Рішення

від 14.08.2024 по справі 520/3844/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 серпня 2024 р. справа № 520/3844/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, за участі секретаря судового засідання Юлії Шмонько,

представника позивача - Андрія Тімонова,

представника відповідача - Яни Іхненко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтелмед" (вул. Шевченко, буд. 315, Харків, 61033, код ЄДРПОУ 25182226) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтелмед" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №00008830705 від 05.01.2024 та №00008870705 від 05.01.2024.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно додатку 7 до акту перевірки Договори та додатки до них та Акти виконаних робіт інспектори ГУ ДПС у Харківській області під час перевірки досліджували вибірковим порядком та не зазначали в акті перевірки про недостатність наданих первинних документів. Позивач наголошує, що під час податкової перевірки надавав інспекторам податкової всі первинні документи на підтвердження належного вчинення господарської діяльності, які в повному обсязі підтверджують правомірність формування позивачем від`ємного значення з ПДВ. Під час проведення перевірки у інспекторів фактично був повний доступ до всіх первинних документів та документів бухгалтерського і податкового обліку оскільки це була виїзна перевірка. Перевіряючі під час складання акту перевірки повністю знехтували вимогами Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами. Висновки про те, що надані договори та акти не розкривають суть господарських взаємовідносин було зроблено без вивчення первинних документів та угод з контрагентами. В акті перевірки немає жодного зазначення про не надання документів, однак інспектори, не визнаючи господарські операції на 19390498,00 грн, взагалі не описують ці угоди в акті перевірки, що, на думку ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД», є свідченням неналежного дослідження цих господарських операцій, а отже висновки перевіряючих є хибними та передчасними, оскільки вони фактично ґрунтуються на припущеннях.

У відзиві відповідач вказав, що під час перевірки позивача виявлено порушення, що призвели до заниження податкових зобов`язань: заниження податкових зобов`язань за червень 2022 в результаті включення розрахунків коригувань ПН до ПЗ за червень 2022, що були зареєстровані в ЄРПН несвоєчасно, а саме в липні 2022 на суму 5 289,52 грн (у позові не спростовуються висновки акту в цій частині). ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» занижено податкове зобов`язання у зв`язку з ненарахуванням ПДВ на списану рекламну продукцію (буклети, листівки, олівці і т.п.) на загальну суму 239 626,0 грн, у тому числі за грудень 2021 рок у сумі 3990 грн, грудень 2022 року у сумі 76 011 грн, травень 2023 року у сумі 868 грн, липень 2023 року у сумі 158 757 грн (у позові не спростовуються висновки акту в цій частині). Заниження податкових зобов`язань в результаті ненарахування ПДВ за отриманими маркетинговими послугами, що були використані не в господарській діяльності відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України всього у сумі 19 620 162 грн, зокрема, включення до ПК податкових накладних, зареєстрованих несвоєчасно, невідповідність даних СЕА ПДВ митниця та даних р.10.2/ р.11.2 (потрібно в рядок 11.2 ввезені на митну територію України), а також взаємовідносини з ризиковими контрагентами ТОВ «СВОЇ-РХ» (код 38464438), ТОВ «Вента.ЛТД» (код 21947206), ТОВ "КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН" (код 19242160).

Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.

У ході розгляду справи позивачем та відповідачем надавались до суду додаткові письмові пояснення.

У додаткових поясненнях від 10.04.2024 відповідач вказав, що податкові накладні, що виписані 20.06.2023 та 03.07.2023, виписані з порушенням норм чинного законодавства і не можуть бути підставою для формування податкового кредиту. Надання послуг розміщення рекламних матеріалів є нетиповою діяльністю для ПП "ПРОЕКТБУДСЕРВІС" та не відповідає основним напрямам його діяльності.

У додаткових поясненнях від 12.04.2024 відповідач процитував зміст акту перевірки щодо господарських операцій позивача з контрагентами у періоді, що перевірявся.

У додаткових поясненнях від 12.06.2024 позивач зазначив, що позивачем до відшкодування у вересні 2023 року було заявлено 33 501 514,49 грн, що в повному обсязі підтверджується додатком 3 до акту перевірки. 21 202 933,50 грн з загальної суми бюджетного відшкодування складається з митних імпортних декларацій. Інспекторами податкової під час перевірки було встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ на загальну суму 19 620 161,55 грн. Детальний перелік підприємств, по яким встановлено порушення, зазначено відповідачем у додатку 5.1. акту перевірки. При цьому позивач зазначає, що представниками відповідача було встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами, що не впливали на формування від`ємного значення, що сформувало відшкодування, зазначене в декларації вересня 2023 року. Що стосується взаємовідносин з контрагентами, що зазначені відповідачем у додатку 5.1. акту перевірки позивач зазначив, що предметом угод по взаємовідносинам з даними контрагентами є «Фейсинг Товару» - тобто, комплекс дій Виконавця, спрямований на надання під тимчасове розміщення продукції окремого місця (Фейсингу) на полиці торговельного устаткування в торговельному залі Точки Роздрібної Торгівлі (далі - ТРТ). Розповсюдження рекламних матеріалів - комплекс дій Виконавця, спрямований на розміщення рекламних матеріалів Замовника (брошур, листівок, буклетів, візитних карток, рухомого відеоряду з інформацією про продукцію Замовника тощо) на спеціалізованих полицях та спеціальному обладнанні в торговельному залі TPT. Однак, дослідження даних угод взагалі не має відношення до заявленого бюджетного відшкодування.

До письмових пояснень від 13.06.2024 представником відповідача додано узагальнену інформацію щодо перевірки та розрахунок донарахованих сум ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" по деклараціям з ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача просив суд і задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, які прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 17.11.2023 №4941-п відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» (податковий номер 25182226) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.10.2023 № 9276834047, з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 13.11.2023 №9305907738 та № 9305911512.

За результатами перевірки відповідачем складено акт 15.12.2023 № 40232/20-40-07-05-03/25182226 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» (код за ЄДРПОУ 25182226)», в якому встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, п. 5 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, у зв`язку з чим зроблено висновки про те, що у платника відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) у розмірі 21132 грн, у тому числі за вересень 2023 року у сумі 21132 грн, та винесено податкове повідомлення- рішення форми «В3» від 05.01.2024 №00008850705; завищено бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) у розмірі 19 390 498 грн, у тому числі за вересень 2023 року у сумі 19 390 498 грн та винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 05.01.2024 №00008870705; завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду (р.21 Декларації) за вересень 2023 року у сумі 1 575 316 грн та винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 05.01.2024 №00008830705.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №00008830705 від 05.01.2024 та №00008870705 від 05.01.2024, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Позивач не оскаржує податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 05.01.2024 №00008850705.

Позивачем у податковій декларації з ПДВ за вересень 2023 року задекларовано: сума від`ємного значення р.19 - 8 724 070 грн; сума бюджетного відшкодування р.20.2.1 - 33 501 514 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом підтверджено суму бюджетного відшкодування (р.20.2.1) - 14 089 884 грн; а також встановлено заниження податкових зобов`язань в сумі 19 865 079 грн та завищення податкового кредиту в сумі 2 629 006 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 ПК.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом "б" пункту 200.4 статті 200 ПК при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій статті.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

У ході судового розгляду судом досліджувалось питання визначення переліку господарських операцій, за аналізом яких контролюючим органом встановлено завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ.

Так, представник позивача у судовому засіданні стверджував, що до бюджетного відшкодування у вересні 2023 року позивачем заявлено 33 501 514,49 грн, що підтверджує додаток 3 до акту перевірки, при цьому 21 202 933,50 грн з загальної суми бюджетного відшкодування складається з митних імпортних декларацій. Водночас, інспекторами контролюючого органу під час перевірки встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ на загальну суму 19 620 161,55 грн.

Представник відповідача вказав, що детальний перелік підприємств, по яким встановлено порушення на вищевказану суму, зазначено у додатку 5.1 акту перевірки.

У такому переліку вказано ПП "ОСАН", ПП "СОЛОМІЯ-СЕРВІС", ТОВ "ЛЕКФАРМ", СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ЕСТОНСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО У ФОРМІ ТОВ "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД", ПП "ЕКСПРЕС-АПТЕКА", ТОВ "ТОЧКА ЗДОРОВ`Я", ТОВ "БЛАГОДІЯ", ПП "ФІАЛКА", ТОВ "РОДЖЕРС", ТОВ "АПТЕКАРЬ", ТОВ "АКАДЕМІЯ ЗДОРОВ`Я", ОСОБА_1 , ТОВ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АРНІКА", ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОНЕКС", ТОВ "ЛІДЕР-ЗАХІД", АСТАРТА ТОВ , ТОВ "ГАЛАФАРМ", ТОВ "ФОЗЗІ-ФАРМ", ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОЕКТБУДСЕРВІС", ПРИВАТНЕ ПIДПРИЄМСТВО "ВІТАФАРМА", ТОВ "АСНОВА", ТОВ "ДІДЖИ ХЕЛС".

Як пояснив позивач, предметом угод по взаємовідносинам з даними контрагентами є «Фейсинг Товару» - тобто, комплекс дій Виконавця, спрямований на надання під тимчасове розміщення продукції окремого місця (Фейсингу) на полиці торговельного устаткування в торговельному залі Точки Роздрібної Торгівлі (далі - ТРТ). Розповсюдження рекламних матеріалів - комплекс дій Виконавця, спрямований на розміщення рекламних матеріалів Замовника (брошур, листівок, буклетів, візитних карток, рухомого відеоряду з інформацією про продукцію Замовника тощо) на спеціалізованих полицях та спеціальному обладнанні в торговельному залі TPT.

До суду позивачем надано документи первинного бухгалтерського обліку за вказаними господарськими операціями, однак у судовому засіданні та у письмових поясненнях представник позивача неодноразово наголошував, що дослідження даних угод взагалі не має відношення до заявленого бюджетного відшкодування, оскільки відповідачем встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами, що не впливали на формування від`ємного значення, що сформувало відшкодування зазначене в декларації вересня 2023 року.

Відповідачем вказані аргументи позивача у ході судового розгляду справи не спростовано, обґрунтованих пояснень з посиланням на інформацію в акті перевірки, а також на дослідження наданих до суду первинних документів під час перевірки, не надано.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) на сьогодні існують три основні стандарти доказування: "баланс ймовірностей" або "перевага доказів"; "наявність чітких та переконливих доказів"; "поза розумним сумнівом".

У справі "Кобець проти України" ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів Суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (справа "Авшар проти Туреччини").

Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

Тобто, принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому ґлузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або за відсутності таких доказів і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

У відзиві на позов відповідач посилається на відображену у акті перевірки інформацію про господарські операції позивача з ризиковими контрагентами - ТОВ «СВОЇ-РХ» (код 38464438), ТОВ «Вента.ЛТД» (код 21947206), ТОВ "КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН" (код 19242160), утім, належних та допустимих доказів щодо фіксування у акті перевірки порушень щодо сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування, на підставі господарських операцій саме з цими контрагентами, а також винесення з урахуванням таких висновків податкових повідомлень-рішень, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, і, як встановлено проведеним судовим розглядом, такий обов`язок відповідачем не виконано.

Ані в судовому засіданні, ані в заявах по суті справи відповідач не зміг обґрунтувати та довести за допомогою будь-якого із стандартів доказування правомірність прийнятих ним рішень з огляду на наведені вище суперечності щодо господарських операцій, нарахування на підставі яких сум ПДВ зумовило винесення оскаржуваних рішень.

При цьому суд зауважує, що відповідно до пункту 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 727 від 20.08.2015 (далі - Порядок №727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 5 розділу ІІ Порядку №727).

Таким чином, акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов`язань, та повинен містити вичерпну інформацію про виявленні порушення платником податків вимог податкового законодавства. Вимоги Положення №727 щодо чіткості та конкретності викладення інформації в акті перевірки стосується всього змісту акта.

