Рішення

від 12.09.2024 по справі 922/2093/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2093/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

без виклику учасників справи

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" про розподіл судових витрат (вх.№21769 від 30.08.2024) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК-15", м.Харків про стягнення коштів 256 489,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.08.2024 по справі №922/2093/24 поозов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК-15" (61023, м.Харків, вул. Сумська, буд.114, кв.11; код ЄДРПОУ 44315729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" (61145, м.Харків, вул.Сухумська, буд.24, офіс 8; код ЄДРПОУ 42878058) 231 420 грн. 00 коп. основного боргу, 15 186 грн. 83 коп. інфляційних втрат, 9 882 грн. 77 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору 3 847 грн. 34 коп.

30.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" до суду надійшла заява про розподіл судових витрат (вх.№21769), в якій просить поновити пропущений строк на подання заяви у зв`язку із поважністю причин пропуску, а саме неотримання рішення стороною та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК-15" судові витрати у розмірі 60 000,00 грн., які складаються з витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" на професійну правничу допомогу за ведення справи №922/2093/24 у Господарському суді Харківської області.

Позивачем у позовній заяві в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України повідомлено , що докази в підтвердження понесення ним судових витрат будут подані після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" про поновлення пропущеного строку на подання заяви про розподіл судових витрат; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" пропущений процесуальний строк для подання заяви про розподіл судових витрат; зазначену заяву прийнято до розгляду; постановлено здійснювати її розгляд без виклику представників сторін протягом 10 днів з моменту надходження заяви до суду та запропоновано відповідачу надати суду відповідь на заяву позивача.

З метою повідомлення відповідача про розгляд заяви та надання останньому можливості реалізувати власні процесуальні права, ухвала суду від 02.09.2024 в електронному вигляді була доставлена до його зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд».

Відповідач не скористався правом щодо подачі письмових пояснень на заяву.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" про розподіл судових витрат (вх.№21769 від 30.08.2024), суд зазначає наступне.

Положеннямистатті 59 Конституції Українивстановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3статті 2 Господарського процесуального кодексу Україниосновними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1статті 126 Господарського процесуального кодексу Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно дост.244 Господарського процесуального кодексу Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1статті 123 Господарського процесуального кодексу Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3статті 126 ГПК Українивстановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8статті 129 ГПК Українипередбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною 2статті 126 ГПК України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Суд також враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, де зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті126, частини 8 статті129 Господарського процесуального кодексу Українирозмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 126 цього Кодексу).

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати: консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

За змістом пункту 4статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015 p., "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009 р., "Двойних проти України" від 12.10.2006 p., "Меріт проти України" від 30.03.2004 p., "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 p. ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Дослідивши матеріали справи суд констатує, що правовідносини між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Архонт» в особі адвоката Бєлокриницького Артема Олександровича на момент розгляду справи Господарським судом Харківської області підтверджуються договором про надання правової (правничої) допомоги №01/1802/2021 від 18.02.2021, ордером на надання правничої допомоги серії АХ №1158345 від 18.02.2021.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №2 від 22.05.2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №01/1802/2021 від 18.02.2021, Клієнт доручає Адвокатському об`єднанню представництво інтересів, надання професійної правничої допомоги, в т.ч. складання, належне оформлення та надсилання адвокатських запитів, вивчення та підготовку всіх необхідних процесуальних документів, у тому числі позову, відоповіді на відзив, заяв, клопотань тощо, вивчення та долучення до справи матеріалів судової практики з метою обгрунтування правової позиції в спорі, належне оформлення відправлень та надсилання процесуальних документів засобами поштового зв`язку у відповідності до вимог процесуального законодавства, участь у судових засіданнях в інтересах Клієнта в судовій справі, яка буде розглядатися в Господарському суді Харківської області, за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК-15" про стягнення коштів.

Згідно п.2 Додаткової угоди №2 гонорар Адвокатського об`єднання за ведення справи, яка буде розглядатися в Господарському суді Харківської області, за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК-15" про стягнення коштів, з урахуванням складності справи, встановлюється у фіксованому розмірі та становить 60 000,00 грн.

За змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, у випадках, визначених положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19 та у додатковій постанові Верховного Суду у справі № 910/789/21 від 19 січня 2022 р).

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 р. у справі № 904/3583/19 та 26 січня 2022 р. у справі № 910/20883/20).

На підтвердження своїх витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду також рахунок-фактуру №б/н від 28.08.2024 на суму 60 000,00 грн. та Звіт №05/2024 від 28.08.2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №01/1802/2021 від 18.02.2021 з затвердженим сторонами переліком наданих послуг.

У пункті 2 Звіту №05/2024 від 28.08.2024 сторони дійшли згоди,що сума коштів, належних до сплати Адвокатському об`єднанню за предстваництво інтересів, надання правничої допомоги, вивчення та підготовку всіх необхідних процесуальних та інших документів, встановлюється у вигляді фіксованої суми відповідно до умов Додаткової угоди №2 від 22.05.2024 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги №01/1802/2021 від 18.02.2021 та становить 60 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що в Звіті №05/2024 від 28.08.2024 відсутнє розмежування вартості кожного переліку наданих послуг, що унеможливлює визначити та провести розподіл судових витрат, відповідно до реально наданих послуг.

Враховуючи те, що категорія даного спору не відноситься до складної, сам спір є типовим, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково в розмірі 20 000 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з виконаною адвокатом правничою послугою.

Керуючись статтями 129, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" про розподіл судових витрат (вх.№21769 від 30.08.2024) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК-15" (61023, м.Харків, вул. Сумська, буд.114, кв.11; код ЄДРПОУ 44315729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" (61145, м.Харків, вул.Сухумська, буд.24, офіс 8; код ЄДРПОУ 42878058)витрати на професійну правничу допомогу 20 000 грн. 00 коп.

У відшкодуванні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення (додаткове) господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення (додаткове), якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення (додаткове) господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 12.09.2024р.

Суддя С.Ч. Жельне