Ухвала

від 13.11.2024 по справі 904/3674/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розгляд заяви про відвід судді

13.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3674/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

позивач: ОСОБА_1.;

від позивача: ОСОБА_4. (вільний слухач);

від відповідача: не з`явився;

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід судді від розгляду справи №904/3674/24

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив "ТАВРІЯ 1"

про скасування протоколу та рішення загальних зборів,

Суддя Дупляк С.А.

в с т а н о в и в:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А. знаходиться справа №904/3674/24.

У судовому засіданні 13.11.2024 позивач заявив про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Дупляку Степану Анатолійовичу у справі № 904/3674/24 як особі, яка не може документально підтвердити своє законне призначення на відповідну відповідальну посаду професійного судді на штатну посаду в суді, утвореному відповідно до вимог Конституції України (відповідним, конкретним законом), а також через неможливість підтвердження державної реєстрації в ЄДРНПА указу про його призначення на відповідну відповідальну посаду в порядку, встановленим Конституцією України. Також позивач стверджує, що суд здійснює судочинство і правосуддя у відсутність символів судової влади, якими є державні символиУкраїни.

Фактично заява позивача мотивована тим, що у судді Дупляка С.А., на думку позивача, відсутні повноваження судді Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

З огляду на те, що заява про відвід судді заявлена позивачем безпосередньо в судовому засіданні 13.11.2024, тобто, пізніше ніж за три робочі дні до засідання, питання про відвід вирішується тим складом суду, що розглядає справу.

Згідно з ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6 має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено таке.

Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді у розгляді справи).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як зазначалося вище, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зазначає, що заявником жодними належними і допустимими доказами не доведено наявності обставин, з якими закон, зокрема, приписи статей 35, 36 ГПК України, пов`язують наявність підстав для відводу судді. Викладені у заяві про відвід суддів доводи фактично зводяться до того, що у судді Дупляка С.А., на думку позивача, відсутні повноваження судді Господарського суду Дніпропетровської області.

Водночас, листом Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 №10-05/847/24, за підписом голови суду, ОСОБА_1 було надано відповідь на його запит від 27.08.2024 про надання публічної інформації, а також додано копію відповідного указу Президента України на підтвердження у Дупляка С.А. повноважень судді Господарського суду Дніпропетровської області.

Також вищевказаним листом позивачу роз`яснено, що згідно зі статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» символами судової влади є державні символи України - Державний Герб України і Державний Прапор України. Суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України. Станом на дату надання відповіді, зали судових засідань Господарського суду Дніпропетровської області повністю відповідають вищезазначеним вимогам та містять і Державний Герб України, і Державний Прапор України. Судді суду здійснюють судочинство в мантіях та з нагрудними знаками.

Відтак, розглянувши заяву про відвід судді Дупляка С.А., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки доводи, наведені заявником в її обґрунтування, в розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України, не можуть бути підставою для відводу судді Дупляка С.А., а заява не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, і таких обставин суд за наслідками дослідження матеріалів справи не встановив.

При цьому суд звернув увагу позивача на те, що чергове заявлення відводу з інших підстав, які позивач мав змогу викласти у попередніх заявах, буде розцінено судом як зловживання процесуальними правами.

Керуючись ст. 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 про відвід судді Дупляка С.А. від розгляду справи №904/3674/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення (підписання) 13.11.2024.

Відповідно до частини 2 статті 254 та статті 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Повний текст ухвали складений 13.11.2024.

Суддя С.А. Дупляк