ри цьому ПРозділ IV Порядку №727 визначає, що залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать: затверджений керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу та підписаний начальником відділу (управління) працівника, що очолює перевірку, план (перелік питань) перевірки платника податків; відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, що повторюються; розрахунок податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені у випадках, встановлених податковим, валютним та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) або звіту, відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового (грошового) зобов`язання, бюджетного відшкодування, від`ємних значень об`єктів оподаткування, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов`язання; розрахунок донарахованих сум єдиного внеску в розрізі застрахованих осіб, а також розрахунок фінансових санкцій та пені; пояснення та їх документальне підтвердження, зауваження або заперечення платника податків, посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноваженої ним особи) щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки, в тому числі щодо відсутності вини та наявності пом`якшуючих обставин, або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, щодо дій (бездіяльності) посадових осіб контролюючого органу, що проводили документальну перевірку; акт відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи поставити свій підпис у направленні на проведення перевірки; акт відмови в допуску до проведення перевірки посадових осіб контролюючого органу; акт про неможливість проведення перевірки; акт відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання (отримання) акта, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або надання письмових пояснень платником податків; запити, надані (надіслані) платнику податків, посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання окремих документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки; акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації; акт, який засвідчує факт надання документів менше ніж за 3 дні до дня завершення перевірки; інші матеріали, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; матеріали зустрічних звірок, реєстри, в яких зазначається інформація про надіслані запити на їх проведення до інших контролюючих органів, та отримані відповіді; оригінали або завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у разі їх отримання; опис отриманих копій документів; дані про виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (експортних, імпортних, бартерних, з переробки давальницької сировини на території України та за її межами тощо); акти обстеження виробничих, складських, торговельних та інших приміщень платника податків; копії матеріалів (описи, відомості, протоколи) про результати проведеної платником податків інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів тощо; документи, що підтверджують вилучення документів (їх копій), якщо вилучення було наявним, у випадках та в порядку, передбачених законом; інші матеріали, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення (вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій) та вжиття інших заходів за результатами перевірки.

Усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, та платником податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) або їх законними представниками (у разі наявності) та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки та є його (її) невід`ємною частиною.

Додатки, що містять інформацію з обмеженим доступом, службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок додаються лише до примірника акта (довідки) документальної перевірки, який залишається в контролюючому органі.

До акта (довідки) документальної позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки додаються інформативні додатки залежно від питань, що підлягали перевірці.

Оцінюючи зміст акта перевірки, судом встановлено, що він не містить посилань на досліджені у ході перевірки документи первинного бухгалтерського обліку щодо змісту господарських операцій, у акті у п.2.11 вказано, що перелік документів, що які було використано при проведенні первірки, наведено у додатку 2, який відповідачем до суду не надано, у той час як позивач у позовній заяві стверджує, що під час проведення перевірки у інспекторів фактично був повний доступ до всіх первинних документів та документів бухгалтерського і податкового обліку, оскільки це була виїзна перевірка.

Водночас у ході судового розгляду відповідачем не спростовано аргументи позивача, що висновки контролюючого органу про те, що надані договори та акти не розкривають суть господарських взаємовідносин було зроблено без вивчення первинних документів та угод з контрагентами.

Враховуючи, що в акті перевірки не конкретизовано перелік документів, які були досліджені контролюючим органом під час перевірки, а також невизначення конкретного переліку господарських операцій на суму 19390498,00 грн, і належного їх відображення у акті перевірки та додатках до нього з урахуванням підстав проведення перевірки - заявленої суми бюджетного відшкодування, суд вважає правову позицію відповідача, висловлену у цій справі, неприйнятною та не підтвердженою належними доказами.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За умови недоведення відповідачем у ході розгляду справи існування обставин, необхідних для винесення спірних рішень, поверхневого дослідження господарських операцій та формування показників від`ємного значення ПДВ за відомостями, що не були предметом заявленого позивачем бюджетного відшкодування, що очевидно порушує принцип належного урядування, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваних рішень.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують та по суті на них не впливають.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтелмед" (вул. Шевченко, буд. 315, Харків, 61033, код ЄДРПОУ 25182226) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №00008830705 від 05.01.2024 та №00008870705 від 05.01.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтелмед" (вул. Шевченко, буд. 315, Харків, 61033, код ЄДРПОУ 25182226)суму судового збору у розмірі 24224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 22 серпня 2024 року.

СуддяОлексій КОТЕНЬОВ