Рішення

від 16.08.2024 по справі 522/11093/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

16.08.24

Справа №522/11093/23

Провадження №2/522/2644/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чернявської Л.М.,

за участі секретарі судового засідання Тетькової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Вахненко Юлії Олександрівни про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом та про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Вахненко Юлії Олександрівни про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом та про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, Позивач просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 4-277, видане 04.11.2022 державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Вахненко Ю.О. громадянину ОСОБА_2 на квартиру, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 59,6 кв.м., житлова площа 37,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 4-290, видане 10.11.2022 державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Вахненко Ю.О. громадянину ОСОБА_2 на підвальне приміщення, об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 16,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 4-31, видане 30.01.2023 державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Вахненко Ю.О. громадянину ОСОБА_2 на садовий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 16,9 кв. м., житлова площа 8, 2 кв.м., складається в цілому: з одного садового будинку під літ. А та господарських будівель; літня кухня під літ. Б; підвал під літ. б та мощення під літ. І, розташованих на земельній ділянці, що знаходиться у фактичному користуванні, адреса: АДРЕСА_3 .

Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, а саме на: 1/2 частину квартири, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 59,6 кв.м., житлова площа 37,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2654491351100); 1/2 частину підвального приміщення, об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 16,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2656855251100); 1/2 частину садового будинку, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 16,9 кв. м., житлова площа 8, 2 кв.м., складається в цілому: з одного садового будинку під літ. А та господарських будівель; літня кухня під літ. Б; підвал під літ. б та мощення під літ. І, розташованих на земельній ділянці, що знаходиться у фактичному користуванні, адреса: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2685709851100).

В обґрунтування позову зазначено, що Позивач постійно мешкала однією родиною зі своєю донькою ОСОБА_4 та її сином онуком позивача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та після її смерті відкрилась спадщина, яку згодом ОСОБА_2 оформив на себе, як на єдиного спадкоємця. Як зазначає Позивач, вона та її онук ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом у рівних долях, оскільки на час смерті та після смерті ОСОБА_4 , тобто станом на 12.10.2021, Позивач та ОСОБА_2 продовжили жити за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та користуватись іншим спільним майном, будь-яких заяв про відмову від спадщини Позивач не подавала. ОСОБА_2 не мав права отримувати свідоцтва на все спадкове майно, що належало померлій ОСОБА_4 , оскілки Позивач також прийняла спадщину за законом як спадкоємець першої черги.

Не дивлячись на це ОСОБА_2 отримав свідоцтва про права на спадщину й оформив все майно на себе з часткою 1/1, що є порушенням прав Позивача на майно, у зв`язку з чим, Позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 14 червня 2023 року у задоволенні клопотання представник Позивача ОСОБА_1 адвоката Кузьмичова В.Г. про зменшення суми судового збору відмовлено. Позовну заяву залишено без руху з підстав відсутності сплати судового збору.

19 червня 2023 року від представника Позивача до суду надійшла заява на виконання ухвали суду від 14 червня 2023 року разом з оригіналом квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 20 червня 203 року позовну заяву повторно залишено без руху.

21 червня 2023 року від представника Позивача до суду надійшла заява на виконання ухвали суду від 20 червня 2023 року.

Ухвалою суду від 22 червня 2023 року відкрито провадження по справі, встановлено загальний порядок розгляду справи. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, а саме на квартиру, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 59, 6 кв.м, житлова площа 37, 8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2654491351100); Підвальне приміщення, об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 16,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2656855251100); Садовий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 16,9 кв.м., житлова площа 8, 2 кв.м, складається і цілому з одного садового будинку під літ. А та господарських будівель; літня кухня під літ. Б; підвал під літ.б та мощення під літ. І, розташованих на земельній ділянці, що знаходиться у фактичному користуванні за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2685709851100).

07 липня 2023 року від ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у відповідності до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що Позивач не подала заяву про прийняття спадщини, а відтак у Відповідача не було перешкод для одноособового спадкування.

Ухвалою суду від 27 липня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано у Державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Одеський міський нотаріальний округ Одеська область ОСОБА_5 завірені належним чином копії всіх наявних документів спадкової справи, відповідно до якої ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину, а саме: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 4-277, видане 04.11.2022 року; свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 4-290, видане 10.11.2022 року; свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 4-31, видане 30.01.2023 року.

07 серпня 2023 року до суду надійшли належним чином копії всіх наявних документів спадкової справи № 498с/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Протокольною ухвалою суду від 27 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до слухання по суті.

03 січня 2024 року від ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності.

В судовому засіданні 05 червня 2024 року представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надавши пояснення по суті спору.

Представник Відповідача та Відповідач заперечували проти задоволення позовних вимог, зазначили про їх безпідставність та необґрунтованість.

Судом досліджено докази та протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника Позивача про виклик свідків.

В судовому засіданні 04 липня 2024 року допитані свідки ОСОБА_6 , яка є двоюрідною сестрою померлої ОСОБА_4 , яка зазначила, що померла ОСОБА_4 разом зі своїм сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали разом в АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_4 , Позивач та Відповідач продовжили проживати разом, проте з початком війни, в березні 2022 року вони разом виїхали до Німеччини, згодом до Одеси повернувся тільки Відповідач, а Позивач залишилась проживати в Німеччині.

05 серпня 2024 року від Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Одеського міського нотаріального округу Одеської області до суду надійшов лист про розгляд справи за відсутності.

В судовому засіданні 16 серпня 2024 року, яке відбулось в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надав до суду письмові дебати.

ОСОБА_2 та його представник просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що Позивач вчасно не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось учасниками справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 13 жовтня 2021 року виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).актовий запис № 12887.

З матеріалів справи вбачається, що спадковим майном після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 є: квартира 14, загальна площа 59,6 кв.м., житлова площа 37,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 ; підвальне приміщення загальна площа 16,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 ; садовий будинок, загальна площа 16,9 кв. м., житлова площа 8, 2 кв.м., складається в цілому: з одного садового будинку під літ. А та господарських будівель; літня кухня під літ. Б; підвал під літ. б та мощення під літ. І, розташованих на земельній ділянці, що знаходиться у фактичному користуванні, адреса: АДРЕСА_3 .

06 вересня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на підставі статті 1268 ЦК України.

У зв`язку з чим, Приморською державною нотаріальною конторою у місті Одесі була заведена спадкова справа № 498с/2022.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, Позивач зазначила, що на час смерті та після смерті дочки ОСОБА_4 , тобто станом на 12.10.2021 року, ОСОБА_1 та онук ОСОБА_2 продовжили жити за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та користуватись іншим спільним майном, а відтак ОСОБА_2 не мав права отримувати свідоцтва на все спадкове майно, що належало померлій ОСОБА_4 , оскільки Позивач також прийняла спадщину за законом як спадкоємець першої черги.

Зазначена обставина підтверджується Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № Д1-149312-ю/л видану Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради, у відповідності до якої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 04.07.2007 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт отримання спадщини ОСОБА_2 та реєстрації всього спадкового майна на його ім`я з розміром частки 1/1 позбавляє позивача можливості реєстрації за нею своєї частки на спадкове майно шляхом звернення до нотаріуса.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя , який його пережив, та батьки .

Так, під час пояснень відповідач ОСОБА_2 підтвердив факт його сумісного проживання з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та ведення ними спільного побуту.

Під час пояснень по суті позовних вимог в режимі відео конференції позивачка ОСОБА_1 підтвердила факт її сумісного проживання з відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та ведення ними спільного побуту. Про відмову від спадщини вона не заявляла. Дані обставини відповідач ОСОБА_2 не заперечував.

Так, у відповідності до ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні, судом допитаний свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешкає АДРЕСА_4 , яка є племінницею Позивача та тіткою Відповідача, яка підтвердила факт сумісного проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 й повідомила щодо обставин їх проживання.

У зв`язку з чим, судом встановлено, що спадкоємцями за законом першої черги померлої ОСОБА_4 є її син відповідач ОСОБА_2 та її мати позивачка ОСОБА_1 в рівних частках, які, на час та після смерті ОСОБА_4 проживали за місцем їх спільної реєстрації та фактично прийняли спадщину за законом.

Судом досліджено копію спадкової справи № 498с/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Відповідно до Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстр № 4-277, від 04.11.2022 року виданого державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, спадкоємцем квартири АДРЕСА_5 , та складається в цілому з трьох житлових кімнат та приміщень, житловою площею 37,8 кв.м., загальною площею 59, 6 кв.м. у повній долі є ОСОБА_2 , спадкова справа № 498с/2022.

