Ухвала

від 22.08.2024 по справі 947/21142/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/21142/24

Провадження № 1-кс/947/10105/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 ,представника власникамайна адвоката ОСОБА_4 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62024150020000365 від 16.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідуван ня у кримінальному провадженні № 62024150020000365 від 16.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що начальник відділу митного оформлення митного посту «Чорноморськ» Держмитслужби України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , являючись особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з огляду на освіту та обізнаність про положення антикорупційного й податкового законодавства, вжив заходів для приховування реальних джерел своїх доходів, та уникнення моніторингу антикорупційними органами щодо способу його життя.

З метою унеможливлення в подальшому стягнення на майно, яке відповідає критеріям необґрунтованого активу, ОСОБА_6 залучив підконтрольних йому осіб з числа близьких родичів та інших довірених осіб шляхом надання коштів, в результаті чого такі особи укладали правочини, в тому числі фіктивні, щодо виникнення права власності на купівлі нерухомого та рухомого майна, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи останнього.

В рамках проведення досудового розслідування оперативним підрозділам було надано доручення в порядку ст. 40 КПК України, з метою проведення слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження та встановлення осіб, причетних до його вчинення.

Згідно відомостей Другого оперативного відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, та за результатами аналізу Єдиного державного реєстру транспортних засобів, встановлено, що ОСОБА_6 реєструє право власності на придбані транспортні засоби безпосередньо на пасинка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

1.Автомобіль марки Renault Twizy д.н.з. НОМЕР_2 , 2017 р.в., VIN НОМЕР_3 , (вартість автомобіля згідно документації сервісного центру МВС 79 715,0 грн, ринкова вартість 200 000,0 грн);

2.Автомобіль марки Renault Twizy д.н.з. НОМЕР_4 , 2017 р.в., VIN НОМЕР_5 , (вартість автомобіля згідно документації сервісного центру МВС 93 420,0 грн, ринкова вартість 200 000,0 грн);

3.Автомобіль марки Nissan Pathfinder д.н.з. НОМЕР_6 , 2006 р.в., VIN НОМЕР_7 , (вартість автомобіля згідно документації сервісного центру МВС 41 000,0 грн, ринкова вартість 400 000,0 грн);

4.Автомобіль марки Kia Carnival д.н.з. НОМЕР_8 , 2021 р.в., VIN НОМЕР_9 (вартість автомобіля згідно документації сервісного центру МВС 1 200 000,0 грн, ринкова вартість 2 000 000,0 грн);

5.Автомобіль марки BMW X5 д.н.з. НОМЕР_10 , 2022 р.в., VIN НОМЕР_11 , (вартість автомобіля згідно документації сервісного центру МВС 2 735 207,9 грн, ринкова вартість 3 200 000,0 грн);

Отримано відомості від ГУ ДПС в Одеській області щодо доходів ОСОБА_6 та його членів родини, де встановлено розбіжності між офіційними доходами та наявними активами.

Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації. Незастосування арешту може призвести до втрати доказів, що перешкоджатиме розслідуванню та встановленню істини у вказаному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 підтримав письмові заперечення надані 13.08.2024 року, окремо в судовому засіданні звернув увагу на те, що прокурором не доведено, що майно на яке останній просить накласти арешт є доказом у кримінальному провадженні та підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб. Зауважив, що ані ОСОБА_6 , ані ОСОБА_7 не повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ст.368-5 КК України. Зазначив, що ОСОБА_7 є добросовісним набувачем транспортних засобів на які просить накласти арешт прокурор. Просив відмовити у задоволенні клопотання, не позбавляти власника права мирно володіти своїм рухомим майном.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, письмові заперечення представника власника майна, вислухавши думки учасників провадження, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до матеріалів клопотання, постановою слідчого від 25.07.2024 року, вищезазначені об`єкти рухомого майна, визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню.

Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Крім того, відповідно до наданого процесуальним керівником листа на ім`я голови Національного агентства з питань запобігання корупції та відповіді керівника управління, наразі у кримінальному провадженні проводиться перевірка декларації ОСОБА_6 , який згідно наказу від 01.07.2021 року займає посаду заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Чорноморськ-порт» Одеської митниці, з метою встановлення відповідності рівня життя ОСОБА_6 наявним у нього, членів йогосім`ї таблизьких осіб майну і одержаними ними доходами відповідно до ст.51-4 ЗУ «Про запобігання корупції» та Порядку здійснення моніторингу способу життя суб`єктів декларування, затвердженого наказом Національного агентства №236/23 від 26.10.2023 року.

Так, відповідно до ч.4 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Відповідно доп.1ч.1ст.96-2КК України,спеціальна конфіскаціязастосовується уразі,якщо гроші,цінності таінше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

Враховуючи приписи ч.4 ст.170 КПК України, п.1 ч.1 ст.96-2 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на об`єкти рухомого майна, оскільки зазначене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, є предметом перевірки декларації особи, що уповноважена на виконання функцій держави, членів його сім`ї та близьких осіб відповідно до ст.51-4 ЗУ «Про запобігання корупції» та Порядку здійснення моніторингу способу життя суб`єктів декларування, затвердженого наказом Національного агентства №236/23 від 26.10.2023 року та з метою забезпечення збереження такого майна.

Так, беручи до уваги правове обґрунтування та встановлені в судовому засіданні обставини, клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Згідно з ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Враховуючи положення ч.5 ст.170 КПК України, слідчий суддя вважає, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна, необхідно накласти арешт на належне ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (пасинку ОСОБА_6 , згідно витягів з державного реєстру актів цивільного стану громадян, щодо підтвердження родинних відносин ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ), майно, з урахуванням встановленого органом досудового розслідування доходу отриманого ОСОБА_7 в період 1998 по 2023 роки у розмірі 5103 грн (стипендії Льотної академії Національного авіаційного університету).

В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3ст.170 КПКУкраїни,не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність майна критеріям речових доказів.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62024150020000365 від 16.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України задовольнити.

Накласти арешт на:

- автомобіль марки Renault Twizy д.н.з. НОМЕР_2 , 2017 р.в., VIN НОМЕР_3 ;

- автомобіль марки Renault Twizy д.н.з. НОМЕР_4 , 2017 р.в., VIN НОМЕР_5 ;

- автомобіль марки Nissan Pathfinder д.н.з. НОМЕР_6 , 2006 р.в., VIN НОМЕР_7 ;

- автомобіль марки Kia Carnival д.н.з. НОМЕР_8 , 2021 р.в., VIN НОМЕР_9 ;

- автомобіль марки BMW X5 д.н.з. НОМЕР_10 , 2022 р.в., VIN НОМЕР_11

шляхом позбавлення права на відчуження вказаними транспортними засобами власником та іншими особами.

Виконання ухвали слідчого судді покласти на старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду, водночас відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Слідчий суддя ОСОБА_1