Рішення

від 22.08.2024 по справі 160/1253/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 рокуСправа №160/1253/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

розглянувши у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа: Комунальне підприємство «Криворізький протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради» про визнання протиправними та скасування вимог,-

УСТАНОВИВ:

12 січня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного офісу Держаудитслужби Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, третя особа: Комунальне підприємство «Криворізький протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради», в якому позивач просить:

- визнати протиправною та частково нечинною вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області «Щодо усунення виявлених порушень» №040504-15/4760-2023 від 20 липня 2023;

- скасувати пункт 2.1 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області «Щодо усунення виявлених порушень» від 20.07.2023 за №040504-15/4760-в частині забезпечення відшкодування на користь КП «КПТД» ДОР (в разі завершення процедури реорганізації на користь правонаступника) матеріальної шкоди (збитків) внаслідок необгрутнованого нарахування та виплати заробітної плати, в тому числі премії генеральному директору в сумі 971671,07 грн., доплати за складність та напруженість генеральному директору в сумі 52165,00грн. шляхом: проведення претензійно-позовної роботи з фізичними особами, які безпідставно отримали кошти, відповідно до норм статей 15, 16, 1212-1213 Цивільного кодексу України, у тому числі шляхом надання відповідальним особам пропозиції добровільного відшкодування. У випадку неможливості забезпечення відшкодування у вищезгаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування шкоди (збитків) з винних осіб відповідно до статей 130- 136 Кодексу законів про працю України».

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що з жовтня 2020 року ОСОБА_1 була керівником Комунального підприємства «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради», а з березня 2021 року по липень 2023 року, після рішення Дніпропетровської обласної ради №60-5/VIII від 17.03.2021 року, після реорганізації КП «ДОКЛПО «Фтизіатрія» ДОР» шляхом приєднання до Комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради», очолювала КП «КПТД» ДОР». Так, за результатами проведення Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області ревізії фінансово-господарської діяльності КП «КПТД» ДОР за період з 01 січня 2020 року по 28 лютого 2023 року було складено Акт від 23 червня 2023 року №040504- 26/2. З метою реалізації результатів ревізії, відповідачем 20 липня 2023 року надіслано до КП «КПТД» ДОР вимогу щодо усунення виявлених порушень №040504-154760-2023, пунктом 2,1 якої, зокрема, зобов`язано підприємство забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків) внаслідок необґрунтованого нарахування та виплати заробітної плати, в тому числі: доплати працівникам, які надають допомогу хворим на коронавірусну хворобу; премії генеральному директору, доплат за складність та напруженість генеральному директору та матеріальної допомоги генеральному директору; заробітної плати за фактично невідпрацьований час за сумісництвом в.о. медичного директора, шляхом проведення претензійно-позовної роботи з фізичними особами, які безпідставно отримали кошти. Однак позивач вважає, що порушення оплати праці відсутні, всі виплати та доплати їй проводились виключно за погодженням з ДОЗ ОДА та на підставі укладеного контракту №353 від 20.07.2021 р. Враховуючи вказане, позивач зазначає, що вказаний пункт вимоги управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області не має належного обґрунтування, є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки напряму порушує її права, свободи і законі інтереси, що зумовило її звернутись до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Східного офісу Держаудитслужби Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, третя особа: Комунальне підприємство «Криворізький протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради» про визнання протиправними та скасування вимог - повернуто позивачеві.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Східного офісу Держаудитслужби Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, третя особа: Комунальне підприємство «Криворізький протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради» про визнання протиправними та скасування вимог скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

08.04.2024 року на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 160/1253/24.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду від 16.04.2024 року на адресу суду від представника позивача адвоката Демченко К.В., 24.04.2024 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/1253/24 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

06 травня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи №160/1253/24 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі №160/1253/24.

