Рішення

від 22.08.2024 по справі 480/1068/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2024 року Справа № 480/1068/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1068/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ-БУД ЛТД" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Буд ЛТД" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 22.01.2024 № UА 100380/2024/000010/2 про корегування митної вартості товарів.

В обґрунтовання позовних вимог зазначає, що з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання контракту від 01.03.2021 №34-SB, укладеного між ТОВ "Світ-Буд ЛТД" і компанією компанією «XINHUA ELEKTR1CAL CO.LTD OF GUANGDONG» (Китайська народна республіка), позивачем до Київської митниці 22.01.2024 було подано електронну митну декларацію №24UA100380302213U2, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України (далі по тесту - МК України). При поданні МД позивачем було надано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів. Проте, 22.01.2024 від відповідача надійшли повідомлення № 1140960, в якому було зазначено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, та документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів. Тому запропоновано з посиланням на виконання вимог, передбачених ст. 53 МК України, додатково надати документи, без конкретної ідентифікації документів та їх доцільності для проведення митних процедур або усунення розбіжностей. У зв`язку з тим, що відповідачем не було зазначено конкретних вимог до додаткових документів, 22.01.2024 позивачем було подано заяву щодо неможливості надання додаткових документів у зв`язку з їх необов`язковістю та необґрунтованістю для митного оформлення в силу ст. 53 МК України та/або відсутністю у позивача. На думку представника позивача, подані ним документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару.

Ухвалою суду від 16.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Київська митниця у відзиві на позов зазначає, що відповідно до п.4.1 укладеного позивачем зовнішньоекономічного контракту від 01.03.2021 дата відвантаження товару зазначається у інвойсі, але у інвойсі відсутня дата відвантаження. Документи щодо заявлених до розмитнення товарів торговельної марки «Lebron» не містять відомостей про наявність/відсутність ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою.

У прайс-листі виробника від 01.06.2023 по 30.06.2023 № б/н, зазначено ціна товару, що декларуються, що по суті є комерційною пропозицією, інформація щодо інших товарів які декларуються відсутня. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Декларантом заявлено митну вартість товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FOB - Nansha», як це зазначено у МД від 22.01.2024 №24UA100380302213U2. Декларантом для підтвердження витрат по доставці товару надано довідку, що підтверджує вартість перевезення товару від 18.01.2024 №5 від ТОВ "ІНКРІЗ", №19 від12.01.2024 від ПП «Транскарго». Компанії ДП «Формаг-Київ» ТОВ «Формаг, №398 від 07.09.2023 від ПП «Транскарго». Згідно з відомостями, наведеними в СМR від 17.01.2024 № MRKU 6030285 перевезення товарів здійснює «PE Biazhko Dmytro». Декларантом не надано документів, визначених законодавством України, згідно з якими між замовником та виконавцем погоджено витрати, пов`язані з транспортуванням вантажу, що підтверджує сумніви митного органу щодо не включення складових митної вартості до ціни товару у повному обсязі.

Документів від безпосереднього перевізника не надано. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням: п.2 ч.2 ст.52 МК України, ч.2, 9, 10 та 21 ст.58 МК України.

Копія митної декларації країни відправлення надана без урахування статті 254 МК України.

В інвойсі від 05.11.2023 №XHUKR230838 зазначено номер контейнеру, хоча Коносамент №GS123111177А був виставлений 19.11.2023, тобто пізніше дати складання інвойсу, що викликає сумніви.

Тому митним органом правомірно прийнято рішення про корегування митної вартості товарів.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ-Буд ЛТД", з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання контракту від 01.03.2021 №34-SB, укладеного між ТОВ "Світ-Буд ЛТД" та компанією "XINHUA ELEKTR1CAL CO.LTD OF GUANGDONG" (Китайська народна республіка), 22.01.2024 до Київської митниці було подано електронну митну декларацію №24UA100380302213U2, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом були подані наступні документи: пакувальний лист від 05.11.2023; рахунок-проформа від 31.08.2023 №XHUKR230838; рахунок - фактура (інвойс) від 05.11.2023 №XHUKR230838; коносамент від 19.11.2023 №GS 123 111 177; автотранспортна накладна від 17.01.2024 №МRKU 6030285; декларація про походження товару від 05.11.2023 №ХНUКR230838; банківський платіжний документ від 05.09.2023 №230904/000587928; банківський платіжний документ від 19.01.2024 №240119/000600966; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 12.01.2024 №34; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 18.01.2024 №5; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 12.01.2024 №19; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 18.01.2024 №5; прайс-лист виробника від 01.08.2023 б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, від 01.03.2021 №34-SВ; доповнення до договору від 01.07.2017 №1; договір транспортного експедируванням від 15.06.2017 №06/17-2017; договір (контракт) про перевезення від 22.08.2017 №45; копія митної декларації країни відправлення від 15.11.2023 №516620230663882269.

