Рішення
від 14.08.2024 по справі 509/6209/19
ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/6209/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант»,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 ,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватне підприємство «Ажио-Плюс»,

про визнання припиненим право іпотеки та зобов`язання вчинити певні дії,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

ОСОБА_2

до

Акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант»,

Приватного підприємства «Ажио-Плюс»

про визнання припиненим Іпотечний договір від 25.08.2010 року,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

Приватного підприємства «АЖИО-ПЛЮС»

до

Акціонерного товариства «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ»

про визнання припиненими усі зобов`язання, визнання припиненої Іпотеку за іпотечним договором,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватне підприємство «Ажио-Плюс», про визнання припиненим право іпотеки та зобов`язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначила, що їй на праві власності належить 1/3 частки будинку з господарчими будівлями та земельної ділянки кадастровий номер: 5123755800:02:008:0828 площею 0,15 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності на вказаний будинок та земельну ділянку у неї є те, що вона є законним спадкоємцем її покійної матері ОСОБА_3 (свідоцтво про право на спадщину на будинок - серія та номер: 4-1911, на земельну ділянку свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 4-1902, що видані 19.12.2015року Шостої одеською державною нотаріальною конторою Одеського міський нотаріального округу (інформаційна довідка № 172878733 від 07.07.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ).

Співвласниками житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які отримали у спадщину від ОСОБА_3 ,померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За час життя спадкодавцем ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки вказаного нерухомого майна, строк дії якого на час смерті був чинним.

Спадкодавець ОСОБА_3 виступила майновим поручителем та передала на термін до 17 серпня 2012 року нерухоме майно в іпотеку на забезпечення зобов`язань ПП «Ажио-Плюс» перед ПАТ « Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором № 6/отд-21 від 19.08.2010 року та додаткової угоди № 1 до нього від 15.07.2011 року.

Відповідно до кредитного договору № 6/отд-21 від 19.08.2010 р., ПАТ « Східно-Український банк «Грант» відкрив відновлювальну лінію ПП «Ажио-Плюс» з максимальним загальним лімітом в сумі 500000 дол. США на строк до 18.08.2011 р. зі сплатою 16 % річних за користування вказаними коштами, а при простроченні їх повернення - 32% річних. При чому, згідно умов кредитного договору, ПП «Ажио-Плюс» зобов`язалося своєчасно повернути банку всю суму отриманих ними кредитних коштів та сплатити відповідні проценти за їх користування, виконавши всі кредитні зобов`язання.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 15.07.2011 року, укладеної між ПАТ « Східно-Український банк «Грант» та ПП «Ажио-Плюс», до вищезазначеного кредитного договору №6/отд-21 від 19.08.2010 р, було продовжено строк повернення кредиту ПП «Ажио-Плюс» до 17.08.2012 р. всієї суми отриманого ними кредиту.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника за кредитним договором №6/отд-21 від 19.08.2010 р, повернення кредиту, сплаті процентів, пені, комісії і відшкодування можливих витрат (збитків) позичальників ПП «Ажио-Плюс», майновим поручителем ОСОБА_3 , як іпотекодавцем, був укладений і іпотечний договір від 25.08.2010 р. (реєстровий № 4518), посвідчений приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М., відповідно до якого, в іпотеку Банку було передано нерухоме майно - житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та складається в цілому з житлового будинку, який належав іпотекодавцю ОСОБА_3 на праві власності, площею 0,1500 га, кадастровий номер земельної ділянки : 5123755800:02:008:0828, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Крім цього, 22.07.2011 року, між Банком та іпотекодавцем (майновим поручителем) ОСОБА_3 був укладений договір № 1 про зміну умов до вказаного договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М. (реєстр. № 4343).

На підставі Договору іпотеки від 25.08.2010 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесена запис про обтяження:

- реєстраційний номер10175376 заборона на нерухоме на будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами, адреса: АДРЕСА_1 ,РПВН :10425199

- реєстраційний номер 10175482 заборона на нерухоме майно на земельну ділянку,площею 0,1500 га за адресою АДРЕСА_1 кадастровий №5123755800:02:008:0828.

Спадкодавець (іпотекодавець ) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 спадщину за законом прийняли ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

Незалежно від часу прийняття спадщини належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

25.08.2010 року між ПАТ «Східно-Український банк «Грант» та ОСОБА_3 (спадкодавец) був укладений Договір іпотеки від 25.08.2010 року, за умовами якого , ОСОБА_3 ( Іпотекодавець) виступила майновим поручителем за зобов`язаннями ПП «АЖИО-ПЛЮС», як позичальника за Кредитним договором №06/отд-21 від 19 серпня 2010 року за кредитом з максимальним загальним лімітом 500 000,00 доларів США ( п`ятсот тисяч доларів США 00 центів) з кінцевим строком повернення кредиту - 18.08.2011 року.

15 липня 2011 року між ПАТ «Східно-Український банк «Грант» та ПП «АЖИО-ПЛЮС» було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № О6/отд-21 від 19 серпня 2010 року, згідно умов якого було продовжено строк повернення кредиту до 17 серпня 2012 року включно.

22.07.2011 року між ПАТ «Східно-Український банк «Грант» та ОСОБА_3 був укладений Договір №1 про зміну умов до Договору іпотеки від 25.08.2010 року у зв`язку з продовженням строку повернення кредиту. Сторони внесли зміни до Договору іпотеки про таке: Абзац перший та третій пункту першого договору іпотеки викласти в наступній редакції:

«1. За кредитним договором № 06/отд-21 від 19 серпня2010 року та додаткової угоди до нього №1 від 15 липня 2011 року ( надалі за текстом «кредитний договір», Іпотекодержатель відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з максимальним загальним лімітом 500 000,00 доларів США ( п`ятсот тисяч доларів США 00 центів) на термін до 17 (сімнадцятого) серпня 2012 (дві тисячі дванадцятого) року на поточні господарські потреби , зі сплатою 16% (шістнадцяти процентів) річних за користування кредитними коштами, а при прострочені повернення кредиту 32% (тридцять два проценти) річних на наступних умовах:

- погашення кредиту та траншів й процентів за користування кредитними коштами здійснюється Позичальником шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Позичальника на відповідний рахунок Іпотекодержателя, вказаний в п.1.5 кредитного договору. Кінцевий строк повернення кредиту 17 серпня 2012 року».

До Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зміни не вносилися заборони за Договором №1 про зміну умов до Договору іпотеки від 25.08.2010 року не приймалися.

Відповідно до частини 2 та частини 4 статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

У червні 2013 року ПАТ «Східно-Український банк «Грант» завернувся до суду з позовом до спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмети іпотеки на підставі договору іпотеки від 25.08.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. за реєстровим № 4518 та договору № 1 про зміну умов від 22.07.2011 року про зміну умов вказаного договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. за реєстровим №4343.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 вересня 2013року, у цивільній справі № 509/2261/13-ц, за позовом ПАТ «Східно-Український банк «Грант» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи, шо не заявляють самостійних вимог - ПП "АЖИО-ПЛЮС", Шоста одеська державна нотаріальна контора про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «Ажио-Плюс» перед ПАТ « Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором № 06- отд-21 від 19.08 2010 року з додатковими угодами до нього звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.08.2010 року : житловий будинок з господарчими будівлями та на земельну ділянку площею 0.1500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав іпотекодавцю ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 . шляхом продажу цих предметів іпотеки з прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки та подальшої їх реалізації, встановленої на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Зазначене рішення набрало законної сили 30 жовтня 2013 року.

19.11.2013 року на виконання зазначеного рішення судом було видано шість виконавчих листів №09/2261/13-ц (боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 / стягувач-ПАТ «Східно-Український банк «Грант».

Тобто ПАТ «БАНК ГРАНТ» використав свої права щодо пред`явлення вимог до спадкоємців за Іпотечним договором.

ПАТ «Східно-Український банк «Грант», отримавши 19 листопада 2013 року шість виконавчих листів № 09/2261/13ц на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 вересня2013 року, яким було задоволено позов ПАТ «Східно-Український банк «Грант» та у рахунок погашення заборгованості ПП «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український Банк «Грант» за кредитним договором від 19 серпня 2010 року з додатковими угодами було звернено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарчими будівлями та на земельну ділянку кадастровий номер 5123755800:02:008:0828, площею 0,1500 га, за адресою: АДРЕСА_1 ці виконавчі документи своєчасно до виконавчої служби не подав.

Пропустивши строк , ПАТ «Східно-Український банк «Грант» 10 червня 2015 року звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та ухвалою апеляційного суду Одеської області йому було відмовлено в задоволенні цієї заяви.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2015 року стягувачу відмовлено у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданих 19.11.2013 року Овідіопольським районним судом Одеської області на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 5.09.2013 року по справі №509/2261/13-ц.

Крім того, ПАТ «Східно-Український банк «Грант» намагався в супереч закону, повторно пред`явити вимогу до спадкоємців щодо погашення заборгованості ПП «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 р. з додатковими угодами до нього, у сумі 204286,56 дол. США простроченої заборгованості по процентам та пені, яка станом на 28.02.2014 р.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 19.06.2015 року у справі № 509/5434/13-ц , номер провадження: 22-ц/785/1380/15 в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Східно - Український банк «Гран» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог: Приватного підприємства «Ажио - Плюс» про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщину входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві та момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У частині 2 ст.1281ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Статтею 1282ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Як роз`яснено у п. 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», з урахуванням положення ст.1282ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Відповідно до п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно правового висновку, викладеного у постанові від 17.04.2018 року№ 14-53цс18 Великої палати Верховного суду приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23Закону України«Про іпотеку» регламентуютьособливості правовогорегулювання відносинміж кредиторомі спадкоємцямиборжника,зокрема ів зобов`язаннях,забезпечених іпотекою.За змістомцих приписів:1)у разіпереходу прававласності напредмет іпотекиу порядкуспадкування правоіпотеки єчинним дляспадкоємця;2)спадкоємець,до якогоперейшло правовласності напредмет іпотеки,набуває статусіпотекодавця;3)спадкоємець (фізичнаособа)не несевідповідальність передіпотекодержателем завиконання боржникомосновного зобов`язання,але вразі йогопорушення боржникомтакий спадкоємецьвідповідає зазадоволення вимогиіпотекодержателя вмежах вартостіпредмета іпотеки;4)спадкоємець зобов`язанийповідомити кредитораспадкодавця провідкриття спадщини,якщо йомувідомо проборги останнього;5)кредитор маєпред`явитисвою вимогудо спадкоємцівпротягом 6місяців здня,коли віндізнався абоміг дізнатисяпро відкриттяспадщини,незалежно віднастання строкувимоги,а якщокредитор спадкодавцяне знаві неміг знатипро відкриттяспадщини,то непізніше одногороку віднастання строкувимоги;6)наслідком пропускукредитором вказанихстроків зверненняз вимогоюдо спадкоємцівє позбавленнякредитора прававимоги.

Відповідно до статті 598ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 593ЦК України та частини першої статті 17Закону України"Проіпотеку" право застави (зокрема, іпотека) припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Сплив визначених статтею 1281ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Саме до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року при розгляді справи N 522/407/15-ц. Касаційний цивільний суд Верховного суду у постанові від 02.09.2019року при розгляді справи № 522/19081/15-ц.

Крім того, 17.05.2012 року ( після смерті іпотекодавця ОСОБА_3 )., між ПАТ « Східно-Український банк «Грант» та ПП «Ажио-Плюс», до кредитного договору № 6/отд-21 від 19.08.2010 року , було укладено додаткову угоду № 2до кредитного договору №6/отд-21 від 19.08.2010 р, відповідно до якої було збільшено суму відновлювальної кредитної лінії до максимального загального ліміту - 750000 дол. США і продовжений строк повернення кредиту до 21.08.2013 року.

Також між ПАТ „Східно-український банк „Грант" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (Іпотекодавець), був укладений іпотечний договір №06\ОТД-21\2юр від 17 травня 2012р який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2705.

Згідно з договором купівлі-продажу від 13 березня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харьковського міського нотаріального округу Мирошніченко Т.П. за реєстровим №1630, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Східно-український банк" ГРАНТ" та ОСОБА_7 ПАТ "Східно-українській банк "Грант", діючи на підставі ст.38Закону України"Проіпотеку" та на підставі рішення Овідіопольського районного суду одеської області від 07 серпня 2013 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2013 року, продав ОСОБА_7 іпотечне майно - земельну ділянку та житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Продаж майна здійснено за 2027394,00 гривень.

Строк дії Строк дії договору іпотеки від 25.08.2010 р. (реєстр. № 4518) та договором № 1 про зміну умов до вказаного договору іпотеки від 22.07.2011 р. (реєстр. № 4343) посвідчених, приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М. сплинув 17 серпня 2012 року.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі N 14-53цс18.

Відповідно до приписів статті 575ЦК України та статті 1Закону України"Проіпотеку" іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згіднозі статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 2Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Пунктом 1 ч. 1 ст.2цього Закону"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.27Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

З огляду на викладене вона просить суд:

1. Визнати припиненим у АТ « Східно-Український банк «Грант» (код ЄДРПОУ 1407019) право іпотеки за укладеним з ОСОБА_3 іпотечним договором від 25.08.2010 р. посвідченого приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М за реєстр. № 4518 та договором № 1 про зміну умов до договору іпотеки від 22.07.2011 р. посвідченого , приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М.28.08.2010 року Р№4518 за реєстрованого за реєстровим № 4343.

2.Ззобов`язати реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції вилучити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи про заборону відчуження записи про обтяження:

- реєстраційний номер10175376 заборона на нерухоме на будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами, адреса: АДРЕСА_1 ,РПВН :10425199;

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 26.11.2019 року прийнято до розгляду тавідкрите провадженняу справізапозовом ОСОБА_1 до Акціонерноготовариства «Східно-УкраїнськийБанк Грант»про усуненняперешкод урозпорядженні нерухомиммайном,шляхом визнанняприпиненим праваіпотеки,зобов`язаннявчинити певнідії.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант», Приватного підприємства «Ажио-Плюс» про визнання припиненим Іпотечний договір від 25.08.2010 року, в обґрунтування якого зазначила, що предметом спору у справі, у якій відкрите провадження стосується правовідносин, що виникли за укладеними АТ «Східно-Український банк «Грант» з ОСОБА_3 Договором іпотеки від 25.08.2010 р., якій посвідчено приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М ( реєстр. № 4518 ) та договором № 1 про зміну умов до договору іпотеки від 22.07.2011 р. , якій , приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М. (реєстр. № 4343).

Відповідно до Договору іпотеки від 25.08.2010 р. , з договором № 1 про зміну умов до договору іпотеки від 22.07.2011 р. ОСОБА_3 (як іпотекодавець) , в забезпечення зобов`язань ПП «АЖИО-ПЛЮС» перед ПАТ ««СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» за кредитним договором №06/отд-21 від 19 серпня 2010 року з додатковою угодою до нього №1 від 15 липня 2011 року передала в іпотеку будинок з господарчими будівлями та земельну ділянку кадастровий номер: 5123755800:02:008:0828 площею 0,15 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На даний час після смерті ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , співвласниками житлового будинку та земельної ділянки є ОСОБА_1 (позивач у справі), ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як спадкоємці іпотекодавця ( ОСОБА_3 ) за спірним Договором іпотеки від 25.08.2010 р. , з договором № 1 про зміну умов до договору іпотеки від 22.07.2011 р. .

Їй ОСОБА_2 на праві власності належить 1/3 частки будинку з господарчими будівлями та земельної ділянки кадастровий номер: 5123755800:02:008:0828 площею 0,15 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 4-1905, що видані 19.12.2015 року виданого Шостої одеською державною нотаріальною конторою Одеського міський нотаріального округу.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Спадкодавець ОСОБА_3 іпотекодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час смерті мала обов`язки за Іпотечним договором від 25.08.2010 р. посвідченим приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М за реєстр. № 4518 та договором № 1 про зміну умов до договору іпотеки від 22.07.2011 р. посвідченого , приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М. 28.08.2010 року Р№4518 за реєстрованого за реєстровим № 4343.

Зазначеними Іпотечним договором від 25.08.2010 р. з змінами до нього від 22.07.2011 р. забезпечувалися зобов`язання ПП «АЖИО-ПЛЮС» перед ПАТ « Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором № 6/отд-21 від 19.08.2010 р. з додатковою угодою № 1 від 15.07.2011 року в сумі 500000 дол. США на строк до 17.08.2012 р.

25.08.2010 року між ПАТ «Східно-Український банк «Грант» та ОСОБА_3 (спадкодавец) був укладений Договір іпотеки від 25.08.2010 року, за умовами якого, ОСОБА_3 ( Іпотекодавець) виступила майновим поручителем за зобов`язаннями ПП «АЖИО-ПЛЮС», як позичальника за Кредитним договором №06/отд-21 від 19 серпня 2010 року за кредитом з максимальним загальним лімітом 500 000,00 доларів США ( п`ятсот тисяч доларів США 00 центів) з кінцевим строком повернення кредиту - 18.08.2011 року.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові від 17.04.2018 року № 14-53цс18 Великої палати Верховного суду приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23Закону України«Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України «Про іпотеку», до яких зокрема належать закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до приписів ст.575ЦК України та ст.1Закону Українивід 5червня 2003р.N898-IV"Проіпотеку" іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст. 3 Закону України від 5 червня 2003 р. N 898-IV "Про іпотеку"). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в ст. 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові від 17.04.2018 року № 14-53цс18 Великої палати Верховного суду приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23Закону України«Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.

Крім того, 17.05.2012 року ( після смерті іпотекодавця ОСОБА_3 )., між ПАТ « Східно-Український банк «Грант» та ПП «Ажио-Плюс», до кредитного договору № 6/отд-21 від 19.08.2010 року , було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору №6/отд-21 від 19.08.2010 р, відповідно до якої було збільшено суму відновлювальної кредитної лінії до максимального загального ліміту - 750000 дол. США і продовжений строк повернення кредиту до 21.08.2013 року.

Також між ПАТ „Східно-український банк „Грант" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (Іпотекодавець),був укладений іпотечний договір №06\ОТД-21\2юр від 17 травня 2012р який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2705.

З огляду на викладене вона просить суд визнати припиненим Іпотечний договір від 25.08.2010 р. що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського управління юстиції Лічман І.М за реєстр. № 4518 та Договір № 1 про зміну умов до договору іпотеки посвідченого , приватним нотаріусом Одеського міського управління юстиції Лічман І.М. 28.08.2010 року Р№4518 від 22.07.2011 року, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського управління юстиції Лічман І.М за реєстровим № 4343.

Ухвалою Овідіопольськогорайонного судуОдеської області від03серпня 2020року усправі №509/6209/19прийнято позовнузаяву від31.07.2020року відтретьої особи,яка заявляєсамостійні вимогина предметспору ОСОБА_2 до Акціонерноготовариства «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙБАНК «ГРАНТ»,ПП «АЖИОПЛЮС» про визнання припиненим Іпотечний договір від 25.08.2010 року та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Приватного підприємства «АЖИО-ПЛЮС» звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» про визнання припиненими усі зобов`язання, визнання припиненої Іпотеку за іпотечним договором, в обґрунтування якого зазначив, що предметом спору у справі №509/6209/19 , у якій відкрите провадження, стосується правовідносин, що виникли за укладеними ПАТ « Східно-Український банк «Грант» з ОСОБА_3 Договором іпотеки від 25.08.2010 р., якій посвідчено приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М ( реєстр. № 4518 ) та договором № 1 про зміну умов до договору іпотеки від 22.07.2011 року, якій, приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М. (реєстр. № 4343), а саме договором, укладеним в забезпечення зобов`язань ПП «АЖИО-ПЛЮС» перед ПАТ ««СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» за кредитним договором №06/отд-21 від 19 серпня 2010 року з додатками до нього.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у зв`язку з невизнанням Банком факту припинення зобов`язання за похідним від основного (договором іпотеки від 25.08.2010 року) за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 року (яким визначене основне зобов`язання).

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ч. 2 ст. 11 Закону « Про іпотеку» у разі задоволення вимог іпотекодержателя майновим поручителем за рахунок предмета іпотеки відносини між іпотекодержателем, який є кредитором, та іпотекодавцем припиняються, а в майнового поручителя при цьому виникає право регресу до боржника, отже, права кредитора за основним зобов`язанням набуває майновий поручитель.

Частинами 5, 6 ст.3 Закону «Про іпотеку» визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

19 серпня 2010 року від між публічним акціонерним товариством «Східно - Український банк «ГРАНТ» в особі відділення № 21 в м. Одесі та Приватним підприємством «АЖИО-ПЛЮС», як позичальником, було укладено кредитний договір № 06/отд-21, за яким Банк фактично відкрив ПП «АЖИО-ПЛЮС» 19 серпня 2010 року відновлювальну кредитну лінію з максимальним загальним лімітом у розмірі 500 000,00 доларів США (п`ятсот тисяч доларів США 00 центів) на термін до 18 серпня 2011 року, зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами, а при простроченні їх повернення - 32% річних, а ПП «АЖИО-ПЛЮС», в свою чергу, зобов`язувалося своєчасно повернути Банку суму отриманих ним кредитних коштів в повному обсязі, а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов`язання за цим Договором.

15 липня 2011 року між ПАТ ««СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» та Приватним підприємством «АЖИО-ПЛЮС було укладено додаткову угоду № 1 № 06/отд-21, до зазначеного вище кредитного договору, згідно умов якої було подовжено строк повернення кредиту по 17 серпня 2012 року включно. Цією додатковою угодою № 1 передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути до 17 серпня 2012 року повну суму фактично отриманого ним кредиту.

Для забезпечення своєчасного повернення отриманих за вищевказаним кредитним договором - кредиту, сплати процентів за ним, пені, комісії і відшкодування можливих витрат (збитків), між Банком та майновим поручителем за зобов`язаннями ПП«АЖИО-ПЛЮС», ОСОБА_3 , був укладений Договір іпотеки від 25.08.2010 року, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. 25 серпня 2010 року за реєстровим № 4518, за яким ОСОБА_8 як майновий поручитель, передала в іпотеку Банку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме:

-будинок, житловий з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0297 га АДРЕСА_1, загальною житловою площею 138,1 кв.м., загальною площею 517,7 кв.м.;

-земельну ділянку площею 0,1500 га, що розташована на території Таїровської селищної ради,

АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0297 га АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0297 га.

22.07. 2011 року між Банком та ПП «АЖИО-ПЛЮС» був укладений договір № 1 про зміну умов до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. 25 серпня 2010 року за реєстровим № 4518 від 25.08.2010 року, що також був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. 22 липня 2011 року за реєстровим № 4343.

ІНФОРМАЦІЯ_2 іпотекодавець ОСОБА_3 померла.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину за законом прийняли ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

17 травня 2012 року між ПАТ «Східно-український «ГРАНТ» та ПП «АЖИО-ПЛЮС» було укладено додаткову угоду №2 до вищезазначеного кредитного договору№ 06/отд-21 , згідно з умовами якої було збільшено суму відновлювальної кредитної лінії до максимального загального ліміту в 750000,00 доларів США і подовжено строк повернення кредиту по 21 серпня 2013 року включно.

Також цією додатковою угодою №2 від 17 травня 2012 року, було викладено у новій редакції п.2.1 кредитного договору№ 06/отд-21 , відповідно до якої в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, Банк в день укладання цього договору уклав з новим майновим поручителем ОСОБА_6 .

Іпотечний договір нерухомого майна № 06/ОТД-21/2юр від 17.05.2012 року, укладений між ПАТ „Східно-український банк „Грант" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (Іпотекодавець), який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2705, за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань ПП „Ажио-Плюс" за кредитним договором № 06/ отд-21 від 19.08.2010 року. передав в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,0297 га, , кадастровий номер 5123755800:01:003:3342, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Пунктом 3 додаткової угоди №2 від 17.05.2012 року до Кредитного договору від 19.08.2010 року, абзац 1 п. 4.3 основного договору викладено у наступній редакції: повернути банку у строк до 21.08.2013 року. включно, повну суму фактично отриманого кредиту та одночасно сплатити відсотки за травень, червень, липень його користування й інші платежі згідно умов договору, які нараховані та належить до сплати.

Діючи на підставі ст.38 Закону України "Про іпотеку", іпотечного договору нерухомого майна № 06/ОТД-21/2юр від 17.05.2012 року та на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 серпня 2013 року у справі № 509/2113/13-ц та рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2013 року у справі № 509/2113/13-ц згідно з договором купівлі-продажу від 13 березня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харьковського міського нотаріального округу Мирошніченко Т.П. за реєстровим №1630, продав ОСОБА_7 іпотечне майно - земельну ділянку та житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Продаж майна здійснено за 2 027 394,00 гривень, що за офіційним курсом НБУ 9.47долларів складало 214 085 956 доларів.

Крім того, використавши рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 26 грудня 2013 р. про стягнення заборгованості за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010р. та додатковими угодами до нього №1 від 15.07.2011р. №2 від 17.05.2012р. через Роздільнянский міжрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі акту про передачу майна стягувачу від 17.02.2016 року отримав майно виробничої бази ПП «Ажио-Плюс», що знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район. село Павлівка, вулиця Шкільна , будинок Б , а саме : склад мінеральних добрив, навіс; насосна; майстерня; блок допоміжних приміщень; склад аміачної води; пожежні водойми; трансформаторна підстанція; майданчик складування; пункт видачі аміаку; асфальтна дорога; залізничне полотно; обвальний майданчик; залізобетонна огорожа

ПАТ «Східно-український «ГРАНТ» Надіславши письмову вимогу банку про дострокове виконання кредитних зобов`язань від 19.03.2013 р. № 816/03-1-01 та від 20.05.2013 р. № 1425/03-01 на адресу ПП «Ажио-Плюс» та від 12.06.2013 р. № 1665/03- 01 на адресу ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 14- 318цс18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 755/15853/15-ц (провадження № 61-17963св19) зроблені висновки, що звернення банку про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.

4 червня 2013 року ПАТ «Східно-Український банк «Грант», звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ПП «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором №06/отд-21 від 19 серпня 2010 року з додатками до нього шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв`язку із зверненням з позовом у справі №509/2261/13-ц про стягнення заборгованості по кредитному договору, припинилося право кредитора - Акціонерного товариства «Східно-Український банк «Грант» (далі - Банк) нараховувати передбачені договором проценти боржнику за кредитом, а рішення від 05 вересня 2013 року у вказаній справі, яке набрало законної сили, засвідчило дані обставини.

Рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 05.09.2013 р. у справі №509/2261/13-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.10.2013 р. і з цієї дати набрало законної сили - позов ПАТ «Східно-Український банк «Грант» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитом, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено в рахунок погашення заборгованості ПП «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 р. з додатковими угодами до нього звернуто стягнення на предмет іпотеки за нотаріально-посвідченим договором іпотеки від 25.08.2010 р. (реєстр. № 4518) та договором № 1 про зміну умов до вказаного договору іпотеки від 22.07.2011 р. (реєстр. № 4343) посвідчених, приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М. шляхом продажу цих предметів іпотеки з прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для їх подальшої реалізації, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 05.09.2013 р. у справі №509/2261/13-ц зафіксовано сума заборгованості ПП «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 року в сумі з яких : простроченої заборгованості, яка станом на 01.06.2013 р. складає 753 677,83 дол. США, з яких : 709 956,03 дол. США - заборгованість за кредитом ( основне зобов`язання) , 42 734,56 дол. США - заборгованість по процентам за період з 01.01.2013 р. по 31.05.2013 р., 987,24 дол. США.

Рішення суду про стягнення кредитної заборгованості , шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, свідчить про закінчення строку дії кредитного договору № 06/отд-21 від 19.08.2010 року.

Діючи на підставі ст.38 Закону України "Про іпотеку", іпотечного договору нерухомого майна №06/ОТД-21/2юр від 17.05.2012року, що укладено Банком з ОСОБА_6 ,та на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 серпня 2013 року у справі №509/2113/13-ц та рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2013 року у справі №509/2113/13-ц https://reyestr.court.gov.ua/Review/33349620 згідно з договором купівлі-продажу від 13 березня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харьковського міського нотаріального округу Мирошніченко Т.П. за реєстровим №1630, ПАТ «Східно-Український банк «Грант» продав ОСОБА_7 іпотечне майно - земельну ділянку та житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Продаж майна здійснено за 2 027 394,00 гривень. ( Том 4, арк справи 167-174) що за курсом НБУ 1 USD = 9, 47 UAH складало 214 085.95 доларів США.

Крім того, використавши рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 26 грудня 2013 року про стягнення заборгованості за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010року та додатковими угодами до нього №1 від 15.07.2011р. №2 від 17.05.2012року.

Згідно Ухвали господарського суду Харківської області від 13.02.2014 року (Справа № 922/69/14) про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Харківським обласним постійно діючим третейським судом у складі третейського судді Дмитренка М.І. було прийнято рішення від 26.12.2013р. по справі № 16/12-13, відповідно до якого позовні вимоги Публічного акціонерного товариство "Східно- Український Банк "Грант" до ПП "Ажио-Плюс" були задоволені повністю, а саме : стягнуто з Приватного підприємства "Ажио-Плюс" (65013, м. Одеса, вул.Чорноморського Козацтва, 80, код ЄДРПОУ 31768517) на користь Публічного акціонерного товариство "Східно-Український Банк "Грант" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 19, код ЄДРПОУ 14070197) заборгованість за кредитним договором №06/отд-21 від 19.08.2010р. та додатковими угодами до нього №1 від 15.07.2011р., №2 від 17.05.2012р. в сумі 120 450,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 26.12.2013р. (100 доларів США = 799,30 грн.) становить 962 756,85 грн., та суму у розмірі 8500,00 грн. сплаченої за надання інформаційної та правової допомоги.

Господарським судом Харківської області видано Наказ № 922/69/14 від 13.02.2014 року

Видано наказ на виконання рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 26.12.2013 року у справі № 16/12-13 наступного змісту:

"Стягнути з Приватного підприємства "Ажио-Плюс" (адреса: 65013, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 80, код ЄДРПОУ 31768517) на користь Публічного Акціонерного Товариства "Східно-Український Банк "Грант" (адреса: 61058, м. Харків, вул. Данилевського, 19, клд ЄДРПОУ 14070197) заборгованість за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010р. та додатковими угодами до нього №1 від 15.07.2011р., №2 від 17.05.2012р. в сумі 120450,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 26.12.2013р. (100 доларів США = 799,30 грн.) становить 962 756,85 грн., та суму у розмірі 8500,00 грн. за надання інформаційної та правової допомоги."

Між тім, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальнка вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Зазначений Наказ господарського суду Харківської області було передано на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області ( надалі за текстом - Роздільнянського МВ ДВС ГТУЮ в Одеської області).

Державним виконавцем, заступником начальника відділу державної виконавчої служби Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області ( надалі Роздільнянського МВ ДВС ГТУЮ в Одеської області) ОСОБА_9 було відкрите виконавче провадження АСВП № 46745342. ( копія архівних матеріалів АСВП 46745342 містяться у матеріалах даної цивільної справи №509/6209/19 надано на вимогу суду). В ході проведення виконавчих дій було відкрите виконавче провадження АСВП № 46745342 державним виконавцем , заступником Роздільнянського МВ ДВС ГТУЮ в Одеської області) Мирошник О.А. прийнято постанову АСВП № 46745342 від 17.02.2016 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ( том 4 аркуш справи 92-94,187-189) та було передане майно що належить ПП " АЖИО-ПЛЮС на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 04.04.2003 р. розташоване на земельної ділянці 111000.0 кв м за адресою ( АДРЕСА_3 , а саме : нежиле приміщення загальна площа 63,96 кв. м., Виробнича база ПП « АЖИО-ПЛЮС» _яка складається з складу мінеральних добрив, навісу з металоконструкцій, насосної, майстерні, блок допоміжних приміщень, склад аміачної води, пожводойоми, трансформаторна підстанція, площадка складування, пункт видачі аміаку, асфальтова дорога, обвалування.

На підставі зазначеного Акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 17.02.2016 року (Том 4 арк.89-91 та арк. 190-192) ПАТ « СХІДНО-КРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» передано майно виробничої бази ПП «Ажио- Плюс», що знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район. село Павлівка, вулиця Шкільна , будинок 1-Б , а саме : склад мінеральних добрив, навіс; насосна; майстерня; блок допоміжних приміщень; склад аміачної води; пожежні водойми; трансформаторна підстанція; майданчик складування; пункт видачі аміаку; асфальтна дорога; залізничне полотно; обвальний майданчик; залізобетонна огорожа без проведення оцінки цього майна.

На підставі Акту від 17.02.2016 року про передачу майна рахунок стягувачу (Том 4 арк.89-91 та арк. 190-192) 16.03.2016 року приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Івановою Альвіною Йосипівною, видано та зареєстроване в реєстрі Свідоцтво серії НАІ 127221 від 16.03.2016 року під № 175 ( Том 4 арк.с.88) на нежиле приміщення, Виробнича база ПП «АЖИО-ПЛЮС» за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, село Павлівка, вулиця Шкільна, 1-Б , що складається з: нежитлового приміщення, Виробнича база ПП «АЖИО-ПЛЮС», за адресою 67430,загальною площею 63,96 кв.м., розташованого на земельної ділянці

-111000.00кв.м. Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яке складається з: нежитлові приміщення виробничної бази ПП «АЖИО- ПЛЮС», загальною площею 63,86 кв., а саме: склад мінеральних добрив- літ. А; навіс з металоконструкції літ а ; насосна літ. Б; майстерня літ. В; блок допоміжних приміщень літ. Г; склад аміачної води літ. Д; пожводойма літ. Е, трансформаторна підстанція літ. З; площадка складування -1; пункт видачі аміаку -2; асфальтова дорога -3; залізнична полотнина-4; облаштування -5, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , за початковою ціною 175 418.00 грн. оскільки майно не реалізовано/торги не відбулися і стягувач ПАТ « СХІДНО-КРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» виявило бажання залишити за собою непродане майно , що раніше належало ПП «АЖИО-ПЛЮС», зареєстроване 04.04.2003 року реєстраційний №563221.

Також, під час розгляду цивільної справи 509/6209/19 при з`ясуванні обставин наявності заборгованості ПП «АЖИО-ПЛЮС» за Кредитним договором № 6/отд-21 від 19.08.2010 року перед ПАТ «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» а саме щодо вартості майна отриманого Банком як стягувачом ( Кредитором , Іпотекодержавцем) стало відоме що отримано майно за свідоцтвом від 16.03.2016 року , яке придбане нібито з прилюдних торгів , зареєстроване приватним нотаріусом Іванової Альвіною Йосипівною Роздільнянського районного нотаріального округу Згідно інформаційної довідки 2700680549 від 16.08.2021 року Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на не-рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна РНОНМ 880272651239 на сьогоднішній день , ПАТ «Східно- Український банк «Грант» не значиться власником .

Як з`ясувалося 05.08.2016 року ОСОБА_10 Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (м. Харків, 61058, вул. Данилевського, 16, кор. А-4), були внесені зміни до Реєстру щодо припинення права власності ПАТ ««Східно-Український банк «Грант» (з закриттям розділу).

За поясненням представника Банку припинення права власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 880272651239 відбулося через знищення майна та факт знищення майна нежитлових приміщень виробничої бази ПП «АЖИО-ПЛЮС» а саме складу мінеральних добрив, навісу з металоконструкцій, насосів, майстерні, блоку допоміжних приміщень, площадки складування, пункту видачі аміаку, асфальтової дороги, залізничного полотна, облаштування, розташованих за адресою : АДРЕСА_4 підтверджено Висновком №128/2016 будівельно-технічного експертного дослідження складеного експертом ОСОБА_11 (65029 м.Одеса,вул.Коблевська,21 оф.3.

Факт знищення асфальтової дороги, залізничного полотна, облаштування, які насправді є залізничною під`їзною колію при станції Кучурган Одеської залізничної дороги, що має відповідний Паспорт, яка належить ПП «АЖИО- ПЛЮС», що розташовано за адресою: АДРЕСА_4 не відповідає дійсності.

Згідно Звіт від 23.02.2022 року виконаного суб`єктом оціночної діяльності України ТОВ «ІНЖИНІРИНГОВИЙ ЦЕНТР «ЕКСКОН» (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 190/21 від 09.03.2021 р.)про оцінку ринкової вартості залізничної під`їзної колії при станції Кучурган Одеської залізничної дороги, що розташовано за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с.Павлівка, вулиця Шкільна, 1-Б - станом на 20.02.2022р. нерухоме майно - залізнична під`їзна колія при станції Кучурган Одеської залізничної дороги, що розташовано за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Павлівка, вулиця Шкільна, 1Б :

- по перше мається у наявності (що спростовує факт його знищення);

- по друге та ринкова вартість цього майна може становити 19 099 135 грн. (Дев`ятнадцять мільйонів дев`яносто дев`ять тисяч сто тридцять п`ять ) гривень 00 копійок (без урахування ПДВ), що за курсом НБУ на дату оцінки 1 USD = 29,2549UAH , дорівнює 652 852 52 USD.

Відповідно до Звіту від 01.08.2023 року про оцінку ринкової вартості нерухомого майна у кількості 16 інвентарних одиниць, що належить ПП «АЖИО-ПЛЮС», що розташовано за адресою: АДРЕСА_4 та ринкової вартості майнових прав - права користування земельної ділянки, що розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Степанівська сільська рада, за межами населеного пункту - станом на 17.02.2016 року . виконаного суб`єктом оціночної діяльності України ТОВ «Інжиніринговий центр «ЕКСКОН» (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 117/2023 від 23.02.2023 р.) визначено: ринкова вартість нерухомого майна нерухоме майно, будівлі та споруди, у кількості 16 (шістнадцять) інвентарних одиниць, що належить ПП «АЖИО- ПЛЮС», що розташовано за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Павлівка, вулиця Шкільна, 1-Б, та майнові права права користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Степанівська сільська рада, за межами населеного пункту, станом на 17.02.2016р. може становити: 18 737 137,00 (Вісімнадцять мільйонів сімсот тридцять сім тисяч сто тридцять сім) гривень 00 копійок , що за курсом НБУ станом на 17.02.2016 року 1 USD =27,019 UAH дорівнює 693 480.00 USD доларів ( арк . 1,2 та 45 Звіту від 01.08.2023 року).

Враховуючи вищенаведене, в погашення заборгованості за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010р. та додатковими угодами до нього №1 від 15.07.2011р., №2 від 17.05.2012р ПАТ «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК

«ГРАНТ» отримав майно у сумі 907 565.00 USD доларів :

- за договором купівлі-продажу від 13 березня 2014 року 2 027 394,00 гривень. ( Том 4, арк справи 167-174) що за курсом НБУ 1 USD = 9, 47 UAH складало 214 085.95 USD доларів США;

- За Актом про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 17.02.2016 року (Том 4 арк.89-91 та арк. 190-192) передано майно виробничої бази ПП «Ажио-Плюс» вартістю 18 737 137,00 гривень 00 копійок , що за курсом НБУ станом на 17.02.2016 року.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року у справі № 757/21099/18-ц (провадження № 61-15190св19) зазначено: «кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України.

Рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 05.09.2013 року у справі №509/2261/13-ц зафіксовано сума заборгованості ПП «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 року в сумі з яких : простроченої заборгованості, яка станом на 01.06.2013 р. 753 677,83 дол. США, з яких : 709 956,03 дол. США - заборгованість за кредитом ( основне зобов`язання) , 42 734,56 дол. США - заборгованість по процентам за період з 01.01.2013 р. по 31.05.2013 р., 987,24 дол. США

ПАТ «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» на погашення заборгованості за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 року та додатковими угодами до нього №1 від 15.07.2011року, №2 від 17.05.2012 року отримав майно вартістю більше на суму 153 888.15 USD доларів.

Крім того на виконання ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.12.2021 року по справі 509/6209/19 листом № 1662/22/ від 28.01.2022 року Національний банк України повідомив що, на 21.01.2022 року у Кредитному реєстрі Національного банку України відсутня інформація щодо кредитної заборгованості приватного підприємства «АЖИО-ПЛЮС» ( код 31768317) перед банками України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) зазначено, що «відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2022 року у справі № 947/25785/19 (провадження № 61-3732св22) зроблено висновок, що: « Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу».

Вказане свідчить про відсутність заборгованості ПП «АЖИО-ПЛЮС» ( код 31768317) перед Акціонерним товариством «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» (правонаступник ПАТ) та підтверджується наявними у матеріалах даної справи №509/6209/19 доказами , що подані до справи на виконання ухвал суду про витребування доказів, а саме:

- Копія постанови АСВП № 46745342 від 17.02.2016 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу (Том 4 арк.89-91 та арк. 190-192)

- Копія Акту від 17.02.2016 року про передачу майна рахунок стягувачу (Том 4 арк.89- 91 та арк. 190-192)

- Копія Свідоцтва серії НОМЕР_2 від 16.03.2016 року під № 175 ( Том 4 арк.с.88)

- договором купівлі-продажу від 13 березня 2014 року ( Том 4 арк. 167-174)

- Копія листа № 1662/22/ від 28.01.2022 року Національного банку України( Том 4 арк.225)

- Копія Звіту про оцінку від 01.08.2023 року про оцінку ринкової вартості нерухомого майна станом на 17.02.2016 року (арк . 1,2 та 45 Звіту від 01.08.2023 року додатку до даної позовної заяви).

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин першої і другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст. ст. 599, 598 ЦК України припинення зобов`язання означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб`єктивне право й кореспондуючий йому обов`язок перестають існувати.

Тотожні за змістом положення містяться і у ГК України. Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінське - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1-2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 203 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У ст. 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, зобов`язання містить дві нерозривно поєднані складові - обов`язок боржника вчинити дію або утриматись від її вчинення та право кредитора вимагати виконання цього від боржника.

Виходячи з наведеного способами захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань можуть бути: 1) визнання права позивача; 2) визнання відсутнім (припиненим) обов`язку позивача; 3) визнання відсутнім (припиненим) права вимоги відповідача.

Схожі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц.

Можливість захисту в судовому порядку позовних вимог про визнання права на припинення зобов`язання передбачена законом та підтверджена судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 911/169/16, від 19 червня 2018 року у справі № 916/993/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 913/317/18.

У своїй постанові від 19.06.2018 у справі № 916/993/17 Верховний Суд зазначив, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і господарського судочинства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання за договором, таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом його визнання на підставі пункту першого частини другої статті 16 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 757/21099/18-ц (провадження № 61-15190св19) зазначено, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України.

З огляду на викладене він просить суд:

- Визнати припиненими усі зобов`язання Приватного підприємства «АЖИО- ПЛЮС» ( ЄДРПОУ 31768317)» перед Акціонерним товариством «СХІДНО- УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» (ЄДРПОУ 14070197 ) за Кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 року та додатковими угодами до нього №1 від 15.07.2011року, №2 від 17.05.2012 року;

- визнати припиненої іпотеку за Іпотечним договором від 25.08.2010 року, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського управління юстиції Лічман І.М за реєстр. № 4518 та Договір № 1 про зміну умов до договору іпотеки посвідченого , приватним нотаріусом Одеського міського управління юстиції Лічман І.М. 28.08.2010 року Р№4518 від 22.07.2011 року , що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського управління юстиції Лічман І.М за реєстровим № 4343, які є похідними від Кредитного договору№ 06/отд-21 від 19.08.2010 року та додатковими угодами до нього №1 від 15.07.2011року, №2 від 17.05.2012 року , у зв`язку погашення основного зобов`язання за Кредитним договором №06/отд-21 від 19.08.2010 року з додатковими угодами до нього №1 від 15.07.2011року, №2 від 17.05.2012 року.

Ухвалою від 14 грудня 2023 року Овідіопольського районного суду Одеської області залучено Приватне підприємство «АЖИО-ПЛЮС» до участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство «Ажио-Плюс» про визнання припиненим право іпотеки та зобов`язання вчинити певні дії, та за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант», Приватного підприємства «Ажио-Плюс» про визнання припиненим Іпотечний договір від 25.08.2010 року, в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги та позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.08.2024 року закрито провадження у справі №509/6209/19 за позовною вимогою Приватного підприємства «АЖИО ПЛЮС» до Акціонерного товариства «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» про визнання припиненими усі зобов`язання Приватного підприємства «АЖИО-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 31768317)» перед Акціонерним товариством «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» (ЄДРПОУ 14070197) за Кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 року та додатковими угодами до нього №1 від 15.07.2011року, №2 від 17.05.2012 року та роз`яснено представнику позивача право звернення з зазначеними позовними вимогами за захистом прав у виниклих спірних правовідносинах до Господарського суду Одеської області у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідачем АТ «СХІДНО - УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» було надано до суду відзиви на заявлені позови, відповідно до яких представник відповідача заперечує проти задоволення позовів оскільки рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.09.2013 року не виконане, основне зобов`язання не виконане, тобто відсутні підстави стверджувати про припинення дії іпотечного договору.

Учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Справа в провадженні суду Овідіопольського районного суду Одеської області з 26.11. 2019 року, призначалась до розгляду неодноразово. Інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом вимоги статей128,130 ЦПК Українищодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток/повідомлень дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток/повідомлень розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомленням «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Відповідно до положень частин 4, 5статті 268 ЦПК Україниу разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Ознайомившись з позовами та відзивами на позови, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами по справі 19 серпня 2010 року від між публічним акціонерним товариством «Східно - Український банк «ГРАНТ» в особі відділення № 21 в м. Одесі та Приватним підприємством «АЖИО-ПЛЮС», як позичальником, було укладено кредитний договір № 06/отд-21, за яким Банк фактично відкрив ПП «АЖИО-ПЛЮС» 19 серпня 2010 року відновлювальну кредитну лінію з максимальним загальним лімітом у розмірі 500 000,00 доларів США (п`ятсот тисяч доларів США 00 центів) на термін до 18 серпня 2011 року, зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами, а при простроченні їх повернення - 32% річних, а ПП «АЖИО-ПЛЮС», в свою чергу, зобов`язувалося своєчасно повернути Банку суму отриманих ним кредитних коштів в повному обсязі, а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов`язання за цим Договором.

15 липня 2011 року між ПАТ ««СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» та Приватним підприємством «АЖИО-ПЛЮС було укладено додаткову угоду № 1 до зазначеного вище кредитного договору, згідно умов якої було подовжено строк повернення кредиту по 17 серпня 2012 року включно. Цією додатковою угодою № 1 передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути до 17 серпня 2012 року повну суму фактично отриманого ним кредиту.

У пункті 7.6 вищезазначеного кредитного договору № 06/отд-21 від 19 серпня 2010 року зазначена умова про дію договору до повного виконання зобов`язань.

25.08.2010 року був укладений Договір Іпотеки між ПАТ «Східно-Український банк «Грант» та ОСОБА_3 (спадкодавец) був укладений Договір іпотеки за умовами якого ОСОБА_3 (Іпотекодавець) виступила майновим поручителем за зобов`язаннями ПП «АЖИО-ПЛЮС», як позичальника за Кредитним договором №06/отд-21 від 19 серпня 2010 року за кредитом з максимальним загальним лімітом 500 000,00 доларів США (п`ятсот тисяч доларів США 00 центів) з кінцевим строком повернення кредиту - 18.08.2011 року.

У пункті 25 Договору іпотеки зазначений строк його дії до повного виконання зобов`язань за кредитним договором, вказаних в п.1 чинного договору, з урахування усіх змін і додатків до кредитного договору, які регулюються вказані зобов`язання (у тому числі щодо продовження строку повернення кредиту, зміни суми кредиту та або процентної ставки).

22.07.2011 року між ПАТ «Східно-Український банк «Грант» та ОСОБА_3 був укладений Договір №1 про зміну умов до Договору іпотеки від 25.08.2010 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. 25 серпня 2010 року за реєстровим № 4518 від 25.08.2010 р., що також був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. 22 липня 2011 року за реєстровим № 4343. у зв`язку з продовженням строку повернення кредиту. Сторони внесли зміни до Договору іпотеки про таке: Абзац перший та третій пункту першого договору іпотеки викласти в наступній редакції:

Зазначеними Договором іпотеки від 25.08.2010 р. з змінами до нього від 22.07.2011 р. забезпечувалися зобов`язання ПП «АЖИО-ПЛЮС» перед ПАТ « Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором № 6/отд-21 від 19.08.2010 р. з додатковою угодою № 1 від 15.07.2011 року в сумі 500000 дол. США на строк до 17.08.2012 р

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 6/отд-21 від 19.08.2010 р., ПАТ «Східно - Український банк «Гран» ( Відповідач/Банк) відкрив відновлювальну лінію ПП «Ажио-Плюс» з максимальним загальним лімітом в сумі 500000 дол. США на строк до 18.08.2011 року. зі сплатою 16 % річних за користування вказаними коштами, а при простроченні їх повернення - 32% річних. При чому, згідно умов кредитного договору, ПП «Ажио-Плюс» зобов`язалося своєчасно повернути банку всю суму отриманих ними кредитних коштів та сплатити відповідні проценти за їх користування, виконавши всі кредитні зобов`язання.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 15.07.2011 р., укладеної між ПАТ «Східно - Український банк «Гран» та ПП «АЖИО ПЛЮС» до вищезазначеного кредитного договору, було продовжено строк повернення кредиту ПП «Ажио-Плюс» до 17.08.2012 року всієї суми отриманого ними кредиту.

17 травня 2012 року між ПАТ «Східно-український «ГРАНТ» та ПП «АЖИО-ПЛЮС» було укладено додаткову угоду №2 до вищезазначеного кредитного договору № 06/отд-21, згідно з умовами якої було збільшено суму відновлювальної кредитної лінії до максимального загального ліміту в 750000,00 доларів США і подовжено строк повернення кредиту по 21 серпня 2013 року включно.

До Державного реєстру іпотек за реєстраційим номером 10175552 на підставі договору іпотеи Р№4518,25.08.210 ПН ОМНО ОСОБА_8 внесено реєстраційний запис про обтяження заборона №32 та № 33 про обтяження: на нерухоме на будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами, адреса: АДРЕСА_1 , РПВН :10425199; заборона на нерухоме майно на земельну ділянку, площею 0,1500 га за адресою АДРЕСА_1 кадастровий №5123755800:02:008:0828.

Спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В силу ст.23 Закону «Про іпотеку» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували права та обов`язки за Договором іпотеки від 25.08.2010 року ( набули статусу іпотекодавця)

ПАТ «Східно-Український банк «Грант» на адресу ПП «АЖИО ПЛЮС» надіслав письмові вимог банку про дострокове виконання кредитних зобов`язань від 19.03.2013 р. № 816/03-1-01 та від 20.05.2013 р.№ 1425/03-01та від 12.06.2013 р. № 1665/03- 01 на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (як до спадкоємців).

4 червня 2013 року ПАТ «Східно-Український банк «Грант» звернувся до Овідіопольського районного суд Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , треті особи ПП «АЖИО ПЛЮС», приватний нотаріус Одеського міського управління юстиції Лічман І.М про стягнення за Кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 р. з додатковими угодами заборгованості за кредитом по сплаті процентів за користування кредитними коштами, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами станом на 31.05.2013 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за нотаріально-посвідченим договором іпотеки від 25.08.2010 р. (реєстр. № 4518) та договором № 1 про зміну умов до вказаного договору іпотеки від 22.07.2011 р. (реєстр. № 4343) посвідчених, приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.09.2013 р. у справі №509/2261/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05 червня 2014 року у цивільній справі № 509/2261/13-ц за позовом Банка до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (як спадкоємців ОСОБА_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватне підприємство «Ажио - плюс», Шоста одеська державна нотаріальна контора в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 р. з додатковими угодами до нього у розмірі - 753677,83 дол. США, з яких : 709956,03 дол. США - заборгованість за кредитом, 42734,56 дол. США - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 987,24 дол. США - пені за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами - звернуто стягнення на предмет іпотеки за нотаріально-посвідченим договором іпотеки від 25.08.2010 р. (реєстр. № 4518) та договором № 1 про зміну умов до вказаного договору іпотеки від 22.07.2011 р. (реєстр. № 4343) посвідчених, приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М.

Зазначеним судовим рішенням у справі 509/2261/13-ц встановлені обставини направлення письмових вимог банку про дострокове виконання кредитних зобов`язань від 19.03.2013 р. № 816/03-1-01 та від 20.05.2013 р.№ 1425/03-01 на адресу ПП «Ажио-Плюс» та від 12.06.2013 р. № 1665/03- 01 на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ( як до спадкоємців) та зафіксована сума заборгованості, яка складає - 753677,83 дол. США, з яких: 709956,03 дол. США - заборгованість за кредитом, 42734,56 дол. США - заборгованість по процентам за період з 01.01.2013 р. по 31.05.2013 року, 987,24 дол. США - пені за той же період.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 вересня 2013 року у справі № 509/2261/13-ц про задоволення вимог Банку засвідчило зміну строку виконання кредитного договору № 06/отд-21 від 19.08.2010 р. з додатковими угодами до нього.

Зазначене судове рішення в силу ч.4 ст.82 ЦПК України носить приюдіційній характер.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Згідно з ч. 1ст.546ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою.

Відповідно до приписівст. 575 ЦК Українитаст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1ст. 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і за загальним правилом є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5ст. 3 цього Закону).

Підстави припинення іпотеки окремо визначені вст.17 Закону України «Про іпотеку». Зміст цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Так, відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється тому числі у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; з інших підстав, передбачених цим Законом.

За змістом ст.631Цивільного кодексуУкраїни строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст.251Цивільного кодексуУкраїни строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Положеннями ст.252Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Тобто, за змістом наведених норм строком дії договору є певний період, що визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами, календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

В той же час, умова про дію договорів (в т.ч. іпотечних) до повного виконання зобов`язань іпотекодавцем за кредитним договором за своєю правовою природою не може розглядатися як установлення строку дії таких договорів, оскільки не містить вказівки на подію, яка має неминуче настати, а відтак і не відповідає вимогам статті 252 Цивільного кодексу України.

Наведена правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 21.05.2012 р. у справі №6-68цс11, від 23.05.2012 р. у справі №6-33цс12, від 10.09.2014 р. у справі №6-32цс14, від 17.09.2014 р. у справах №6-6цс14 та №6-53цс14, від 24.09.2014 у справі №6-106цс14 та від 04.02.2015 №6-243цс14

У постанові від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12 Верховний Суд сформував низку правових висновків у тому числі щодо змісту понять «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) також викладено правові висновки про те, що після направлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення кредитної заборгованості та, відповідно, припинення дії кредитного договору права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Обумовлене частиною другою статті 625 ЦК України право АТ «Банк Грант» не реалізував.

Згідно частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У разі, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1 Закону «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено Законом «Про іпотеку».

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 12 Закону України «Про іпотеку»).

Суд не приймає до уваги посилання АТ «СХІДНО УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» у Відзиві на позов на те, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, таке твердження є безпідставними оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другоюстатті 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 19 вересня 2018 року справа № 643/16336/16-ц, провадження № 61-12848св18, від 12 вересня 2018 року справа № 473/825/16-ц, провадження № 61-3240св18, 12 вересня 2018 року справа № 186/1974/14-ц, провадження № 61-24172св18.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Отже, АТ «СХІДНО УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» кредитор, звернувшись у 2013 році із позовом до суду про дострокове повернення кредиту (про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення на іпотечне майно), на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Рішення суду у справі 509/2261/13-ц свідчить про закінчення строку дії кредитного договору

У постановіВеликої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, (провадження № 14-88цс19), міститься висновок про те , що: "Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, комісію, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Звертаючись до суду з цим позовомПП «АЖИО ПЛЮС» посилалися на те, що станом на 17 березня 2016 рокуПП «АЖИО ПЛЮС» повністю погасив заборгованість за кредитним договором. Оскільки зобов`язання за кредитним договором припинилося його належним виконанням, то додаткове зобов`язання за іпотечним договором також слід вважати припиненим.

В матеріалах справи містяться Відзив за № 170/05-1 від 21.01.2020 року АТ «СХІДНО УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» на позов ОСОБА_1 .

Заперечуючи проти позову, Відповідач (Банк) зазначає що відсутні підстави стверджувати про припинення дії іпотечного договору , що зобов`язання за кредитним договором від19 серпня 2010 року не припинилися, оскільки рішення суду від 05.09.2013 року у справі № 509/2261/13-ц про стягнення заборгованості шляхом звернення на предмет іпотеки не виконане то оскільки основне зобов`язання не виконане, посилається на те , що п.25 іпотечного договору встановлено, що іпотечний договір діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором , вказаних в п.1 чинного договору з врахуванням всіх змін і додатків до кредитного договору 9 в тому числі щодо продовження строку повернення кредиту, зміни суми кредиту та/або процентної ставки).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року по справі № 263/8216/20 (провадження № 61-9100св21) звернуто увагу, що відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таке твердження Відповідача АТ «СХІДНО УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» є безпідставним, суперечить нормам ч.2 ст.1048 ЦК України що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Таке право кредитора виникає в силу Закону, а не договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) відступлено від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах: від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16, і зроблено висновок, що "звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.

На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України".

Матеріали справи не містять доказів пред`явлення АТ «СХІДНО УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» (кредитором) вимог до позичальника ПП «АЖИО ПЛЮС» відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Кредитор має право порушувати питання про стягнення з позичальника коштів на підставі статті 625 ЦК України за період невиконання рішення суду. Однак таке право кредитора виникає в силу Закону, а не договору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року по справі № 263/8216/20 (провадження № 61-9100св21) зазначено, що встановивши факт припинення зобов`язання за договором кредиту внаслідок його повного виконання, а також те, що права кредитора в спірних правовідносинах підлягають захисту в порядку пред`явлення вимог на підставі статті 625 ЦК України, які виникають на підставі закону, а не договору та, відповідно, не забезпечені іпотекою, суд першої інстанції зробив правильний висновок про визнання зобов`язань за договором іпотеки припиненими.

Визнання судами у цій справі припиненими зобов`язань за кредитним договором та іпотеки за іпотечним договором не припинило правовідносин сторін кредитного договору і не припинило зобов`язання в цілому та не позбавило кредитора права на отримання сум, визначених статтею 625 ЦК України, однак вказані правовідносини та зобов`язання продовжують існувати в силу Закону, а не договору, тоді як договірні зобов`язання є припиненими, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19)".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, (провадження № 14-88цс19), зроблено наступний висновок, що: "Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).

Відповідно до положеньст. 17 Закону України "Про іпотеку"іпотека припиняється у разі 1) припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; 2) реалізації предмета іпотеки відповідно до цьогоЗакону; 3) набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; 4) визнання іпотечного договору недійсним; 5) знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; 6) з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першоюстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другоюстатті 16 ЦК України.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Суд також враховує той факт, що як іпотекодавці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають через закінчення строку дії кредитного договору № 06/отд-21 від 19.08.2010 р. з додатковими угодами до нього закінчився строк дії іпотечного договору від 25.08.2010 року та Договору № 1 про зміну умов до договору іпотеки від 22.07.2011року до нього тому, відповідно іпотека як похідне зобов`язання підлягає припиненню в силу закону з підстав абзацу другого частини першої статті ст. 17 Закону України "Про іпотеку", виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін (статті3,12-15,20 ЦК України), що у разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченого частиною першоюстатті 593 ЦК України, на припинення зобов`язання, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другоїстатті 16 ЦК України.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Таким чиномвраховуючи викладеневище,оцінюючи належність,допустимість ідостовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів вїх сукупності,враховуючи те,що обставини,на якіпосилається позивачі,як напідставу длязадоволення позовузнайшли своєпідтвердження усудовому засіданні,суд дійшоввисновку,що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «АЖИО ПЛЮС» задовольнити частково шляхом визнання припиненою іпотеку за Договором іпотеки від 25.08.2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М за реєстр. № 4518 та Договором № 1 про зміну умов до договору іпотеки від 22.07.2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М. 28.08.2010 року Р№4518 за реєстрованого за реєстровим № 4343.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції вилучити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи про заборону відчуження записи про обтяження: реєстраційний номер10175376 заборона на нерухоме на будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами, адреса: АДРЕСА_1 ,РПВН :10425199; реєстраційний номер 10175482 заборона на нерухоме майно на земельну ділянку,площею 0,1500 га за адресою АДРЕСА_1 кадастровий №5123755800:02:008:0828, зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Вказана позиція міститься в постановах Верховного Суду від 17.08.2022 в справі № 450/441/19, від 03.08.2022 в справі № 645/3067/19, а також ВП ВС від 21.12.2022 в справі № 914/2350/18.

Таким чином, з 16 січня 2020 року, тобто на час звернення до суду з позовом та ухвалення рішення судом законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Керуючись ст.ст.12,76,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «АЖИО ПЛЮС» задовольнити частково.

Визнати припиненою іпотеку за Договором іпотеки від 25.08.2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М за реєстр. № 4518 та Договором № 1 про зміну умов до договору іпотеки від 22.07.2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського МНО Лічман І.М. 28.08.2010 року Р№4518 за реєстрованого за реєстровим № 4343.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково в строки визначені ст.354ЦПК України до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 ч.1 Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Овідіопольський районний суд Одеської області.

Повне рішення складено 22.08.2024 року.

Суддя А.І.Бочаров


Суд	Овідіопольський районний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	14.08.2024
Оприлюднено	26.08.2024
Номер документу	121167333
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них іпотечного кредиту

Бочаров А. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 14.08.2024 по справі 509/6209/19ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —509/6209/19

Рішення від 14.08.2024

Рішення
від 14.08.2024 по справі 509/6209/19
ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