21.05.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Східного офісу Держаудитслужби, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що за результатом проведення ревізії Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області складено акт від 23.06.2023 року №040504-26/2, в якому детально описано встановлені порушення, з посиланням на відповідні норми законодавства. Підстави, порядок проведення ревізії позивачем не оскаржуються, та не є предметом спору в даній справі. 21.07.2023 року уповноваженою особою - Головою комісії з реорганізації КП «КПТД» ДОР Логіновим Сергієм отримано Вимогу щодо усунення виявлених порушень від 20.07.2023 за вихідним номером №040504-15/4760- 2023. Позивач вважаючи вказану вимогу щодо усунення виявлених порушень протиправною, з метою їх скасування, звернувся з відповідним позовом до суду, при цьому ОСОБА_1 залишає поза увагою те, що вказана Вимога адресується об`єкту контролю КП «КПТД» ДОР, а не особисто їй, проте, водночас не ставить під сумнів та не заперечує повноваження та компетенцію відповідача щодо реалізації, як контролюючим органом, своїх повноважень в частині складання та направлення на адресу КП «КПТД» ДОР за результатами проведеної ревізії вимоги щодо усунення виявлених порушень. У контексті спірних правовідносин відповідач вважає, що пункт 2.1 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області «Щодо усунення виявлених порушень» від 20.07.2023 за №040504- 15/4760-в частині, яка оскаржується позивачем є лише складовою, тобто певним етапом виконання процесу усунення виявлених порушень КП «КПТД» ДОР, проте не є гарантією отримання позитивного або негативного рішення під час проведення претензійно-позовної роботи. За таких обставин, відповідач не погоджується з хибною думкою ОСОБА_1 стосовно того, що на час виникнення спірних правовідносин присутнє порушення прав позивача, які б мали бути захищені судом.

27.05.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім було підтримано позицію, викладену у позовній заяві та додатково зауважено, що під час проведення ревізії посадові особи відповідача не рекомендували керівництву КП «КПТД» ДОР вживати заходи для усунення виявлених порушень та запобігання їх у подальшому, як це передбачено пунктом 45 Порядку і негативно ставились до намагання останнього це робити самостійно. Крім того, службові особи Держаудитслужби взагалі намагались приховувати встановлені, на їх думку, порушення фінансово- господарської діяльності і керівництво КП «КПТД» ДОР дізналось про них вже при ознайомленні з Актом ревізії, що іде в розріз з основним функціям органів державного фінансового контролю, закріплених статтею 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Також позивачем наголошується на порушеннях, які на її думку були допущені відповідачем під час проведення ревізії на різних стадіях.

03.06.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Східного офісу Держаудитслужби надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останнім було підтриману позицію, викладену ним у відзиві на позовну заяву, з зазначенням тотожних аргументів та доводів.

Суд також зазначає, що в рішенні використовується правильне найменування відповідача - Східний офіс Держаудитслужби.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до п. 2.2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на 1 квартал 2023 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 23.03.2023 року №№50, 51, 52, від 31.03.2023 року №53, від 08.06.2023 року №83 виданих начальником управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області Воробйовим Д. С., начальником відділу контролю у соціальній галузі та сфері культури ОСОБА_2 (керівник ревізійної групи), головними державними аудиторами відділу контролю у соціальний галузі та сфері культури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , провідним державним аудитором відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Східного офісу Держаудитслужби ОСОБА_5 (з 03.04.2023 року по 16.06.2023 року) та головним державним фінансовим інспектором відділу будівництва управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області Прокоф`євим В. О. (з 09.06.2023 по 16.06.2023) проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради» за період з 01 січня 2020 по 28 лютого 2023 року.

За результатом проведення ревізії управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області складено акт від 23.06.2023 року №040504-26/2, в якому описані встановлені порушення, з посиланням на відповідні норми законодавства України.

Вказаний Акт було підписано головою комісії з реорганізації ОСОБА_6 28.06.2023р. без зауважень та заперечень, про що свідчить його особистий підпис, а також підписано 28.06.2023 р. головним бухгалтером КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР Онищенко Т. з зауваженням «Акт надійшов на підприємство 26.06.2023. Додатки до акту не надані та в акті не зазначені. Заперечення (зауваження) мною будуть надані у терміни визначені чинним законодавством».

Листом Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області «Щодо усунення виявлених порушень» №040504-15/4760-2023 від 20.07.2023 року було зазначено, що ревізією встановлено порушення законодавства, що відображені в акті ревізії від 23 червня 2023 № 040504-26/2 та не відшкодовані, зокрема:

2) на порушення абзацу 1, 2 пункту 1, абзацу 3 підпункту «3» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств», пункту 15 Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, що діє в організаційно-правовій формі казенного або комунального некомерційного підприємства, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №792, пунктів 1, 2 Розділу III «Умови матеріального забезпечення керівника» Контракту від 20.07.2021 №353 при недотриманні умов Контракту в частині перевищення затвердженого фонду оплати праці, визначеного в фінансовому плані КП «КПТД» ДОР, та за відсутності погоджень органу управління майном Дніпропетровської обласної ради, проведено з порушеннями законодавства виплату генеральному директору премії в сумі 971671,07грн, доплати за складність та напруженість 52338,85грн та матеріальної допомоги в сумі 52165,00грн.

Так, на підставі частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ, пунктів 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, підпункту 14 пункту 6 Положення про управління Східного офісу в Донецькій області, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 № 3, Управління вимагає (зокрема):

2. Усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку, а саме: 2.1 Забезпечити відшкодування на користь КП «КПТД» ДОР (в разі завершення процедури реорганізації - на користь правонаступника) матеріальної шкоди (збитків) внаслідок необґрунтованого нарахування та виплати заробітної плати, в тому числі: доплати працівникам, які надають допомогу хворим на коронавірусну хворобу в сумі 5339429,77грн; премії генеральному директору в сумі 971671,07грн, доплати за складність та напруженість генеральному директору 52338,85грн та матеріальної допомоги генеральному директору в сумі 52165,00грн; заробітної плати за фактично невідпрацьований час за сумісництвом в. о. медичного директора в сумі 40423,78грн шляхом: проведення претензійно-позовної роботи з фізичними особами, які безпідставно отримали кошти, відповідно до норм статей 15, 16, 1212-1213 Цивільного кодексу України, у тому числі шляхом надання відповідальним особам пропозиції добровільного відшкодування. У випадку неможливості забезпечення відшкодування у вищезгаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування шкоди (збитків) з винних осіб відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю України.».

Незгода позивача, з пунктом 2.1 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, яка міститься в листі «Щодо усунення виявлених порушень» №040504-15/4760-2023 від 20 липня 2023року, стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що право особи на доступ до правосуддя гарантоване ст. 55 Конституції України, положення якого є нормами прямої дії.

Відповідно до наведеної статті Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відповідно до ч. 1 і 3 ст. 124 Основного Закону України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з ч. 1 та 5 ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Згідно з ч. 1 і 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).

Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 9 цього Кодексу, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

У рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відсутність у позивача прав чи обов`язків у зв`язку із вчиненням оскаржуваних дій не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи -позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Узагальнюючи вищевикладені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права висновується, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень, у тому числі й індивідуальних актів, є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень. Порушення охорошоваиого законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Так, за змістом пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути направлена підконтрольному об`єкту, яка є обов`язковою до виконання останнім.

Судом наголошується, що лист Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області «Щодо усунення виявлених порушень» №040504-15/4760-2023 від 20.07.2023 року, пункт 2.1. якого ОСОБА_1 вважає необґрунтуваним та протиправним, було адресовано саме Комунальному підприємству «Криворізький протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради» та надіслана його уповноваженій особі - Голові комісії з реорганізації ОСОБА_6 .

Крім того, саме до Комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради», на підставі частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ, пунктів 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, підпункту 14 пункту 6 Положення про управління Східного офісу в Донецькій області, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 № 3, були звернуті відповідні вимоги відповідача щодо усунення виявлених порушень.

Так, судом встановлено, що ревізія фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради» за період з 01 січня 2020 по 28 лютого 2023 року була проведена Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області з 27 березня 2023 року по 16 червня 2023 року, із призупиненням з 17.04.2023 року по 10.05.2023 року, з 24.05.2023 по 08.06.2023 року.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» від 28.04.2023 № 289-І6/УІІІ, яке опубліковано на офіційному веб-сайті Дніпропетровської обласної ради та знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет, було вирішено, зокрема, реорганізувати Комунальне підприємство «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» шляхом приєднання до Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласні ради»; створити комісію з реорганізації Комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» у складі: Логінов Сергій Сергійович - голова комісії; члени комісії: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Згідно ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злитгя, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обо в язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини 4 ст. 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Таким чином, з моменту відкриття процедури з реорганізації всі права керівника юридичної особи переходять голові комісії з реорганізації.

Відтак, з моменту відкриття процесу реорганізації Комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» всі права керівника перейшли до голови комісії з реорганізації - ОСОБА_6 .

Отже, на момент проведення ревізії тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора був ОСОБА_6 , а з 03.05.2023 року та на момент підписання акта ревізії його призначено головою комісії з реорганізації об`єкта контролю.

Також розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради № 8-КП від 23 березня 2023 «Про відсторонення від роботи генерального директора Комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради», яке опубліковано на офіційному веб-сайті Дніпропетровської обласної ради та знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет, було продовжено термін відсторонення ОСОБА_1 , генерального директора Комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради», від роботи відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України до 02 травня 2023 року без збереження заробітної плати та призначено ОСОБА_6 тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» 27 березня 2023 року на період відсторонення ОСОБА_1 .

За таких обставин, ОСОБА_1 на момент закінчення ревізії не мала відношення до діяльності юридичної особи, яка перебуває в процесі припинення, оскільки не наділена правом представляти Комунальне підприємство «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради», а так само й виконувати функції управління.

На підставі зазначеного, суд вважає, що ОСОБА_1 не є учасником правовідносин з приводу оскарження вимоги №040504-15/4760-2023 від 20.07.2023, а право на її оскарження має підприємство, що було піддано ревізії. При цьому, правом здійснювати від імені такого підприємства представницькі функції, у тому числі звернення до суду, наділена відповідна уповноважена особа - керівник або голова комісії з реорганізації.

Крім того, судом наголошується, що доводи позивача стосовно законності підстав та порядку проведення ревізії, правильності та достовірності оформлення результатів ревізії, а також порушень, які виявлені та зафіксовані в Акті від 23.06.2023 року №040504-26/2 суд не приймає до уваги, оскільки вони не є предметом розгляду у цій справі.

Також суд погоджується з твердженням представника відповідача про те, що позовна заява не містить жодного доказу, який би свідчив про застосування чи можливого застосування вимоги №040504-15/4760-2023 від 20.07.2023 в частині, що оскаржується, у правовідносинах між ОСОБА_1 та відповідачем, а отже фактично не вбачається порушення інтересів позивача на момент звернення її з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, аналіз змісту вимоги відповідача, оформленої листом від 20.07.2023 №040504-15/4760-2023 свідчить про те, що цей документ породжує права і обов`язки лише для КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради», однак ніяк безпосередньо на права та інтереси позивача не впливає.

Крім того, суд також погоджується з твердженням відповідача, що пункт 2.1 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, оформленої листом «Щодо усунення виявлених порушень» від 20.07.2023 за №040504- 15/4760 є лише певним етапом виконання процесу усунення виявлених порушень Комунальним підприємством «Криворізький протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради», проте не є гарантією отримання позитивного або негативного рішення під час проведення претензійно-позовної роботи.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа: Комунальне підприємство «Криворізький протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради» про визнання протиправними та скасування вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева