Постанова

від 22.08.2024 по справі 480/12200/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 р. Справа № 480/12200/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2024, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602 по справі № 480/12200/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ФПУ в Харківській області №183450027423 від 19.09.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2) зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 :

- до пільгового стажу, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 25.02.1989 по 30.11.1990 газоелектрозварником в колгоспі «Червоний Прапор» Сумського району Сумської області, з 17.12.1990 по 06.10.2000 електрогазозварником у Роменському ДБУ № 29 тресту «Харківшляхбуд», з 08.11.2000 по 20.12.2004 газоелектрозварником, з 20.12.2004 по 11.01.2011 електрогазозварником, зайнятим різанням та ручним зварюванням у СЗАТ «Іскра» Сумського району;

- до загального страхового стажу період навчання 01.09.1982 по 22.07.1985 у Сумському профтехучилищі № 12 та період роботи у колгоспі «Червоний Прапор» з 25.02.1989 по 30.11.1990;

3) зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення, тобто з 26.07.2023.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.09.2023 №183450027423 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 12.09.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV, зарахувавши періоди роботи ОСОБА_1 з 25.02.1989 по 30.11.1990 газоелектрозварником в колгоспі «Червоний Прапор» Сумського району Сумської області, з 17.12.1990 по 06.10.2000 електрогазозварником у Роменському ДБУ № 29 тресту «Харківшляхбуд» та з 08.11.2000 по 11.01.2011 газоелектрозварником та електрогазозварником, зайнятим різанням та ручним зварюванням, у СЗАТ «Іскра» Сумського району до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, а період навчання 01.09.1982 по 19.07.1985 у Сумському середньому профтехучилищі №12 та період роботи з 25.02.1989 по 30.11.1990 у колгоспі «Червоний Прапор» - до загального страхового стажу ОСОБА_1 .

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 858,88грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, наполягає на непідтвердженності наданих позивачем довідок наявності у нього необхідного пільгового стажу, що виключає можливість призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 56 років, звернувся 12.09.2023 до ГУ ПФУ в Сумській області через територіальний підрозділ - Сумське об`єднане управління, із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням принципу екстериторіальності, заява позивача була опрацьована ГУ ПФУ в Харківській області, рішенням якого від 19.09.2023 №183450027423 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п.п.2 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема:

до пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 17.12.1990 по 06.10.2000 згідно довідки про підтвердження наявного пільгового трудового стажу №12 від 22.08.2023, оскільки довідка не відповідає Додатку №5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993р. №637, а саме відсутня довідка на право підпису ліквідатора підприємства, а також відсутній підсумок по пільговому стажу та позиція згідно постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 не відповідає зазначеній посаді. Назва посади електрогазозварник у вищезазначеній довідці не відповідає назві посади газозварник згідно Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994. Накази про проведення атестацій робочих місць, які зазначені в довідці та перелік посад, які пройшли атестацію не надані;

до пільгового стажу роботи не зараховано періоди з лютого 1989 по листопад 1990 та з листопада 2000 по 11.01.2011 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №85 від 23.05.2023, оскільки надано наказ про проведення атестації робочих місць згідно наказу №53 від 02.07.2011, яку проведено після звільнення заявника. Тобто робоче місце заявника не атестоване. Додатково повідомляємо, що атестацію робочих місць проведено Публічним акціонерним товариством Іскра, а перелік робочих місць затверджено Приватним акціонерним товариством Іскра. Відсутні висновки комісії щодо підтвердження роботи зі шкідливими умовами. Звертаємо увагу, що посада електрогазозварник по 19.12.2004 не відповідає посаді газоелектрозварювальника згідно даних трудової книжки НОМЕР_1 від 25.07.1985.

До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.07.1985:

- період навчання з 01.09.1982 по 22.07.1985, оскільки відсутня дата видачі диплома;

- з 25.02.1989 по 30.11.1990, оскільки відсутня довідка про вихододні за період роботи в колгоспі.

Також рішенням визначено, що: Вік позивача на день звернення склав 56 років. Страховий стаж позивача становить 33 роки 07 місяців 05 днів. Пільговий стаж складає 00 років 00 місяців 00 днів.

Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 19.09.2023, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV, тому рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 19.09.2023 №183450027423 не відповідає критеріям правомірності, передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправними, а належним способом захисту прав є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 12.09.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV, зарахувавши періоди роботи ОСОБА_1 з 25.02.1989 по 30.11.1990 газоелектрозварником в колгоспі «Червоний Прапор» Сумського району Сумської області, з 17.12.1990 по 06.10.2000 електрогазозварником у Роменському ДБУ № 29 тресту «Харківшляхбуд» та з 08.11.2000 по 11.01.2011 газоелектрозварником та електрогазозварником, зайнятим різанням та ручним зварюванням, у СЗАТ «Іскра» Сумського району до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, а період навчання 01.09.1982 по 19.07.1985 у Сумському середньому профтехучилищі №12 та період роботи з 25.02.1989 по 30.11.1990 у колгоспі «Червоний Прапор» - до загального страхового стажу ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (абзац двадцять четвертий пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV).

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що уточнюючі довідки мають надаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 11.07.2019 у справі № 242/1484/17 та від 12.12.2019 у справі № 423/405/17 та від 20.01.2022 у справі №591/7003/16-а.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 25.07.1985 вбачається, що позивач з 25.02.1989 прийнятий у члени колгоспу та на роботу в якості газоелектрозварника в колгосп «Червоний Прапор» Сумського району Сумської області. Звільнений з членів колгоспу та з роботи згідно поданої заяви за власним бажанням 30.11.1990 (записи №№5,6).

З 17.12.1990 позивач прийнятий на роботу електрогазозварником по 3-му розряду до Роменського ДБУ № 29 тресту «Харківшляхбуд». 01.08.1991 року присвоєний 4-й розряд електрогазозварника, 01.04.1992 року 5 розряд електрогазозварника. Звільнений з роботи за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) з 06.12.2000 (записи №№7-10).

З 08.11.2000 позивач прийнятий на посаду газоелектрозварника СЗАТ «Іскра» Сумського району. З 20.12.2004 переведений електрогазозварником, зайнятим різанням та ручним зварюванням. Звільнений з роботи 11.01.2011 за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (записи №№11-13).

Так, з довідки ПРАТ «Іскра» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №85 від 23.05.2023 вбачається, що позивач працював повний робочий день в Приватному акціонерному товаристві «ІСКРА» і за період з лютого 1989 по листопад 1990 р., з листопада 2000 по 11.01.2011 р. був зайнятий різанням та ручним зварюванням повний робочий день в автогаражі підприємства за професією, посадою електрогазозварник, що передбачена Списком 2 розділ ХХХІІІ підрозділ 33, код КП 7212 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, за період з лютого 1989 по 11.01.2011 стаж складає 11 років 11 місяців 08 днів.

Підстава для видачі: Книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспника за 1989 -2011 роки. Наказ № 11-к від 11.01.2011 р. Додаткові відомості: Атестація (Наказ № 53 від 02.07.2011 року) робочого місця електрогазозварника була проведена вперше.

З довідки ВАТ «Харківшляхбуд» № 12 від 22.08.2023 про підтвердження наявного пільгового трудового стажу вбачається, що позивач працював повний робочий день в ВАТ Харківшляхбуд Роменська філія ДБУ-29 і за період з 17.12.1990 р. (наказ №127ОК від 17.12.1990 р) по 06.10.2000 р (наказ №89-ОК від 06.12.2000 р) електрогазозварником виконував газозварювальні роботи за професією, посадою електрогазозварник, що передбачено Списком 2 розділ/підрозділ ХХХІІІ, код КП _23200000-11620 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. N 162. Згідно частини 1 статті 52 Кодексу законів про працю України, на підприємстві встановлено 5-ти денний робочий тиждень із тривалістю робочого дня 8 годин. Підстава для видачі: особові картки тип. Форма № Т-2, накази по підприємству, особові рахунки про зарплату. Додаткові відомості: Атестація робочих місць за умовами праці проводилась 30.12.1992 року наказ № 74, наказ № 21 від 12.07.1995 року, наказ № 54 від 12.07.1999 року.

Також, з довідки ПРАТ «Іскра» від 23.06.2023 № 86 вбачається, що колгосп «Червоний прапор» реорганізований в КСП «ІСКРА» і КСП ім. Т.Г. Шевченка 13.07.1992 року (Протокол загальних зборів № 1 від 11.02.1992 року). КСП «ІСКРА» і КСП ім. Т.Г. Шевченка реорганізовані в КСП «ІСКРА» 04.02.1994 року (Протокол № 1 загальних зборів від 04.02.1994 року). КСП «ІСКРА» реорганізоване в САПТЗТ «ІСКРА» 02.02.1997 року (Протокол загальних зборів акціонерів № 1 від 09.02.1997 року). САПТЗТ «ІСКРА» реорганізоване в СЗАТ «ІСКРА» 16.03.2000 року (Протокол загальних зборів акціонерів № 1 від 12.02.2000 року). СЗАТ «ІСКРА» перейменоване в ПАТ «ІСКРА» 26.04.2011 року (Протокол № 22/03загальних зборів акціонерів 22.03.2011 року). ПАТ «ІСКРА» перейменоване в Приватне акціонерне товариство «ІСКРА» 21.12.2017 року (Протокол загальних зборів акціонерів № 15-12/17 від 15.12.2017 року) і є його правонаступником.