Відповідно до Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстр № 4-290, від 10.11.2022 року виданого державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, спадкоємцем підвального приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та складається в цілому з: 1,2 підвал, загальною площею 16,8 кв.м. у повній долі є ОСОБА_2 , спадкова справа № 498с/2022

Відповідно до Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстр № 4-31, від 30.01.2023 року виданого державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, спадкоємцем садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та складається в цілому з одного садового будинку під літ А, житловою площею 8,20 кв.м., загальною площею 16,90 кв.м. та господарських будівель: літня кухня під літ. Б; підвал під літ. б та мощіння під 1, розташованих на земельній ділянці, що знаходиться у фактичному користуванні у повній долі є ОСОБА_2 , спадкова справа № 498с/2022.

Статтею 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не мав права отримувати свідоцтва на все спадкове майно, що належало померлій ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_1 також фактично прийняла спадщину за законом як спадкоємець першої черги.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

За таких обставин, враховуючи той факт, що на ОСОБА_2 оформлено 100 % права власності на спадкове нерухоме майно, умови для одержання ОСОБА_1 в нотаріальній конторі свідоцтв про право на спадщину відсутні.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до Постанови Пленум Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року „ Про судову практику у справах про спадкування " п. 23 , Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» - визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для прав у нотаріальному порядку.

Європейський суд з прав людини підкреслив, що право на доступ до суду є невід`ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції.

Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, Європейський суд зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.

Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» та «Волчлі проти Франції».

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Надмірний формалізм під час вирішення питання у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У даному випадку у судових засіданнях встановлено факт порушення прав ОСОБА_1 як спадкоємця першої черги та реєстрації всупереч вимог законодавства всього нерухомого спадкового майна на ОСОБА_2 .

Слід зазначити, що доводи ОСОБА_2 , викладені ним у відзиві на позовну заяву, щодо порушення ОСОБА_1 6-ти місячного строку на прийняття спадщини не можуть братись до уваги, так як у даному випадку застосовуються положення законодавства України що регулюють фактичне прийняття спадщини. Даний факт прийняття спадщини підтверджується заявами самого ОСОБА_2 на ім`я нотаріуса, які містяться в матеріалах спадкової справи, про видачу свідоцтва про право на спадщину, у яких чітко зазначено, що підставою видачі є фактичне прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З врахуванням викладеного, розглянувши цивільну справу всебічно та з врахуванням наданих доказів, суд вважає, що відповідні вимоги позивача за позовом є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, вимоги позивача про стягнення витрат по сплаті судового збору в розмірі 2684.00 гривень, також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.1-2,4,5,10,11-13,19,43,49,76-82, 89, 258-259, 263, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Вахненко Юлії Олександрівни про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом та про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним- задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 4-277. видане 04.11.2022 року державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Вахненко Ю.О. громадянину ОСОБА_2 на квартиру, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 59, 6 кв.м., житлова площа 37,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 4-290, видане 10.11.2022 року державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Вахненко Ю.О. громадянину ОСОБА_2 на підвальне приміщення, об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 16,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 4-31, видане 30.01.2023 року державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Вахненко Ю.О. громадянину ОСОБА_2 на садовий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 16, 9 кв.м., житлова площа 8, 2 кв.м., складається в цілому: з одного садового будинку під літ. А та господарських будівель; літня кухня під літ. Б; підвал під літ. Б та мощення під літ. І, розташованих на земельній ділянці, що знаходиться у фактичному користуванні, адреса: АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, а саме на:

- частину квартири, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 59, 6 кв.м., житлова площа 37,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2654491351100);

- частину підвального приміщення, об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 16,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2656855251100);

- частину садового будинку, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 16, 9 кв.м., житлова площа 8, 2 кв.м., складається в цілому: з одного садового будинку під літ. А та господарських будівель; літня кухня під літ. Б; підвал під літ. Б та мощення під літ. І, розташованих на земельній ділянці, що знаходиться у фактичному користуванні, адреса: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2685709851100).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано та складено 23 серпня 2024 року.

Суддя Чернявська Л.М