Справа № 199/8007/23
(2/199/419/24)
РІШЕННЯ
Іменем України
07.08.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Попружко Д.О.,
представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 01.02.2019 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір безвідсоткової позики №1.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що сума позики за договором становить 255000,00 грн. Проценти за цим договором не нараховуються та не сплачуються.
Відповідно до п. 4.1 договору встановлено, що повернення позики по першій вимозі позикодавця. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.
Про отримання коштів ОСОБА_4 склав розписку, де поставив свій підпис та зазначив, що 01.02.2019 року він отримав у борг від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 255000,00 грн. та зобов`язався повернути грошові кошти за першою вимогою. Наявна згода дружини позичальника ОСОБА_5 про отримання її чоловіком у борг вказаної суми боргу.
02.08.2019 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір безвідсоткової позики №3.
Відповідно до п. 2.1 договору, сума позики становить 180000,00 гривень.
Відповідно до п. 4.1 договору встановлено, що повернення позики по першій вимозі позикодавця. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.
Про отримання коштів ОСОБА_4 склав розписку, де поставив свій підпис та зазначив, що 02.08.2019 року він отримав у борг від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 180000,00 грн. та зобов`язався повернути грошові кошти за першою вимогою. Наявна згода дружини позичальника ОСОБА_5 про отримання її чоловіком у борг вказаної суми боргу.
Умови договорів позики між позивачем та позичальником погоджені та викладені у договорах позики, та підписані сторонами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 19.07.2022 року Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №2634.
Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Євчук Іриною Леонідівною була відкрита спадкова справа №31/2021 щодо померлого ОСОБА_4 .
На дату смерті позичальника, отримані ним у борг грошові кошти від позивача за договором безвідсоткової позики №1 від 01.02.2019 року, у розмірі 255000,00 грн. та за договором безвідсоткової позики №3 від 02.08.2019 року у розмірі 180000,00 грн., не повернуті.
28.01.2022 року ОСОБА_3 дізналася про смерть позивальника, після чого 08.07.2022 року направила до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Євчук І.Л. претензію (вимогу) про повернення боргу, копію договору безвідсоткової позики №1 від 01.02.2019 року, копію розписки ОСОБА_4 про отримання коштів у розмірі 255000,00 грн., копію згоди дружини ОСОБА_5 , копію договору безвідсоткової позики №3 від 02.08.2019 року, копію розписки ОСОБА_4 про отримання коштів у розмірі 180000,00 грн., копію згоди дружини ОСОБА_5 .. Також, позивачем була направлена до нотаріуса уточнена претензія, в якій зазначені реквізити для здійснення оплати.
05.09.2022 року надійшла відповідь від приватного нотаріуса про те, що претензії ОСОБА_3 та матеріали додані до неї отримані 13.07.2022 року та 31.08.2022 року, документи належним чином долучені до матеріалів спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та в установлений законом строк і порядок будуть доведені до спадкоємців.
На адресу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Євчук І.Л був направлений адвокатський запит №08/11 від 08.11.2022 року, стосовно інформації щодо відомостей спадкоємця (спадкоємців) за померлим ОСОБА_4 та чи видане свідоцтво про право на спадщину. Приватний нотаріус 21.11.2022 року надала відповідь, в якій зазначила, що про надходження претензій від кредитора ОСОБА_3 нею, приватним нотаріусом, надіслано листа спадкоємцям, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 та доведено до відома вимоги ст.ст. 1281, 1282 ЦК України, однак відомостей про спадкоємця приватним нотаріусом не надано із посиланням на вимоги ст. 8 ЗУ «Про нотаріат», оскільки такі відомості складають нотаріальну таємницю і не можуть бути надані, будь-яких свідоцтв про право на спадщину не видавалося.
08.08.2023 року позивачем у результаті отримання витягу зі спадкового реєстру з`ясовано, що приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Євчук І.Л. було видане спадкоємцю свідоцтво про спадщину від 06.07.2023 року, за №91.
Таким чином, здійснивши 08.08.2023 року актуалізацію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна спадкодавця ОСОБА_4 , а саме житлового будинку (загальна площа 25,1 кв.м), який розташований у АДРЕСА_1 . На теперішній час право власності зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про спадщину від 06.07.2023 року, за №91, виданим приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Євчук І.Л..
Отже, ОСОБА_2 є спадкоємцем померлого ОСОБА_4 та таким, що прийняв спадщину померлого позичальника, та, відповідно, особою, до якої перейшли у силу приписів ст.ст. 1216, 1218 ЦК України права та обов`язки померлого.
Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, спадкодавцю належить земельна ділянка із кадастровим №1224886400:02:005:0002, площею 10,160 га, цільове призначення - для ведення сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ДП №107681 від 10.11.2004 року.
07.09.2023 року на адресу спадкоємця ОСОБА_2 була направлена вимога (претензія) кредитора спадкодавця до спадкоємця про повернення боргу за договорами безвідсоткової позики, в якій зазначено про наявність боргу у загальному розмірі 435000,00 гривень у померлого ОСОБА_4 за договорами безвідсоткової позики, та надано відповідачу строк у 7 днів для погашення боргового зобов`язання. Відповідач отримав вказану вимогу 12.09.2023 року, що підтверджується інформацією пошукової системи АТ «Укрпошта» за трекінг номером 5250002737803, однак не здійснив дій щодо погашення заборгованості.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд стягнути із ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором безвідсоткової позики №1 від 01.02.2019 року у розмірі 255000 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок; заборгованість за договором безвідсоткової позики №3 від 02.08.2019 року у розмірі 180000 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, а також витрати по сплаті судового збору.
Відповідач ОСОБА_2 надав до суду письмову заяву, у якій проти задоволення позову заперечував у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідач зазначає про те, що здійснював догляд за літніми людьми ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_5 , сплачував їх лікування, харчування, займався їх похованням.
Померлий ОСОБА_4 після смерті своєї дружини ОСОБА_5 склав заповіт на ім?я ОСОБА_2 , посвідчений 30.09.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Євчук І.Л.. Також, ОСОБА_4 склав заповіт на ім?я ОСОБА_3 , посвідчений 01.08.2019 року Раївською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області, відповідно до якого заповів позивачу земельну ділянку.
Після смерті ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини. Позивач ОСОБА_3 також звернулася до нотаріуса із завою про прийняття спадщини.
01.02.2019 року був укладений договір позики №1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на суму 255000 грн. та розписка, відповідно до яких ОСОБА_4 у разі не повернення боргу повинен був передати у власність земельну ділянку, кадастровий 1224886400:02:005:0002. Однак, станом на 01.02.2019 року зазначена земельна ділянка перебувала в оренді у батька позивача, а саме СФГ «Аіст», який отримував прибуток та користувався земельною ділянкою.
Померлий ОСОБА_4 уклав із ОСОБА_3 договір встановлення емфітевзису від 29 липня 2019 року, відповідно до умов якого отримав від ОСОБА_3 180000 грн. та передав позивачу право користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1224886400:02:005:0002, строком на 50 років без права розпорядження. Тобто, позивач не надавала померлому ОСОБА_4 кошти у борг або позику, а сплатила йому грошові кошти за право користування земельною ділянкою. Наявність заповіту на ім`я ОСОБА_3 свідчить про відсутність факту позики.
02.08.2019 року був укладений договір позики №3 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на суму 180000,00 грн. та розписка, відповідно до яких ОСОБА_4 у разі не повернення боргу повинен був передати у власність земельну ділянку, кадастровий 1224886400:02:005:0002, яка знаходилася у користуванні ОСОБА_3 та згідно договору емфітевзису передала померлому 180000,00 грн..
Відповідач вважає, що предметом усіх договорів позики та розписок була земельна ділянка. На момент укладання розписок та договорів, які зазначені у позовній заяві, позивач та померлий були сторонами інших правовідносин, згідно з якими позивач та її родичі отримували та продовжують отримувати прибуток, користуючись земельною ділянкою по теперішній час. Договори позики є удаваними та фактично спрямовані на відчуження земельної ділянки, тобто є нікчемними правочинами. Позивач зверталася із заявою про прийняття спадщини на земельну ділянку, яка була предметом усіх договорів та розписок.
Посилаючись на вказані обставини, відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові, а також пояснила, що договір встановлення емфітевзису не має значення для вирішення спору про стягнення позики, оскільки це інші правовідносини, які склалися між сторонами вищевказаного договору. ОСОБА_2 є спадкоємцем після ОСОБА_4 та може оформити свої спадкові права на земельну ділянку, однак цього не бажає. Підписання спадкодавцем розписок про отримання коштів відповідач не спростував, як і отримання вказаних коштів саме за договорами позики, а тому просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на викладені у письмовій заяві обставини. Також зазначив, що на теперішній час у нього відсутні оригінали документів, які мають відношення до земельної ділянки, та він не бажає на теперішній час оформити за собою право на спадщину на цю земельну ділянку, яка перебуває в користування позивачки.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.02.2019 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір безвідсоткової позики №1 (а.с.15-16).
Відповідно до змісту п.п.1.1 договору, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі установленому договором, а позичальник зобов`язується повернути їх позикодавцю.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що сума позики за договором становить 255000,00 грн. Проценти за цим договором не нараховуються та не сплачуються.
Відповідно до п. 4.1 договору встановлено, що повернення позики по першій вимозі позикодавця. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.
Про отримання коштів ОСОБА_4 склав розписку, де поставив свій підпис та зазначив, що 01.02.2019 року він отримав у борг від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 255000,00 грн. та зобов`язався повернути грошові кошти за першою вимогою (а.с.17). Наявна згода дружини позичальника ОСОБА_5 про отримання її чоловіком у борг вказаної суми боргу (а.с.18).
02.08.2019 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір безвідсоткової позики №3 (а.с.19-20).
Відповідно до п. 1.1 договору, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому договором №3.
Згідно з п. 2.1 договору, сума позики становить 180000,00 гривень.
Відповідно до п. 4.1 договору встановлено, що повернення позики по першій вимозі позикодавця. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.
Про отримання коштів ОСОБА_4 склав розписку, де поставив свій підпис та зазначив, що 02.08.2019 року він отримав у борг від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 180000,00 грн. та зобов`язався повернути грошові кошти за першою вимогою (а.с.21). Наявна згода дружини позичальника ОСОБА_5 про отримання її чоловіком у борг вказаної суми боргу (а.с.22).
Умови договорів позики між позивачем та позичальником погоджені та викладені у договорах позики, та підписані сторонами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 19.07.2022 року Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №2634 (а.с.29).
Станом на дату смерті ОСОБА_4 загальна заборгованість перед позивачем за договором безвідсоткової позики №1 від 01.02.2019 року, та за договором безвідсоткової позики №3 від 02.08.2019 року, складає 435000,00 гривень.
08.07.2022 року ОСОБА_3 направила до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Євчук І.Л. претензію (вимогу) про повернення боргу за договором безвідсоткової позики, до якої долучила копію договору безвідсоткової позики №1 від 01.02.2019 року, копію розписки ОСОБА_4 про отримання коштів у розмірі 255000,00 грн., копію згоди дружини ОСОБА_5 , копію договору безвідсоткової позики №3 від 02.08.2019 року, копію розписки ОСОБА_4 про отримання коштів у розмірі 180000,00 грн., копію згоди дружини ОСОБА_5 (а.с.119-126).
Також, позивачем 26.08.2022 року на адресу нотаріуса була направлена заява, у якій зазначені банківські реквізити для сплати заборгованості (а.с.127).
05.09.2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Євчук І.Л. надано відповідь №43/02-14, згідно з якою претензії ОСОБА_3 та додані до неї матеріали отримані 13.07.2022 року та 31.08.2022 року, документи належним чином долучені до матеріалів спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та в установлений законом строк та порядок будуть доведені до спадкоємців (а.с.128).
Відповідно до ст. 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Пункт 1.7, глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 визначає, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або про встановлення факту смерті особи в певний час не може бути прийнято нотаріусом на підтвердження факту смерті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №719, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану, якою визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.
Отже, із урахуванням положень постанови КМУ №719, строк для прийняття спадщини за померлим ОСОБА_4 складав 10 місяців.
На адресу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Євчук І.Л. був направлений адвокатський запит №08/11 від 08.11.2022 року, стосовно інформації щодо відомостей спадкоємця (спадкоємців) за померлим ОСОБА_4 та чи видане свідоцтво про право на спадщину (а.с.52-53).
21.11.2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Євчук І.Л. надано відповідь №55/01-16, згідно з якою про надходження претензій ОСОБА_3 . приватним нотаріусом надіслано лист спадкоємцям, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , та роз`яснення вимог ст.ст. 1281, 1282 ЦК України. Однак, відомостей про спадкоємця приватним нотаріусом не надано із посиланням на ст. 8 ЗУ «Про нотаріат», оскільки такі відомості складають нотаріальну таємницю і не можуть бути надані. Будь-яких свідоцтв про право на спадщину не видавалося (а.с.55).
У результаті отримання Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 08.08.2023 року №73498228, позивачу стало відомо про те, що відповідно до спадкової справи №31/2021 після померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Євчук І.Л. було видане спадкоємцю свідоцтво про спадщину від 06.07.2023 року за №91 (а.с.30-31).
За життя ОСОБА_4 склав заповіт від 30.09.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Євчук І.Л., відповідно до якого заповідав ОСОБА_2 усе своє майно, рухоме та нерухоме, що належить ОСОБА_4 та буде належати на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що ОСОБА_4 на день смерті за законом буде мати право (а.с.109).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.08.2023 року №341978250, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.36-37), на підставі свідоцтва про спадщину від 06.07.2023 року, за №91, виданим приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Євчук І.Л. (а.с.150).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.09.2023 року №348169565, ОСОБА_4 належить земельна ділянка, кадастровий №1224886400:02:005:0002, площею 10,160 га, цільове призначення - для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с.32-33), на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ДП №107681 від 10.11.2004 року, виданого Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області(а.с.34).
Судом також встановлено, що 07.09.2024 року на адресу спадкоємця ОСОБА_2 позивачем була направлена вимога (претензія) кредитора спадкодавця до спадкоємця про повернення боргу за договорами безвідсоткової позики, в якій зазначено про наявність боргу у загальному розмірі 435000,00 гривень у померлого ОСОБА_4 за договорами безвідсоткової позики, та надано відповідачу строк у 7 днів для погашення боргового зобов`язання (а.с.38-41). Відповідачем була отримана вказана вимога 12.09.2023 року, що підтверджується інформацією пошукової системи АТ «Укрпошта» за трекінг номером 5250002737803 (а.с.42).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень ст.1281ЦК Україниспадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Зі змістуст.1282 ЦК Українивбачається, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Положеннями статей1281,1282ЦК України передбачено, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, суду необхідно встановити такі обставини:
-чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьоюстатті 1281 ЦК, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертоїстатті 1281 ЦК Україникредитор позбавляється права вимоги;
-коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
-при дотриманні кредитором строків, визначенихстаттею 1281 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
-при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першоїстатті 1282 ЦК.
Борги спадкодавця - це майнові зобов`язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами - кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов`язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов`язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.
При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа №306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.
У даному випадку позивач, як кредитор спадкодавця, 07.07.2022 року звернулася до приватного нотаріуса та пред`явила у порядку ст.1281 ЦК України вимогу до спадкоємців про виплату заборгованості за договорами безвідсоткової позики у розмірі 435000,00 грн. Доказів того, що ОСОБА_3 дізналася про прийняття спадщини будь-якою особою або про видачу свідоцтва про право на спадщину будь-якій особі, раніше 07.07.2022 року до суду надано не було, у зв`язку із чим суд вважає, що позивач належним чином виконала свій обов`язок за ч.2 ст.1281 ЦК, пред`явивши вимогу шляхом надіслання претензії до приватного нотаріуса із проханням повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості.
Як вбачається із копії спадкової справи, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 .
Що стосується договору емфітевзису від 29.07.2019 року, укладеного між померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , суд вважає зазначити, що отримання спадкодавцем вказаних у договорі позики коштів саме за договором емфітевзису не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи та є лише припущеннями і міркуванням з боку відповідача ОСОБА_2 , який має право на успадкування земельної ділянки, однак на теперішній час не оформив своїх спадкових прав з власних причин і будь-яких перешкод у цьому не існує.
За чинним законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини.
У роз`ясненнях наданих в абз. 2 п. 32 Постанови Пленуму Верхового Суду України "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Відповідач не надав суду доказів та в судовому засіданні не спростовував, що зазначена в позові сума боргу, яку просить стягнути позивач, перевищує вартість майна, одержаного ним у спадщину після ОСОБА_4 ..
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що за час свого життя позичальник ОСОБА_4 свої зобов`язання за договором безвідсоткової позики №1 від 01.02.2019 року, та за договором безвідсоткової позики №3 від 02.08.2019 року належним чином не виконав, спадщину після його смерті прийняв відповідач ОСОБА_2 , спірні правовідносини у даній справі допускають правонаступництво, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у межах вартості майна, одержаного у спадщину, що узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 1282 ЦК України, а отже з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості за договором безвідсоткової позики №1 від 01.02.2019 року у розмірі 255000,00 грн., та суму заборгованості за договором безвідсоткової позики №3 від 02.08.2019 року у розмірі 180000,00 грн..
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 4350,00 грн..
Керуючись, ст.ст. 1216, 1219, 1268, 1268, 1281, 1282, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , заборгованість за договором безвідсоткової позики №1 від 01.02.2019 року у розмірі 255 000 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , заборгованість за договором безвідсоткової позики №3 від 02.08.2019 року у розмірі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 4350 (чотири тисячі триста п`ятдесят) гривень 00 копійок.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Л.Г. Якименко
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2024 |
Оприлюднено | 26.08.2024 |
Номер документу | 121164353 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
ЯКИМЕНКО Л. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні