Ухвала

від 21.08.2024 по справі 953/4208/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/4208/23

н/п 1-кс/953/6185/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2024 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , поданого в межах кримінального провадження № 12023220000000633 від 25.05.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Харкова, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 про обрання підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що у провадженні відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області знаходилось кримінальне провадження № 12021220000001566 від 07.10.2021 у тому числі за підозрою ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У подальшому, постановою прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 25.05.2023, з вказаного кримінального провадження виділено матеріали стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки його місцезнаходження встановлено не було. Відомості за вказаним фактом зареєстровано в Єдиному реєстру досудових розслідувань 25.05.2023 за

№ 12023220000000633.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи фізичною особою - підприємцем, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб з директором ТОВ «Рать» ОСОБА_8 та іншими не встановленими особами, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та незаконного збагачення інших осіб, під час виконання обов`язків відповідно до договору на ведення технічного нагляду заволоділи чужим майном, а саме бюджетними коштами, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та внесенням до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Так, рішенням 9 сесії 7 скликання Харківської міської ради № 424/16 від 26.10.2016 затверджено Міську комплексну цільову соціальну програму розвитку фізичної культури та спорту м. Харкова на 2017 - 2020 роки.

Протягом 2019 року Комунальним підприємством «Харківський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» (код ЄДРПОУ 38158719) з ТОВ «Рать» (код ЄДРПОУ 38159487) укладено 42 договори на загальну суму 6931476,72грн., предметом договорів у зазначених угодах є «Реконструкція діючих спортивних майданчиків у м. Харкові».

Відповідно до п. 1.2., п. 1.3 Статуту КП «Харківський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх», засновником підприємства є Харківська міська рада, власником майна є територіальна громада м. Харкова в особі управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального господарства Харківської міської ради.

Рішенням 24 сесії 7 скликання № 1395/18 від 19.12.2018 затверджено кошторис витрат на виконання Міської комплексної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури та спорту м. Харкова на 2017-2020 роки, затвердженої рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 424/16, за рахунок коштів бюджету міста Харкова на 2019 рік.

Протягом 2019 року ОСОБА_7 уклав 42 договори на ведення технічного нагляду з КП «ХМЦФЗН «Спорт для всіх» в особі директора ОСОБА_9 , предметом яких було: здійснення технічного нагляду за будівництвом протягом всього строку виконання будівельних робіт по об`єкту: реконструкція діючих спортивних майданчиків «Стритворкаут», розташованих у м. Харкові.

ОСОБА_7 29.10.2015 отримав кваліфікаційний сертифікат серії АТ №004657 на здійснення діяльності з технічного нагляду за будівництвом будівель і споруд, за категорією: інженер з технічного нагляду (будівництво).

Окрім того, 18.12.2015 ОСОБА_7 зареєстрований як фізична особа-підприємець з основним видом діяльності - діяльність у сфері архітектури.

У невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час ОСОБА_7 з корисливим мотивом вступив у злочинну змову з директором ТОВ «Рать» ОСОБА_8 та іншими не встановленими особами з метою спільного заволодіння бюджетними коштами Харківської міської ради шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем при виконанні технічного нагляду за будівництвом протягом всього строку виконання будівельних робіт по об`єктам: Реконструкція діючого спортивного майданчика « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

В подальшому директор ТОВ «Рать» ОСОБА_8 уклав договори будівельного підряду КП «ХМЦФЗН «Спорт для всіх» в особі директора ОСОБА_9 , предметом яких було: реконструкція діючого спортивного майданчика « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресами: ОСОБА_10 , 2, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , ОСОБА_11 , 12-А, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 у АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_40 АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 АДРЕСА_41

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору будівельного підряду - Замовник доручає, а Підрядник приймає на власний ризик виконати будівельні роботи, згідно з проектно-кошторисною документацією, яка передається Підряднику Замовником та зобов`язується якісно i своєчасно їх виконати та здати об`єкт Замовнику в установлений Договором строк, а Замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Згідно п. 2.1. договору будівельного підряду - Загальна вартість робіт, включаючи необхідні матеріали та конструкції (обладнання), визначається Договірною ціною та узгоджується Протоколом погодження договірної ціни та складає: 165 035,16 грн.

Відповідно п. 2.2. договору будівельного підряду - оплата робіт за цим договором здійснюється в наступному порядку: - після підписання договору замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 30 % від загальної суми договору; - після підписання акту виконаних робіт, замовник здійснює остаточний розрахунок.

Відповідно до п. 9.2. договору будівельного підряду - Контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, відповідністю матеріалів, виробів i конструкцій - державним стандартам i технічним умовам здійснює ліцензований інженер з технічного нагляду за рахунок Замовника.

З метою реалізації раніше розробленого злочинного плану з ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами щодо заволодіння бюджетними коштами, ФО-П « ОСОБА_7 », перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці та у невстановлений слідством час, уклав 42 договори на ведення технічного нагляду з КП «ХМЦФЗН «Спорт для всіх», предметом яких було: здійснення технічного нагляду за будівництвом протягом всього строку виконання будівельних робіт по об`єктам: реконструкція діючих спортивних майданчиків «Стритворкаут», розташованих у м. Харкові за наступними адресами: АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 у АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25, АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_42, АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_40 АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 АДРЕСА_41

Згідно п. 1.1. договору - Замовник (в особі КП «ХМЦФЗН «Спорт для всіх») доручає, а Виконавець (в особі ФО-П « ОСОБА_7 ») зобов`язується здійснювати технічний нагляд за будівництвом протягом всього строку виконання будівельних робіт та забезпечити контроль за дотриманням підрядником проектних рішень та вимог нормативних документів стосовно якості будівельно-монтажних робіт і відповідності їх обсягів, передбаченим у затвердженій проектно-кошторисній документації, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи на умовах цього Договору.

Відповідно до пунктів договору на ведення технічного нагляду слідує наступне: 2.3. Розрахунки між сторонами здійснюються за фактично виконані роботи з технічного нагляду на підставі актів виконаних робіт, складених після підписання актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 за умови надходження коштів на рахунок Замовника. 4.2.1. Здійснює технічний нагляд за веденням будівельно-монтажних робіт у відповідності з проектно-кошторисною документацією та вимогами нормативів. 4.2.2. Забезпечує контроль якості і об`ємів робіт на об`єкті будівництва. 4.2.4. Підтверджує Підряднику обсяги виконаних робіт підписує та скріплює печаткою форму КБ-2в, журнал 6-КС, погоджує форму КБ-3. 4.2.5. Здійснює контроль за веденням загального журналу виконання робіт на будівництві встановленого зразку. 4.2.6. Особи, що здійснюють технічний нагляд: 4.2.6.1. Проводять перевірку: - відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм i правил, технічних умов та інших нормативних документів; - виконання підрядником вказівок i приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; - правильності ведення загального та спеціального журналів робіт, в яких зазначаються недоліки, недоробки, дефекти та інші порушення правил ведення підрядних робіт. 4.2.7. Веде облік обсягів прийнятих i оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт виконаних з недоліками. 4.2.8. Проводить разом з Підрядником огляд та оцінку результат виконаних робіт, у тому числі прихованих i конструктивних елементів. 4.2.9. Повідомляє Підряднику про невідповідність виробів, матеріалів вимогам нормативних документів, а також робить відповідні записи в журналі робіт, один екземпляр якого знаходиться на об`єкті, а інший - у Виконавця; 4.2.10. Бере участь у проведенні перевірок: - робочою комісією якості окремих конструкцій i вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устаткування i механізмів технічним умовам; - органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю та іншими державними органами. 4.2.11. Виконує інші функції, пов`язані з технічним наглядом на відповідному об`єкті, в тому числі приймає участь в роботі технічної приймальної комісії з прийомки об`єкта до експлуатації. 4.2.12. Виконавець в межах здійснення технічного нагляду має право: - вимагати від Підрядника виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної та іншої технічної документації, дотримання вимог нормативних документів щодо порядку виконання i прийняття робіт; - за погодженням Замовника зупинити роботи у paзi застосування ним матеріалів, деталей, конструкцій та виробів, які не відповідають вимогам нормативних документів; - вимагати від Підрядника усунення відхилень від проектних рішень, порушень правил ДБН, ДСТУ, відхилень від проектно-кошторисної документації, недоліків (дефектів) та недоробок i повторного пред`явлення робіт для здійснення технічного нагляду; - за погодженням Замовника зупинити виконання робіт до оформлення актів огляду прихованих робіт, а також зупинити виконання будівельно-монтажних робіт у разі виявлення понаднормативної деформації об`єкта або загрози обвалу конструкції та вжити невідкладні заходи для запобігання виникненню аварій. 4.2.13. У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час виконання підрядних робіт, та відмови Підрядника їх усунути Виконавець повідомляє про це Замовника для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Таким чином ОСОБА_7 був наділений КП «ХМЦФЗН «Спорт для всіх», який входить до структури органів місцевого самоврядування, спеціальними повноваженнями на здійснення технічного нагляду, під час якого наділявся передбаченими договором повноваженнями, що полягали у здійсненні організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у тому числі, контролю за відповідністю обсягу та якості фактично виконаних робіт, в проектно-кошторисній документації, а також правом вимагати від виконавця виконувати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, зупиняти роботу у випадку виявлення відхилень від проектних рішень та зобов`язувати виконавця усунути виявлені недоліки, та є службовою особою.

ОСОБА_7 у порушення виконання умов вказаного договору на ведення технічного нагляду, слідуючи виконанню злочинного умислу, направленого на заволодіння бюджетними коштами, будучи обізнаним про вимоги проектно-кошторисної документації, перебуваючи у невстановленому у ході досудового розслідування місці та у невстановлений слідством час, разом з ОСОБА_8 внесли завідомо неправдиві відомості в акти на закриття прихованих робіт щодо бетонування фундаментів обладнання, ущільнення піском, ущільнення щебенем та ущільнення гранвідсівом щодо відповідності виконаних робіт у повному обсязі та відсутності відхилень від проектної документації.

Після цього, ФОП « ОСОБА_7 », перебуваючи у злочинній змові з директором ТОВ «Рать» ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому у ході досудового розслідування місці та у невстановлений слідством час, склали акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, які є офіційними документами первинного обліку, до якого внесли недостовірні відомості щодо вартості та обсягів виконаних робіт, внаслідок чого необґрунтовано завищено вартість фактично виконаних робіт відповідно до висновків судових експертиз на загальну суму 2179506,7 грн. На підставі вказаних актів, КП «ХМЦФЗН «Спорт для всіх» видані платіжні доручення, які направлені до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова для здійснення перерахування коштів з рахунку КП «ХМЦФЗН «Спорт для всіх» на поточний рахунок ТОВ «Рать», які в подальшому перераховані.

07.10.2021 ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, обгрунтованість якої підтверджується доказами, які додані до клопотання..

Сторона обвинувачення зазначає, що 13.10.2021 слідчий СУ ГУНП в Харківській області за дорученням прокурора у кримінальному провадженні повідомив ОСОБА_8 та його захисника про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.

Станом на 25.05.2023 ОСОБА_8 та його захисник адвокат

ОСОБА_13 ознайомилися з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі. Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_14 ознайомився з 23 томами з 46 томів кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_7 з матеріалами провадження не ознайомився.

Слідчим СУ ГУНП в Харківській області неодноразово здійснювався виклик підозрюваного ОСОБА_7 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Разом з цим встановлено, що згідно даних системи «Аркан», 26.04.2022 ОСОБА_7 перетнув Державний кордон України на пункті пропуску «Устилуг» до Польщі та до цього часу на територію України не повертався.

Вищевикладене дає стороні обвинувачення вважати, що останній переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв"язку з чим, останній був оголошений у розшук.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення вважає, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують достатні підстави вважати, що незастосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до неправомірного впливу на свідків, переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування, знищенню та спотворенню документів, вчиненню інших тяжких та особливо тяжких злочинів, неправомірного впливу на стан досудового розслідування, а також перешкоджанню досягненню завдань кримінального провадження, закріплених у ст. 2 КПК України.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також зауважив про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав з території України до Польщі та наразі перебуває у міжнародному розшуку. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просила обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що стороною обвинувачення не доведені ризики, передачені ч.1 ст.177 КПК України.

Клопотання розглядається слідчою суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності підозрюваного.

Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши додані до клопотання документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.

З наданих матеріалів встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000633 від 25.05.2023, в рамках якого подається дане клопотання.

Частиною 1 ст. 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

ОСОБА_7 о 15 годині 40 хвилин 07.10.2021 у кримінальному провадженні №12021220000001566 від 07.10.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Повідомлення про підозру вручена особисто ОСОБА_7 права підозрюваного оголошені та роз`яснені 07.10.2021.

Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_7 який міститься в підозрі.

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 25.05.2023 з матеріалів кримінального провадження №12021220000001566 від 07.10.2021 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, виділено матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_15 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України в окреме провадження та зареєстрованого його в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023220000000633 від 25.05.2023, в рамках якого подане дане клопотання.

З огляду на зазначене, слідча суддя доходить висновку, що у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_7 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, тобто пособництво в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК України; у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України.

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_7 підозрюється, останій є громадянином України та осудною особою, яка досягла 16-річного віку.

За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: даних, які містяться у висновку експертів комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 28.09.2020 №14/158СЕ/8/267СЕ-19; даних, які містяться у висновку експертів комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 29.09.2020 №14/162СЕ/8/271СЕ-19; даних, які містяться у висновку експертів комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 24.09.2020 №14/148СЕ/8/257СЕ-19; даних, які містяться у висновку експертів комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 29.09.2020 №14/155СЕ/8/264СЕ-19; даних, які містяться у висновку експертів комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 28.09.2020 №14/157СЕ/8/266СЕ-19; даних, які містяться у висновку експертів комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 28.09.2020 №14/152СЕ/8/261СЕ-19.

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_7 дій, що кваліфікуються за ч.5 ст.27, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, та інших учасників кримінального провадження.

Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, суддя, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває зміст такого ризику.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Суд зазначає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Так, ОСОБА_7 підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч.3 ст.191 КК України, який є тяжким злочином. Санкція відповідної частини статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_7 у сукупності з іншими обставинами.

Крім того, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. У зв`язку з цим ризиком, який вже фактично має місце, надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою вбачається обґрунтованим.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або інших зацікавлених осіб, як на свідків так і на інших учасників кримінального провадження.

Заявлені прокурором ризики продовження злочинної діяльності, слідча суддя до уваги не приймає, оскільки вони прокурором не доведені та не підтверджені в судовому засіданні.

Крім того, слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини:

- ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: пособництво в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин проти власності, передбачений ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто злочин у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, передбачений ч.1 ст.366 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- дані щодо особи ОСОБА_7 який раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання на території України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Слідча суддя вважає, що з урахуванням положень характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , те, що злочини за ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК України, є злочином проти власності, а за ч.1 ст.366 КК України - у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який підлягає у необхідності захисту високих стандартів, охорони прав, як інтересів суспільства, так і держави в цілому, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, під час дії воєнного стану.

При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Частиною 6 ст.193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

В ході розгляду клопотання, слідчою суддею встановлено, що згідно з даними, які містяться в роздруківці із системи «Аркан», 26.04.2022 ОСОБА_7 перетнув Державний кордон України на пункті пропуску «Устилуг» до Польщі та до цього часу на територію України не повертався.

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_16 від 25.05.2023 підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у розшук, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023220000000633 від 25.05.2023 зупинено.

Постановою слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 05.08.2024 підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у міжнародний розшук.

З урахуванням вищевстановлених обставин кримінального правопорушення, наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_7 дій, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що останній оголошений у міжнародний розшук, слідча суддя, виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшла висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави стосовно підозрюваного ОСОБА_7 за його відсутності.

З огляду на зазначене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вказане рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, як вище зазначалося, у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , поданого в межах кримінального провадження № 12023220000000633 від 25.05.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

В порядку ч.6 ст.193 КПК України обрати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця здійснення досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, зобов`язати компетентних службових осіб органу досудового розслідування після затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця здійснення досудового розслідування кримінального провадження звернутися до слідчого судді, суду для розгляду питання за участю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідча суддя - ОСОБА_1