Крім того, робота позивача в ВАТ Харківшляхбуд Роменська філія ДБУ-29 за період з 17.12.1990 р. по 06.10.2000 р. електрогазозварником підтверджується також архівним витягом Архівного відділу виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 14.07.2023 №862 по Роменському дорожньо-будівельному управленню №29 треста «Харківшляхбуд», згідно якого судом встановлено, що згідно наказів по зазначеному управлінню позивач з 17.12.1990 по 06.12.2000 працював електрогазозварником у Роменському ДБУ № 29 тресту «Харківшляхбуд».

Судова колегія наголошує, що Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 1 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Розділом XXXII Загальні професії списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії газозварювальник, електрозварювальник.

Розділом XXXIII Загальні професії списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, передбачалися професії газозварювальник (23200000-11620), електрозварювальник (23200000-19756).

Розділом XXXIII Загальні професії списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 №162, передбачалися професії електрозварники (23200000-19906) та газозварники (23200000-11620).

Розділом XXXIII Загальні професії списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003, передбачалися професії:

3 газозварники,

33 електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах,

33 електрозварники ручного зварювання,

33 електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.

З огляду на вищезазначене, професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника) передбачена у всіх списках № 2.

Відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року №17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.03.2020 у справі №607/1266/17.

Відтак, з огляду на вказані норми та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, судом першої інстанції вірно зазначено, що доводи ГУ ПФУ в Харківській області у оскаржуваному рішенні як на підставу для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 є необґрунтованими, про те, що назва посади електрогазозварник у довідці про підтвердження наявного пільгового трудового стажу №12 від 22.08.2023 не відповідає назві посади газозварник згідно Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 та, що посада електрогазозварник по 19.12.2004 не відповідає посаді газоелектрозварювальника згідно даних трудової книжки НОМЕР_1 від 25.07.1985.

Стосовно врахування до загального страхового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1982 по 22.07.1985, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пункту д частини 3 статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно пункту 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

З трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 25.07.1985 вбачається, що позивач дійсно навчався в Сумському середньому профтехучилищі №12 м.Суми з 01.09.1982 по 22.07.1985.

Із копії диплому Сумського середнього профтехучилища №12 м.Суми серії НОМЕР_2 , виданого 22.07.1985 встановлено, що позивач проходив навчання в цьому закладі з 01.09.1982 по 19.07.1985.

ГУ ПФУ в Харківській області, не враховуючи до загального страхового стажу позивача період його навчання в Сумському середньому профтехучилищі №12 м.Суми, вказує, що в дипломі про навчання не вказана дата його видачі, втім вказані доводи спростовується копією самого диплому, в якому така дата зазначена - 22.07.1985.

Що стосується доводів апелянта про те, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Так, поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічна позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 817/864/18 та від 11 листопада 2019 року у справі № 818/960/17.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки суб`єкти владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області діяли не у спосіб визначений законом та Конституцією України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV, тому рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 19.09.2023 №183450027423 не відповідає критеріям правомірності, передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправними, а належним способом захисту прав є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 12.09.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV, зарахувавши періоди роботи ОСОБА_1 з 25.02.1989 по 30.11.1990 газоелектрозварником в колгоспі «Червоний Прапор» Сумського району Сумської області, з 17.12.1990 по 06.10.2000 електрогазозварником у Роменському ДБУ № 29 тресту «Харківшляхбуд» та з 08.11.2000 по 11.01.2011 газоелектрозварником та електрогазозварником, зайнятим різанням та ручним зварюванням, у СЗАТ «Іскра» Сумського району до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, а період навчання 01.09.1982 по 19.07.1985 у Сумському середньому профтехучилищі №12 та період роботи з 25.02.1989 по 30.11.1990 у колгоспі «Червоний Прапор» - до загального страхового стажу ОСОБА_1 .

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 по справі №480/12200/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк