Ухвала

від 15.08.2024 по справі 607/2398/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.08.2024 Справа №607/2398/24

15 серпня 2024 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

-головуючої судді Черніцької І.М.

-за участю секретаря судового засідання Демборинського М.Р.

-сторони в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року у справі №607/2398/24 за позовом Кредитної спілки «Добра справа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як поручителя, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як поручителя, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , як поручителя, в користь Кредитної спілки «Добра справа» заборгованість за кредитним договором за №31/21 від 25 червня 2021 року в розмірі 55834,02 грн, яка складається із: суми неповернутого кредиту у розмірі 42 800 грн та 13034,02 грн суми недоплачених відсотків. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

11 травня 2024 року, засобами поштового зв`язку, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року.

В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що заочним рішенням від 04 квітня 2024 року з нього та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в користь Кредитної спілки «Добра справа» солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором за №31/21 від 25 червня 2021 року в розмірі 55834,02 грн.

З вказаним рішенням суду він не погоджується. Йому не було відомо про розгляд даної справи, оскільки жодних повісток та документів з суду він не отримував. Про вказану справу дізнався 22 квітня 2024 року, коли отримав поштою копію рішення суду. Відтак, був позбавлений можливості подати заперечення на позов.

Вказав, що у 2020 році його син ОСОБА_3 отримав від позивача кредит в сумі 90000 грн та сплачував його протягом року. Однак, виникали прострочення за платежами, у зв`язку з чим позивач запропонував розділити борг сина на два кредитні договору. З цих підстав 25 червня 2021 року було укладено два кредитні договори, а саме кредитний договір за №30/21 з сумою кредиту 50000 грн та кредитний договір за №31/21 з сумою кредиту 43000 грн. Проте, кошти вони не отримували. До нових кредитних договір було включено борг його сина ОСОБА_3 разом із боргом по кредиту, пені, штрафних санкціях та відсотках.

Також, зазначив, що ОСОБА_3 здійснював погашення за кредитом. При цьому, він вів власні записи по оплаті за кредитом, а саме в липні 2021 року сплачено 2000 грн, в серпні 2021 року 1300 грн, у вересні 2021 року 2063 грн, у жовтні 2021 року 1540 грн, в листопаді 2021 року 1700 грн, в грудні 2021 року 2000 грн, в січні 2022 року 1000 грн, в червні 2022 року 740 грн, в липні 2022 року 1500 грн, в серпні 2022 року 1000 грн, у вересні 2022 року 1449 грн, у жовтні 2022 року 9000 грн, всього сплачено 25936 грн. Таким чином, в нього виникають сумніви щодо розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Посилаючись на наведене, просив поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року у справі №607/2398/24.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

08 серпня 2024 року представник позивача адвокат Мирончик Ю.В. подала заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Вказала, що підстави для перегляду та скасування заочного рішення відсутні. Так, у поданій заяві ОСОБА_1 зазначає адресу свого місця проживання, на яку судом направлялись повістки про виклик до суду, які були одержанні останнім. Матеріали справи не містять інших даних про місцем проживання ОСОБА_1 . Таким чином, вищевказаними обставинами спростовуються твердження ОСОБА_1 щодо незнання про наявність в суді судового провадження, в якому він є відповідачем.

Зазначила, що відповідачі мали змогу реалізувати свої процесуальні права та доводи на стадії судового розгляду справи. При цьому, неподання відповідачами доказів в обгрунтування своїх заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляду справи обмежитись доказами, наявними в матеріалах справи.

Позивачем на підтвердження позовних вимог надано кредитний договір №31/21 від 25 червня 2021 року, який підписаний сторонами, та який містить норми-застереження щодо його дійсності, зокрема підтвердження позичальника щодо володіння необхідним обсягом цивільної дієздатності, вільного волевиявлення, чіткого усвідомлення умов договору. Так, позичальник, укладаючи договір, не заявляв зауважень до нього, не наполягав у процесі укладення договору на будь-яких змінах до умов договору, а також дотримувався них, сплачуючи заборгованість. Таким чином, підписання кредитного договору є підтвердження того, що позичальник згідний з умовами правочину та зобов`язується виконувати його.

Також, на підтвердження наявності заборгованості кредитор надав докази надання кредитних коштів та розрахунок заборгованості за кредитним договором, які в сукупності підтверджують розмір поточної заборгованості. Водночас, ні позичальником, ні поручителями не спростовано належними та допустимими доказами наявність заборгованості перед позивачем, не надано власного розрахунку.

Посилаючись на наведене та те, що заявник не посилається й не надає будь-яких нових доказів, які мають істотне значення для вирішення справи, просила залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином.

Представник позивача Кредитної спілки «Добра справа» в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином. Попередньо подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце були повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, дійшов до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, виходячи з наступного.

Судом було направлено відповідачу ОСОБА_1 копію заочного рішення суду за адресою: АДРЕСА_1 . До суду не повернулося рекомендоване повідомлення направлене ОСОБА_1 .

Таким чином, докази вручення копії заочного рішення відповідачу ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

11 травня 2024 року відповідач ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року.

В силу вимог ч. ч. 2, 3, 4 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

В силу вимог ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ОСОБА_1 вказує, що копію заочного рішення отримав 22 квітня 2024 року. Доказів протилежного судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, вищевказані обставини повинні бути присутні одночасно.

Як на одну з підстав для скасування заочного рішення по справі ОСОБА_1 зазначає, що йому не було відомо про дане провадження, оскільки жодних повісток та документів з суду він не отримував. Про вказану справу дізнався 22 квітня 2024 року, коли отримав поштою копію рішення суду.

З матеріалів справи встановлено, що провадження у справі було відкрито ухвалою судді від 07 лютого 2024 року та призначено розгляд справи на 06 березня 2024 року.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про місце, час та дату судового засідання, призначене на 06 березня 2024 року, шляхом направлення за адресою місця його реєстрації судової повістки рекомендованим повідомленням. Вказане рекомендоване повідомлення повернулося до суду із відміткою про вручення особисто ОСОБА_1 09 лютого 2024 року (а.с. 35).

У зв`язку з неявкою відповідачів, в тому числі ОСОБА_1 , розгляд справи було відкладено на 04 квітня 2024 року.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення за адресою місця його реєстрації судової повістки рекомендованим повідомленням. Вказане рекомендоване повідомлення повернулося до суду із відміткою про вручення особисто ОСОБА_1 11 березня 2024 року (а.с. 44).

Вищевказані обставини підтверджують факт обізнаності відповідача ОСОБА_1 про наявність вказаного судового провадження та можливість надання всіх наявних у них доказів.

З врахуванням вищенаведених обставин, зокрема факту належного повідомлення ОСОБА_1 та інших відповідачів про час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку, що неявка відповідача не перешкоджала йому подати всі наявні у нього докази, а вирішення судом справи по суті не порушило його прав.

Щодо посилання заявника на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, слід зазначити наступне.

Із змісту заяви про перегляд заочного рішення встановлено, що відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що 25 червня 2021 року було укладено два кредитні договору, а саме кредитний договір за №30/21 з сумою кредиту 50000 грн та кредитний договір за №31/21 з сумою кредиту 43000 грн. Проте, кошти вони не отримували. До нових кредитних договір було включено борг його сина ОСОБА_3 разом із боргом по кредиту, пені, штрафних санкціях та відсотках за попереднім кредитним договором.

Також, зазначає, що ОСОБА_3 здійснював погашення за кредитом. При цьому, він вів власні записи по оплаті за кредитом, а саме: в липні 2021 року сплачено 2000 грн, в серпні 2021 року 1300 грн, у вересні 2021 року 2063 грн, у жовтні 2021 року 1540 грн, в листопаді 2021 року 1700 грн, в грудні 2021 року 2000 грн, в січні 2022 року 1000 грн, в червні 2022 року 740 грн, в липні 2022 року 1500 грн, в серпні 2022 року 1000 грн, у вересні 2022 року 1449 грн, у жовтні 2022 року 9000 грн, всього сплачено 25936 грн. Таким чином, в нього виникають сумніви щодо розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Судом не встановлено наявність у відповідача ОСОБА_1 доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що ОСОБА_1 не надано жодних доказів на спростування позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, зокрема не надано власного розрахунку заборгованості та квитанцій про сплату боргу за кредитним договором за №31/21 від 25 червня 2021 року в розмірах, про які заявник зазначає у заяві про перегляд заочного рішення.

ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів щодо порушення процедури укладення кредитного договору за №31/21 від 25 червня 2021 року та не зазначено доводів на обгрунтування нікчемності такого правочину.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 не доведено належними та достатніми доказами наявність підстав, встановлених ст. 288 ЦПК, для скасування заочного рішення суду .

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищенаведенні вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що відповідач ОСОБА_1 не навів жодних аргументів, які б спростовували рішення суду, і не надав суду будь-яких належних і допустимих доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому підстав для скасування заочного рішення суду з підстав зазначених у заяві, суд не вбачає.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року у справі №607/23984/24 за позовом Кредитної спілки «Добра справа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, слід залишити без задоволення.

Суд роз`яснює відповідачам їх право на оскарження заочного рішення суду в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідачі вправі звернутись до суду із заявою про розстрочку чи відстрочку виконання рішення суду відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 13, 259-261, 280-289, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року у справі №607/2398/24 за позовом Кредитної спілки «Добра справа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідачі вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду в загальному порядку встановленому цим Кодексом.

Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повна ухвала суду складена 20 серпня 2024 року.

Головуюча суддя І.М. Черніцька