Рішення

від 23.08.2024 по справі 920/671/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.08.2024м. СумиСправа № 920/671/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/671/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт Компані» (вул. Панаса Мирного, буд. 11, оф. 2/3, м. Київ, 01011),

до відповідача Фермерського господарства «Урожай Білопільщини» (вул. Макаренка, буд. 10, кв. 32, м. Білопілля, Сумська область, 41800),

про стягнення 63 781 грн 74 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 63 781 грн 74 коп., в тому числі: 60 000 грн 00 коп. штрафу за понаднормовий простій автомобільного транспорту, 1934 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 1847 грн 37 коп. 3% річних відповідно до договору перевезення вантажу № СА-01/23 від 01.05.2023, укладеного між сторонами. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати (витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 3028 грн 00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 25 000 грн 00 коп.).

Ухвалою від 13.06.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/671/24, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У період з 22.07.2024 до 09.08.2024 включно суддя Вдовенко Д.В. перебувала у відпустці.

Ухвала від 13.06.2024 про відкриття провадження у справі, що була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження, отримана останнім 03.07.2024, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

26.07.2024 відповідач подав заяву (вх. № 3385 від 26.07.2024), в якій просить суд продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву, починаючи з дати ознайомлення з матеріалами справи, зокрема з 23.07.2024.

02.08.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2295 від 02.08.2024), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що на виконання умов договору з 02.05.2023 до 11.05.2023 позивач здійснював перевезення довіреного йому відповідачем вантажу за маршрутом з м. Вінниця, вул. Левка Лук`яненко, 9Г до с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, вул. Центральна, 40. Відповідно до договору та заявки №1 від 01.05.2023 сторонами не визначався строк доставки вантажу (час перебування в дорозі), а відтак позивач здійснював його доставку у довільній строк (на власний розсуд). Після повного виконання умов договору позивачем, відповідач в повному обсязі оплатив послуги позивача, відповідно до умов договору. Порушень строків вантажно-розвантажувальних робіт зазначених в п. 3.9 договору відповідач не допускав. Навантаження та розвантаження вантажу відбулося у встановлений строк. На підтвердження понаднормового простою автомобільного транспорту позивач надає товарно-транспортні накладні: від 02.05.2023 №1190, №1189, №1188, №1185, від 03.05.2023 №1193, №1192, №1191, від 05.05.2023 №1196, №1195, №1194. Відповідач зазначає, що вказані товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, а саме не містять відомостей в графі «вантажно-розвантажувальні операції» про час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження, що унеможливлює встановлення конкретної дати як завантаження товару позивачем, так і дати фактичної доставки вантажу за адресою с.Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, вул. Центральна, 40. З викладених в позовній заяві обставин та наданих документів не вбачається з якого часу позивач розраховує понаднормовий простій його транспортних засобів та на якій підставі. Надані позивачем докази свідчать лише про наявність між сторонами відносин щодо надання послуг з перевезення вантажу. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту понаднормового простою автотранспорту, в тому числі з вини відповідача. Також відповідач зазначає, що штраф в розмірі 60 000,00 грн не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Відповідно до наданих позивачем актів наданих послуг №ОУ-0000214, №ОУ-0000226, №ОУ-0000225, рахунків-фактур №СФ-0000217 від 05.05.2023, №СФ-0000221від 06.05.2023, №СФ-0000220 від 08.05.2023, податкових накладних, позивач розраховує суму штрафу за понаднормовий простій автотранспорту виходячи з розрахунку 1 доба простою = 1000,00 грн. (ціна без ПДВ). Отже, загальна сума штрафу за простій автотранспорту становить 20 000,00 грн. Також відповідач зазначає, що наданий позивачем лист-вимога від 23.10.2023 № 23/10/1 не є доказом на підтвердження штрафу в розмірі 60 000,00 грн., оскільки він є одностороннім документом. Позивачем не надано доказів направлення та отримання цього листа відповідачем. Відповідач зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності. Перебіг позовної давності починається з моменту виникнення у позивача права вимоги про сплату штрафу за понаднормовий простій автотранспорту, а саме з 15.05.2023. Строк позовної давності за даною вимогою сплив 15.05.2024. Позивач звернувся з позовом до суду 06.06.2024, тобто вже після спливу строку позовної давності. Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесення таких витрат. Позивач не користувався послугами адвоката, всі процесуальні документи підписані директором товариства; позивач особисто, а не через адвоката, звернувся до суду. Відповідач повідомляє, що розмір судових витрат понесених відповідачем по даній справі орієнтовно становить 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Розглянувши заяву відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, з метою об`єктивного розгляду всіх обставин справи, забезпечення рівних прав учасників справи щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, враховуючи, що в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачу був наданий мінімальний за приписами ст. 165 ГПК України строк для подання відзиву на позовну заяву, суд відповідно до ст. 119 ГПК України продовжує відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та приймає відзив (вх. № 2295 від 02.08.2024) до розгляду.

08.08.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 2357 від 08.08.2024), в якій просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі. Позивач зазначає, що відповідно до п.п. 11.1 Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Згідно з п.п.11.3 Наказу товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. Згідно з ТТН від 02.05.2023 №1190, 02.05.2023 №1189, від 02.05.2023 №1188, від 02.05.2023 №1185, від 03.05.2023 №1193, від 03.05.2023 №1192, від 03.05.2023 №1191, від 05.05.2023 №1196, від 05.05.2023 №1195, від 05.05.2023 №1194, замовником та вантажовідправником виступало - ФГ "Урожай Білопільщини", перевізником - ТОВ "СТРІТ КОМПАНІ". Тобто саме на замовника (вантажовідправника) покладається обов`язок оформлення товарно-транспортної накладної, а на автомобільного перевізника покладається обов`язок забезпечити водія всіма необхідними документами, зокрема ТТН для належного перевезення вантажу. Пунктом 3.4 договору визначено, що на замовника послуг покладається обов`язок забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку необхідних документів. Таким чином, обов`язок належного складання ТТН Законом та умовами договору покладено саме на відповідача. Позивач зазначає, що під час вивантаження вантажу з транспортних засобів в пункті розвантаження с. Бандурка Миколаївської області відповідач не забезпечив виконання п. 3.9. договору №СА-01/23 від 01.05.2023, умовами якого передбачено, що замовник зобов`язаний організувати здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, оформлення документів на прийом вантажів до перевезення та їхню здачу не більше чим за 48 годин (24 години на завантаження й оформлення документів, 24 години на розвантаження й оформлення документів). Наведені строки вважаються нормативним простоєм і є складовою транспортного процесу. Вказані дії відповідача призвели до понаднормового простою транспортних засобів ТОВ "СТРІТ КОМПАНІ" загальним терміном двадцять діб. 23.10.2023 позивач направив відповідачу лист-вимогу №23/10/1 від 23.10.2023 про сплату штрафу за понаднормовий простій транспортних засобів ТОВ "СТРІТ КОМПАНІ" на загальну суму 60000,00 грн. Враховуючи скрутну ситуацію в країні позивач зменшив суму штрафу за понаднормовий простій транспортних засобів, задля покриття витрат водіїв, які опинились в ситуації що не залежала від них. Тому позивач зареєстрував податкові накладні: №10 від 05.05.2023, №11 від 08.05.2023, №12 від 06.05.2023 за надані послуги, а також з урахуванням простою на загальну суму 20 000,00 грн без ПДВ і відповідачу про це було достеменно відомо. Також позивач надає лист з інформацією про час реєстрації (прибуття) транспортних засобів товариства на територію ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" та фактичного тарування (розвантаження). Вказаним листом підтверджується факт понаднормового простою транспортних засобів позивача. Щодо понесених відповідачем витрат, позивач зазначає, що управління юридичною особою, зокрема укладення правочинів здійснюється уповноваженою особою суб`єкта господарювання, а отже таким правом наділений голова фермерського господарства або уповноважена ним особа. Проте ані в договорі про надання правничої допомоги від 12.07.2024, ані в акті приймання передання виконаних послуг від 31.07.2024 не міститься відомостей щодо уповноваженої особи яка є представником фермерського господарства, а тому не можливо ідентифікувати ким підписано вказані документи. Також позивач зазначає, що складена в односторонньому порядку довідка від 31.07.2024 не є первинним документом та не підтверджує здійснення оплати адвокату за надані правничі (правові) послуги. Акт приймання-передавання виконаних послуг від 31.07.2024 не містить відомостей щодо посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що унеможливлює його вважати первинним документом. Крім того, загальна сума наданих послуг складає 15 000,00 грн., що є не співмірною з наданими послугами. Надані документи в підтвердження понесених витрат на правничу (правову) допомогу не містять обов`язкових відомостей про витрачений час адвокатом та вартість наданих послуг, а містять виключно посилання на загальну суму 15 000,00 грн.

