Ухвала

від 03.09.2024 по справі 947/21142/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/21142/24

Провадження № 1-кс/947/11123/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62024150020000365 від 16.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачаєтьсяз клопотаннясторони обвинуваченняпро арештмайна, другим слідчим відділом (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024150020000365 від 16.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Одеської обласної прокуратури.

Досудовим розслідуванням установлено, що керівник одного з відділів Держмитслужби, являючись особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з огляду на освіту та обізнаність про положення антикорупційного й податкового законодавства, вжив заходів для приховування реальних джерел своїх доходів, та уникнення моніторингу антикорупційними органами щодо способу його життя шляхом реєстрації права власності на рухоме та нерухоме майно на підконтрольних йому родичів та близьких осіб на суму понад 12 мільйонів гривень

23.07.2024 на підставі ухвали Київського районного суду м.Одеси було проведено обшук за фактичним місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 під час якого були виявлені речі та документи, відповідно до переліку зазначеному у клопотанні прокурора.

23.07.2024 прокурором подано до Київського районного суду клопотання про накладення арешту на вище зазначене майно.

19.08.2024 в ході розгляду вказаного клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси повернув клопотання прокурору для доопрацювання, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 КПК, з урахуванням відсутності в клопотанні належного обґрунтування підстав та мети для накладення арешту та відсутності ідентифікаційних ознак вилученого майна та документів, зазначивши строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.

20.08.2024 прокурором отримано ухвалу слідчого судді про повернення клопотання та усунуто недоліки зазначені в ухвалі.

Процесуальний керівник повторно звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор 26.08.2024 року надав заяву відповідно до якої клопотання підтримав, просив задовольнити, розглянути у його відсутності.

Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 28.08.2024 року надав заяву про відкладення розгляду клопотання на іншу дату, в судове засідання призначене на 03.09.2024 року о 15 годині 10 хвилин не з`явився, повідомлений про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення.

Під час попереднього розгляду клопотання про арешт майна представником ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 надані письмові заперечення, в яких останній зазначав, що процесуальним керівником до клопотання не надано жодного доказу того, що ОСОБА_4 займає посаду керівника відділу митного оформлення митного посту «Чорноморськ». Зауважив, що ані ОСОБА_4 , ані жодній іншій особі не повідомлено про підозру у кримінальному провадженні, власник майна не має жодного процесуального статусу, вилучене під час обшуку майно не має ознак речових доказів. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, беручи до уваги дату його надходження до слідчого судді для розгляду, а саме 21.08.2023 року, можливості власника вилученого майна та його представника надати впродовж тривалого часу письмових заперечень на нього, вважаю за можливе розглянути клопотання прокурора у відсутності представника власника майна.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки може містити докази, які входять до предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024150020000365 від 16.03.2024.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою слідчої про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

В свою чергу не накладення арешту на зазначене тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Так, слідчий суддя на даній стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене майно підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Положеннями статей 2,7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною другою статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованоїпідозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість якихнадана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею на даний час встановлено, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст.98 КПК України.

У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3ст.170 КПКУкраїни,не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Також, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Вилучене стороною обвинувачення під час обшуку майно визнано речовими доказами, оскільки є всі підстави вважати, що могло, бути знаряддям вчинення злочину, є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які використовуються як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є важливими доказами можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України.

Зазначене майно необхідне для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості приховування, знищення доказів можливої злочинної діяльності, проведення огляду, а також має суттєве значення для подальшого досудового розслідування кримінального провадження.

Крім того, санкціонований слідчим суддею обшуку за адресою: АДРЕСА_1 був проведений з метою відшукання та вилучення, документів, що посвідчують набуття права власності на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_4 , членами його родини та іншими фізичними чи юридичними особами, документів, щодо відкриття рахунків в іноземних банківських чи інших фінансових установах, грошових коштів, крипто гаманців, дорогоцінних металів та ювелірних виробів, банківських карток, мобільних телефонів, планшетів, інших телекомунікаційних пристроїв, у яких може зберігатись листування щодо вчинення кримінального правопорушення; чорнові записи, флеш-накопичувачі.

Посилання представника власника майна адвоката ОСОБА_5 на те, що до клопотання не надано жодного доказу того, що ОСОБА_4 займає посаду керівника відділу митного оформлення митного посту «Чорноморськ» спростовуються наданою до клопотання копією наказу від 01.07.2021 року про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Чорноморськ-порт» Одеської митниці.

Накладення арешту на мобільні телефони ОСОБА_4 необхідно для проведення їх огляду з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ст.368-5 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст. ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62024150020000365 від 16.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України - задовольнити.

Накласти арештна вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , речі та документи, а саме:

- годинник марки «ULYSSE NARDIN», з ремінцем синього кольору;

- годинник марки «HUBLOT», з ремінцем синього кольору;

- годинник марки «HERMES», з ремінцем чорного кольору;

- годинник марки «HUBLOT AUTOMATIC», з ремінцем синього кольору;

- монету срібного кольору «ONE DOLLAR», 1977 року;

- монету срібного кольору L.500;

- монету срібного кольору «ONE DOLLAR», 1921 року;

- монету срібного кольору «50 копійок», 1897 року;

- монету срібного кольору «Respublika Venezuela», 1989 року, (номіналом 5);

- монету срібного кольору «Respublika Venezuela», 1989 року, (номіналом 1);

- коричневу коробку, в якій знаходиться набір з монетою срібного кольору, номіналом 2 долари під назвою «Four Seasons», згідно сертифікату 2 долара х 5 шт., (загальна кількість 5 одиниць);

- коричневу коробку, в якій знаходиться набір з монетою срібного кольору, номіналом 2 долари під назвою «Царское село», згідно сертифікату 2 долара х 5 шт., (загальна кількість 5 одиниць);

- коричневу коробку, в якій знаходиться набір з монетою срібного кольору, номіналом 2 долари під назвою «Дворцы Шереметевых», згідно сертифікату 2 долара х 5 шт., (загальна кількість 5 одиниць);

- коричневу коробку, в якій знаходиться набір з монетою срібного кольору, номіналом 2 долари під назвою «Одесса жемчужина у моря», згідно сертифікату 2 долара х 5 шт., (загальна кількість 5 одиниць);

- коричневу коробку, в якій знаходиться набір з монетою срібного кольору, номіналом 2 долари під назвою «Воронцовский дворец-Крым», згідно сертифікату 2 долара х 5 шт., (загальна кількість 5 одиниць);

- коричневу коробку, в якій знаходиться набір з монетою срібного кольору, номіналом 2 долари під назвою, згідно сертифікату 2 долара х 5 шт., (загальна кількість 5 одиниць);

- кортик з німецькою свастикою, з білою рукояткою та закріпленою за кільце мотузкою;

- кортик з німецькою свастикою, з жовтою рукояткою та закріпленою за кільце мотузкою, червоного кольору;

- кортик сірого кольору з білою рукояткою, на якій знаходиться мотузка срібного кольору;

- кортик жовтого кольору з німецькою свастикою на білій рукоятці та за кільце закріпленою мотузкою червоного кольору;

- кортик з німецькою свастикою з рукояткою синього кольору;

- договір купівлі-продажу від 26.05.2023 року серія НСВ 881568 щодо купівлі Волошиною Людмилою Ісааківною апартаментів №4 що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , на 2 аркушах з витягом з реєстру на 1 аркуші;

- договір купівлі-продажу від 26.05.2023 року серія НОМЕР_1 щодо купівлі ОСОБА_6 апартаментів №3 що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , в будинку під №2на 2 аркушах з витягом з реєстру на 1 аркуші;

-договір-купівлі продажу земельної ділянки від 03.03.2016 року, серія НАС 823726 щодо купівлі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 земельної ділянки що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на 1 аркуші;

-копію державного акту серія ПЛ № 022142 на право власності на земельну ділянку що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , видано ОСОБА_9 на 2 аркушах;

-копію державного акту серія ЛЛ № 022143 на право власності на земельну ділянку що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , видано ОСОБА_9 на 2 аркушах;

-копію державного акту від 18.08.2008 на право власності на земельну ділянку що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , видано ОСОБА_4 на 1 аркуші;

-копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія СВО 286490 за адресою: АДРЕСА_7 . Власники: ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 на 1 аркуші;

-витяг з реєстру № 290527929 на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5324, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на 1 аркуші;

-витяг з реєстру № НВ-5116982762021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5324, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з додатками загалом на 3 аркушах;

-витяг з реєстру № 290530927 на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5322, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на 1 аркуші;

-витяг з реєстру № НВ-5116982792021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5322, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з додатками загалом на 3 аркушах;

-витяг з реєстру № 290537235 на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5321, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на 1 аркуші;

-витяг з реєстру № НВ-5116982822021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5321, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з додатками загалом на 3 аркушах;

-витяг з реєстру № 290534403 на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5323. яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на 1 аркуші;

-витяг з реєстру № НВ-5116982782021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5323, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з додатками загалом на 3 аркушах;

-витяг з реєстру № 290540237 на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5325, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на 1 аркуші;

-витяг № НОМЕР_2 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5325, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з додатками загалом на 3 аркушах;

-витяг з реєстру № 290549524 на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5327, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на 1 аркуші;

-витяг № НОМЕР_3 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5327, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з додатками загалом на 3 аркушах;

-витяг з реєстру № 290542809 на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5326, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на 1 аркуші;

-витяг № НОМЕР_4 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5326, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з додатками загалом на 3 аркушах;

-витяг з реєстру № 290521389 на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5347, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на 1 аркуші;

-витяг № НОМЕР_5 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5347, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з додатками загалом на 3 аркушах;

-витяг з реєстру № 290518599 на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5346, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на 1 аркуші;

-витяг № НОМЕР_6 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5346, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з додатками загалом на 3 аркушах;

-витяг з реєстру № 290515759 на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5345, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на 1 аркуші;

-витяг № НОМЕР_7 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5345, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з додатками загалом на 3 аркушах;

-витяг з реєстру № 290510437 на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5337, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на 1 аркуші;

-витяг № НОМЕР_8 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5337, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з додатками загалом на 3 аркушах;

-витяг з реєстру № 290524455 на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5348, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на 1 аркуші;

-витяг № НОМЕР_9 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 5123755800:01:003:5348, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з додатками загалом на 3 аркушах;

-мобільний телефон чорного кольору марки «APPLE» моделі Apple Iphone 7 Plus IMEI НОМЕР_10 ;

-мобільний телефон чорного кольору марки «APPLE» моделі Iphone 11 Pro, IMEI НОМЕР_11 ;

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити,що відповіднодо ч.1ст.174КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1