ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
У Х В А Л А
про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження у справі
23.08.2024м. ДніпроСправа № 904/3674/24
Суддя Дупляк С.А., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про скасування протоколу та рішення загальних зборів,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою від 19.08.2024 за вих. №б/н до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив "ТАВРІЯ 1" (далі - відповідач) у якій просить скасувати пункт 4 Протоколу №1 рішення Загальних зборів ОК ГК "ТАВРІЯ 1" від 14.09.2021 щодо виключення позивача із членів гаражного кооперативу Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив "ТАВРІЯ 1", визнавши його протиправним.
Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3674/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024.
Перевіривши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 ГПК України, а отже наявні підстави для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Враховуючи складність та категорію справи, господарський суд вважає за необхідне розглядати справу в загальному позовному провадженні та призначити підготовче засідання відповідно до приписів статей 12, 176, 177 ГПК України.
Також суд відзначає, що згідно з п. 5 ч. 3 т. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд встановив, що позивач долучив до позовної заяви копії документів, викладених іноземною мовою (російською), без відповідного їх перекладу українською мовою та належного засвідчення ("Протокол общего собрания ГК "Таврия 1" от 11.04.2017", "Протокол №2 общего собрания ГК "Таврия 1" от 03.10.2017", "Протокол №1 общего собрания ГК "Таврия 1" от 17.09.2018", "Протокол №1 общего собрания ГК "Таврия 1" от 06.09.2019").
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
За приписами статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 10 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.
Мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом (ч. 1, 6 ст. 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної").
Згідно ст. 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Пунктом 2.1 глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Такого ж висновку дійшов Північний апеляційний господарський суд в ухвалі від 19.04.2023 у справі №910/1138/19. Дана правова позиція також відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду, зокрема: постанова від 20.06.2019 у справі №910/4473/17.
Відтак відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.
Отже, судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивачем не додано доказів в перекладі українською мовою, з нотаріальним посвідченням, а саме: "Протокол общего собрания ГК "Таврия 1" от 11.04.2017", "Протокол №2 общего собрания ГК "Таврия 1" от 03.10.2017", "Протокол №1 общего собрания ГК "Таврия 1" от 17.09.2018", "Протокол №1 общего собрания ГК "Таврия 1" от 06.09.2019").
Керуючись статтями 12, 50, 176, 177, 178, 197, 234, 235 ГПК України, суд
У Х В А Л И В:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Повідомити учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 19.09.2024 о 15:00 год у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 1 в залі судових засідань №1-405.
Витребувати у позивача докази, необхідні для вирішення спору, а саме додані до позовної заяви документи в перекладі українською мовою з нотаріальним посвідченням ("Протокол общего собрания ГК "Таврия 1" от 11.04.2017", "Протокол №2 общего собрания ГК "Таврия 1" от 03.10.2017", "Протокол №1 общего собрания ГК "Таврия 1" от 17.09.2018", "Протокол №1 общего собрания ГК "Таврия 1" от 06.09.2019").
Встановити позивачу строк для подання зазначених доказів до 13.09.2024.
Запропонувати позивачу надати письмові пояснення (та докази на їх підтвердження) щодо того, з якого часу позивач є членом кооперативу, щодо сплати позивачем членських внесків за період з прийняття його до членів кооперативу та по 14.09.2021, а також щодо наявності у позивача гаража (гаражного боксу).
Запропонувати відповідачу надати письмові пояснення (та докази на їх підтвердження) щодо повідомлення позивача про проведення загальних зборів 14.09.2021.
Явка учасників справи не є обов`язковою. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Рекомендувати учасникам справи утриматись від безпосередньої присутності в залі суду, взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196, надати клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Встановити відповідачу(ам) п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
У разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України у строк для подання відзиву відповідач(і) має(ють) право пред`явити зустрічний позов.
Встановити позивачу(ам) (особі(ам), яка(і) подала(и) позов) триденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ст. 166 ГПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи, докази чого мають бути надані суду разом з відповіддю на відзив (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Встановити відповідачу(ам) триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ст. 167 ГПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачем(ами) іншим учасникам справи, докази чого мають бути надані суду разом з запереченнями (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Роз`яснити учасникам справи їх обов`язок щодо реєстрації своїх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Надати суду письмово інформацію щодо наявності такої реєстрації.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Дупляк
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2024 |
Оприлюднено | 26.08.2024 |
Номер документу | 121173495 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні