Рішення

від 20.08.2024 по справі 175/9035/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/9035/23

Провадження № 2/175/2272/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"20" серпня 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районнийсуд Дніпропетровськоїобласті ускладі:головуючого суддіЖуравель Т.С.,за участюсекретаря судовогозасідання ВербицькоїК.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Краматорської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (місце реєстрації:

АДРЕСА_1 ), звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа орган опікита піклуванняКраматорської військовоїадміністрації Краматорськогорайону Донецькоїобласті (місцезнаходження: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, пл. Миру, 2) про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 донька позивачки - ОСОБА_2 народила сина - ОСОБА_3 . У свідоцтві про народження батько записаний на підставі ст. 135 Сімейного Кодексу України. Відповідач має багаторічну алкогольну та наркотичну залежності, неодноразово проходила реабілітацію в спеціалізованих центрах та наркологічному диспансері. Також відповідач веде аморальний спосіб життя, неодноразово спричиняла ситуації, небезпечні для свого життя та життя дитини. Дитина повністю перебуває на утриманні бабусі, при цьому ОСОБА_2 життям дитини не цікавиться, не бере участі у його вихованні та фінансовому забезпеченні. Наразі відповідач не працевлаштована, знаходиться у Дніпропетровській багатопрофільній клінічній лікарні з надання психіатричної допомоги, а за адресою її місця проживання відключене водо, електро та газопостачання.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Позивач надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Представник третьої особи також подала заяву про розгляд справи без її участі та просила врахувати висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Відповідач про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення повістки за місцем проживання. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , відомості про батька записано у відповідності до ч.1 ст. 135 СК України.

З серпня 2017 року малолітній ОСОБА_3 , перебував на обліку в службі у справах дітей Краматорської міської ради в категорії «Дитина, яка проживає в родині, яка опинилась в складних життєвих обставинах», у зв`язку з тим, що мати, ОСОБА_2 , неналежним чином виконувала батьківські обов`язки, з того ж часу відповідачка перебувала на обліку в комунальній лікувально-профілактичній установі «Міський наркологічний диспансер м. Краматорська».

За ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачка притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП України.

Як вбачається з відомостей про навчання ОСОБА_3 , він навчається у 2 класі Академічного ліцею «Інтелект». За час навчання відповідачка до ліцею не приходила, батьківські збори та позашкільні заходи не відвідує, успіхами сина не цікавиться.

У 2020 році ОСОБА_1 забрала до своєї родини свого онука - ОСОБА_3 та займається його вихованням, лікуванням, розвитком, приймала заходи щодо влаштування онука до дошкільного закладу. За час проживання дитини в родині бабусі, мати - ОСОБА_2 , не цікавилась життям, здоров`ям та розвитком свого сина, не турбувалась про його майбутнє, матеріальної допомоги та моральної підтримки не надавала, фактично втратила родинний зв`язок з ним.

Висновком орган опікита піклуванняКраматорської військовоїадміністрації Краматорськогорайону Донецькоїобласті №01-49/1118 від 04.06.2024 року підтверджено той факт, що ОСОБА_3 повністю перебуває на утриманні бабусі ОСОБА_1 , мати не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, не цікавиться його навчанням, зловживає спиртними напоями, веде асоціальний спосіб життя, ніде не працює, не має доходу, не створила належних умов для проживання сина, не забезпечує необхідними продуктами харчування, одягом, взуттям та медикаментами, не дає доступу до культурних та інших духовних цінностей, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів дитини, служба у справах дітей вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно висновку ЛКК №321 від 19.12.2023 року виданого КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Вишгородської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 за станом здоров`я може бути опікуном онука ОСОБА_3 .

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Обілк відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_1 на території України незнятої чи непогашеної судимості не має.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

У відповідності до ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачка не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує сина усім необхідним, зловживає алкогольними напоями та наркотичними речовинами та веде аморальний спосіб життя, у зв`язку з чим, враховуючи інтереси дитини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів у розмірі частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 191 СК України, встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України та положення Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1073 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 82, 76, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Краматорської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно у розмірі частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду 23.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених ЦПКУкраїни,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Суддя Т. С. Журавель