Ухвала

від 21.08.2024 по справі 904/6691/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/6691/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023

за результатом розгляду заяви АТ "Укрексімбанк" №0000606/36305-22 від 24.11.2022 про визнання недійсним правочинів ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс"

у справі № 904/6691/20

про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" ,-

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") надійшла касаційна скарга від 12.06.2024 без номера, у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 за результатом розгляду заяви АТ "Укрексімбанк" №0000606/36305-22 від 24.11.2022 про визнання недійсним правочинів ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" у справі № 904/6691/20.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/6691/20 визначено колегію суддів у складі: Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2024 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023, повернення касаційної скарги без розгляду або залишення касаційної скарги без руху до надходження оригіналів матеріалів даної справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області / Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/6691/20, зокрема ті, що стосуються розгляду заяви АТ "Укрексімбанк" №0000606/36305-22 від 24.11.2022 про визнання недійсним правочинів ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс".

20.06.2024 надійшло клопотання про долучення до матеріалів касаційної скарги доказу сплати судового збору.

03.07.2024 на виконання ухвали Верховного Суду від 19.06.2024 надійшли матеріали справи №904/6691/20.

Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2024 касаційну скаргу АТ "Укрексімбанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6691/20 залишено без руху у зв`язку поданням касаційної скарги з пропуском строку на касаційне оскарження без клопотання про його поновлення.

Головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя Білоус В.В., суддя Погребняк В.Я. перебували у відпустці.

Колегія суддів продовжила розгляд справи керуючись принципом «незмінності складу суду», визначеним статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що вищезазначену ухвалу Верховного Суду від 05.07.2024 про залишення касаційної скарги без руху в електронному вигляді: (ЄДРСР) ст. 292 ГПК (1 ЕЦП судді) Ухвала ВС про залишення касаційної скарги без руху від 05.07.2024 у справі № 904/6691/20 надіслано в Електронний кабінет одержувача: Бабенко Микола Васильович та доставлено 08.07.2024 о 17:10; дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи - 08.07.2024 о 17:18, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

18.07.2024 скаржником через систему "Електронний суд" направлено заяву про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень. В якості підстав для поновлення строку скаржником зазначено, що картка документа - касаційної скарги Банку була створена 10.06.2024 в системі ЄСІТС, тобто в межах строку касаційного оскарження, однак скарга того дня подана не була через технічні збої в роботі системи. Факт некоректної роботи системи ЄСІТС в період часу з 08:07 07.06.2024 по 17:36 10.06.2024 підтверджується листом ДП "Інформаційні судові системи" від 15.07.2024. Крім того, як на поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження зазначає обставини, які обумовлені фактором війни, а саме: повітряними тривогами та відключенням електропостачання.

21.07.2024 через систему "Електронний суд" від Компанії "Саревін Інвестментс ЛТД" надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк". Компанія вважає, що у клопотанні АТ "Укрексімбанк" про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено достатнього обгрунтування поважності причин пропуску такого строку, отже наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк".

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Так, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №904/6691/20 виготовлена 21.05.2024, а отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України, припадає на 10.06.2024 (понеділок).

Проте, скаржник звернувся з касаційною скаргою від 12.06.2024 б/н через систему «Електронний суд» лише 12.06.2024 о 22:06, що підтверджується витягом з Реєстру заяв Електронного суду» комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (КП «ДСС»).

Отже, касаційна скарга подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 288 ГПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності/неповажності причин пропуску строку.

З тексту оскаржуваної постанови, розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що постанова була винесена за наслідками розгляду апеляційної скарги саме АТ "Укрексімбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6691/20. Крім того, в оскаржуваній постанові суду зазначено, про присутність представників скаржника в судовому засіданні 18.04.2023 (поза межами суду), тобто знали про прийняття оскаржуваної постанови та про результат розгляду справи за їхньою апеляційною скаргою.

Щодо посилання скаржника на те, що касаційна скарга була надіслана саме 10.06.2024, тобто в межах строку касаційного оскарження, що підтверджується скріном з електронного кабінету користувача, проте скарга того дня подана не була через технічні збої в роботі системи з 08:07 07.06.2024 по 17:36 10.06.2024, що підтверджується листом ДП "Інформаційні судові системи" від 15.07.2024, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІТС) в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню (пункт 28 Положення).

Твердженням скаржника про те, що касаційна скарга була створена 10.06.2024, але не надіслана суду у зв`язку з технічними збоями в роботі системи, відхиляється колегією суддів, оскільки сам по собі факт створення електронного документу 10.06.2024 не є свідченням того, що цей документ було остаточно оформлено (сформовано) в Електронному суді із зазначенням необхідних реквізитів, накладенням відповідного кваліфікованого електронного підпису, та надіслано на адреси учасників у справі.

При цьому колегією суддів враховується, що функціонал надсилання документів до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду запроваджено відповідно до п.29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.

Вказане Положення передбачає, що після відправки документів стороні(ам) судового процесу підсистема Електронний суд в автоматичному режимі формує документ - «Квитанція про доставку документів користувачу» у форматі pdf та додає його як вкладення до заяви/клопотання. Всі документи, приєднані до заяви/клопотання разом з квитанцією про доставку документів, на останньому кроці підписуються КЕП користувача та направляються до суду.

Доданий скаржником скрін з електронного кабінету користувача не є інформативним, оскільки він жодним чином не відображає дату саме надсилання касаційної скарги з електронного кабінету.

Згідно з витягом з Реєстру заяв Електронного суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" (КП "ДСС") касаційна скарга АТ "Укрексімбанк" сформована в системі Електронний суд 12.06.2024 і в той же день направлена як до електронних кабінетів учасників справи (12.06.2024 о 21:56), що підтверджується автоматично сформованими в системі квитанціями про надсилання, так і до Верховного Суду (12.06.2024 о 22:06).

Отже розбіжність між датою створення та датою відправки документа до суду викликана діями користувача у цій підсистемі.

Факт наявності технічних збоїв в підсистемі "Електронний суд" за період з 08:07 07.06.2024 по 17:36 10.06.2024, з огляду на їх незначну тривалість, також не пояснює надсилання касаційної скарги 12.06.2024 о 22:06.

Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Звідси, Верховний Суд вважає, що скаржник не обґрунтував звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження постанови апеляційного господарського суду та не навів аргументів стосовно того, що саме позбавило його можливості звернутися до суду раніше ніж 12.06.2024.

Стосовно посилання АТ "Укрексімбанк" на введення з 24.02.2022 воєнного стану в Україні, Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 зазначеного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону №389-VIII).

Суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22, такого змісту:

- введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку;

- позивачка як особа, яка має відповідні професійні знання, будучи обізнаною зі встановленими процесуальним законодавством строками звернення до суду та підставами для їх поновлення, не навела змістовних і вагомих доводів щодо вчинення нею всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати її процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку. Позивачка не довела, що в цій справі можливість вчасного подання нею позовної заяви, зокрема у місячний термін після отримання спірного рішення, й ознайомлення з його змістом і мотивами, не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від її волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку скаржниці щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.

Проте, у даному випадку АТ "Укрексімбанк" не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку, в тому числі беручи до уваги той факт, що суди попередніх інстанцій розглядали справу вже у воєнний час.

Посилання скаржника на запровадження воєнного стану, віялові та екстрені вимкнення світла, велику кількість повітряних тривог, ракетні загрози, тощо не пояснює тієї обставини, що АТ "Укрексімбанк" подало касаційну скаргу з пропуском строку на касаційне оскарження.

Отже, скаржник не обґрунтовує підстави, які були б об`єктивно непереборними та заважали звернутися до Суду з касаційною скаргою раніше.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №904/6691/20 залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин та зводяться до порушення скаржником вимог процесуального законодавства. Належних доводів на підтвердження протилежного скаржником не наведено та не обґрунтовано.

При цьому Суд виходить з того, що непоновлення строку на касаційне оскарження, який пропущено стороною не є обмеженням доступу до правосуддя, оскільки Верховний Суд є судом права, а тому враховуючи баланс між забезпеченням доступу до правосуддя та повагою до судового рішення, Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги вперше поданої та в новій редакції, заяви про усунення недоліків та клопотання також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, подання саме скаржником, як позову так і апеляційної скарги.

За приписами абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву (про поновлення пропущеного строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що скаржником не усунуто недоліків поданої ним касаційної скарги щодо форми та змісту скарги, не наведено доводів щодо наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та не додано належних доказів на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6691/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки наведені в клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного та керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6691/20.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6691/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк