Рішення

від 23.08.2024 по справі 201/878/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №201/878/24

Провадження № 2/201/1309/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого судді Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСБІТ» (третя особа ОСОБА_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення 3% річних та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2024р.до Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровська надійшла позовназаява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодуванняматеріальної шкоди,завданої внаслідок дорожньо-транспортноїпригоди,стягнення 3%річних таінфляційних втрат (а.с.№3-12).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 29.01.2024р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувані докази (а.с.№101).

Ухвалою суду від 05.04.2024р. задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів (а.с.№168-169).

Ухвалою судді ТкаченкоН.В. від 21.05.2024р. було замінено первісного відповідача у справі з ОСОБА_2 на ТОВ «АСБІТ», а ОСОБА_2 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на боці відповідача (а.с.№192-193).

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки - адвокат Олексієнко М.М. (дієна підставіордеру від29.11.2023р. а.с.№18) впозовній заяви посилавсяна те,що 19.05.2023р. сталося ДТП за участі транспортних засобів, що належать на праві власності позивачці та відповідачу. Згідно постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.06.2023р. винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 , який працює в ТОВ «АСБІТ». Позивачка отримала від страховика відповідача страхове відшкодування у розмірі 130000 грн. Враховуючи, що транспортний засіб позивачки вважається фізично знищеним, відповідач має сплатити позивачці різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, яка складає 349672 грн. 48коп., а з урахуванням страхової суми 130000 грн. , а тому залишок коштів в розмірі 219672 грн.48 коп. Представник просив стягнути з ТОВ «АСБІТ» на користь позивачки майнову шкоду у розмірі 219672 грн.48 коп., 3 % річних у розмірі 1 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 грн.

08.07.2024р. до суду в системі «Електронний суд» в порядку ст. 178 ЦПК України надійшов відзив,в якомупредставник відповідача адвокатМіланіч О.Б.(дієна підставіордеру від13.06.2024р.-а.с.№208)просив відмовитив задоволенніпозову,посилаючись нате,що підлягаєдослідженню розмірвстановлених збитків,оскільки єнезрозумілим,чому позивачкапісля отриманнястрахової виплати прийняларішення продослідження завданогозбитку задопомогою аварійногосертифікату,який датованиймайже через4місяці післяДТП. Позивачкою не зазначено про долю пошкодженого транспортного засобу, адже із позовної заяви зрозуміло, що транспортний засіб вважається повністю знищеним. Також представник відповідача зазначив, що у разі стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. За таких обставин, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову (а.с.№214-215).

10.07.2024р.в системі«Електронний суд»в порядкуст.179ЦПК України надійшлавідповідь навідзив, в якій представник позивачки посилався на те, що з розрахунку страхового відшкодування від 10.07.2023р. до страхового акту № 0845.609.23.01 від 13.07.2023р., вбачається, що визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу FORD FUSION днз KA8812KC було здійснено ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на підставі ремонтної калькуляції №0845.609 від 10.07.2023р. у сумі 445 078грн. 33коп. без ПДВ. ПрАТ «СК «Альфа Страхування» не визнавало транспортний засіб фізично знищеним, оскільки не визначало ринкову вартість транспортного засобу на момент страхування та вартість залишків. Отже, ПрАТ «СК «Альфа Страхування» не здійснювало проведення експертизи (дослідження), а оцінило розмір шкоди на підставі ремонтної калькуляції, тому позивачкою було замовлено аварійний сертифікат №01/06/09 від 06.09.2023р., складений судовим експертом Кулішом О.В

Також, представник позивачки вважав, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу FORD FUSION днз KA8812KC, визначена ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на підставі ремонтної калькуляції №0845.609 від 10.07.2023р. у розмірі 445078грн. 33коп. без ПДВ, є заниженою, оскільки вартість запасних частин у розділі «Запчастини» ремонтної калькуляції №0845.609 від 10.07.2023р. вказана з * - зірочкою, що свідчить про введені дані вручну та без посилання на підставу такого значення, що суперечить вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. На думку представника позивача, введення вартості запчастин вручну значно знизило їх вартість. Страхова компанія зобов`язана була використовувати ціни від офіційного дилеру, а у разі їх відсутності з інших джерел, однак, більшість даних на запасні частини наявна в Аудатекс.

Ремонтна калькуляція №0845.609 від 10.07.2023р. є неналежним доказом на підтвердження завдання збитків власнику пошкодженого транспортного засобу. У випадку визнання судом ремонтної калькуляції №0845.609 від 10.07.2023р., як належного доказу на підтвердження завдання збитків власнику пошкодженого КТЗ, сума зобов`язання, що має бути сплачена ТОВ «АСБІТ» в порядку ст. ст. 22, 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ця сума складає 315 078 грн. 33 коп., що є більшою сумою ніж 219672грн. 48коп.