22.01.2024 митним органом позивачу направлено повідомлення №1140960, в якому зазначено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тому запропоновано, з посиланням на виконання вимог ст. 53 МК України, додатково надати документи: за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію, тощо); копію митної декларації країни відправлення із врахуванням ст. 254 МКУ; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, що стосуються даній партії товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Також, декларанту повідомлено, що він відповідно до положень ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, за власним бажанням, може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, зокрема, які підтверджують складові митної вартості та усувають наявні розбіжності щодо ціни товарів.

У відповідь на повідомлення, ТОВ "Світ-Буд ЛТД" направило відповідачу заяву від 22.01.2024 №22/01, у якій зазначає, що митному органу разом з митною декларацією направлялися всі необхідні документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

22.01.2024 Київська митниця прийняла рішення №UА100380/2024/000010/2 про коригування митної вартості товарів.

Вважаючи таке рішення протиправним, ТОВ "Світ-Буд ЛТД" звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватись як електронні документи, так і документи на паперовому носії, або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частинами 1, 2 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт), або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частини першої та другої ст. 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методі її визначення. Вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.

Вказана позиція суду щодо обов`язковості надання нормативно визначеного пакету документів узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.08.2019 у справі № 826/19400/15 (адміністративне провадження №К/9901/4716/18).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема,:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати корегування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органів доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки на оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом та проведенням верифікації митної декларації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

За приписами ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 7 ст. 54 МК України передбачається, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як стверджує відповідач, під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів було встановлено, що докумени містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд не погоджується з такою позицією контролюючого органу з огляду на таке.

Посилання відповідача на пункт 4.1 контракту від 01.03.2021 №34-SB-PR, в якому вказано, що в інвойсі повинна обов`язково зазначатися дата відвантаження, як на підставу корегування митної вартості товару, є не обґрунтованим, оскільки не виконання даного пункту контракту жодним чином не впливає на складові митної вартості поставленого товару, і стосується лише виконання господарських та цивільних взаємних обов`язків сторін контракту та формою документу. Крім того, для підтвердження дати відправки існують інші документи (коносамент, митна декларація країни відправлення, пакувальний лист), які в своїй сукупності дають можливість визначити дату відправки товару.

Наступною підставою корегування митної вартості відповідач зазначає відсутність у поданих документах відомостей про наявність/відсутність ліцензійних платежів за користування торгівельною маркою «Lebron». Проте, митним органом не враховано, що позивач є власником торгівельної марки «Lebron», про що свідчить копія свідоцтва на знак для товарів і послуг від 28.09.2018 №247619, у зв`язку з чим позивач не здійснює таких платежів.

Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що "у прайс-листі виробника з 01.08.2023 по 30.09.2023 № б/н, зазначена ціна товару, що декларуються, що по суті є комерційною пропозицією, інформація щодо інших товарів які декларуються відсутня" необхідно зазначити наступне.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців", суд зазначає, прайс-лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик. Жодних інших смислових навантажень прайс-лист не несе, і розбивка по цінам, маркуванню, зазначення всього асортименту товару та інше не має бути обов`язковим в прайс-листі. Крім того, прайс-лист, відповідно до ст. 53 МК України, не є обов`язковим документом для підтвердження митної вартості товарів.

Стосовно підстави коригування митної вартості - ненадання всіх перевізних (транспортних) документів, слід зазначити таке.

Як уже згадувалося судом, відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Також пунктом 5 ч.10 ст.58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Суд зауважує, що Митний кодекс України не містить положень, які зобов`язують для підтвердження витрат на транспортування подавати виключно первинні документи в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таких вимог не містять і Правила заповнення декларації митної вартості.

Декларантом, на підтвердження вартості перевезення товару (як складової митної вартості товару) було надано:

довідку про транспортні витрати від 12.01.2024 №19 по морському перевезенню контейнеру MRKU6030285 від місця завантаження (на умовах FOB NANSHA) до порту вивантаження - Гданськ (Польща); коносамент від 19.11.2023 №GS 123 111 177; автотранспортна накладна від 17.01.2024 №МRKU 6030285; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 12.01.2024 №34; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 18.01.2024 №5; довідку про транспортні витрати від 18.01.2024 №5 по маршруту Гданськ до кордону з Україною (п.п. Ягодин); договір транспортного експедируванням від 15.06.2017 №06/17-2017; договір (контракт) про перевезення від 22.08.2017 №45.

Вказані документи підтверджують вартість перевезення товару, в них не існує розбіжностей, які необхідно було б усувати.

За умов надання таких документів у митного органу є можливість ідентифікувати належність транспортних витрат по доставці товару для підтвердження складової митної вартості товару.

При цьому відповідач зазначає про свої сумніви у зв`язку з тим, що документів безпосереднього перевізника, не надано, але такі сумніви нічим не підтверджуються, так як для митного оформлення позивачем надано CMR (товарно-транспортна накладна міжнародного зразка) від 17.01.2024 №МRKU 6030285, в якій зазначено інвойс на товар, вага товару, постачальник та отримувач товару, маршрут слідування, на якій є відбитки печатки митниці, відбитки печатки безпосереднього перевізника.

Враховуючи характер послуг, а саме: оплата за морську доставку проводиться з відстроченням платежу на 30 календарних днів після морської доставки вантажу Замовнику, на день подання митної декларації позивач не міг надати платіжний документ на підтвердження вартості перевезення, тому були надані довідки про транспортні витрати, які є достатнім документом для ідентифікації вартості транспортних витрат позивача.

Митний кодекс України не містить чіткого переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися такими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Подібну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17, у якій зазначено про помилковість доводів митного органу про необхідність підтвердження транспортних витрат виключно фінансовими та/або бухгалтерськими документами, і дійшов висновку про те, що довідка про транспортні витрати в даних правовідносинах є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у митного органу були відсутні правові підстави вважати непідтвердженими числові значення складових митної вартості в частині транспортних витрат.

Щодо перекладу митної декларації країни відправлення слід зазначити, що в силу ст. 254 МК України, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Однак митна декларація країни постачальника, відповідно до ст. 53 МК України, є не обов`язковим документом для здійснення розмитнення товарів. Але в свою чергу в митній декларації країни постачальника, арабськими цифрами зазначено код товару, який відповідає Українському класифікатору товарів, кількість і вартість товару, що імпортується. Крім того, англійською мовою продубльовано отримувача товару, контракт та інші відомості. За таких умов, відсутня необхідність в перекладі МД українською мовою.

Таким чином, позивачем до митного оформлення на підтвердження митної вартості було надано зовнішньоекономічний контракт, інвойси, платіжне доручення про проведення часткової передплати, коносамент та інші транспортні (перевізні) документи, розрахунок вартості перевезення імпортованого товару до митного кордону України, які в своїй сукупності надають можливість встановити складові митної вартості товару та ідентифікувати саме цю партію товарів.

У свою чергу, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Митному органу витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.01.2018 (справа №814/1204/15) та в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа №21-591а15).

Щодо наявності у митного органу інформації щодо митних оформлень подібних товарів за рівнями митної вартості, вищими за митну вартість оцінюваного товару, то митним органом не було враховано, що отримана з бази даних інформація про МД, на яку відповідач посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України, та той факт що митним органом було застосовано резервний метод коригування митної вартості товарів по МД на яку він посилається.

Відомості з інформаційних баз даних відповідача мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі данні не можуть мати більше значення, ніж наданні декларантом первинні документи на товар. Розбіжність між рівнем заявленої митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої позивачем митної вартості товару, так як торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися на інформації баз даних митного органу, оскільки порядок їх формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання їх даних суб`єктами господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності МК України, не передбачено.

Слід зауважити в базах митного органу, відсутня інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованого товару, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Також, в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Щодо застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товарів варто зауважити таке.

Відповідно до ч.5 ст.55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частина 4 стаття 57 МК України визначає, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Процедура витребування додаткових документів є одним із шляхів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, а тому не може вважатися консультацією під час якої, здійснюється послідовний вибір методів визначення митної вартості товарів та обмін інформацією.

Консультація проводиться до прийняття рішення, при цьому жодної довідкової інформації про можливість застосування того чи іншого методу, а також про наявні у відповідача відомостей про рівень митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів відповідачем не було надано позивачу.

У зв`язку з цим суд зазначає, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обгрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару він відповідно до вимог статті 266 МК України, зобов`язаний провести процедуру консультацій, у ході яких мав би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів.

Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови в здійсненні митного оформлення товару.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постанові від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Втім, митний орган, в оскаржуваному рішенні крім номерів та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не навів обгрунтованих пояснень щодо зроблених корегувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці від 22.01.2024 № UА 100380/2024/000010/2 про коригування митної вартості товарів. З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн, сплачених за платіжною інструкцією від 26.01.2024.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ-БУД ЛТД" (вул. Привокзальна, буд. 1 А, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, і.к. 41089394) до Київської митниці (бул. Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, і.к. 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці від 22.01.2024 №UА100380/2024/000010/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Буд ЛТД" витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар