та 6000,00 грн витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.12.2023 №UA205140/2023/000723/2, від 04.12.2023 №UA205140/2023/000727/1, від 05.12.2023 №UA205140/2023/000751/1, від 08.12.2023 №UA205140/2023/000800/l.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у розмірі 9028 (дев`ять тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, ідентифікаційний код юридичної особи 43486193).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).

Суддя Ф.А. Волдінер