14.08.2024 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 2439 від 14.08.2024), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що надана позивачем відповідь на запит є недостовірним доказом, адже вантажоодержувачем згідно з ТТН є ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод", а пунктом розвантаження: Україна, Миколаївська область, Первомайський район, с. Бандурка, вул. Центральна, 40, що в свою чергу, є юридичною адресою ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод". Однак, відповідь на запит надана ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", яке не було учасником даних правовідносин. Позивач не надав підтверджуючих документів (джерело інформації) на зазначену в відповіді на запит інформацію, а саме часу реєстрації/тарування. Первина документація з підписами уповноважених осіб відсутня, що унеможливлює перевірку достовірності наданої інформації. Тобто, даний доказ є недостовірним та не підтверджує простій автомобілів позивача, в тому числі з вини відповідача. Відповідач наполягає, що строк позовної давності за вимогою про сплату штрафу за понаднормовий простій автомобільного транспорту сплив 15.05.2024. Щодо судових витрат відповідач зазначає, що з метою усунення сумнівів щодо дійсності виникнення правовідносин між адвокатом та фермерським господарством "Урожай Білопільщини" було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги від 12.07.2024, яка додана до заперечення.

19.08.2024 позивач подав додаткові пояснення по справі (вх. № 2470 від 19.08.2024), в яких просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі. Позивач зазначає, що група компаній "Kernel" - це вертикально інтегрована компанія холдингової компанії Kernel Holding S.A., в структуру якої входять різні агропромислові напрямки діяльності, серед яких, зокрема мережа елеваторних потужностей, що налічує 30 елеваторів, в число яких входить ТОВ " Бандурський олійноекстракційний завод", засновником якого також є ТОВ "Кернел-Трейд", що входить до структури холдингу. Таким чином, ФГ "Урожай Білопільщини" здійснювало поставку товару на виконання договірних зобов`язань укладених з ТОВ "Кернел-Трейд" в адресу ТОВ " Бандурський олійноекстракційний завод", яке має потужності на зберігання та обробку зернових культур і є підконтрольне останньому. За цих обставин, лист за підписом керівника структурного підрозділу ТОВ "Кернел-Трейд" з відображенням інформації про дату та час реєстрації/тарування транспортних засобів позивача є належним доказом. Щодо строку позовної давності позивач зазначає, що на виконання умов договору на електронну адресу вказану в пункті 8, а саме: e-mail: nesvitnіke@gmaіl.com, 23.10.2023 ТОВ "СТРІТ КОМПАНІ" направлено ФГ "Урожай Білопільщини" лист-вимогу №23/10/1 від 23.10.2023 про сплату штрафу за понаднормовий простій транспортних засобів на загальну суму 60000,00 грн. в межах договору №СА-01/23 від 01.05.2023, надавши відповідачу 15-ти денний строк на здійснення оплати. Враховуючи, що на час звернення з вимогою договір №СА-01/23 від 01.05.2023 був чинним, а також його умовами не було визначено строк сплати штрафу, останнім днем виконання вимог про сплату штрафу є 07.11.2023. Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, позивачем не було порушено строки звернення до суду.

З метою об`єктивного розгляду всіх обставин справи, забезпечення рівних прав учасників справи щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, суд приймає додаткові пояснення позивача до розгляду та відповідно до ст. 119 ГПК України продовжує позивачу строк для подання доказу, що поданий разом з додатковими поясненнями (вх. № 2470 від 19.08.2024).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

01.05.2023 між сторонами укладений договір перевезення вантажу № СА-01/23 за умовами якого позивач бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому відповідачем вантаж (надалі іменується - "вантаж" (згідно з транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в додатках до договору та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується - "вантажоодержувач"), а відповідач бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу плату у строк та на умовах, встановлених договором та додатками до нього (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування ватажу, його маса/кількість, вартість послуг перевезення вантажу, строк навантаження, упакування та строк перевезення (доставки вантажу) визначаються в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

За умовами п. 4.1. договору вартість (ціна) послуг з перевезення вантажу встановлюється в додатках до договору, що є невід`ємними частинами договору. Додатки оформлюються на підставі заявок замовника на перевезення вантажу.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника. При цьому замовник оплачує перевізнику 90% від вартості перевезеної партії протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту розвантаження вантажу в пункті призначення, отримання скан копій рахунку, акту-приймання передачі надання послуг та ТТН. Замовник проводить остаточний розрахунок після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та надання замовнику наступних документів: оригінал рахунку на перевезений товар; оригінал акту приймання-передачі наданих послуг, підписаного обома сторонами; оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою про розвантаження в пункті призначення.

Відповідно до п. 1.4. договору надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 4.4. договору акт приймання-передачі наданих послуг повинен бути наданий перевізником замовнику разом з оригіналами інших документів, що посвідчують виконання договору, протягом 3-х робочих днів з моменту надання послуг. Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання, повинен підписати наданий акт приймання-передачі наданих послуг, або у разі незгоди з актом, надати перевізнику свої письмові мотивовані заперечення. Якщо протягом 5-ти робочих днів замовник не надасть таких заперечень, акт вважається підписаним, послуги перевізника вважаються наданими якісно та в повному обсязі та прийнятими замовником без претензій.

За умовами п. 2.2. договору перевізник зобов`язаний забезпечити своєчасне подання придатного для перевезення автотранспорту для навантаження вантажу (обладнаного стаціонарним або мобільним GPS-пристроєм), розпочати перевезення у час відправлення вантажу та дотримувати узгоджений з замовником строк доставки вантажу при умові своєчасного відвантаження. Час подачі транспортного засобу під навантаження/розвантаження має бути зазначено в ТТН або визначений за допомогою даних GPS навігації.

Згідно з п. 2.5., 2.6., 2.7. договору перевізник зобов`язаний забезпечити наявність всіх необхідних документів у водіїв, які прибуватимуть для отримання вантажу для перевезення, в тому числі наявність належним чином оформленої ТТН.

Перевізник зобов`язаний своєчасно та правильно оформлювати документацію, обов`язок оформлення якої покладається на перевізника чинним законодавством України.

Перевізник зобов`язаний контролювати отримання відміток в товарно-транспортних накладних про фактичний час відправлення та прибуття автомобілів із пунктів навантаження та вивантаження.

Відповідно до п. 3.4. договору замовник зобов`язаний забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку необхідних документів.

Згідно з п. 3.9. договору замовник зобов`язаний організувати здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, оформлення документів на прийом вантажів до перевезення та їхню здачу не більше чим за 48 годин (24 години на завантаження й оформлення документів, 24 години на розвантаження й оформлення документів). Вищенаведені строки вважаються нормативним простоєм і є складовою транспортного процесу.

Пунктом 5.9. договору визначено, що у випадку перевищення строку, зазначеного в пункті 3.9. договору, замовник платить штраф за понаднормативний простій автомобіля на завантаженні/розвантаженні у розмірі 3000 грн 00 коп. за кожну добу простою, включаючи вихідні й святкові дні або в іншому розмірі, що узгоджується сторонами у відповідній заявці. Якщо перевезення не відбулося з вини замовника, термін "нормативний простій" (п. 3.9. договору) не застосовується і штраф нараховується на підставі підтверджуючих документів за увесь час простою.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. договору та закінчується 31.12.2023. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 7.1., 7.2., 7.4. договору).

Згідно із заявкою від 01.05.2023 № 1 до договору сторони погодили перевезення вантажу - соняшника вагою 400 т (+- 5 %); вантажовідправник: ФГ "Урожай Білопільщини"; адреса пункту навантаження: м. Вінниця, вул. Левка Лук`яненко, 9Г; дата та час подачі автотранспорту під навантаження: з 02.05.2023 року; вантажоодержувач ФГ "Урожай Білопільщини"; адреса пункту вивантаження: вул. Центральна, 40, с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область; вартість послуг 950 грн/вивантажена тонна з ПДВ; найменування автоперевізника/експедитора: ТОВ "СТРІТ КОМПАНІ".

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 1185 від 02.05.2023, № 1188 від 02.05.2023, № 1189 від 02.05.2023, № 1190 від 02.05.2023, № 1191 від 03.05.2023, № 1192 від 03.05.2023, № 1193 від 03.05.2023, № 1194 від 05.05.2023, № 1195 від 05.05.2023, № 1196 від 05.05.2023 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000227 від 09.05.2023, № ОУ-0000228 від 10.05.2023, № ОУ-0000214 від 05.05.2023, № ОУ-0000225 від 08.05.2023, № ОУ-0000226 від 06.05.2023 позивач надав відповідачу послуги за договором загальною вартістю 347 881 грн 97 коп.

До актів № ОУ-0000214 від 05.05.2023, № ОУ-0000225 від 08.05.2023, № ОУ-0000226 від 06.05.2023 також включений простій на загальну суму з ПДВ 24 000 грн. (простій всього 20 діб). Ці акти не підписані відповідачем.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000220 від 08.05.2023, № СФ-0000221 від 06.05.2023, № СФ-0000222 від 09.05.2023, № СФ-0000223 від 10.05.2023, № СФ-0000217 від 05.05.2023 на оплату послуг по перевезенню соняшника та простою на загальну суму 371 881 грн 97 коп.

23.10.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 23/10/1 сплатити у 15-денний строк з моменту отримання вимоги грошові кошти за понаднормативний простій транспортних засобів в загальній сумі 60 000 грн. відповідно до п. 3.9. договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач під час вивантаження вантажу з транспортних засобів в с. Бандурка Миколаївської області не забезпечив виконання зобов`язання згідно з п. 3.9. договору, що призвело до понаднормативного простою транспортних засобів загальним терміном 20 діб, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 60 000 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

За приписами ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом положень ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 920 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно зі статтями 217-218 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі статтею 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до ст. 73, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд встановив, що факт надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу підтверджується товарно-транспортними накладними № 1185 від 02.05.2023, № 1188 від 02.05.2023, № 1189 від 02.05.2023, № 1190 від 02.05.2023, № 1191 від 03.05.2023, № 1192 від 03.05.2023, № 1193 від 03.05.2023, № 1194 від 05.05.2023, № 1195 від 05.05.2023, № 1196 від 05.05.2023.

У відповідних товарно-транспортних накладних відсутні відомості про дату та час прибуття транспортних засобів під розвантаження.

Твердження позивача про те, що такі відомості має зазначати відповідач суд вважає безпідставними, оскільки згідно з п. 2.7. договору чітко визначено, що перевізник зобов`язаний контролювати отримання відміток в товарно-транспортних накладних про фактичний час відправлення та прибуття автомобілів із пунктів навантаження та вивантаження.

Водночас, на підтвердження відомостей про дату та час прибуття транспортних засобів під розвантаження позивач надав лист ТОВ "Кернел-Трейд" б/н, б/д з інформацією про час реєстрації (прибуття) транспортних засобів ТОВ "Стріт Компані" та їх тарування (розвантаження) за період з 02.05.2023 до 08.05.2023.

З інформації у листі ТОВ "Кернел-Трейд": транспортний засіб СА8353СЕ (ТТН 1189) прибув до ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" 02.05.2023 та був розвантажений 05.05.2023; транспортний засіб СА2717ІМ (ТТН 1188) - 02.05.2023 та - 05.05.2023; транспортний засіб СА8286ІК (ТТН 1190) - 03.05.2023 та - 05.05.2023; транспортний засіб НОМЕР_1 (ТТН 1185) - 03.05.2023 та - 06.05.2023; транспортний засіб НОМЕР_2 (ТТН 1192) - 04.05.2023 та - 06.05.2023; транспортний засіб НОМЕР_3 (ТТН 1191) - 04.05.2023 та - 06.05.2023; транспортний засіб НОМЕР_4 (ТТН 1193) - 04.05.2023 та - 06.05.2023; транспортний засіб НОМЕР_5 (ТТН 1194) - 05.05.2023 та - 08.05.2023; транспортний засіб НОМЕР_6 (ТТН 1195) - 05.05.2023 та - 08.05.2023; транспортний засіб НОМЕР_7 (ТТН 1196) - 05.05.2023 та - 08.05.2023.

Зазначені відомості підтверджують факт понаднормативного простою транспортних засобів в загальному протягом 16 діб.

В той же час, інформацією у листі не підтверджуються зазначені позивачем у листі-вимозі обставини щодо понаднормативного простою транспортних засобів СА8286ІК (ТТН 1190), НОМЕР_3 (ТТН 1191), НОМЕР_2 (ТТН 1192), НОМЕР_4 (ТТН 1193) протягом двох діб, з урахуванням дат прибуття та розвантаження. Понаднормативний простій кожного з цих автомобілів - 1 доба, а не дві, як зазначає позивач; всього 4 доби.

За цих обставин суд вважає правомірним нарахування штрафу за 16 діб понаднормативного простою автомобілів.

Доводи відповідача про те, що лист ТОВ "Кернел-Трейд" є неналежним доказом, оскільки ТОВ "Кернел-Трейд" не було вантажоодержувачем товару, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до інформації у товарно-транспортних накладних вантажоодержувачем вантажу є ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" для ТОВ "Кернел-Трейд". Суд враховує, що відповідні відомості щодо одержувача вантажу заповнюються саме вантажовідправником з урахуванням приписів ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та умов договору. Інформація у листі щодо дати та часу розвантаження транспортних засобів повністю співпадає з відмітками у товарно-транспортних накладних.

Будь-яких доказів на спростування факту понаднормативного простою транспортних засобів, зокрема доказів їх прибуття до пункту розвантаження та розвантаження у строк визначений п. 3.9. договору відповідач не подав.

Суд також враховує, що про простій транспортних засобів позивач повідомив відповідача одразу після надання відповідних послуг, зазначив про простій в актах наданих послуг, які відповідач не підписав, при цьому не надавши вмотивованої відмови від підписання актів щодо простою, такі докази в матеріалах справи відсутні. Також відповідач не надав будь-якої відповіді на лист-вимогу позивача про сплату штрафу, яка була надіслана 23.10.2023 з електронної пошти (зазначена у договорі) позивача на адресу електронної пошти відповідача (зазначена у договорі) з урахуванням положень п. 7.5. договору (а.с. 112).

За умовами п. 3.9. договору саме відповідач зобов`язаний організувати здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, оформлення документів на прийом вантажів до перевезення та їхню здачу не більше чим за 48 годин (24 години на завантаження й оформлення документів, 24 години на розвантаження й оформлення документів). Відповідач не подав доказів того, що простій транспортних засобів відбувся не з його вини.

Твердження відповідача про неправомірність вимог позивача про стягнення штрафу у розмірі 3000 грн. за добу, зважаючи на те, що в актах штраф визначений у розмірі 1000 грн. за добу суд також вважає необґрунтованими, оскільки відповідач не підписав акти, відповідно сторони не узгодили розмір штрафу за простій в іншій сумі, ніж визначено у договорі. Інший розмір штрафу, ніж визначений п. 5.9. договору, не погоджений сторонами також у заявці на перевезення від 01.05.2023 № 1.

За приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Водночас, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України неодноразово продовжувався та діє на дату ухвалення судом рішення у справі.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином позивач звернувся з вимогами про стягнення штрафу в межах позовної давності.

За викладених обставин, з урахуванням критерію вірогідності доказів, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за понаднормативний простій в сум 48 000 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати штрафу позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 1847 грн 37 коп. та інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 1934 грн 37 коп. за період з 15.05.2023 до 30.05.2024, виходячи з суми заборгованості в розмірі 60 000 грн.

Суд вважає безпідставним нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення сплати штрафу з 15.05.2023, оскільки умовами договору не визначений строк для сплати штрафу, що підтверджує позивач у додаткових поясненнях від 19.08.2024, а з вимогою про стягнення з відповідача штрафу у розмірі згідно з п. 5.9. договору позивач звернувся до відповідача тільки 23.10.2023 (надіслана 23.10.2023 на електронну адресу відповідача, зазначену у договорі). У вимозі від 23.10.2023 № 23/10/1 позивач надав відповідачу строк для сплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів. Відповідно, зобов`язання зі сплати штрафу є простроченим з 08.11.2023.

За цих обставин суд вважає правомірним нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 08.11.2023 до 30.05.2024. За цей період, виходячи з суми штрафу, визнаної судом правомірною (48 000 грн.) 3% річних складають 807 грн. 14 коп., інфляційні втрати - 1556 грн. 79 коп. Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.

Оскільки відповідач не сплатив штраф в сумі 48 000 грн. у строк, зазначений у вимозі позивача, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 807 грн. 14 коп., інфляційних втрат в сумі 1556 грн. 79 коп.

У задоволенні позову в іншій частині щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 12 000 грн., 3% річних в сумі 1040 грн. 23 коп., інфляційних втрат в сумі 377 грн. 58 коп. суд відмовляє за їх необґрунтованістю, з урахуванням викладених обставин.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов`язань, витрати позивача по сплаті судового збору та витрати відповідача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Суд зазначає, що представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України) і ст. 126 ГПК України передбачає розподіл між сторонами витрат, що пов`язані з правничою допомогою саме адвоката. Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач не подав.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Урожай Білопільщини» (вул. Макаренка, буд. 10, кв. 32, м. Білопілля, Сумська область, 41800, код ЄДРПОУ 40783195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт Компані» (вул. Панаса Мирного, буд. 11, оф. 2/3, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 41760645) 48000 грн 00 коп. штрафу, 807 грн. 14 коп. 3% річних, 1556 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 23.08.2024.

Суддя Д.В. Вдовенко