Ухвала

від 22.08.2024 по справі 160/26050/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 серпня 2024 року

м. Київ

справа №160/26050/23

адміністративне провадження №К/990/30455/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної гвардії України, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в порушенні процедури розгляду заяв ОСОБА_1 про виплату їй одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови КМУ №168 у зв`язку із загибеллю її чоловіка ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Національної гвардії України на підставі приписів, встановлених п.6 Порядку №484 прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн. та одразу після надходження коштів з державного бюджету для здійснення виплат одноразових грошових допомог здійснити переказ 15 000 000 грн. на реєстраційний рахунок військової частини НОМЕР_1 в установах Державної казначейської служби України для виплати ОГД ОСОБА_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 на підставі приписів встановлених п.7 Порядку №484 видати наказ про виплату ОСОБА_1 , одноразових грошової допомоги та здійснити перерахування коштів одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн. на рахунок позивачки в установі банку державного сектору, зазначений у заяві про виплату одноразової грошової допомоги.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) щодо розгляду заяв ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) від 08.08.2022р. та від 22.12.2022р.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) розглянути заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) від 08.08.2022р. та від 22.12.2022р.

В задоволенні інших вимог відмовлено.

На поштову адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить у повному обсязі скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Всупереч зазначеної вище законодавчої норми позивачем не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З касаційної скарги вбачається, що позивач є фізичною особою, звернувся до суду у 2023 році та заявила вимоги, які про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, що свідчить про подання позову немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить 2147,20 грн. (2684,00 грн х 0,4 х 200 %).

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявником касаційної скарги не надано доказів сплати судового збору, то касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом направлення до суду документа про сплату судового збору в сумі 2147, 20 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Стосовно викладеного скаржником клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване посиланням на частини один та два статті 8 Закону України «Про судовий збір» відповідно до, яких суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати; відстрочити або розстрочити сплату судового збору за клопотанням особи. Також, скажник посилається на пункт «в» та підпункт 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», яким визначено, що якщо позивачами є одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Скаржник вказує на те, що у зв`язку із загибеллю батька дитини сама утримує та виховує малолітню дитину та є одинокою матір`ю, предметом позову є захист соціальних прав скаржника, отже одночасно наявні дві підстави для звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши вказані доводи та підстави щодо звільнення від сплати судового збору скаржника за подання касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені обставини скаржником належним чином документально не підтверджені, а тому відсутні підстави щодо його задоволення.

Також зазначає, що відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, положення частини першої статті 133 КАС України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

Суд наголошує, що частина 1 статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Як видно з матеріалів справи скаржник звернулась до суду із позовом про захист своїх соціальних прав, що відповідає вимогам ст. 8 ЗУ "Про судовий збір".

Водночас, до матеріалів апеляційної скарги скаржником не надано будь-яких доказів того, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, позивач не надає суду відомостей щодо розміру доходу чи його відсутності, відтак суд позбавлений можливості оцінити матеріальне становище позивача для умов задоволення про звільнення її від сплати судового збору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетрьовського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності- залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду