Ухвала

від 19.08.2024 по справі 627/916/24

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/916/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2024 с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі головуючої Вовк Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про поновлення на роботі ,

у с т а н о в и л а :

В провадження судді Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л.В. , відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024, надійшла цивільна справа № 627/198/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про поновлення на роботі.

19.08.2024 суддя Вовк Л.В. заявила про самовідвід, посилаючись на те, що знайома з позивачкою у даній справі на протязі тривалого часу та між ними склалися дружні стосунки . Наведений факт може перешкодити об`єктивному, всебічному та неупередженому розгляду даної справи, а також однозначно сприймається в суспільстві, як чинник, який впливає на винесення суддею незалежного рішення у справі. Тому у зв`язку з наведеним суддя просить задовольнити подану заяву про самовідвід.

Вивчивши заяву, суд дійшов наступного висновку.

Так,статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїх рішеннях ЕСПЛ неодноразово зазначав, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (Рішення Європейського суду по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 ).

Наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Пунктами 104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» визначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності ( рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, «Веттштайн проти Швейцарії»).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

За принципом, неодноразово викладеним в рішеннях Європейського суду, суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і сторонам у процесі довіру (див. рішення від 01.10.1982 «Пєрсак проти Бельгії», від 15.12.2011 «Паскал проти України», «Ветштайн проти Швейцарії» та інші).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-чийого боку та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як у відношенні до суспільства в цілому, так і у відношенні до конкретних сторін судової справи, по якій він повинен винести рішення.

Згідно з п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Окрім того, Пленум Верховного суду України у пункті 5 своєї Постанови № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» роз`яснив, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу), якщо інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях36,37, 38цьогоКодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК Українипередбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Враховуючи, що самовідвід заявлено до відкриття провадження в справі, самовідвід є вмотивованим з обґрунтуванням підстав, які свідчать про наявність обставин, які можуть викликати сумнів в неупередженості судді, та з метою гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, уникнення сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, заяву судді про самовідвід слід задовольнити.

При цьому заявлений суддею самовідвід не є перешкодою у доступі до правосуддя, а навпаки заявлений для належного забезпечення доступу до правосуддя та належного розгляду справи незалежним, неупередженим судом.

Відповідно до положень ч. 1ст. 41 ЦПК Україниу разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленомустаттею 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.36,40,41 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Задовольнити заяву судді Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л.В. про самовідвід по справі № 627/916/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про поновлення на роботі .

Передати дану справу для повторного розподілу між суддями Краснокутського районногосуду Харківськоїобласті в порядку, передбаченому ч.3 ст.14ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.В. Вовк