Ухвала

від 20.08.2024 по справі 490/6545/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційнийсуд в складіколегії суддів

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2024 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

-підозрюваного за ч. 2 ст. 286 КК України,

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва від01серпня 2024року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 вересня 2024 року включно.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На думку захисника, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не може бути встановлений лише на основі тяжкості злочину.Апелянт зазначив, що ризики, передбачені п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необґрунтованими.

Просить врахувати, що підозрюваний має постійне місце проживання, не судимий, страждає цукровим діабетом.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024150000000690 від 30.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

31.07.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , слідчий суддя зазначив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушенняє обґрунтованоюта підтверджуєтьсядоданими доклопотання матеріалами.

Враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існують заявлені ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, враховуючи обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, а саме тяжкого злочину, внаслідок якого загинула людина, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для визначення застави у кримінальному провадженні.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_7 та підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зазначені вимоги закону дотримані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024150000000690 від 30.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

З клопотання слідчого вбачається, що 30.07.2024 ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України та 31.07.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.

На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

При цьому, колегія суддів зважає на рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішенню Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б вчинити злочин.

Під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, мають місце.

У клопотанні слідчий зазначив, як ризики, задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Колегія суддів погоджується з обґрунтуванням, наведеним слідчим суддею, щодо наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя дійшов правильного висновку, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки в разі доведеності його вини судом можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років або без такого.

Щодо ризиків можливого незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначив, що підозрюваному відомі анкетні та контактні дані свідків, та зважаючи на початкову стадію досудового розслідування, в ході якої встановлюється повне коло осіб свідків, які підлягатимуть допиту та проведенню за їх участю інших слідчих діях.

Також враховано, що ОСОБА_7 неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Під час апеляційного розгляду прокурором надано дані про те, що19.08.2024 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, та наразі він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.

За такого, на переконання колегії суддів, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ані слідчим суддею, ані судом під час апеляційного розгляду не встановлено.

Рішення слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою, без права внесення застави, є правильним та відповідає вимога ст. 183 КПК України.

Щодо доводів апелянта що підозрюваний має постійне місце проживання та роботи, не судимий, страждає цукровим діабетом, то такі обставинине зменшуютьіснування встановленихризиків тане можутьслугувати безумовноюпідставою длязастосування стосовнопідозрюваного більшм`якогозапобіжного заходу,про щопросить апелянт.

В той же час, є наявною інша підстава для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, але з інших підстав, ніж наведені апелянтом.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 затриманий 30.07.2024. Згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2024 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.09.2024, тобто на строк, що перевищує 60 днів. Отже, при прийнятті рішення слідчим суддею не враховано положення ч. 1 та ч. 2 ст. 197 КПК України, якими передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого,- з моменту затримання.

Рішення в частині обчислення процесуальних строків не відповідає вимогам ч. 5 ст. 115 КПК України, якою передбачено, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

З урахуванням наведених вимог закону, слідчим суддею невірно визначено строк тримання підозрюваного під вартою.

За такого, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню як така, що містить вимогу про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, але це рішення приймається з інших підстав, ніж зазначено апелянтом.

Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 422, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва від01серпня 2024року щодо ОСОБА_7 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_10 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 27 вересня 2024 року включно, без права внесення застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_3