Щодо передачі пошкодженого майна відповідачу, представник позивачки зазначав, що за обставин справи транспортний засіб FORD FUSION днз KA8812KC, вважається фізично знищеним, адже витрати на відновлювальний ремонт перевищують його вартість без пошкоджень на час виникнення ДТП. Відповідно до імперативної норми закону, потерпілому відшкодовується вартість автомобіля до ДТП і після ДТП (в пошкодженому стані). А тому, представник позивачки вважав, що вимога відповідача про передачу транспортного засобу є безпідставною, оскільки позивачка відняла вартість автомобіля в пошкодженому стані від фактичного розміру шкоди, а тому в такому випадку ніякі залишки (пошкоджені деталі) і тим паче грошовий еквівалент відповідачу не повертається і не може повернутися (а.с.№220-223).

21.08.2024р.представником відповідача подані до суду витребувані ухвалою від 05.04.2024р. докази (а.с.№227-232).

Третя особа ОСОБА_2 , отримавши документи суду 25.05.2024р. та 11.06.2024р. (а.с. № 202,213),правом подачі письмових пояснень відповідно до ст. 181 ЦПК України не скористався.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення стосовно них, надавши оцінку доказам у справі у сукупності з положеннями законодавчих актів, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу,Закону України«Про страхування», інших законодавчих актів.

Відповідно дост.980ЦК Українипредметом договорустрахування єпередача страхувальникомза платуризику,пов`язаного зоб`єктом страхування,страховику наумовах,визначених договоромстрахування абозаконодавством України. Об`єктом страхування може бути, в тому числі відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.25Закону України«Про страхування» (в редакції на дату ДТП 19.05.2023р.), здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Судом встановлено, що 19.05.2023р. о 12год.05хв., за адресою: м. Дніпро, міст Південний, сталося ДТП за участі транспортного засобу FORD FUSION днз НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Iveco Magirus днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.06.2023р., яка не оскаржувалася та набрала законної сили 11.07.2023р., ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850грн. (а.с.№ 45).

З огляду на положення ч. 6 ст. 82 ЦПК України вина ОСОБА_2 не підлягає доказуванню у даній цивільній справі.

Позивачка є власницею транспортного засобу FORD FUSION днз НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.№39).

Транспортний засіб Iveco Magirus днз НОМЕР_2 є власністю ТОВ «АСБІТ», що вбачається зі страхового акту № 0845.609.23.01 (а.с.№78).

26.05.2023р. представник позивачки звернувся до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.№46).

Листом від 30.08.2023р. ПрАТ «СК Альфа Страхування» повідомило представника позивачки, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Iveco Magirus днз НОМЕР_2 , застрахована у ПрАТ «СК Альфа Страхування» за полісом обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № ЕР-209362941 від 07.06.2022р (а.с.№72).

Згідно з розрахунком страхового відшкодування до страхового акту № 0845.609.23.01, складеного на підставі полісу № ЕР-209362941 від 07.06.2022р., страхувальником зазначено ТОВ «АСБІТ», потерпілою особою - ОСОБА_1 , страхова сума становить 390000 грн., ліміт відповідальності відповідача на момент страхового випадку дорівнює 130000 грн., вартість відновлювального ремонту 445078 грн. 33 коп., з урахування зносу 163021 грн. 77 коп. (а.с.№77).

Відповідно до страхового акту від 11.07.2023р. та платіжної інструкції № 6917 від 13.07.2023р., позивачці перерахована сума страхового відшкодування у розмірі 130000грн. (а.с.№78-79).

06.09.2023р. ФОП ОСОБА_4 , який перебуває в Державному реєстрі «Суб`єктів оціночної діяльності» (а.с.№237), був складений аварійний сертифікат № 01-06/09, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу FORD FUSION днз KA8812KC, на дату ДТП 19.05.2023р., становить 794003 грн. 99 коп., ринкова вартість КТЗ без урахування аварійних пошкоджень, на дату ДТП 19.05.2023р., становить 389797 грн. 38 коп. без ПДВ, вартість матеріального збитку на дату ДТП 19.05.2023р. становить 389 797грн. 38коп. без ПДВ, ринкова вартість з урахуванням аварійних пошкоджень на дату ДТП 19.05.2023р. становить 40124грн.90коп. без ПДВ.

30.11.2023р. представником позивачки на адресу відповідача надіслана претензія про відшкодування шкоди у розмірі 219672грн.48коп. (а.с.№88-91), яка залишена без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У Постанові Верховного Суду від 17.01.2024р. у справі № 554/4401/22 роз`яснено, що для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

У постанові від 05.12.2018р. Велика Палата Верховного Суду № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) сформулювала висновок щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в порядку регресу, зазначивши таке. Особа,яка керуєтранспортним засобому зв`язкуз виконаннямсвоїх трудових(службових)обов`язківна підставітрудового договору(контракту)з особою,яка навідповідній правовійпідставі (правовласності,інше речовеправо,договір підряду,оренди тощо)володіє транспортнимзасобом,не єсуб`єктом,який несевідповідальність зашкоду,завдану джереломпідвищеної небезпеки.У цьомувипадку такимсуб`єктом єзаконний володілецьджерела підвищеноїнебезпеки роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

З матеріалів справи вбачається, що в момент ДТП 19.05.2023р. транспортним засобом Iveco Magirus днз НОМЕР_2 керував ОСОБА_2 , який відповідно до отриманої судом інформації з ПФУ (лист від 29.04.2024р. № 2800-050203-7/25908 а.с.№174), листа ГУ ДПС у м. Києві (лист від 23.04.2024р. № 11015/5/26-15-12-06-09-СІ а.с. № 176-177) та наданих відповідачем доказів (а.с.№ 229-232) перебував у трудових відносинах з ТОВ «АСБІТ».

Отже, в даному випадку, відповідальність за завдану ОСОБА_2 шкоду має нести роботодавець ОСОБА_2 ТОВ «АСБІТ».

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з Аварійного сертифіката, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу FORD FUSION днз KA8812KC на дату ДТП 19.05.2023р. становить 794003 грн.99 коп., ринкова вартість КТЗ без урахування аварійних пошкоджень на дату ДТП 19.05.2023р. становить 389797 грн. 38 коп. без ПДВ, вартість матеріального збитку на дату ДТП 19.05.2023р. становить 389797 грн. 38 коп. без ПДВ, ринкова вартість з урахуванням аварійних пошкоджень, на дату ДТП 19.05.2023р. становить 40124 грн. 90 коп. без ПДВ.

Отже, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивачки (794003грн. 99коп.) перевищує ринкову вартість транспортного засобу до ДТП (389797грн. 38коп.), а тому в силу положень ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб є фізично знищеним та позивачка має право отримати різницю між вартістю ТЗ до та після ДТП, яка згідно аварійного сертифікату є однаковою та дорівнює 389797 грн. 38 коп. (а.с.№56 зв. ст.).

В постанові Верховного Суду від17.02.2021р. усправі №753/11069/16-ц зазначено, що неможливо задовольнити вимоги про відшкодування майнової шкоди зогляду навартість автомобіля до ДТП зодночасним залишенням автомобіля увласності позивача. Отже, якщо відсутні докази, які доводять розмір утилізаційної вартості авто, суд позбавлений можливості встановити правильний розмір відшкодування, яке має бути стягнуте звідповідача, ізобов`язаний відмовити у задоволенні позовних вимог.

З Аварійного сертифікату вбачається, що ринкова вартість транспортного засобу FORD FUSION днз KA8812KC з урахування аварійних пошкоджень на дату ДТП 19.05.2023р. становить 40124 грн. 90 коп., що по суті є розміром утилізації авто.

Звертаючись до суду з позовною заявою, представник позивачки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди врахував вартість утилізації авто та не просив її стягнути з відповідача, а тому відсутні підстави для передачі відповідачу транспортного засобу, який є фізично знищеним.

Приймаючи до уваги, що позивачкою надані належні та допустимі докази, які підтверджують вартість матеріального збитку, завданого ДТП, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди та з урахуванням отриманої позивачкою страхової виплати та наявністю відомостей про розмір утилізації автомобіля, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду у розмірі 219672 грн. 48коп. (389797грн.38коп. - 130 000грн. 40124грн.90коп.).

При цьому, судом враховано, що заперечуючи проти сум, визначених аварійним сертифікатом, відповідачем не було заявлено клопотання про призначення судової експертизи з цих питань, а страхова компанія відповідача ПрАТ «СК «Альфа Страхування» оцінила розмір шкоди на підставі ремонтної калькуляції та не встановлювала ринкову вартість ТЗ до ДТП, після ДТП та вартість утилізації авто (а.с.№74-76, 77).

Стосовно позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 2 грн., то суд вважає, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити, оскільки позов не містить обґрунтованого розрахунку цієї суми та посилань на правові підстави цих вимог.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути з ТОВ «АСБІТ» на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП - 219672 грн. 48 коп., а в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог на суму 219672 грн. 48 коп., на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2196 грн. 72 коп., що складає 1% від суми, яка стягується рішенням суду - 219672 грн. 48 коп.(а.с. № 2).

Щодо судових витрат позивачки витрат на професійну правничу допомогу, які заявлені в позовній заяві (14500 грн.), то суд позбавлений можливості під час ухвалення рішення вирішити це питання, оскільки представником позивачки не надано акт виконаних робіт, а тому питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено судом у разі подачі у встановлені законом строки заяви про ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.979,980,1172,1194ЦК України,Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, ч.6 ст.82, ст.ст. 89, 141, 259, 263-265, 274, 275 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСБІТ» (третя особа ОСОБА_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,стягнення 3%річних таінфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Товаристваз обмеженоювідповідальністю «АСБІТ (ЄДРПОУ - 43374867) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 219672 грн. 48 коп. (двісті дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дві грн. 48коп.).

В задоволеннііншої частинипозовних вимог ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відмовити.

Стягнути з Товаристваз обмеженоювідповідальністю «АСБІТ (ЄДРПОУ - 43374867) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2196 грн. 72 коп. (дві тисячі сто дев`яносто шість грн. 72 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.