Ухвала

від 23.08.2024 по справі 904/627/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

23.08.2024 м. ДніпроСправа № 904/627/22

За заявою Приватного підприємства "Фірма "ФБМ"

про ухвалення додаткового рішення

За позовом Приватного підприємства "Фірма "ФБМ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Центральний ринок", Дніпро

про стягнення збитків (упущеної вигоди) та моральної шкоди в сумі 1 304 332,00 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

Без участі представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Фірма ФБМ" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Центральний ринок" в якому просило стягнути з відповідача

- збитки у вигляді упущеної вигоди через чинення перешкод у період з 16.02.2019 по 15.02.2022 у використанні в підприємницькій діяльності свого рухомого майна у вигляді 4-х яток (кіосків) з інвентарними номерами №00016, 00017, 00018, 00019, на яких створено 16 торговельних місць і які розміщені на торговельному майданчику, розташованому на території центрального ринку міста Дніпро Озерка біля магазину Авангард за адресою: вул. Шмідта, 2, м. Дніпро у загальному розмірі 790 200,00 грн.,

- збитки у вигляді упущеної вигоди через чинення перешкод у період з 01.03.2020 по 01.02.2022 у використанні в підприємницькій діяльності свого нерухомого майна у вигляді павільйону №44 Промтовари, який розташований на території центрального ринку міста Дніпро Озерка за адресою: вул. Шмідта, 2, м. Дніпро у сумі 322 000,00 грн.,

- відшкодування моральної шкоди в розмірі 192 132,00 грн.

Рішенням від 20.08.2024 Позов Приватного підприємства "Фірма "ФБМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Центральний ринок" про стягнення збитків (упущеної вигоди) та моральної шкоди в сумі 1 304 332,00 грн. задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КП ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК" на користь Приватного підприємства "Фірма "ФБМ" 790 200,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди через чинення перешкод у використанні в підприємницькій діяльності майна у вигляді 4-х яток (кіосків) з інвентарним номером № 00016, 00017, 00018, 00019, на яких створено 16 торгових місць, 322 000,00 грн. - збитків у вигляді упущеної вигоди через чинення перешкод у використанні в підприємницькій діяльності майна у вигляді павільйону № 44 "Промтовари", 18 123,99 грн.

21.08.2024 від Приватного підприємства "Фірма ФБМ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з відповідача на його користь 475 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно з п.2 ч.3 ст.233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи викладене, зважаючи на незмінність складу суду, а також перебування судді Назаренко Н.Г, в провадженні якої знаходиться справа № 904/627/22, з 26.08.2024 по 06.09.2024 у відпустці, заяву Приватного підприємства "Фірма "ФБМ" про ухвалення додаткового рішення у справі слід призначити до розгляду в судовому засіданні в межах розумного строку.

Керуючись ст.ст. 230, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

УХВАЛИВ:

1. Призначити судове засідання для розгляду заяви Приватного підприємства "Фірма "ФБМ" про ухвалення додаткового рішення в межах розумного строку на 17.09.2024 о 12:15год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 2-403 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

2. Відповідачу надати письмові заперечення по суті заяви, в разі їх наявності.

3. Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, приймаючи до уваги неможливість забезпечення на даний час безпеки учасників судових проваджень, визнати явку представників в судове засідання необов`язковою.

Повідомити учасників справи, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- позовна заява, інші заяви по суті справи, а також будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Рекомендувати утриматися від безпосередньої участі у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області та роз`яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань не пізніше ніж за три дні до судового засідання на адресу суду:

- за допомогою сервісу "Електронний суд";

- засобами поштового зв`язку: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

4. Роз`яснити, що розгляд справи може бути здійснено господарським судом за наявності письмової згоди від усіх учасників судового провадження про розгляд справи без їх участі.

5. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

6. Рекомендувати учасникам справи надати суду інформацію щодо всіх наявних засобів зв`язку для оперативного повідомлення про дату, час та місце підготовчого/судового засідання у справі (електронна пошта, номер телефону тощо).

Господарський суд зазначає про те, що відповідно до Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі № 9рс-186/20 від 16.03.2020, сторони та інші учасники справи мають право подати до суду заяви про розгляд справ за їх відсутності. За умови надходження таких заяв від усіх учасників справи справа може бути розглянута судом за наявними матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

Суддя Н.Г. Назаренко