Рішення

від 22.08.2024 по справі 922/2093/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2093/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК-15", м.Харків про стягнення коштів 256 489,60 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК-15" про стягнення 231 420,00 грн. основного боргу, 15 186,83 грн. інфляційних втрат та 9 882,77 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки оплаченого Позивачем товару за Договором поставки №15/11-21 від 15.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито позовне провадження у справі № 922/2093/24, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалу в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу та відповідачу в електронному вигляді до їх Електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС.

Втім, відповідач своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позовну заяву.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, надані позивачем до позовної заяви, суд встановив таке.

15.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівльна компанія "Воробйові Гори" (код ЄДРПОУ 42878058), яке у подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" (надалі - Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖБК-15" (надалі - Відповідач, Постачальник) було укладено Договір поставки №15/11-21 відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався оплатити та прийняти залізобетонні вироби (далі-Товар) згідно рахунків-фактур, що додається до цього Договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.1 Договору його загальна ціна складається з загальної суми всіх партій поставки здійснених по цьому Договору. Ціна партії, що відвантажується узгоджується сторонами у рахунку-фактурі на кожну конкретну партію товару.

Оплата товару за цим Договором здійснюється на умовах попередньої оплати товару у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів розрахунковий рахунок Постачальника. (п.2.2 Договору)

Згідно п.7.1 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання своїх обов`язків Сторонами,але не пізніше 31.12.2022.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №2 від 15.11.2021 позивачем була проведена 100% оплата Товару на суму 1 280 469,72 гн., що підтверджується платіжним дорученням №556 від 19.11.2021. В свою чергу, відповідач здійснив поставку товару частково, на суму 1 049 049,72 грн.

У зв`язку з порушенням умов договору, позивач направляв відповідачу претензію від 23.05.2024 р., у якій просив відповідача з дня отримання цієї претензії повернути сплачені в якості попередньої оплати за Товар кошти у розмірі 231 420,00, однак, сума попередньої оплати, пропорційна недопоставленому товару у розмірі 231 420,00 грн. так і не була повернена позивачу.

Вказане і стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення 231 420,00грн основного боргу, 15 186,83 грн. інфляційних втрат та 9 882,77 грн 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (ст. рок) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки, на підставі рахунку ТОВ "ЖБК-15" на оплату №2 від 15.11.2021, позивач за платіжним дорученням №556 від 19.11.2021 перерахував відповідачу 100% оплату в рахунок вартості замовленого товару в сумі 1 280 469,72 грн.

Позивачем наголошено на тому, що поставка оплаченого товару здійснено відповідачем тільки на суму 1 049 049,72 грн.

В свою чергу відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував, доказів поставки решти товару на суму 231 420,00 грн. за Договором поставки суду не надав.

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту наведеної норми слідує, що право вимагати повернення суми попередньої оплати виникає у покупця за умови неналежного виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 вказаної статті).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 Договору поставки №15/11-21 від 15.11.2021 встановлено, що він діє до повного виконання своїх обов`язків Сторонами,але не пізніше 31.12.2022.

Таким чином, суд вважає, що поставка оплаченого за платіжним дорученням №556 від 19.11.2021 товару у будь-якому разі мала б бути здійснена відповідачем до закінчення строку дії Договору, а саме до 31.12. 2022р.

У цьому випадку, оскільки відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про повну поставку позивачу товару у строк або про повернення попередньої оплати, пропорційної недопоставленому товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 231 420,00 грн основного боргу є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 15 186,83 грн. інфляційних втрат та 9 882,77 грн 3% річних нарахованих за період 01.01.2023 по 03.06.2024., суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК Українивизначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із приписів чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Тобто, правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другоїстатті 625 цього Кодексу.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №918/631/19, від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

У цьому випадку у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати, пропорційної вартості недопоставленого товару з наступного дня після закінчення строку дії договору, тобто з 01.01.2023, у зв`язку з чим позивачем правомірно нараховано 3% річних та інфляційних за вказаний період.

За вказаних обставин, суд також задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 15 186,83 грн. інфляційних втрат та 9 882,77 грн 3% річних

Згідно із ч. 2, 3ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядкуст.81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається - на відповідача. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача в розмірі 3 847,34 грн.

Керуючись ст.73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК-15" (61023, м.Харків, вул. Сумська, буд.114, кв.11; код ЄДРПОУ 44315729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" (61145, м.Харків, вул.Сухумська, буд.24, офіс 8; код ЄДРПОУ 42878058) 231 420 грн. 00 коп. основного боргу, 15 186 грн. 83 коп. інфляційних втрат, 9 882 грн. 77 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору 3 847 грн. 34 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно дост. 241 ГПК Українита може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.254,256,257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "22" серпня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне